ВИСНОВКИ
Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури показав, що сучасна школа ставить перед собою завдання – формування духовно багатої особистості, громадянина з високою культурою, з широким кругозором, творчими та моральними цінностями. Тому в системі навчання пріоритетного значення набувають загальнолюдські цілі, ідеали, гуманістичні цінності національної та світової культури. Людина, її щастя, здібності, готовність до творчості були і залишаються кінцевою метою нашого суспільства.
Значне місце у цьому надзвичайно складному процесі посідає література, що допомагає формуванню у дітей естетичного і етичного зростання, забезпечення засвоєння багатств художнього слова і цінностей, готує до самостійного знайомства з художніми творами у школі та за її межами, навчає самоосвіті та самовихованню. Глибше пізнаючи книжковий світ, який розширює межі повсякденного життя, знайомить з новими фактами, подіями та явищами, відкриває нові місця, школяр вчиться самостійно працювати з художніми творами, осмислено сприймати та відтворювати прочитане за допомогою ряду специфічних завдань, накопичувати знання, що допоможуть йому організувати своє коло книг для читання.
Сьогодні шкільна програма початкової школи спрямовує вчителя на вміле введення школярів у широкий, привабливий світ літератури. Діти знайомляться з новими творами, у них зростає інтерес до змісту цих творів, розширюється читацький кругозір, посилюється бажання самостійно працювати з ними. Особливо це помітно на уроках позакласного читання, де важливе значення надається вмінню правильно організувати роботу молодших школярів у процесі ознайомлення із новими художніми творами.
Багаточисельні дослідження вчених, практичний досвід роботи вчителів підтверджують, що накопичення знань і набуття учнями необхідних вмінь, відбувається інтенсивніше, якщо навчально-виховний процес будувати з врахуванням обов’язковості самостійної роботи. Саме це допоможе учням усвідомити навчальні завдання, знаходити найбільш раціональні способи їх розв'язань.
Експериментальне дослідження, яке проводилось на базі ЗОШ с. Гаї Розтоцькі та ЗОШ смт. Залізці Зборівського району Тернопільської області показало, що правильна організація, інтенсивне і систематичне впровадження самостійної роботи у позакласне читання є ефективним. Тому спостерігалось значне зростання самостійності, активності і творчості школярів при роботі з художніми книжками, розширювалося вміння працювати з ними у школі і за її межами. По-новому відкрились перспективи використання додаткових книжкових джерел, де самостійна робота, при доборі нових знань, допомагала формувати працьовитого, свідомого, думаючого, творчого читача, який відповідатиме потребам сьогодення у відповідності до нових літературних вимог. У процесі експериментального дослідження ми переконались у важливості правильного добору навчального літературного матеріалу, де кожен з них зміг творчо себе проявити, без вагань висловлювати думки. У цьому їм допомогла література, що є цілющим джерелом пізнання людського життя. Уроки позакласного читання у цьому плані є уроками моральності, людяності, патріотизму.
Але для досягнення виховної мети недостатньо лише читати : книжки. Вчитель повинен всю роботу направляти на самостійне сприймання її учнями. Особиста участь у проведенні дослідження, опитування учнів, вчителів, аналіз самостійних робіт школярів дає підставу зробити висновок про те, що у більшості випадків занижується ініціатива і самостійність при підготовці учнів до роботи з художніми книжками, не враховується емоційно-оцінне сприймання їх дітьми, не робиться акцент на особисте ставлення учнів до книжок. Саме тому, в багатьох випадках, діти розуміють лише факт прочитання книжки, але слабо орієнтуються в засобах оволодіння нового змісту, тобто не мають теоретичної підготовленості в можливостях по-новому розглянути конкретну художню книжку. Під час дослідження з'ясувалось, що учні експериментальних класів мають більше навичок самостійної підготовки до роботи з книжками, по-новому працюють над ними, допускають менше неточностей у розгляді змісту книжок, ніж учні контрольних класів.
Експериментальне дослідження дало змогу переконатися, що книжкове оточення і активна самостійна робота з книжкою формує особистість, яка хоче зрозуміти навколишній світ і змінити його. Ввести дитину у різні сфери цього світу, навчити зрозуміти мову цих сфер, допомогти не запізнившись, визначити ту сферу, що найбільшою мірою відповідає її здібностям, структурі особистості, запитам, і де вона зможе проявляти себе повно і всебічно – ось такою повинна бути мета навчально-виховного процесу на початковій ланці навчання у школі майбутнього. Досягти цього нелегко, але необхідно. Саме тому, ми у нашому дослідженні звертали увагу на проблему самостійної роботи у процесі позакласного читання як на комплекс напрямків, розгляд яких допоможе зрозуміти причини недосконалості цієї роботи і відкрити можливі шляхи розв'язку.
Осмислене читання книжок, роздуми над книжками – це засіб розвитку і удосконалення людського розвитку, почуттів, що керуються розумом. "Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, необхідно ввести її у світ книжок", – рекомендував, аналізуючи свій професійний і життєвий досвід, В.О. Сухомлинський, - оскільки, "школа стане справжнім осередком культури лише коли в ній будуть панувати чотири культи: культ Батьківщини, культ людини, культ книжки, культ рідного слова". [59;5] Ось чому обов'язок кожного вчителя по-справжньому оволодіти ідеєю розвивального впливу самостійної роботи на молодшого школяра: пізнати закономірності психології дитячого сприймання і вміння працювати, засвоїти організаційно-методичну систему керівництва даним процесом у позакласному читанні, всебічно використовувати сучасну дитячу літературу для виховання і навчання дітей на рівні вимог сучасної епохи.
Слід зазначити, що учні експериментального класу завдяки правильній організації самостійної роботи з врахуванням зв'язків класного і позакласного читання на завершальному етапі дослідження продемонстрували високе вміння працювати з книжками до і на уроках позакласного читання. Вони достатньо вміло поєднували домашню підготовчу роботу з класними завданнями, де проявили глибші знання з прочитаного раніше. Отже, можна сказати, що в учнів сформувалось вміння самостійно і організовано працювати з художніми книжками, завдяки чому збільшилось коло читання дитячих книг.
Досліджувана проблема дозволяє зробити такі висновки-рекомендації:
1. Самостійна робота у процесі позакласного читання сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів, їх розумовому розвитку, дає можливість розгорнутись індивідуальності кожного з них.
2. При організації самостійної роботи учня з книжками слід врахувати взаємозв'язок діяльності вчителя і учня.
3. Успіх самостійної роботи визначений такими дидактичними умовами:
а) врахування мотиву учнів при організації самостійної роботи;
б) надання нових завдань, що роблять роботу пошуковою, викликають інтерес учнів;
в) врахування індивідуальних особливостей учнів класу при доборі та опрацюванні нового матеріалу;
г) поєднання самостійної роботи з іншими видами робіт на уроці;
д) самостійна робота обов'язково повинна бути оцінена вчителем (словесно або оцінкою);
4. При організації самостійної роботи з художніми книжками слід врахувати її раціональне використання та місце в структурі уроку.
5. Ефективність застосування самостійної роботи у процесі позакласного читання значно підвищиться, якщо навчальний матеріал поєднуватиметься з життєвим досвідом школярів.
Наше дослідження, безумовно, не розв'язує всю повноту поставленої проблеми. Для подальшого дослідження залишились відкритими питання з'ясування взаємозв’язку класного і позакласного читання з наданням пріоритету самостійній роботі; створення організаційно-методичної системи формування у молодших школярів вміння самостійно працювати з книжками взагалі та з окремими творами на уроках позакласного читання у 4 класах, впровадження положень самостійної роботи з книжкою у практику масової початкової школи..
Дипломна робота не вичерпує всіх питань, пов'язаних із самостійною роботою учнів, засобами організації роботи з книжкою, роллю вчителя у процесі підготовки до цієї роботи, а дає можливість сформувати нову сходинку у розкритті цих важливих питань.
Отже, самостійна робота молодших школярів у процесі позакласного читання не може бути самоціллю, вона повинна носити комплексний характер, де б розширювалися знання учнів про навколишню дійсність, виховувались позитивні моральні якості особистості, учні розвивались розумово і естетично, поглиблювалось набуття ними основ самостійного здобування знань тощо.
Духовний світ учнів, їх стійкі моральні позиції, внутрішня дисципліна, вміння відстоювати власні інтереси повинно стати головним прагненням сучасного вчителя, кінцевим результатом його діяльності. Тільки цікавий, змістовний урок з емоційно-насиченим матеріалом, на якому більшу частину часу учні працюватимуть самостійно, викликатиме активне його сприймання, правильне розуміння та інтуїтивне прагнення до пошуку адекватної форми вираження власних думок і почуттів, оскільки особисте, усвідомлене ставлення до художніх творів є основним показником світогляду учнів, їх становлення як особистостей.