Але казка ця з кінця.
Був собі баран та вівця.
4. Чому цю пісеньку називають нескінченною? Доведи свою думку.
Жива картинка не лише методичний прийом, але і допомога дітям. Цільове призначення прийому гри - допомогти через міміку і жести відтворення персонажів казки, на чуттєвому рівні усвідомити твір. Це дасть учневі можливість розвинути емоційну грамотність, бачити й розрізняти рухи співрозмовника і правильно на них відгукуватись. Жива картинка своєрідний театр міміки і жестів. Тому під час постановки всі учасники (актори і глядачі) набувають камерного досвіду спілкування в театральній атмосфері, що збагачує їх комунікативні можливості.
Працюючи над віршами, не слід забувати, що об'єкт аналізу – поетичний твір. У нього особлива форма, що зумовлює використання специфічних прийомів роботи над ним. Їм притаманні образність, своєрідна синтаксична будова речень, лаконічність змальованих образів. Це змушує вчителя бути особливо пильним при аналізі віршів як літературного жанру. Також цікавим видом роботи на уроці позакласного читання, де проявляється підготовленість учня, є прийом роботи "впізнай мене". Найкраще користуватись цим видом роботи на початку уроку. Діти пригадують казки, готуються сприймати твори певного жанру.
1. Сніг, троянди, санки, дзеркало, ворона, олень, королева (Казка "Снігова Королева").
2. Кропива, відьма, принцеса, лебеді, підземелля, німота (Казка "Дикі лебеді").
3. Матрац, принцеса, горошина, указ, король, королева (Казка "Принцеса на горошині").
Діти спроможні самостійно складати такі блоки слів, які характеризують казку і виконують цю роботу з задоволенням. Або можна доповнити цей вид діяльності: спочатку зачитати блоки слів, а потім запропонувати, за наперед заготовленими ілюстраціями, вибрати ті, які відносяться до тієї чи іншої казки. Проте одразу ж слід застерегти, що не потрібно спонукати учнів до багатослівних міркувань. Вони лише поєднують приготовлені малюнки зі словами.
Усі вищевказані види роботи становлять лише малу частку від того, що можна запропонувати учням на уроках позакласного читання, проте, і вони показують, де і коли дитина зможе проявити себе, як самостійна особистість. Проблема коли - особливо важлива. Оскільки роботу учні виконують самостійно, а діяльність і характер уроку проходить за тим сценарієм, який напише вчитель, то запропоновані види роботи можна використовувати на будь-якому етапі уроку, залежно від того, чого вчитель хоче досягнути на уроці і яка роль у цьому процесі належить учням.
Важливою є реалізація принципу взаємозв'язку класного і позакласного читання, адже ці уроки тісно переплітаються між собою. Тільки такий комплексний підхід дасть змогу розв'язати навчальні і виховні завдання. Самостійна робота учнів з художніми творами цікава тим, що має тісний зв'язок з розвитком зв'язного мовлення учнів. Вчитель початкових класів повинен знати, що живому спонтанному мовленню дітей на уроках позакласного читання повинно надаватись більше уваги і часу, ніж це робиться зараз у школі. При цьому слід враховувати мовлення дітей. Завдяки безпосередньому спілкуванню виражається набагато більше, ніж завченим текстом, який учень перекаже, відповідаючи питання уроку. При таких виразних ситуаціях виявляється весь конкретний зміст мовлення, який у значній мірі проявляється через такі моменти. (зміст сказаного, інтонація, відношення, стилістика та інше). Справжнє мовлення досягається власними висловлюваннями, міркуваннями, переживаннями, що розкривають внутрішній прихований світ дитини. Тому нерідко спостерігається, коли учень на уроці позакласного читання легко розповідає твори завчені на уроках класного читання, по-новому їх передаючи.
Перед кожним вчителем початкових класів серед найважливіших завдань постає завдання формування в учнів самостійності як риси особистості, яка може розвиватися у дітей тільки у процесі самостійної роботи. Вчителю-класоводу при відборі текстів потрібно усвідомити, що твори на уроках позакласного читання - це не знаряддя і навіть не дидактичний матеріал. Це навчальний матеріал, вивчаючи який, діти засвоюють нові, життєво необхідні їм знання про навколишній світ і своє місце у ньому.
Таким чином, лише продумана система навчання школярів вмінню правильно працювати з художніми творами, з врахуванням принципів відбору матеріалу для розвитку самостійності у процесі позакласного читання, дасть можливість систематичного впливу на розвиток думаючого, самостійного, начитаного учня. Діти повинні прагнути ближче знайомитися з новими книгами, проводити активну самостійну роботу з ними, що допоможе краще їм зрозуміти навколишній світ і змінити його.
Проводячи самостійну роботу не слід забувати і про диференціацію навчальної роботи. Перш за все диференціація проявляється в організації домашніх завдань: всьому класу (виконання обов'язкове для всіх), за бажанням (для сильніших учнів). Наприклад, до уроку про творчість Джанні Родарі можуть бути такі домашні завдання:
1) всьому класу - читати вірші і казки Д.Родарі, один з його віршованих творів вивчити напам'ять; по групах – підготувати інсценізацію по матеріалах казки "Пригоди Цибуліно";
2) за бажанням – намалювати портрети героїв казки "Пригоди Цибуліно"; у віршах Д.Родарі знайти рядки, які могли б бути заголовком до всієї творчості письменника, свою точку зору вміти доводити;
3) додаткові завдання - написати твір на тему: "Яким я уявляю собі Джанні Родарі".
ЗАВДАННЯ:
1. Запитання до біографії письменника:
- В якій країні народився Джанні Родарі? Чи це справжнє його ім'я і прізвище?
- Яку роль у творчості казкаря відіграли батьки?
- Які факти з життя Д.Родарі допомогли ближче звернутись до дитячої літератури?
- Про що б ви хотіли запитати Д.Родарі?
2. Запитання до творчості письменника:
- Яка основна тематика творчості Д.Родарі? До якого виду дитячої літератури вона відноситься? Чому?
- Які твори вам вдалось прочитати до уроку?
- Хто головні герої його творів? Чи сподобались вони вам?
Доведіть свою думку.
- Які події з прочитаних творів вас особливо здивували? Чому?
- Де відбувались події, описані у віршах?
- Хто з героїв вам особливо запам'ятався? Чому їх характери такі різні?
- Чому у творах автор не писав про людей, а описував об'єкти живої природи?
- Які особливості творчості цього письменника ви змогли відмітити?
- Можливо хтось знає, хто ілюстрував його твори на батьківщині, в Італії?
Диференціація навчальної роботи на уроках позакласного читання проявляється також у системі колективних завдань. Як правило така мікрогрупа – це декілька учнів: спільне оформлення класу, підготовка вікторин, літературних загадок і т.д. Необхідність диференційованих завдань присутня і на самому уроці позакласного читання, і при перевірці підготовки домашніх завдань. Запитання, складені вчителем по прочитаному вдома матеріалу, дають можливість виступити і сильнішим, і середнім, і слабшим учням. Таким чином, вчитель здійснюючи диференціацію навчальної діяльності учнів, прагне охопити роботою всіх дітей без винятку, що у рівній степені дасть можливість перевірити готовність школярів, як на самому уроці, так і при організації домашніх завдань.
Велику роль у розвитку індивідуальних інтересів дітей відіграють різноманітні способи, самостійної роботи у процесі позакласного читання організації домашніх завдань, що вимагають посильної активностіі самостійності. Наприклад, підбір ілюстрованого матеріалу, тематичні домашні завдання, складання запитань самими учнями і т.д. У цьому випадку певну, роль можуть відіграти такі прийоми, як заохочення вчителя, рекомендації учням книг з . яскраво вираженими елементами зацікавленості. Крім цього слід враховувати психологічні особливості окремих дітей: учнів, схильних до фантазування, легше зацікавити до читання науково-пізнавальних книг, а з уповільненою реакцією – до читання казок.
Іноді індивідуальні інтереси доводиться розвивати не прямо, а опосередковано. Наприклад, учень любить малювати, а до читання відноситься байдуже, значить, потрібно заохочувати його до цієї роботи, доручаючи оформити класну виставку ілюстраціями. При чому спочатку попросити зобразити малюнок до відомої книги, похвалити, використати його роботу як наочність до уроку. Потім дати завдання: прочитати невеличку розповідь до теми найближчого уроку позакласного читання, зробити до нього яскраво оформлену ілюстрацією і скласти коротку розповідь до неї. Але вчитель повинен продумати так завдання, щоб учень сам дійшов висновку, що необхідно спочатку прочитати даний твір, а вже потім приступати до конкретної роботи. Таким чином, через пряму зацікавленість школяра до малювання, можна опосередкованим шляхом розвинути у нього інтерес до читання.
Отже, опора на особистий досвід учнів, як одна з дидактичних основ побудови навчального процесу у позакласному читанні, часто переходить у план розвитку індивідуальних читацьких інтересів школярів, і що у свою чергу базується на особистому і життєвому досвіді дитини.
Домашнє завдання у процесі позакласного читання, як це прийнято у педагогіці бувають індивідуальними, груповими і колективними. Різниця лише у тому, що у практиці проведення уроків позакласного читання ще існують завдання за бажанням, які забезпечують розкриття читацьких інтересів і схильностей. Окрім цього, як правило, присутні три види завдань, або по крайній мірі два з них. (див. диференціацію) Найважливіше для вчителя у підготовці позакласного читання налагодити виконання домашніх завдань. Найбільш відповідальна частина проведення цього уроку - перевірка домашнього завдання, яка передбачає не тільки контроль за самостійним читанням учнів, але й уточнення, поглиблення, розширення уявлень школярів за прочитаним матеріалом. Тому, за кількістю часу, відведеному на перевірку свідомого і осмисленого прочитання заданих додому творів, домашня робота стоїть на одному з перших місць. Безпосередньо саму перевірку треба організовувати так, щоб ініціатива і творча активність школярів не проявлялась стихійно, маючи на увазі не тільки розвиток читацьких інтересів, але і якості учня в цілому. Окрім цього, потрібно використовувати коло вмінь і навичок учнів, здобутих у навчально-виховному процесі на інших уроках.