Формування у молодших школярів самостійності в процесі роботи з дитячою книжкою (стр. 16 из 21)

- Про яких лісових акробатів розповідається у тексті?

- Яку пташку описали автори? Доведи свою думку.

- У чому особливість цих синиць?

- Опиши синицю, яку ти бачив зимою?

Для того, щоб наочність на уроках позакласного читання використовувалась з більшою ефективністю, ми взяли до уваги деякі умови успішного її застосування:

1. Поєднання наочності зі-словом вчителя, який повинен говорити про те, що бачать школярі, називати об'єкт, який розглядається. Форми поєднання можуть бути різноманітними: спочатку показ об'єкта, а потім розмова про нього, або навпаки, спочатку розмова, а потім показ. Велику активність в учнів початкових класів викликає перший варіант.

2. Варіації конкретних наочних випадків (повторення і закріплення із додаванням нового матеріалу). Наприклад, біля дошки створюється виставка ілюстрацій різних художників, серед яких потрібно вибрати малюнки певного автора.

3. Різноманітність видів наочності.

4. Чуття міри у використанні наочності.

5. Опора на емоційні переживання школярів. Відтворення чого-небудь не буває пасивним, адже у пам'яті виникає не окрема частина, а образ у цілому. Тому відношення людини до побаченого проявляється завжди, а вчителю важливо спрямувати це відношення у потрібне русло.

6. Успішність використання наочності в новизні її застосування.

Лише за умов дотримання цих положень, вчитель визначить місце наочності у сприйманні матеріалу учнями і досягне дійсно ефективного використання її на уроці.

Таким чином, експериментальне дослідження велось із урахуванням різноманітних напрямків, які могли повніше і глибше розкрити методи і прийоми самостійної підготовки школярів до позакласного читання. Ця робота вимагала затрати великої кількості зусиль з боку вчителя, а особливо учнів. Шукаючи шляхи ефективнішої співпраці учня із книжкою, доводилося одну і ту ж роботу виконувати різними способами, щоб знайти той шлях, який приведе до особливо високих результатів. Робити акцент на будь-якому конкретному видові роботи чи постійно використовувати схожі наочні матеріали не варто, адже це приведе до автоматизму роботи в учнів, без власної творчої активності і самостійності. Кожен урок повинен вносити нові зміни в самостійну підготовку учнів до уроків позакласного читання, які стимулюватимуть його здібності, пам'ять, спостережливість і увагу.

2.2 Перевірка ефективності формування самостійності молодших школярів як необхідного елементу самоосвіти в експериментальному дослідженні

Оцінюючи результати експериментального дослідження, ми намагалися з'ясувати, як змінилось ставлення школярів до уроків позакласного читання, до самостійної роботи з художніми творами на цихуроках. Ставлячи перед собою завдання дослідити рівень сформованості самостійності у школярів (анкетуванням, бесідами,спостереженнями, аналізом завдань для самостійних робіт учнів) в умовах не зовсім безпосередніх, але таких, які зможуть розслабити учня (у класі) і здійснивши кількісний та якісний аналіз отриманих знань, ми одержали результати, що підтвердили ефективність нашого дослідження.

Враховуючи взаємозв'язок класного і позакласного читання на основному і заключному етапах становлення дитини-читача, знаючи теоретичні і методичні основи самостійної роботи, ми організували експериментальне навчання дітей – учнів 4-х класів ЗОШ смт. Залізці та ЗОШ с. Гаї Розтоцькі з врахуванням пріоритету вказаної роботи. До експерименту були залучені також учні 3-х класів, навчання яких здійснювалось за традиційною системою роботи з художньою книжкою.

Дослідження проводилось таким чином, щоб поставити учнів у ситуацію, яка змусить їх застосовувати всі набуті читацькі вміння при виборі і читанні книг для себе, внести в цей процес певні корективи, виявити справжнє ставлення учнів до уроків позакласного читання. Характерною особливістю результатів роботи за запропонованими завданнями, стало те, що учням експериментальних класів подобаються уроки позакласного читання, вони глибше відчули переваги самостійної роботи на цих уроках. Ці школярі стали впевненіші у своєму виборі, що читати, скільки і як читати художні твори у порівнянні з учнями контрольних класів. Дані подані діаграмою.

Діаграма 2

Характеристика рівня самостійної підготовки учнів до уроків позакласного читання у 2008/2009 н.р.

Як бачимо, рівень зацікавленості уроками позакласного читання набагато збільшився в експериментальних класах у порівнянні з попереднім навчальним роком і констатувальним зрізом, а в контрольних класах та ж сама кількість учнів виявила інтерес до цих уроків. Для перевірки зацікавленості учнів цими уроками була запропонована мініанкета, відповіді на яку вони дали письмово (див. таблицю 4).

Таблиця 4

Зацікавленість учнів в уроках позакласного читання

№п/п	Завдання	Школа і класи
		експериментальні	контрольні
		4 – кл.ЗОШсмт. Залізці	4 – кл. ЗОШ с. Гаї Розтоцькі
1.	Скільки дитячих книг ти прочитавна канікулах?а) жодноїб) однув) двіг) три і більше	1354285	198010
2.	Чи відвідував ти бібліотеку?а)такб) нів)інколи	8497	523315
3.	Чи стали уроки позакласного читаннядля тебе цікавішими?а) такб) нів)інколи	85312	54397
4.	Якими уроками ти б надав перевагу:а) самостійно підготовленимиб) колективно підготовленимив) підготовленими вчителем	642214	382159

Зацікавленість у нових видах роботи, самостійній підготовці до уроків, у вмінні давати точну оцінку проведеній роботі значно вища в учнів експериментальних класів. Це можна пояснити лише одним – правильно організацією, доступно систематичністю проведеної роботи в експериментальному навчанні.

Ступінь розуміння книжки і сформованість умінь для самостійної роботи з художніми творами, засвоєння методики роботи з ними, простежувався на двох етапах праці дитини-читача – основному і завершальному. Фіксувалось усвідомлене вміння працювати з книжкою, розуміння причиново-наслідкових зв'язків, просторових відношень, систематизації і узагальнення, чітко розбиратись у вчинках дійових осіб і, разом з тим сформованість таких умінь, як:

- вміння передавати власними судженнями ставлення до даного твору;

- спілкування з автором через твір (погоджуватись чи ні з написаним);

- самостійно знаходити необхідний матеріал до теми уроку позакласного читання, де б розкривались нові сторони вивченого твору.

Використовуючи в якості основи, виникаючу в учнів при зустрічі з книгою пізнавальну спрямованість на предмети і явища навколишнього світу, увага головним чином була звернена на запитання-завдання. Шлях, який проходила дитина від усвідомлення поставлених перед нею завдань, аж до їх вирішення, зводився до підключення всієї читацької активності учня. І тут одразу ж слід відзначити, що перша сходинка в логіці пізнавальної активності учнів при самостійній роботі з книжкою - це не механізм опрацювання поданого матеріалу на основі раніше отриманих знань, умінь і навичок, а сам процес самопідготовки, глибокого усвідомлення і розмірковування над поставленими перед школярами завдань. Для задоволення бажання відповісти на питання (виконати завдання), учням потрібно було спиратись на існуючі у них знання, необхідні для орієнтування в книзі, вдивлятись в книжки, запам'ятовувати їх зміст та вміти власними думками передавати його. Це з високою ефективністю вдалось учням експериментальних класів.

Простежити вміння учнів .працювати з книжкою, порівнювати власні знання і вміння за вказівкою вчителя, можна за допомогою групи завдань-запитань, запропонованих учням експериментального дослідження. (Євгенія Чак "Сподвижники Богдана Хмельницького"):

1. Чи достатньо ти отримав інформації про сподвижників Б.Хмельницького з прочитаного твору?

2. Чи є різниця між значенням слів подвижник і сподвижник? Чи буде великою помилкою вживання слова сподвижник без префікса -с-?

3. Чи погоджуєшся ти з висловленою думкою автора про те, що подвижник–це людина, яка бореться за досягнення поставленої мети?

Для відповідей на поставлені запитання учням експериментальних класів довелось звернутися до довідкової літератури, порівняти свої знання з викладеним матеріалом тексту.

Дані дослідження зображені у таблиці (див. таблицю 5).

Таблиця 5

Уміння працювати з книжкою (твором)

№п/п	Завдання	Школа і класи
		експериментальні	контрольні
		4- кл. ЗОШсмт. Залізці	4 – кл. ЗОШ с. Гаї Розтоцькі
1.	Рівень впевненості у власних знаннях	45	47
2.	Здатність учнів логічно думати над твором	61	59
3.	Уміння доводити думку власними знаннями	64	55

Результати дослідження доводять, що в учнів контрольних класів немає впевненості у своїх силах, самостійність проявляється лише за прямої вказівки вчителя, що говорить про обмеження ініціативи. Цього не скажеш про учнів експериментальних класів, які проявили себе людьми з власними думками і вмінням постояти за себе.

Матеріалом для дослідження вміння учнів самостійно працювати з новими творами стала тема: "Золоті зернята народної творчості". Твори готувались самостійно за переліком запропонованих вчителем завдань. Перед роботою давалась установка на детальне розуміння прочитаних творів. Така робота була проведена в експериментальних класах ЗОШ смт. Залізці і ЗОШ с. Гаї Розтоцькі, де рівень знань виявився на вищому ступені, ніж в учнів контрольних класів цих шкіл.