Шляхи розвитку інтересу до математики у розумово відсталих дітей (стр. 3 из 3)

1. Завдання на просторові уявлення:

- Прибери лише одну паличку, щоб лишилося три квадрати (мал. 1):

Малюнок 1

- Знайди 14 квадратів (мал. 2):

Малюнок 2

2. Завдання на упорядкування.

- Розташуй геометричні фігури у будь-якому порядку (квадрат, трикутник, шестикутник, коло, п’ятикутник) (мал. 3):

Малюнок 3

3. Завдання на групування чисел, предметів та геометричних фігур.

- Серед чисел 5, 20, 15, 2, 3, 7, 10, 8 знайди найбільшу кількість пар, з яких певною дією можна отримати число 5.

4. Завдання на знаходження зайвого (слова, числа, фігури тощо).

- Знайди зайве слово (трикутник, коло, циркуль, квадрат).

- Яке число зайве (3, 5, 7, 8, 9, 11)? Чому? А якщо розглянути за кількістю знаків?

5. Завдання на внесення бракуючого елементу.

- Якого прапорця бракує? Чому? (мал. 4)?

?

Малюнок 4

- Якого числа бракує? Чому?

2 4 6

3 6 9

4 8 ?

3. Висновки і практичні рекомендації з методики розвитку інтересу до математики в розумово відсталих дітей.

Відповідальному та ініціативному ставленню до праці, громадських обов’язків у дітей зі стійкими порушеннями пізнавальної діяльності переважно передує позитивне ставлення до школи, вчителя та навчальної діяльності (Г.Дульнєв, В.Карвяліс, Ж.Назамбаєва, Н.Морозова, В.Синьов та ін.). Н.Морозова, Л.Славіна дослідили, якщо аномальна дитина не відчуває пізнавального інтересу, то отримані знання формальні та нестійкі. Натомість зацікавлення сприяє поліпшенню якості діяльності мислення учнів допоміжної школи (Л.Виготський, І.Єременко, Ю.Пумпутіс, І.Соловйов, Ж.Шиф, Б.Пінський, В.Петрова та ін.). Інтереси цієї категорії школярів, як правило, недостаньо глибокі і стійкі. За будовою вони більш дифузні та реактивні, за характером – менш диференційовані і усвідомлені, ніж у нормальних дітей. У аномальних учнів зі значними труднощами формуються інтереси, пов’язані з виконанням важкої для них діяльності.

Серед предметів, що вивчаються у початкових класах допоміжної школи, математика має не тільки велике прикладне значення, а й містить значний корекційний потенціал. Хоч ця дисципліна – одна з найскладніших, вона ознайомлює дітей із узагальненими способами логічних операцій та різноманітними видами упорядкувань.

Хоча проблема формування інтересу в учнів допоміжної школи до математики важлива, вона не отримала достатнього висвітлення у спеціальній методичній літературі. Узагальнивши спеціальний дидактичний (С.Дубовський, І.Єременко, Г.Мерсіянова, Н.Морозова та ін.) та методичний (М.Перова, Ю.Пумпутіс, А.Хілько, В.Єк) досвід, було розроблено зміст роботи, спрямованої на розвиток інтересу до математики в учнів 3-4 класів. Протягом 1996-1998 рр. на базі допоміжних шкіл № 1 м.Горлівки та № 2 м.Слов’янська проводилося експериментальне навчання, в якому можна виділити п’ять пріоритетних видів заходів:

1. Доброзичливе ставлення вчителів до учнів, стимулювання й заохочення призами, грамотами, оцінками тощо.

2. Розкриття перед дітьми значення математики у житті та діяльності людини.

3. Максимальна опора на практичний досвід учнів, підтримання зв’язків між навчальним матеріалом і життям.

4. Широке використання дидактичних ігор, змагань, конкурсів та інших цікавих видів діяльності.

5. Постійна активізація пізнавальної діяльності.

Упродовж експериментального навчання та після його закінчення перевірялася ефективність запропонованої методики розвитку інтересу до математики в учнів 4 класів допоміжної школи. Слід зазначити, що зацікавленість дітей математикою зростала. У експериментальних класах, порівняно з контрольними, учні стали рідше відволікатися, частіше підіймали руки і ставили запитання стосовно теми, що вивчалась як на уроці, так і після його закінчення. Зокрема, середня кількість запитань утричі перевищувала аналогічний показник у контрольних класах, а середня активність (бажання відповісти) зросла майже у чотири рази.

За словами більшості дітей з експериментальної групи, “час на уроках математики став проходити швидко”. У контрольній групі більшість опитуваних дітей стверджувала, що “час на уроках математики йде повільно”. Безпосереднім результатом експериментального навчання було й те, що в загальному списку предметів рейтинг математики істотно підвищився. Якщо в контрольних класах математика за результатами останнього анкетування займала щосте (передостаннє) місце, то в експериментальних – третє.

Крім цього, суттєвим наслідком експериментального навчання стало поліпшення успішності учнів з математики.

Хоч оцінки за третю чверть як у контрольній, так і в експериментальній групах ставили об’єктивно, середній бал у першому випадку майже не змінився у порівнянні з першою чвертю (3,47 – 3,5), а у другому – значно зріс (3,46 – 3,88).

Отже можна стверджувати: наявність інтересу до навчального предмета сприяє поліпшенню якості знань розумово відсталих учнів. У цілому учителями-практиками експериментально доведено, що такі педагогічні заходи з формування інтересу в учнів початкових класів допоміжної школи виправдані та корекційно значущі.

Література:

1. Алышева Т.В. Изучение арифметических действий с обыкновенными дробями учащимися вспомогательной школы//Дефектология.-1992.-№ 4

2. Горскин Б.Б. Система и методы изучения нумерации многозначных чисел во вспомогательной школе//Дефектология.-1994.-№ 4

3. Дубовський С. Формування інтересу до математики в учнів початкових класів допоміжної школи//Дефектологія.-2000.-№ 2

4. Истомина Н.Б. Методика преподавания математики в начальных классах.-М.,1992

5. Крутецкий В.А. Психология математических способностей.-М.,1968

6. Матасов Ю.Г. Особенности восприятия и понимания основ наглядной геометрии учениками младших классов вспомогательной школы//Дефектология.-1972.-№ 5

7. Менчинская Н.А., Моро М.И. Вопросы методики и психологии обучения арифметике в начальных классах.-М.,1965

8. Перова М.Н. Дидактические игры и занимательные упражнения по математике.-М.,1997

9. Перова М.Н. Методика преподавания математики в специальной (коррекционной) школе.-М.,1999

10. Перова М.Н. Методика преподавания математики во вспомогательной школе.-М.,1989

11. Перова М.Н., Эк В.В. Обучение элементам геометрии во вспомогательной школе.-М.,1982

12. Розанова Т.В. Развитие мышления аномальных младших школьников на уроках математики//Дефектология.-1985.-№ 3

13. Сак Т. Застосування зразка у процесі формування математичних понять у дітей із затримкою психічного розвитку//Дефектологія.-2000.-№ 2

14. Тарасун В. Концепція державного стандарту освіти учнів з порушеннями мовленнєвого розвитку//Дефектологія.-2000.-№ 2

15. Хохліна О. Корекційно-розвивальна робота в системі загальної освіти//Дефектологія.-2000.-№ 2

16. Шеина И.М. Трудности выполнения умственно отсталыми школьниками вычислительных операций с многозначными числами//Дефектология.-1994.-№ 4

17. Эк В.В. Обучение математике учащихся младший классов впомогательной школы.-М.,1990