Інтерес до гри, до розв’язування завдань, що вимагають активного мислення, з’являється не завжди і не у всіх дітей зразу, і тому пропонувати такі ігри треба поступово, не здійснюючи тиск на дітей. Природа гри (і розвиваючих) така, що при відсутності абсолютної добровільності вона перестає бути грою. Грою можливо захопити, змусити гратися не можливо.
Дидактичні ігри вимагають в цьому аспекті особливої обережності. Складні, непосильні завдання можуть дитину злякати. Тут особливо необхідно дотримуватися принципу від простого до складного. Але, зате, коли дитині вдається осмислити завдання, перебороти перші труднощі, вона відчує велику радість і буде готова до більш складної гри чи завдання. В дитини з’являється віра в свої сили, розвивається “розумовий апетит”, а це означає, що мета дидактичних ігор досягнута.
Звичайно, коли діти відгадують головоломку, логічні завдання, вони, як правило, застосовують метод проб і помилок, перебираючи різноманітні варіанти. Частіше всього це не приводить до раціональних результатів. Виникає необхідність подумати, знайти якусь закономірність, зрозуміти, чому завдання не розв’язується, які нові прийоми слід застосувати, щоб наблизитись до мети. Цей момент гри особливо важливий, бо починається інтенсивна робота думки (і індивідуальної, і колективної). В цей період необхідна допомога і підтримка вчителя, його пояснення і рекомендації. Іноді може бути корисна навіть підказка, що допомагає учневі знайти правильне рішення. При цьому дуже важливо мати на увазі, що під час розв’язування логічних завдань, роботи з текстом важливіше значення має сам процес, експериментування, а не прагнення досягнути якогось конкретного результату гри.
Ігри та завдання класифікуються за впливом на розвиток найважливіших технічних та пізнавальних процесів:
І. розвиток образного мислення;
ІІ. тренування логічного мислення;
ІІІ. розвиток сенсорних здібностей;
ІV. тренування пам’яті;
V. розвиток уваги;
VІ. розвиток уяви і творчих здібностей.
Наведемо приклад уроку:
ФІЗИКОГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНОГО КОМПЛЕКСУ АЗОВСЬКОГО МОРЯ. ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ЙОГО ВОД
Мета: сформувати в учнів знання про особливості розташування, розміри, глибини, елементи берегової лінії, найбільші острови, півострови, коси, затоки, протоки, природні умови Азовського моря; про стан природних ресурсів Азовського моря, проблеми їх використання і охорони; сприяти формуванню в учнів екологічної свідомості; продовжити формувати вміння працювати з різними джерелами географічної інформації.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: фізична карта України, атлас, ілюстрації, краєвиди Азовського моря.
ХІД УРОКУ
І. Організаційна частина
ІІ. Перевірка домашнього завдання (на карточках)
ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
Прийом “вірю не вірю”
Чи вірите ви, що Чорне море омиває територію України на півдні.
Чи вірите ви, що Кримській півострів найбільший півострів у Чорному морі?
Чи вірите ви, що Дунай впадає в Чорне море?
Чи вірите ви, що солоність Чорного моря 1718 %0 ?
Чи вірите ви, що Південний берег Криму можна ефективно використовувати як рекреаційну зону?
Чи вірите ви, що Чорне море може загорітися, як це стверджує К.Чуковський у своїй казці?
ІV. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності
Учитель. Природній об’єкт, який ми вивчатимемо сьогодні, характеризується як наймілкіше море на Землі. Азовське море з Чорним морем омиває територію країни на півдні і є її “морськими воротами”.
V. Вивчення нового матеріалу
Прийом “Учнівська конференція”
Учні попередньо підготували навчальний матеріал. Азовське море характеризується за типовим планом. Розповіді учнів обов’язково ілюструються картою. По можливості можна запропонувати учням провести учнівську презентацію, що стане хорошим прийомом активізації пізнавальної діяльності учнів та сприятиме впровадженню нових інтерактивних технологій у навчальний процес географії.
Основні моменти нового матеріалу
Азовське море най мілкіше на Землі, але багате на рослинність і тваринний світ. Утворилось і набуло сучасного вигляду в пізньочетвертинний світ. Берегова лінія своєрідна. На північ чітко оформились морські коси: Крива, Білосарайська, Бердянська, Обитічна, Федотова. На заході море від Сиваша відокремлене піщаним баром завздовжки до 110 км., відомим під назвою Арабатська стрілка.
У морі багато заток і лиманів. Найбільші затоки Таганрозька, Темрюцька, Арабатська, Бердянська, Обитічна. Найбільші лимани Молочний, Утлюцький.
Клімат характеризується рисами континентальності, через незначну площу акваторії. Взимку відчутний вплив сибірського антициклону, що зумовлює сильні північносхідні та східні вітри.
Середня температура повітря в січні +3... 5°С. У червні середня температура піднімається до +23... +25°С за безхмарної погоди. Взимку море замерзає, нерідко на 45 місяців. Поблизу берегів товщина криги досягає 90 см. Влітку верхній шар води прогрівається до +25...+30 °С та більше. Кількість опадів за рік збільшується із заходу на південний схід від 300 до 500 мм. Вода в морі рухається проти годинникової стрілки із швидкістю від 1020 до 125 см/с під час тривалих штормів), через це коси спрямовані в тому самому напрямі. Прозорість води зменшується від 8м у південній частині моря до 0,5 м у Таганрозькій затоці, що зумовлене хвильовими процесами та значною кількістю планктону.
Солоність моря в середній частині близько 1214%0 , проте в Таганрозькій затоці (Росія) вона зменшується до 25%0 , а в Сиваші зростає до 250%0. Зростання солоності моря останнім часом пов’язане із зменшенням стоку річок, значна частина якого використовується на господарські потреби.
В морі налічується 155 видів представників зоопланктону. Влітку тут спостерігається світіння води, що зумовлене ночесвітками ноктилуками. На всій площі дна моря ростуть зелені, бурі, червоні водорості, морська трава. Цьому сприяє прогрівання води і освітлення дна моря влітку. Донедавна в морі було багато риби. Цьому сприяла велика щільність фотопланктону і зоопланктону. Тут живе близько 80 видів риб, виловлюють кефаль, анчоус, севрюгу, бичків, оселедців, судака, тюльку, хамсу, камбалу, прісноводних ляща, коропа, судака, тарань. Живе в морі і представник ссавців дельфін азовка.
За останні роки загострилась екологічна ситуація. Це пов’язане як із діяльністю промислових об’єктів на узбережжі, так і з аваріями суден в акваторії.
VІ. Закріплення вивченого матеріалу
Прийом “Порівняй”
Порівняйте особливості природи Чорного та Азовського морів.
Порівняйте особливості гідрологічного режиму Чорного та Азовського морів.
Порівняйте джерела забруднення вод Чорного й Азовського морів.
Порівняйте можливості господарського використання Чорного та Азовського морів.
VІІ. Висновки уроку (Прийом “Роблю висновок”)
Заключне слово учнів
VІІІ. Підсумки уроку
Виставлення оцінок у журнал та у щоденники.
ІХ. Домашнє завдання
Опрацюйте текст підручника.
Висновки
Отже, пропонований матеріал – це розробка цілої низки завдань, що покликані розв’язати одночасно і розвивальні, і дидактичні завдання на уроках географії в 8-у класі. Головною метою цієї роботи є розвиток потенційних здібностей учнів, формування наукових понять, вплив на емоційний стан, почуття, стимулювання саморегуляції навчальної діяльності. В роботі враховано не лише педагогічний, але й психологічний аспект вікових особливостей учнів.
Основою науково-методичної концепції даної роботи є реалізація особистісно орієнтованого підходу до вивчення географії шляхом зміщення акцентів у навчальній діяльності, її спрямування на інтелектуальний розвиток учнів за рахунок уникнення надмірної формалізації навчального матеріалу; викладення його у відповідності до вікових особливостей дітей; використання завдань для перевірки різних видів діяльності учнів, та завдань, які стимулюють самостійну, пошукову та пізнавальну активність; супроводження текстів уроків відповідним схематичним та табличним матеріалом.
Список використаної літератури
1. Бєскова Н. Уварова Г.
2. Вішшкіна Л. Навчальне моделювання на уроках географії// Географія та основи економіки в школі.-2006
3. Воробйова Р. Географічне виховання учнів у процесі спільної ігрової діяльності //Географія та основи економіки в школі-2005 С.-21.
4. Гільберг Т.Г., Думанська Г.В., тестовий контроль 8 клас Камянець-Подільський, «Абетка»// Географія України - 2000.
5. Голишкін В.О. “Інтелектуальні ігри на уроках географії» 8 клас. Харків, «Основа».
6. Грагова О.К.
7. Довгань Г.Д. Географія України //розробки уроків, «Веста»- 2007.
8. Капіруліна С.Л., Сорока М.В. Усі уроки географії 8 клас, Харків, «Основа», -2008
9. Коваленко Г.М., Загородній В.В., Ковтун В.В. Географія України// самостійні та контрольні роботи, географічні диктанти що? де? Коли? Київ, “Актуальна освіта”- 1998
10. Ковальчук Г. «Географія в школах України»//науково-педагогічний журнал - № 01316788.- С.18
11. Ліскович Є. Ігри для перевірки знань учнів//Географія та основи економіки в школі – 2004.- С.-21-23, 26 ,32
12. Максименко Н.В., Пересадько В.А. Готові картки-завдання для поточного оцінювання 8 клас. 12-річна школа, Харків, «Основа»
13. Малая О. Інтерактивні та ігрові форми навчання на уроках географії// Географія та основи економіки в школі
14. Навчальні програми для 12-річної школи. Географія. Програма для учнів 6-11 класів середніх загальноосвітніх шкіл (рівень стандарту) офіційний сайт МОУкраїни «
15. Новикова В. Урок-конференція// Географія та основи економіки в школі
16. Осадчук Г. Сенкени на уроках географії // Географія та основи економіки в школі - 2005. - С-20
17. Платов В.Я. Деловые игры. – Москва, - 1991
18. Пушкарьова А. «Географія та основи економіки в школі» -№5. -2003.-С.30
19. Савченко О.Я. «Сучасний урок» // Посібник для вчителя. – 1997.-С.32
20. Синя Н.
21. Сорока М. «Географія та основи економіки в школі»// - 1999. С-21
22. Усова Н. «Такі різні ігри»// Географія та основи економіки в школі -2003. С.-23
23. Хрусткий Е.А. Организация и проведение деловых игр. –Москва, - 1991
24. Шандра В.І. Географія та основи економіки в школі С.-41
25. Щербань П.Н. Навчально-педагогічні ігри –Київ.- 1993
26. Ягниця В. «Міс географія» // Географія та основи економіки в школі - 2005 С.-26
27. Яценко Д., Леонтьєва Г. Активні форми й методи на уроках географії//Географія та основи економіки в школі - С.-5