Формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва в процесі вивчення художньої культури (стр. 4 из 7)

Рис. 1. Педагогічна система формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва засобами художньої культури.

У дисертації доведено, що ефективності формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва при обмеженості часу на викладання курсу „Художньої культури” (1 година на тиждень) сприяє впровадження в навчально-виховний процес інтерактивних педагогічних технологій, в основі яких – розуміння і взаєморозуміння, активний діалог і самоуправління, що передбачає суб’єкт–суб’єктні взаємини між педагогами та учнями. З-поміж технологій, що сприяють ефективному формуванню у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва на уроках художньої культури і у позакласній естетико-виховній роботі виділяємо наступні: діалогові (спілкування як цінність, як творчість, як спільний пошук істини вчителем і учнем на уроці, дають можливість старшокласнику встановити діалог зі світом духовних цінностей, зрозуміти художню ідею твору, авторське ставлення до світу, спектр його цінностей, відчути власне творче „Я”), кооперовані (в основі навчально-виховної діяльності кооперованих груп – міжособистісна навчальна взаємодія вчителя й учня спрямована на виховання людської особистості, формування в неї естетичного ставлення до мистецтва у процесі власної навчальної діяльності), проективні (організація навчання і виховання, за якою учні набувають умінь і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань – проектів, з урахуванням своїх естетичних інтересів та естетичних потреб), комп’ютерні (відкривають старшокласникам доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають цілком нові можливості для творчості, знаходження і закріплення набутих умінь, дозволяють реалізувати принципово нові форми й методи виховання), ігрові (виступають засобом спонукання та стимулювання учнів до художньо-естетичної діяльності).

Особливості позакласної художньо-виховної роботи полягають у добровільній участі в ній (старшокласники обирають профіль занять за інтересами), суспільній спрямованості (зміст виховного впливу відповідає потребам суспільства, відображає досягнення науки, культури, мистецтва), ініціативності та самодіяльності учнів (врахування естетичних потреб та інтересів, бажань і пропозицій старшокласників). Позакласна художньо-виховна робота має будуватися за такими напрямами: просвітницький (відвідування музеїв, виставок, картинних галерей, філармонії, театральних вистав, художніх майстерень тощо); інформативно-пізнавальний (проведення КВК, мистецтвознавчих турнірів та марафонів, тижнів мистецтв тощо); діяльно-творчий (участь у гуртках художньо-естетичного профілю: вокальних або інструментальних ансамблях, хорі, танцювальному або драматичному колективі тощо). До форм позакласної художньо-виховної роботи віднесено: масові (зустрічі з представниками творчих професій, екскурсії, концерти, музичні вітальні, конференції, тижні та турніри мистецтв тощо), групові (години спілкування, участь у гуртках художньо-естетичного профілю, випуск мистецьких газет), індивідуальні (гра на музичних інструментах, заняття з вокалу, вишивки, дизайну тощо).

Засобами виховання на уроках художньої культури та у позакласній художньо-виховній роботі є інформативні (слово вчителя, посібник, твори мистецтва, Інтернет, телебачення); наочні (слайди, репродукції картин, картки тощо), технічні (телевізор, відеомагнітофон, DVD-плейєр, аудіо магнітофон тощо), мультимедія (комп’ютер, мультимедійний проектор, екран, акустична система тощо).

Естетизація предметного середовища навчального закладу є необхідною складовою педагогічної системи формування естетичного ставлення до мистецтва, тому що вона забезпечує взаємозв’язок суб’єкта виховання та естетичного об’єкта в адекватних умовах сприйняття та засвоєння; усвідомлення суб’єктом цього взаємозв’язку й перетворення на цій основі загальнозначимого в особистіснозначиме. Естетичне предметне середовище сприяє не тільки збільшенню інформованості старшокласників у галузі мистецтв, а й ліпшому сприйняттю та осмисленню художніх цінностей. У дисертації розглядається естетизація предметного середовища як спеціально організований освітній простір для освоєння різних видів і форм художньої діяльності, де учні оволодівають художніми знаннями, досвідом емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва, світу речей і людей, досвідом спілкування, взаємодії, мають можливість розкрити себе. Воно є тим об’єктивним чинником, що визначає життєві настанови старшокласника, його особистісну спрямованість, характер естетичних потреб та інтересів, ціннісних орієнтацій, процес самовизначення та самореалізації. Естетизація предметного середовища навчального закладу передбачає створення сприятливих умов, в яких старшокласники зможуть реалізувати свої художньо-творчі здібності. Естетика шкільного довкілля; сучасний дизайн шкільних інтер’єрів, матеріальна база школи, зокрема курсу „Художня культура” (посібники, альбоми, фонохрестоматія, словники, відеотека тощо), дають можливість забезпечити естетичні потреби та інтереси учнів, допомагає самовизначитися і самореалізуватися в царині мистецтва.

Ефективність обґрунтованої педагогічної системи формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва засобами художньої культури перевірено під час формувального експерименту (2001–2007 рр.). Розроблена педагогічна система була запроваджена в повному обсязі у Першій української гімназії ім. М. Аркаса м. Миколаєва, де експериментальна робота проводилася автором дисертації, а також під його керівництвом вчителями мистецьких дисциплін і керівниками гуртків художньо-естетичного профілю.

Формувальний експеримент проводився в три етапи, на кожному з яких визначалися специфічні дослідницькі завдання, розроблялися та впроваджувалися відповідні навчально-виховні заходи, що реалізовували програму дослідно-експериментальної роботи.

Перший етап експерименту (1999–2004 рр.) був присвячений головним чином апробації концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах України та нової навчальної програми курсу „Художня культура” відповідно до угоди між Інститутом проблем виховання АПН України і Першою українською гімназією ім. Миколи Аркаса як експериментального майданчика лабораторії естетичного виховання. Під час апробації дисертантом здійснювалася пошукова робота в напряму визначення провідних чинників, які впливають на формування естетичного ставлення старшокласників до мистецтва (проводилися анкетування учнів відповідно до розроблених критеріїв і показників, спостереження за ними на уроках художньої культури й у позакласній роботі).

На другому етапі експерименту (2004–2006 рр.) розширилося коло завдань, які було конкретизовано відповідно до проблеми дослідження; у цей період до експерименту підключилися інші навчальні заклади області, а Перша українська гімназія ім. М.Аркаса набула статусу експериментального навчально-виховного закладу регіонального рівня за проблемою „Розробка та апробація навчально-методичного комплексу до програм „Художня культура” (наказ від 5.02.2004 р. № 103 по управлінню освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації). Дисертантом було розроблено й апробовано інтерактивні педагогічні технології формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва, які впроваджувалися в роботу всіх експериментальних шкіл області, визначено й систематизовано напрями позакласної художно-виховної роботи, змістовно пов’язані з вивченням художньої культури, розроблено засади естетизації предметного середовища закладу. Автором дисертації проводилися обласні та міські науково-методичні семінари й „майстер-класи” для вчителів-експериментаторів, перебіг і результати експериментальної роботи доповідалися й обговорювалися на засіданнях обласного методичного активу вчителів художньої культури при Миколаївському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти.

Розробка педагогічної системи формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва у процесі викладання художньої культури, що була впроваджена у навчально-виховний процес, дала можливість Першій українській гімназії ім. Миколи Аркаса стати експериментальним навчально-виховним закладом Всеукраїнського рівня за проблемою „Художньо-естетична освіта і виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів у процесі впровадження інтегрованих курсів” (наказ № 578 Міністерства освіти і науки України від 07.10.2005 р.). На цьому етапі (2005 – 2007 рр.) дисертантом було зібрано банк відео та медіа матеріалів для уроків та позаурочної самостійної роботи учнів з художньої культури („Відеотека для навчальних занять та самостійного перегляду з художньої культури”), а також розроблено й поширено серед учителів експериментальних закладів комплекс завдань до чинної програми з художньої культури України (створено авторський навчальний посібник). Презентації педагогічної системи формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва, зокрема й у вигляді документального відеофільму про досвід гімназії, здійснювалися під час роботи науково-практичних семінарів всеукраїнського рівня.