Формування системи композиційних закономірностей у молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва (стр. 9 из 12)

Дрібне насіння маку дозріває у коробочках. (Демонструється коробочка маку) Восени при сильному вітрі достиглі коробочки розкриваються і торохтять, як брязкальця. Чорні насінинки висипаються на землю. Червоний мак, як символ, має таке ж давнє походження, що й калина. Квіти маку символізують і дівочу красу, і здоров'я, але часто є символом трауру. Збереглись перекази, що дівчата-полонянки поїли маковим настоєм татар, а самі рятувалися втечею.

З давніх-давен мак наділяли чудодійною силою, яка захищає від усілякого зла. Його освячували в церкві двічі на рік - на Маковія і на Спаса. Такий мак - найкращий оберіг від нечистої сили. Дівчата з любов'ю вишивали квітки маку на сорочках, вплітали їх у віночки.

Далі вчитель поетапно виконував композицію на дошці. Наступним етапом була практична діяльність учнів.

Покажемо методику роботи над тематичною композицією під час малювання ілюстрації до української народної казки "Івасик-Телесик".

До уроку ставилися такі завдання: вчити учнів виконувати ілюстрації до української народної казки "Івасик-Телесик"; удосконалювати навички узагальнення окремих елементів, передачі характерних рис казкових героїв, їхнього вбрання, оточення тощо; навчити учнів самостійно покращувати технічні навички зображувальної діяльності, вибирати способи зображення відповідно до характеру образу, користуватися акварельними фарбами; розвивати естетичні почуття, творчу уяву; прищеплювати любов до усної народної творчості.

В якості обладнання використовувалися таблиці, малюнки, ілюстрації (зразки дитячих робіт) до української народної казки "Івасик-Телесик".

Під час актуалізації опорних знань учні відгадували загадку.

Діти, спробуйте відгадати загадку, і дізнаєтеся, про якого персонажа з української народної казки йтиметься на нашому уроці.

Виріс цей хлопчина

З малої деревини.

У печі зміючку спік,

Сам на дерево утік.

Його гуска врятувала,

На крилечка свої взяла.

Принесла до тата й мами

Частуватись пирогами. ("Івасик-Телесик ")

Далі проводилася інсценізація української народної казки "Івасик-Телесик" (автор тексту В. Гвоздій).

Чи сподобалась нам, дітки, ця казка?

Яким ви уявляєте Івасика-Телесика? Опишіть його зовнішній вигляд.

Якою ви уявляєте Бабу-Ягу, її дочку - Оленку?

Які кольори ви використали б для зображення одягу цих персонажів? Чому?

На якому тлі відбуваються події?

Далі відбувається перегляд демонстраційного матеріалу (з коментарем учителя) і поетапне виконання вчителем сюжету ілюстрації.

Далі відбувається практична діяльність учнів і в підсумку - перегляд і демонстрування дитячих малюнків.

Закінчені малюнки вчитель аналізував разом з учнями, допомагав їм помітити свої помилки, ставлячи відповідні запитання. Таке обговорення привчало дітей уважніше виконувати тематичні завдання і не повторювати помилок. Кращі учнівські роботи експонувалися на класній та шкільній виставці, це стимулювало учнів до творчості. Такі виставки давали змогу учням порівнювати свої малюнки з малюнками товаришів, сміливіше і більш творчо працювати над тематичними малюнками й ілюстраціями до літературних творів.

2.3 Результативність експериментального дослідження

З метою перевірки ефективності запропонованої методики виконання тематичної композиції на уроках малювання нами здійснено педагогічну діагностику сформованості в учнів початкової школи відповідних навичок; розроблено, впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти, а також перевірено ефективність удосконаленої методики виконання тематичної композиції.

Оцінка результатів констатуючого експерименту здійснювалася за допомогою таких критеріїв:

1. Мотиваційний критерій характеризується наявністю інтересу дитини до сприймання і виконання тематичної композиції, потребою у самовираженні композиційними засобами, прагненням до виконання тематичних композицій.

2. Пізнавальний критерій показує активність пізнання молодшого школяра у теорії виконання тематичної композиції.

3. До діяльнісного критерію належать такі показники:

здатність розмістити малюнок на площині;

уміння відобразити особливості пропорцій та кольорів у власній композиції;

реалістичне відтворення характерних ознак натури;

здатність творчо реалізовувати художньо-образне рішення;

ступінь самостійної діяльності учня (шляхом копіювання; за часткової допомоги вчителя; абсолютно самостійно).

На основі виділених нами критеріїв здійснено констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні сформованості у молодших школярів навичок виконання тематичної композиції: низький середній і високий.

Низький рівень відображає байдужість учнів до виконання тематичної композиції, пасивність у малюванні. Бажання отримати гарні оцінки та похвалу визначає репродуктивний характер діяльності. Активні участь у творчій діяльності можлива лише за сприяння вчителя.

Середній рівень характеризується зацікавленістю учнями деякими тематичними композиціями, намаганням імітувати художні образи, стереотипним висловлюванням естетичних суджень з приводу побаченого. Домінантою мотивації до практичної діяльності цих дітей є бажання більше знати про композиційну діяльність. У цих дітей за часткової стимуляції вчителя спостерігається уявно-фантазійні прояви у виконанні тематичної композиції. Учні у своїх роботах з помилками відтворюють кольорові і конструктивні відношення.

Високий рівень виконання тематичної композиції характеризується такими особистісними якостями учня, як відчуття захоплення, милування побаченим. Для цих школярів властивий стійкий інтерес до композиційної діяльності. У своїх роботах добре відображають основні особливості форми об’єкта, адекватно відтворюють зовнішні контури натури та пропорційні відношення цілого і частин, вдало знаходять гармонійні співвідношення кольору і тону відтворюваного об’єкта, у роботі самостійні.

Порівняння даних констатуючого етапу в експериментальному і контрольному класах показує незначну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв виконання тематичної композиції на уроках малювання. Це дало підставу стверджувати, що досліджувана кількість школярів має однаковий потенціал до творчо-композиційної діяльності.

Результати констатуючого експериментального зрізу показують, що понад 35% учнів, які брали участь в експерименті, має низький рівень розвитку навичок виконання тематичної композиції. До середнього рівня відноситься найбільша кількість учнів - майже 55%. Високого рівня досягає 10% досліджуваних молодших школярів.

Оскільки найбільша кількість учнів відноситься до низького і середнього рівня розвитку навичок виконання тематичної композиції, то можна стверджувати про малу ефективність традиційної методики образотворчого мистецтва.

На всіх етапах, забезпечуючи емоційно-позитивний настрій уроків образотворчого мистецтва, екскурсій, ігор, використано такі методи: словесні (бесіда, дискусія та ін.), наочні - ілюстрація (показ зразків малюнків, ілюстрацій, таблиць і т. ін.) та демонстрація (поетапного виконання композиції, роботи з матеріалами), практичні - відтворювальні (з метою закріплення відомого) та тренувальні (з метою формування образотворчих умінь та навичок).

Організацію занять з образотворчого мистецтва ми будували на принципах: реалістичності, структурної різноманітності; залучення учнів до співпереживання, створення відповідно до теми уроку емоційного настрою (включення ігрових, казкових моментів, інших видів мистецтв); наявності трьох основних структурних компонентів уроку (відповідно до законів будь-якої творчості) - сприймання, формування творчого задуму, посильна творча реалізація.

Моделювання змісту уроків ми здійснювали на основі врахування індивідуальних особливостей дітей, їх здібностей, інтересів, тому з підвищенням ролі диференціації художньо-творчої діяльності дітей, на формуючому етапі експерименту надано переваги художньо-ігровим формам практичної роботи.

Підводячи підсумки формуючого експерименту, ми враховували, що учні повинні знати та вміти:

зміст термінів “композиція", “формат", ”статика”, “динаміка" у композиції, “ескіз” та набути початкових навичок виконувати попередній ескіз творчої роботи (у першу чергу - декоративної композиції);

втілювати в практичній роботі такі принципи, прийоми та засоби організації композиції: вибір формату, елементів композиції, рівня, точки зору та освітленості (на початковому рівні) відповідно до творчого змісту роботи; засоби визначення композиційного центру (розміром, кольором, тоном, фактурою, контуром тощо);

особливості асиметричної організації композиції та вміння на початковому рівні досягти рівноваги зображення в композиції при асиметричному заповненні площини;

вимоги щодо доцільного розміщення на площині одиничного предмета або групи предметів (у тому числі натюрморту);

виразні засоби створення певного емоційного стану природи (спокій, радість, сум, тривога, спека тощо);

зміст динамічної і статичної, відкритої і закритої композиції;

особливості реалістичної і декоративної манери зображення та початковому рівні вміти втілити своє розуміння у творчій роботі (у тому числі у пейзажі та натюрморті);

взаємозв’язок шрифту і зображення та набути перших вмінь уведення шрифту (слова, цифри) в декоративно-графічну композицію.

Експериментальне дослідження ефективності методики виконання тематичної композиції засобами образотворчого мистецтва показало, що внаслідок поетапного включення дітей до пошуково-візуально-пізнаваль-ного, евристичного та зображувального процесів вектор їхнього розвитку мав напрям від елементарних проявів композиційної діяльності до самостійного виконання тематичних композицій у процесі образотворчої діяльності (таблиця).