Формування системи композиційних закономірностей у молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва (стр. 10 из 12)

Зіставивши дані експериментального і контрольного класів, наведені у таблиці, слід відмітити значну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв сформованості у молодших школярів умінь і навичок виконання тематичної композиції.

Таблиця. Сформованість знань та умінь композиційної діяльності

наприкінці експериментального дослідження

№ п/п	УМІННЯ	Контрольний клас(%)	Експериментальний клас (%)
1	знати зміст термінів “композиція", “формат", ”статика”, “динаміка" у композиції, “ескіз” та набути початкових навичок виконувати попередній ескіз творчої роботи	68	79
2	втілювати в практичній роботі такі принципи, прийоми та засоби організації композиції: вибір формату, елементів композиції, рівня, точки зору та освітленості відповідно до творчого змісту роботи; засоби визначення композиційного центру	65	74
3	знати особливості асиметричної організації композиції та вміння на початковому рівні досягти рівноваги зображення в композиції при асиметричному заповненні площини	67	80
4	знати вимоги щодо доцільного розміщення на площині одиничного предмета або групи предметів	73	85
5	володіти виразними засобами створення певного емоційного стану природи	71	82
6	відтворювати зміст динамічної і статичної, відкритої і закритої композиції	66	74
7	знати особливості реалістичної і декоративної манери зображення та початковому рівні вміти втілити своє розуміння у творчій роботі	67	78
8	знати взаємозв’язок шрифту і зображення та набути перших вмінь уведення шрифту в декоративно-графічну композицію	69	76

Дані, наведені у таблиці, показують, що кількість учнів експериментального класу, які підвищили рівень сформованості відповідних умінь і навичок внаслідок експериментального навчання, зросла порівняно з даними констатуючого етапу дослідження, а кількість учнів контрольного класу, які підвищили рівень сформованості цих умінь внаслідок традиційного навчання, хоча й зросла, однак несуттєво.

Так, за підсумками формуючого експерименту виявилося, що 15% учнів експериментального класу (ЕК) і 24% учнів контрольного класу (КК) має низький рівень сформованості умінь виконання тематичної композиції. До середнього рівня відноситься 49% - ЕК і 56% - КК. Високого рівня сформованості даних умінь досягли 36% учнів експериментального класу і 22% учнів контрольного класу (див. діаграму).

Діаграма. Загальний рівень сформованості умінь і навичок виконання тематичної композиції наприкінці експерименту

Наприкінці експериментального дослідження стало очевидно: у процесі використання розробленої нами експериментальної методики формування умінь і навичок виконання тематичної композиції в учнів експериментального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку відповідних умінь і навичок. Це свідчить про ефективність застосовуваного напрямку роботи.

Результати проведеного аналізу підтверджують ефективність удоско-наленої методики у формуванні в молодших школярів умінь і навичок виконання тематичної композиції. Нами доведено, що впровадження основних її положень у практику образотворчої діяльності учнів початкових сприяє не лише формуванню відповідних практичних навичок, а й збагаченню емоційної, мотиваційної, когнітивної сфер, що стимулює самовираження в образотворчій діяльності молодших школярів.

Висновки

1. Композиція - це побудова художнього твору, обумовлена його змістом, характером і призначенням. Художники використовують композицію як універсальний засіб, щоб створити живописне полотно, скульптуру або витвір декоративно-прикладного мистецтва, добитися їх образної та емоційної виразності. У різних видах і жанрах образотворчого мистецтва (ужиткового, декораційно-театрального, дизайнерського й архітектурного) композиції ґрунтуються на загальних законах творчості, але мають і свої специфіку, особливості, що характерні тільки для відповідного виду мистецтва. У композиціях різних видів і жанрів образотворчого мистецтва передача простору відрізняється одна від одної, внаслідок чого виділяють три види композиції: фронтальну, об'ємну і глибинно-просторову.

2. Основними законами композиції є закон цілісності, контрастів, новизни і підпорядкування всіх засобів композиції ідейному задуму, та закони композиції, що діють у деяких видах і жанрах образотворчого мистецтва, відображаючи суттєві ознаки і специфіку побудови їх (закони життєвості та впливу "рами" на композицію зображення на площині). Закони композиції відображають суттєві ознаки і специфіку побудови тематичної композиції. Їх знання дає змогу як об’єктивніше аналізувати композиційні твори, так і створювати адекватні дійсності власні мистецькі твори.

3. Правила, прийоми і засоби композиції допомагають художнику будувати її і належать до менш постійних категорій, ніж закони, що діють тривалий час в історії розвитку образотворчого мистецтва. Правила, прийоми і засоби є лише композиційною технікою, хоча в основі своїй випливають із закономірностей природи. Вони розвиваються і збагачуються творчою діяльністю нових поколінь художників різних країн. На зміну віджилим правилам і закономірностям приходять інші, які породжуються новими завданнями, що постають перед мистецтвом.

4. Можна виділити наступні композиційні правила: передачі руху (динаміки), спокою (статики), золотого перетину (одна третина). До прийомів композиції можна віднести: передачу ритму, симетрії і асиметрії, рівноваги частин композиції і виділення сюжетно-композиційного центру. Засоби композиції включають формат, простір, композиційний центр, рівновагу, ритм, контраст, світлотінь, колір, декоративність, динаміку і статику, симетрію і асиметрію, відкритість і замкнутість, цілісність. Знання прийомів, правил і закономірностей композиції допоможе зробити малюнки виразнішими, але це знання зовсім не самоціль, а лише засіб, що допомагає досягти успіху.

5. На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за уроками образотворчого мистецтва у початковій школі нами виявлено, що загальний недолік педагогічної теорії і практики - недостатня спрямованість на використання формування у молодших школярів навичок виконання тематичної композиції. Для усунення цих недоліків ми удосконалили методику роботи над тематичною композицією, організували і провели експериментальне дослідження, де реалізували основні положення цієї методики.

6. В основу експериментальної методики були покладені положення: розуміння завдань у роботі над ескізом сюжетної композиції та розкриття теми засобами композиції; збагачення учнів необхідними спостереженнями і замальовками реальної дійсності; активізація творчої уяви у молодших школярів. Виконання ескізів сюжетної композиції на основі спостережень навколишнього життя розвивало у молодших школярів спостережливість, уміння не тільки бачити серед навколишнього життя головне, типове, а й передавати його художніми засобами на картинній площині, втіливши в зміст твору відповідний творчий задум.

7. З метою перевірки ефективності запропонованої методики виконання тематичної композиції на уроках малювання нами здійснено педагогічну діагностику сформованості в учнів початкової школи відповідних навичок; розроблено, впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти, а також перевірено ефективність удосконаленої методики виконання тематичної композиції. Сюжетні композиції, виконані після цілеспрямованих спостережень і зарисовувань, як правило, були значно багатші за змістом. Виявилося, що учні розуміють сюжетні зв'язки предметів і персонажів, характеристику їх подають повніше і вірогідніше, а також більш свідомо і грамотно передають розміщення предметів у просторі.

8. За результатами контрольного етапу експерименту, кількість учнів експериментального класу, які підвищили рівень сформованості відповідних умінь і навичок внаслідок експериментального навчання, зросла порівняно з даними констатуючого етапу дослідження, а кількість учнів контрольного класу, які підвищили рівень сформованості цих умінь внаслідок традиційного навчання, хоча й зросла, однак несуттєво. У процесі використання розробленої нами експериментальної методики формування умінь виконання тематичної композиції в учнів експериментального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку відповідних умінь і навичок. Це свідчить про ефективність застосовуваного напрямку роботи та загальну ефективність удосконаленої методики формування умінь композиційно-тематичного малювання у початковій школі.

Список використаних джерел

1. Державна національна програма "Освіта" (Україна XXIстоліття). - К.: Райдуга, 1994. - 112 с.

2. Национальная доктрина развития образования // Освіта. - 2002. - №26 (4984). - 96 с.

3. Закон України про освіту / 23 травня 1991 р. - №1060-ХІІ.

4. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Педагогічна газета. - 2002. - Січень. - №1. - С.4-7.

5. Базовий компонент початкової освіти // Початкова школа. - 1999. - №1. - С.6-19.

6. Аксенов Ю.Г., Левидова М.М. Цвет и линия. - М.: Сов. художник, 1986. - 326 с.

7. Алексеев В.В. Изобразительное искусство и школа. - М.: Педагогика, 1968. - 184 с.

8. Алёхин А.Д. Изобразительное искусство: художник, педагог, школа. - М.: Педагогика, 1984. - 254 с.