РЕФЕРАТ З УКРАЇНОЗНАВСТВА
НА ТУМУ:
„ШКІЛЬНИЙ КАБІНЕТ НАРОДОЗНАВСТВА”
ПЛАН
1. Шкільний кабінет народознавства
2. Наочність татехнічні засоби навчання
3. Гігієна використання ТЗН у школі
1. Шкільний кабінет народознавства
Кабінет українською народознавства має бути для кожного учня саме тим клаптиком рідної землі, де кожна річ, кожен експонат, кожна ілюстрація та кожна книга пробуджуватимуть патріотичні почуття дитини та підкреслюватимуть її належність до українською народу.
Кабінет народознавства - це матеріальна база організації та проведення всієї навчально-виховної роботи на уроках. Він також є центром позакласної роботи з народознавства. Необхідність кабінету українського народознавства в середній школі є загальновизнаною. Ідея його створення й використання в навчально-виховному процесі народилася одночасно з ідеєю введення народознавства в сітку шкільних предметів навчання. Творчі вчителі й методисти-народознавці створили безліч варіантів оформлення кабінету українського народознавства. Найпопулярнішими варіантами є макет у натуральну величину частини української хати, світлиця, музей етнографії та побуту з яскраво висвітленими регіональними особливостями оформлення.
У школах України вже накопичено численний досвід створення й обладнання кабінетів українського народознавства. І саме він засвідчив великий і дуже поширений недолік кабінетів - перетворення їх на виставку чи музей. У деяких школах стіни кабінету завішані від стелі до підлоги рушниками та старовинним національним вбранням, заставлені безліччю лопат, рогачів, що відвертає увагу учнів, перевантажує кабінет непотрібним обладнанням, знижує ефективність праці.
Забезпечення кабінету народознавства має базуватися на загальних вимогах до шкільних кабінетів. При цьому необхідно враховувати специфіку предмета, його зміст, навчально-виховні завдання й особливості навчально-матеріальної бази, пристосування, обладнання до особливостей трудової діяльності вчителя й учнів, забезпечення позитивного впливу на здоров’я дітей, безпеки праці, створення комфорту з метою оздоровлення, оформлення окремих компонентів інтер’єру в єдиному художньому стилі, послідовна застосування принципів наукової організації праці.
Відповідно до загальних вимог і виходячи зі специфіки предмета, кабінет українського народознавства треба забезпечити повним комплектом засобів навчання, що визначені у типовому переліку навчально - виховних посібників і навчального обладнання для загальноосвітніх шкіл, комплектом ТЗН і відповідними пристосуваннями для їх використання й демонстрації, науково-популярною літературою, комплектами журналів, підручниками, посібниками з народознавства /наприклад, книгами В.Скуратівського - "хрещеного батька" народознавства, праці інших народознавців України/, краєзнавчими матеріалами, зразками робіт з народознавства, виконаних учнями, картотеками методичних та дидактичних матеріалів, посібниками для ремонту та виготовлення наочного приладдя.
Коротко сказати, кабінет народознавства - це спеціальне приміщення з раціонально розмішеним комплектом засобів навчання, які забезпечують викладання предмета. Організувати правильне функціонування кабінету народознавства можна за умови, коли конструкція меблів і пристосувань відповідає санітарно-гігієнічним нормам та антропометричним особливостям учителя й учнів естетичним і технічним вимогам, вимогам ергономіки, дає можливість пристосувати навчальне обладнання до особливостей праці вчителя та школярів. Саме особливості трудової діяльності в кабінеті народознавства визначають характер робочих місць учителя й учнів.
Обладнання робочих місць учнів у кабінеті народознавства багато в чому залежать від характеру дій, що виконуються. Працюючи в кабінеті, учні слухають пояснення вчителя, відповіді своїх товаришів, конспектують лекційний матеріал, записують завдання, зарисовують предмети, які вивчаються, виконують практичні й самостійні роботи /розмальовують писанку, виготовляють народну іграшку/, працюють з роздатковими матеріалами /розглядають гербарії лікарських рослин, ліки/, з літературою.
Для виконання названих операцій необхідно передбачити потрібні компоненти робочого місця учнів і відповідну конструкцію робочих місць. Як правило, це консольні двомісні столи й стільці на дерев’яній чи металевій основі, виготовлені відповідно до діючих стандартів Для названих вище операцій необхідна досить велика робоча по верхня столу. Щоб розмістити зошити, підручники, різне приладдя для виконання практичних і самостійних робіт, необхідні розміри робочої поверхні не менше ніж 1200x500 мм /ще краще 1300х650 мм/.
Стіл має бути з горизонтальною, а не похилою, як у звичайних партах, поверхнею, щоб зручно було ставити миску для фарбування крашанок, фарб для розмальовування писанок, гончарні вироби, коробки з колекціями чи гербаріями. Гарним покриттям поверхні столу в кабінеті народознавства може бути пластик кольору деревини. Він забезпечує дотримання чистоти, заводи має охайний вигляд. Ще ліпшою є поверхня столу, виготовлена з тирсоплити і пофарбована під колір деревини. Найзручніші для занять стільці з профільованими поясними й пояснично-підлопаточними спинками, з нахилом останніх назад /у верхній частині/ на 12-18°.
Однією з головних антропометричних вимог є відповідність висоти стільця та столу зросту учня. Кожному учневі треба забезпечити зручне робоче місце. Оскільки в кабінеті народознавства навчаються учні 5 - 11 класів, необхідно передбачити наявність різних груп меблів у комплекті: В - для учнів, які мають зріст 145...160 см, Г - для учнів, які мають зріст 160...175 см, Д - для учнів зростом понад 175 см.
При розміщенні столів у кабінеті необхідно виходити із загальних гігієнічних вимог. Столи й стільці найліпше ставити в 3 ряди на відстані не менше 2 м від дошки так, щоб проходи міх рядами, боковими стінами та вікнами були не менші за 600 мм. Столи і стільці, розміщені біля стін кабінету, мають бути відділені проходом від шаф, якщо останні є там. Обладнання робочого місця вчителя народознавства прямо залежить від характеру його трудової діяльності. Для успішної роботи необхідно, щоб робочо місце вчителя було забезпечене відповідними меблями й пристосуваннями.
Оскільки основна педагогічна діяльність учителя проходить біля робочого й демонстраційного столів, класної дошки, екрана, зручне розміщення цих компонентів має бути основною вимогою. Робоче місце вчителя - це, по суті, місце демонстрації наочних засобів навчання. Точу важливо при його обладнанні передбачити умови для такої демонстрації з найменшими витратами сил і часу.
Меблі для обладнання робочих місць учителя мають відповідати ДЕСТу 13313-73 "Столи для вчителя. Типи і основні розміри", а також ДЕСТу 18607-73 "Столи демонстраційні". За демонстраційним столом учитель працює стоячи, тому, виходячи із антропометричних даних, висота столу має становити 900 мм. Робоче поверхня демонстраційної частини столу - 1200x750 мм. З боку класу стіл закритий повністю, з боку, повернутого до дошки, монтуються полички, на які встановлюються посібники, підготовлені до демонстрації на уроці.
Крім демонстраційного столу, необхідний і робочий стіл, на якому лежить класний журнал, книги, зошити, що використовуються на уроці. Згідно з антропометричними даними рекомендується робочий стіл висотою не більше 750 мм, з робочою поверхнею 750x760. Доцільно накрити вчительський робочий стіл вишитою скатертиною, прикрасити керамічною вазою з традиційними українськими квітами, що посилить емоційний вплив на учнів, допоможе створити в кабінеті атмосферу доброзичливості й гостинності.
Враховуючи, що в практиці роботи вчителя народознавства широко використовуються графопроектори, варто мати в кабінеті комбінований робочий стіл, який складається з двох секцій /демонстраційної та робочої/ з тумбою для графопроектора /індекс 0Р-6-80Г1/. У такому випадку не варто накривати робочий стіл скатертиною, а слід продумати можливість оздоблення обох столів і тумби національним орнаментом.
Робоче місце вчителя гармонійно вписується в загальний інтер'єр класу за умови дотримання естетичних вимог щодо його оформлення. Тому меблі доцільно виготовляти з деревини світлих тонів. Для робочої поверхні столу варто передбачити те саме покриття, що й для, столів учнів. Спеціалізований стіл установлюється на відстані 1000... ...1200 мм від класної дошки й 600 мм від робочих місць учнів. Класну дошку вчитель та учні використовують для записів, зарисовок. схем і креслень, а також для розміщення демонстраційних таблиць, картин, аплікацій і проектування екранних посібників.
У зв’язку з такою багатофункціональністю часто виникає потреба в збільшенні корисної площі дошки. Тому найбільш раціонально для обладнання кабінетів народознавства використати класну універсальну розсувну, яка відповідає ДECTу 20064-74 "Дошки класні" /індекс 204 ОВ-ї-543/23/. Ця дошка складається з основного щита, двох напрямних брусків, чотирьох двосторонніх розсувних щитів для писання крейдою. Розміри дошки 1000x1105x100 мм. розміри щитів 900x1200 мм. Основний щит рамної конструкції покритий тонколистовою сталлю, облицьований матовою полівінілхлоридною плівкою чи пофарбований білою матовою емаллю. Він є одночасно магнітною дошкою, яка використовується для демонстрації рухомого наочного приладдя, та екраном для проектування візуальних засобів унаочнення. Розсувні щити виготовлені з твердої деревоволокнистої плити або високоякісної фанери й пофарбовані водостійкою фарбою жовто-зеленого кольору. Щити вільно рухаються по всій довжині дошки, легко виймаються зі шпунтів і перевертаються. На поверхню їх заздалегідь наносять тести для опитування пройденого матеріалу, списки рекомендованої літератури, схематичні рисунки /приміром схеми крою української сорочки/, тексти народних пісень, що вивчаються на уроці.