Напівголосне читання в класі. Таке читання було одним з основних елементів навчання в Павлиській школі - школі В. Сухомлинського.
Кожен урок (чи то математика, музика, образотворче мистецтво тощо) починати з п’ятихвилинного напівголосного читання.
Помітні результати дає читання перед сном, адже остання події дня чітко фіксуються в пам’яті.
Якщо дитина не любить читати, то необхідний режим оберігаю чого читання - отримання відпочинку після прочитання 2-3 рядків, під час якого дитина розглядає ілюстрації до книжки.
Доведено, що техніка читання не підвищується, коли низька оперативна пам’ять. Робота над вдосконаленням оперативної пам’яті здійснюється за допомогою зорових диктантів, тестів професора І. Федоренка з Харкова. Набори диктантів ідуть з поступовим нарощуванням довжини речень на одну-дві букви що три дні.
За допомогою наборів для зорових диктантів вчитель може навчити дітей швидкочитанню, яке набагато перевищує норми, як вголос, так і мовчки. Треба мати на увазі, що швидкочитання - це ще й уміння енергійно, хутко міркувати, виконувати найрізноманітніші завдання, вправи.
Як показали дослідження В.М. Зайцева, завідувача лабораторією педагогічної діагностики Донецького держуніверситету, більшість дітей, що погано читають є меланхоліками або флегматиками, і навпаки - ті, хто добре володіє цією навичкою здебільшого сангвініки та холерики. Система вправ В.М. Зайцева зводиться до багаторазового прочитування...
Доцільно для вдосконалення навички швидкочитання використовувати також індивідуальну табличку для самоконтролю з техніки читання.
Індивідуальна табличка для самоконтролю з перевірки техніки читання.
Вчимося читати швидко.
Що означає швидко? Це не значить, що потрібно читати так, що й слів не розібрати. Але й не дуже повільно, щоб не занудьгувати.
Перевіряй себе кожного місяця. Візьми годинник із секундною стрілкою. Коли стрілка пройде круг - це і буде хвилина. Порахуй, скільки ти прочитав за цю хвилину. Запиши результат у таблицю.
| Місяць | Кількість слів за хвилину | Кількість помилок | Виразність | Результат |
| Вересень | ||||
| Жовтень | ||||
| Листопад | ||||
| Грудень | ||||
| Січень | ||||
| Лютий | ||||
| Березень | ||||
| Квітень | ||||
| Травень |
Дуже добре, що ти з кожним днем читаєш усе швидше.
Запам’ятай: хто багато читає, той багато знає.
Практика доводить ефективність названих систем. Проте вони розраховані на вдосконалення техніки читання. Чи можливо з самого початку вчити дитину читати правильно, свідомо і швидко, не сподіваючись на доучування або переучування в майбутньому.
Ствердну відповідь на це питання дає методика, розроблена педагогічним колективом під керівництвом вчителя Б.В. Динги. Всі учні цієї школи, закінчуючи 1 клас, читають уголос новий текст у найвищому для вказаного віку темпі - до 150 слів на хвилину.
У системі Б.В. Динги передбачено велику кількість вправ для формування навичок правильного, свідомого і виразного читання. Проте швидкість визначена найголовнішою якістю. Переконаємось у доцільності надання їй пріоритету.
Розглянемо залежність свідомого читання від швидкості. Дочитавши речення до кінця, потім нелегко пригадати, з чого воно починалося, особливо - довге. Ще важче у пам’яті втримати прочитану сторінку. Отож для усвідомлення змісту потрібне цілісне сприйняття тексту, а це, в свою чергу, залежить від швидкості читання.
Чи впливає швидкість на виразність читання? Швидко читаючи дитина бачить текс наперед і думає над змістом та засобами мовної виразності для передачі його слухачам. Виходить - запорука виразності - швидкість.
Діти навчаються читати за допомогою серії таблиць, спрямованих на доведення до автоматичності певних навичок - складових досконалого читання. Розглянемо частину методики: роботу з таблицями для навчання швидкого читання у різні періоди навчання читання.
При навчанні читати недостатньо сьогодні лише кілька разів повторювати один і той самий текст. Ця робота швидко втомлює дітей одноманітністю. Саме таким дієвим інструментом, за допомогою якого можна зацікавити учнів, викликати інтерес до виучуваного матеріалу є гра.
Поступово цікава гра, мовленнєва творчість переростають у навчальну працю. Гра знімає нервові перевантаження. Завдяки грі можна залучити до навчальної діяльності пасивних учнів.
Ігри умовно поділяють на такі види:
Ігри добукварного періоду.
Ігри букварного періоду.
Ігри після букварного періоду.
Мета нашого експериментального дослідження полягала у тому, щоб сформувати та удосконалити в дітей навичку швидкого читання у взаємозв’язку з іншими навичками, а в першу чергу з навичкою усвідомленого читання за допомогою комплексу спеціально відібраних для цього вправ, розроблених І.Т. Федоренком, методичних рекомендацій В. Зайцева. Експериментальне дослідження проводилось у 2004-2006 навчальних роках на базі Новосілківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Підгаєцького району Тернопільської області. Експеримент проводився у першому класі у 2004-2005 навчальному році та у 2 класі у 2005-2006 навчальному році з одним і тим самим контингентом учнів.
При проведенні експериментального дослідження ми враховували методичні рекомендації щодо читання учнів вголос і мовчки, програмні вимоги до навички читання відповідно у 1-А та 2-А класах, а також ретельно вивчали психологічні та індивідуальні особливості дітей, тобто той факт, що хорошою швидкістю читання вважається така, що відповідає звичайній швидкості усного мовлення людини. Як вже зазначалося, сам процес перевірки техніки читання створює величезну психотравмуючу ситуацію для дітей, що негативно позивається на результатах техніки читання. Спостереження показали, що учні, як правило, бояться насмішок та осуду своїх однокласників через їх занадто повільне читання, що в результаті призводить до того, що дитина замикається у собі і це нівелює її як особистість. Тому при проведенні експерименту ми організовували роботу учнів у звичних для них умовах. Та при перевірці техніки читання ми враховували також і те, що темп читання не є основним показником сформованості навички.
Для того, щоб сприяти удосконаленню навички швидкості читання у букварний період навчання грамоти ми систематично вичленували вправи прикладного характеру, не пов’язані безпосередньо з художнім твором та завдання при опрацюванні тексту на уроці класного чи позакласного читання.
Коли діти опановували графічне зображення букви та склади ефективним було використання спеціальних карток та таблиць. (Усі вправи, використані в експерименті, подані у параграфах 2.1 та 2.2). вправи з ними використовувались щоденно протягом першого місяця навчання в школі і, таким чином, діти вчилися прочитувати склад миттєво, не поділяючи його.
За допомогою таких таблиць та карток (Картки 1,2,3; таблиці 1,2,3) І.Т. Федоренка з ігровими елементами навчальний процес набув невимушеності, жвавості, що сформувало у дітей позитивне ставлення до уроків читання.
Діти швидко запам’ятовували склади, що покращило техніку їхнього читання. Крім таблиць складів ми використовували картки зі словами у стовпчиках. Діти швидко їх читали, а потім називали ті, які запам’яталися. Це розвивало їхню пам’ять.
Читання пароплавом, а також “словесні приклади” сформувало у дітей плавне прочитування слів.
Для розширення кута зору учнів ми використовували малюнкові, буквені, складові та числові піраміди. Діти зосереджувалися на вертикальній лінії і прочитували слова й склади, не рухаючи при цьому головою й очима.
Використовувались і квадрати Шульте, заповнені буквами або числами, до яких стояло завдання прочитати числа чи букви в послідовності натурального ряду чи в алфавітній послідовності, не переміщаючи зір за межі центральної клітинки.
Ігри зі складовими таблицями “Біг східцями", “Літак", “Читалочки-складалочки", “ Читалочки-з’єдналочки”, “Знайди пару”, гімнастика для м’язів та очей сприяли значному розширенню кута зору читачів.
Усі ці вправи на пропедевтичному етапі навчання читання були спрямовані, головним чином, на формування готовності до оволодіння на наступних етапах систематичними навичками читання.
Для перевірки розуміння прочитаного пропонувалося учневі розказати, про що він прочитав. Якщо ж школяр був неспроможний відповісти, йому ставили конкретні запитання. Крім цих завдань свідоме сприйняття тексту перевіряли через уміння самостійно переказувати зміст (повно, стисло, вибірково, творчо), складати план прочитаного (усно чи письмово), поділяти текст на частини, придумувати заголовки до них, знаходити описи природи, подій, вчинків, образів, давати елементарну характеристику дійовій особі, висловлювати власне ставлення до прочитаного тощо.
Ми вели спеціальний зошит обліку техніки читання, в якому відображали динаміку читацької навички учнів протягом всього періоду проведення експерименту.
Схема обліку навичок читання приблизно така:
| № п/п | Прізвище, ім’я учня | Спосіб читання | Правильність читання (кількість помилок) | Темп читання | Розуміння прочитаного | Виразність читання | |
| Розуміє | Частково розуміє | Не розуміє | Логічні наголоси | Паузи | Інтонація | ||
| 1 | Артеменко І | ц. с. | 48 | + | + | + | - |
Ми позначали спосіб читання: цілими словами (ц. с), цілими словами з елементами поскладового (ц. с. +склад), складами і словами (скл. +с), поскладове (склад), побуквене (б); загальну кількість помилок (пропуск, перестановка літер, складів, слів, заміна однієї частини слова іншою, неправильний наголос); кількість слів, прочитаних за хвилину, і пізніше - розуміння прочитаного - знаки плюс (+), а нерозуміння - мінус (-).