Прочитали вірш А.Костецького "Осінь":
Тихо осінь ходить гаєм,
Ліс навколо аж горить,
Ясен листя осипає,
Дуб нахмурений стоїть.
І берізка над потоком
Стала, наче молода,
Вітер, мовби ненароком,
Їй косиці розпліта.
Слухаючи вірші, діти дивилися на картину. Поезія допомагала учням краще зрозуміти зміст живописного полотна, його настрій. Потім ознайомили дітей з картиною "Жовтень" Ю. Волкова. Запропонувала порівняти зображення осені в цього художника і в І.Левітана і сказати, чим відрізняються обидва твори. Діти так добре запам'ятали твір І.Левітана, що впевнено назвали всі ознаки: золотаві тони, чисте небо з легкими хмарами, зелень, що збереглася, сонячне освітлення.
Час, який відобразив Ю.Волков на картині, вихованці назвали похмурим — дерева стоять голі, небо сіре. Вони правильно визначили, що на першій картині - рання осінь, а на другій - пізня.
Вивчення естетичного ставлення учнів до малюнку показує, що це ставлення тісно пов'язане з їхнім уявленням про красиві об'єкти та з засвоєнням естетичних норм і оцінок предметів ("красиве", "некрасиве"). Судження про малюнок більш визначене, тут у мотивації вибору зростає елемент естетичних оцінок. На запитання, що красиве у картині, діти характеризують зображення головним чином з естетичної точки зору.
У своїй роботі з дітьми ми переконалися, що для правильного сприймання картини, розуміння її змісту, для того щоб картина давала естетичну насолоду, слід розвивати вміння бачити і розуміти прекрасне в природі, в навколишньому житті.
Саме емоційні реакції і стан дитини є критерієм рівня формування естетичних почуттів.
Результативність цього уроку - безсумнівна. Використання засобів образотворчого мистецтва на уроках класного читання сприяє формуванню естетичних почуттів, зміст яких представлений у таблицях 2-3.
Таблиця 2
Вираження почуттів після прочитання тексту
| Радість | Задоволення | Незадоволення |
| Смуток | Захоплення | Здивування |
| Сум | Співчуття | Вдячність |
| Жаль | Обурення | Розчарування |
| Гнів | Гордість | Заздрощі |
| Сором | Ніжність | Зневага |
| Біль | Тривога | Життєрадісність |
| Страх | Протест | Віра (в ...) |
| Повага | Лагідність | Любов (до ...) |
Таблиця 3
Формування естетичних почуттів на уроках читання засобами образотворчого мистецтва (3 клас)
| № уроку | Тема уроку | Засобиобразотворчогомистецтва | Естетичніпочуття | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | |
| 1 | Сосюра «ЛюбітьУкраїну» | Репродукціїкартин, діафільм | Гордість, повага, любов доУкраїни | |
| 2 | А.Малишко | Малюнки про мову, | Лагідність | |
| «Рідна мова» | ілюстрації | |||
| 3 | Л.Костенко«Усе моє, всезветьсяУкраїна» | Картини художниківпро Україну, пісні,кінофільм «Україна» | Гордість заУкраїну, любовдо неї | |
| 4 | В.Симоненко«Грудочказемлі» | Ілюстрації | Повага, ніжність | |
| 5 | Ю.Шкруменяк | Репродукціїкартин, художніфотографії | Захоплення,гордість, радість | |
| «Ми всі діти | ||||
| українські» | ||||
| 6 | Л.Глібов «Вовкі Кіт», Л.Глібов «Зозуля іПівень» | Діафільм, ілюстрації до байок | Щирість, обурення | |
| 7 | Л.Українка«Мамо іде вжезима»,С. Васильченко«Мороз» | Картина «Зима»,грампластинка ззаписом вірша«Мамо іде вжезима» | Життєрадісність,ніжність | |
| 8 | М.Конончук | Ілюстрації до | Повага, | |
| «Помічниця» | твору | захоплення | ||
| 9 | В.Сухомлинський «Який слідповинна залишити людина наземлі» | Портрет Сухомлинського, малюнки дотвору | Повага,захоплення | |
| 10 | С.Михалков | Картина В.Перова | Жаль, сум, | |
| «Розмова з | «Тройка», І.Рєпіна | співчуття | ||
| сином» | «Бурлаки на Волзі» | |||
| 11 | М.Коцюбинський | Портрет | Смуток, | |
| «Хариття» | М.Коцюбинського, | повага | ||
| діафільм, малюнки | ||||
| 12 | Панас Мирний | Портрет Панаса | Жаль, | |
| «За підпасича» | Мирного, ілюстрації | повага | ||
| 13 | Л.Красицький«Гілки Шевченковогороду» | Портрет | Повага, | |
| Т.Г.Шевченка, | гордість, | |||
| художні фотографії | захоплення | |||
| сім'ї Шевченка | ||||
| 14 | О.Паламарчук«Козацькийрід» | Репродукціїкартин, малюнки | Вдячність,захоплення | |
| 15 | Т. Шевченко | Картини «Садок | Ніжність,радість | |
| «Вітер з гаєм | вишневий коло | |||
| розмовляє» | хати», «Тарасова | |||
| ніч» | ||||
| 16 | І.Франко «Удолині селолежить» | Портрет І.Франка,репродукції картинІ.Левітана | Життєрадісність | |
| 17 | Т.Куртіна «Усвято матері». П.Куліш«Святиня» | Вірш М.Познанської | Любов до матері,радість, повага | |
| «Своїй мамі», | ||||
| Ілюстрації, | ||||
| малюнки до вірша | ||||
Методика використання таблиці 2, 3 була такою:
1. Проведення словникової роботи перед сприйманням нового тексту.
2. Читання нового тексту.
3. Відповідь на запитання: Які почуття викликало у вас це оповідання, казка, вірш, легенда?
Реакція дітей, безперечно, неоднакова. Діти думають і висловлюють свої почуття, але не всі зразу, а один - два, а потім і більше учнів.
Дуже цінним, на нашу думку, тут є два моменти:
1. Діти показують наскільки правильно вони зрозуміли зміст без пояснення вчителя.
2. Через вияв почуттів від прочитаного вони розкривають своє розуміння твору.
Це дає можливість учителеві з'ясувати душевний стан і потенційні можливості кожного учня, що надзвичайно важливо для доброго контакту з усім колективом і кожним учнем зокрема. Це саме той момент, коли доцільно вчити дітей керувати своїми почуттями, підпорядкувати їх розуму і волі.
Використання цієї таблиці дає можливість учителеві:
1. Виробляти у дітей уміння правильно з'ясувати свій емоційний стан.
2. Збагачувати лексичний запас учнів.
3. Вчити керувати власними емоціями і правильно сприймати почуття людей, що їх оточують.
Результати використання таблиці "Почуттів" на уроках читання свідчать про значний вплив її на формування в учнів вміння правильно визначати своє ставлення до тих чи інших героїв, виявляти свої почуття.
Школярі початкових класів готові до сприймання емоційної атмосфери твору, їх основного пафосу. Звичайно на доступному для них рівні. Учні здатні усвідомити свої думки і почуття, викликані твором мистецтва, у них є задатки для цілеспрямованого навчання сприймання мистецтва. Необхідний ще один крок - вивести дитину на діалог з автором. Починати цю роботу потрібно з 1 класу.
Як проходить зустріч дитини з творами мистецтва у початковій школі?
По-перше, всі уроки підпорядковуються головному завданню - розвитку логічного мислення. Вирішується воно на різному матеріалі, в тому числі і на матеріалах художньої літератури на уроках читання: складання плану, переказ, визначення головної думки твору. В результаті у дітей формується «нехудожній» спосіб роботи з художнім текстом.
По-друге, художні твори часто використовують для морального виховання. Але основний методичний прийом - подання дітям готових естетичних оцінок характерів і вчинків героїв (сюжетні тексти, сюжетні картини).
Важливо, щоб діти самостійно описували сюжет картини, що їх схвилювало, що вразило.
В результаті аналізу, були одержані і кількісні дані, які давали уявлення про окремі сторони сприймання і розуміння художніх творів учнями.
На основі констатувального експерименту були визначені основні рівні сформованості естетичного досвіду учнів молодшого шкільного віку.
Низький рівень. Діти, віднесені до цієї групи, спираються переважно на емоційні враження (50 %). Ця група складає більшу частину школярів. Безперечно, вони мають сформований певним чином естетичний досвід. Але він зберігає в собі переважно емоційні враження, на які спираються учні у своєму ставленні до прекрасного в дійсності і мистецтві. Естетичні знання цих учнів обмежені і рідко використовуються при оцінці. Школярі, віднесені до цієї групи, не відрізняються естетичними захопленнями і переважно залишаються стриманими у ставленні до прекрасного.
Середній рівень. Характерними є наявність емоційних вражень та естетичних знань, спираючись на які, учні встановлюють взаємозв’язок із прекрасним як на емоційному, так інтелектуальному рівні (35 %). Проявами естетичного досвіду цих учнів можна вважати поєднання емоційно-чуттєвого і інтелектуально-понятійного освоєння прекрасного.
Високий рівень. Найбільше наближається до основних показників естетичної підготовки учнів. Школярам властива орієнтація на спілкування з прекрасним, його пізнання, а також участь у творчій діяльності за законами краси. Характерною ознакою є реальне виявлення естетичного захоплення, вміння творчо, по-своєму оцінювати й інтерпретувати сприйняті художні цінності, явища повсякденного життя.
Отже, ми отримали результати, що підтверджують наше припущення. Із 26 учнів експериментального класу 9 виявили високий рівень сформованості естетичних почуттів, 15 – середній і 2 – низький. У контрольному класі 7 учнів мали високий рівень, 16 – середній і 5 – низький. Порівняно з початком вересня 2007 року показники рівня естетичного розвитку зросли в обох класах (початковий рівень 50 % і 45 %), однак в експериментальному класі він виявився вищим (відповідно 83 % і 92 % – див. діаграму 1) завдяки використанню запропонованої системи вправ. Отримані результати показані на діаграмі 2.