Вступ
Розділ 1. Теоретико-методологічні засади розвитку пізнавальних здібностей як педагогічна проблема
1.1 Історико-педагогічний аспект проблеми формування та діагностики пізнавальних здібностей
1.2 Поняття «пізнавальний інтерес», «пізнавальні здібності», їх структура
1.3 Рівні і критерії сформованості пізнавальних здібностей молодших школярів
1.4 Теоретичні питання використання пізнавальних завдань в процесі навчання учнів молодших класів
Розділ 2. Діагностики та методики формування пізнавальних здібностей молодших школярів
2.1 Особливості пізнавальних здібностей та стану рівня їх розвитку у дітей молодшого шкільного віку
2.2 Програма для формування пізнавальних здібностей молодших школярів
Висновки
Список використаної літератури
Актуальність дослідження. Сучасні соціально-економічні умови вимагають нового науково-методологічного підходу до організації в школі навчального процесу, який має здійснюватися на принципах гармонізації та гуманізації і бути спрямованим на формування наукового світогляду школяра, виховання в нього активної життєвої позиції. Треба навчати учня орієнтуватися в потоці інформації, самостійно поповнювати свої знання, виявляти творчий підхід до розв’язання навчально-пізнавальних завдань.
При вступі до школи провідною діяльністю 6-річних дітей поступово стає навчальна діяльність,при цьому надзвичайно важливим є не лише забезпечення якісного оволодіння учнями програмною інформацією, але й виховання в них позитивного ставлення до процесу навчання, формування пізнавальної активності і самостійності, розвиток розумових здібностей.
Початок навчання у школі для багатьох 6-річних дітей пов’язаний із значними навантаженнями, до того ж характер і темпи оволодіння навчально-пізнавальною діяльністю не завжди відповідають загальній розумовій здатності дітей такого віку до засвоєння знань, умінь і навичок, визначених змістом програми. У зв’язку з цим у них часто виникають різноманітні утруднення.
Формуванню в молодших школярів пізнавальнихпроцесів сприяє застосування в навчанні різноманітних пізнавальних завдань. Їх розв’язання поєднується з необхідністю подолання учнями пізнавальних утруднень, які “плануються” вчителем і за умови їх посильності для дітей мають позитивний вплив на розвиток їхньої мотиваційної, інтелектуальної,емоційно-вольовоїсфери, сприяютьоволодінню стрижневими поняттями певної галузі знань, прийомами і методами навчально-пізнавальної діяльності.
Пізнавальний інтерес розглядається як джерело самостійного здобуття знань; він підвищує інтенсивність розумової роботи, мобілізує увагу, знімає втому та сприяє підвищенню якості засвоюваних знань, їх розширенню і поглибленню (Архипов А.І., Бауман Д.Е., Беляєва Н.А., Бондаревський В.Б., Дайрі Н.Г., Морозов М.Ф., Морозова Н.Г. та ін.). [21], [22]
Розвитку пізнавальних інтересів учнів, як психолого-педагогічній проблемі, присвятили свої праці Алексюк А.М., Бабанський Ю.К., Бондаревський В.Б., Данилов М.А., Лернер І.Я., Махмутов М.І., Онищук В.А., Підкасистий П.І., Скаткін М.Н., Трайтак Д.І., Щукіна Г.І., Костюк Г.С., Крутецький В.А., Менчинська Н.А., Морозова Н.Г., Мясищев В.Н., Пономарьов А.Я., Рубінштейн С.Л., Ельконін Д.Б., Якобсон П.М., Голант Е.А., Короткова М.В., Вагін А.А. та інші педагоги та психологи. [21], [22]
Не викликає сумніву доцільність використання пізнавальних завдань для формування та діагностики пізнавальних здібностей дітей молодшого шкільного віку, це і зумовило вибір теми дослідження “Діагностика і формування пізнавальних здібностей молодших школярів у процесі навчання».
Мета дослідження полягає у науковому обґрунтуванні та експериментальній перевірці змісту, форм та методів розвитку та діагностики пізнавальних інтересів учнів молодших класів у процесі навчання, теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов застосування вчителем пізнавальних завдань для діагностики та формування пізнавальних здатностей в процесі навчання дітей 6-11 річного віку.
Відповідно до мети сформульовані основнізавдання дослідження:
1.Проаналізувати філософську, педагогічну, психологічну, історичну та методичну літературу і виявити стан досліджуваної проблеми;
2.На основі аналізу наукової літератури визначити сутність завдань для формування пізнавальних здібностей дітей молодшого шкільного віку;
3.Визначити критерії сформованості пізнавальних здібностей в молодших школярів;
4.Розробити методичні рекомендації для вчителів молодших класів щодо застосування завдань для формування пізнавальних здібностей у школярів.
Об'єкт дослідження – пізнавальні здібності дітей молодшого шкільного віку,навчально-виховний процес у середніх загальноосвітніх навчальних закладах України на уроках в молодших класах.
Предмет дослідження–зміст, форми і методи розвитку та діагностики пізнавальних інтересів учнів молодшого шкільного віку.
Методологічну основу дослідження становлять: педагогічні та психологічні концепції про діяльнісну, творчу сутність особистості, комплексний підхід до вивчення закономірностей та особливостей розвитку дитини, системний підхід до педагогічних процесів і явищ.
Теоретичний фундамент дослідженнястановлять положення і висновки, які стосуються: теорії діяльності, розвитку особистості, психічного розвитку дитини (Б. Ананьєв, Дж. Брунер, Л. Венгер, Л. Виготський, П. Гальперін, О.Запорожець, Г. Костюк, О.Леонтьєв, М. Піддяков, К. Платонов, С. Рубінштейн, Н. Тализіна та ін.); питань формування та розвитку навчально-пізнавальної діяльності, активності та самостійності школярів (Л. Арістова, Н. Бібік, Л. Божович, Н. Гавриш, В. Давидов, М. Данилов, Д. Ельконін, Б. Єсипов, І. Лернер, В. Лозова, О. Матюшкін, М. Махмутов, В. Паламарчук, О. Савченко, Т. Шамова, Г. Щукіна та ін.). [22]
Відповідно до визначених завдань, використано такі методи дослідження: теоретичні: аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури для порівняння, зіставлення, узагальнення одержаної інформації з метою визначення основних ідей і понять з досліджуваної проблеми.
Організація дослідження. Дослідження здійснювалося у три етапи: пошуковий, основний або експериментальний, що містить констатувальну та формувальну частину, завершальний впродовж 2008 року.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі Полянської ЗОШ Березнівського району, Рівненської області. Загалом дослідженням було охоплено 50 дітей молодшого шкільного віку.
Наукова новизна й теоретичне значення одержаних результатів дослідженняполягає в тому, що: визначено критерії діагностики сформованості пізнавального інтересу молодших школярів, розроблено систему пізнавальних завдань та визначено особливості застосування пізнавальних завдань з метою створення розвивального середовища для навчально-пізнавальної діяльності учнів молодших класів.
Практичне значення одержаних результатів дослідження. Основні положення, результати та висновки курсового дослідження можуть використовуватися для організації навчального процесу в початковій школі, оновлення змісту лекційних і практичних занять з педагогічних дисциплін, написання дипломних і курсових робіт та організації педагогічної практики студентів ВНЗIII – IV рівнів акредитації та ін.
Структура курсової роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, який містить 35 найменувань.
Важливим стимулом пізнавальної активності суб'єкта є пізнавальний інтерес, який виступає у вигляді цілеспрямованої пізнавальної діяльності особистості. Діяльність – це свідома активність, що виявляється в системі дій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Для педагогіки проблема діяльності є важливою умовою формування особистості.
Дослідники виділяють такі якості діяльності, як цілеспрямованість, предметність, усвідомленість, перетворюючий характер (Юдін Е.Г., Швирьов В.С., Кристотур'ян М.Г., Буєва Л.П., Леонтьєв О.М., Зінченко В.П.). [22, 134]
У процесі наукового дослідження було розкрито природу інтересу, пізнавального інтересу, їх суть, структуру, провідні характеристики, специфіку, взаємозв'язки з окремими компонентами навчального процесу.
Інтерес розглядається як вибіркове емоційно-пізнавальне ставлення особистості до предметів, явищ, подій навколишньої дійсності, а також до відповідних видів людської діяльності. Маючи складну психологічну структуру, інтерес не зводиться до окремого конкретного психічного процесу, а є певною формою зв'язку між потребами особи та засобами їх задоволення. За своєю природою інтерес не є вродженою властивістю особистості, він виникає не сам по собі, а обумовлений впливом на людину навколишньої дійсності, тобто носить соціальний характер. Різноманітність предметного світу, в якому живе людина, викликає у неї різні інтереси, розвиток і формування яких відбувається в процесі різних видів діяльності: ігрової, навчальної, трудової, громадської.
Інтереси різняться змістом, широтою, стійкістю, силою і дієвістю. Цінність пізнавального інтересу для розвитку особистості полягає в тому, що пізнавальна діяльність в даній предметній області, під впливом інтересу до неї, активізує психічні процеси особистості, надає їй глибоке інтелектуальне задоволення, яке сприяє емоційному підйому, призводить до того, що пізнавальний інтерес починає виступати як важливий мотив активності особистості, її пізнавальної діяльності.