Смекни!
smekni.com

Зміст та класифікація мотивів природоохоронної діяльності учнів початкових класів (стр. 3 из 3)

Широкий простір для екологічного виховання забезпечують й інші види особистісно орієнтованих природничих завдань: виготовлення гербаріїв дикорослих рослин, альбомів книжок-розкладок про рослини й тварин створення місцевої Червоної книги — книги тривоги, оформлення краєзнавчого куточка; виготовлення іграшок та аплікацій з природного матеріалу, фільмів про природу для іграшкового телевізора. Зарекомендували себе й тематичні бесіди, ранки, конкурси, участь дітей у роботі учнівських організацій «Голубий патруль» та «Зелений патруль».

При цьому слід пам'ятати, що всі види й форми екологічного виховання дають найбільший ефект тоді, коли їх застосовувати комплексно, не зводячи до буденного повторення вивченого на уроці підручникового матеріалу, їхня мета — розширити, поглибити, систематизувати набуті знання, сформувати в учнів уявлення про природу як джерело добра і краси, матеріального й морального благополуччя.


Список використаних джерел

1. Битянова М. Фантом мотивации // Школьный психолог. – 1999. - №45. – С.14-15.

2. Біда О. А. Довкілля: хрестоматія для початкових класів.— К.: Перун, 1999. – 336 с.

3. Варакута О. Пізнавальні завдання для формування природничих понять // Поч. школа – 1999.– № 8.– с. 53-56

4. Гавриленко О. Як навчати екологічного прогнозування // Початкова школа. – 1997. - №12. – С. 42-45.

5. Генсірук С. А. Ліси — багатство і окраса землі.— К.: Наук.думка, 1980. – 124 с.

6. Дроб’язко П. Мотивація навчання (результати експериментального дослідження) // Директор школи (1 Вересня). – 2001. - №40. – С.5-7.

7. Іванова О. Формування екологічної культури // Початкова школа. – 1998. - №8. – С. 40-42.

8. Іващенко С. Екологічна культура в контексті національного виховання // Освіта і управління. – 1999. - №4. – С. 107-115.

9. Іщенко Л. Наступність в екологічному вихованні // Початкова школа. – 1998. - №9. – С. 31-34.

10. Коваль Н. С, Нарочна Л. К. Природознавство: 3(2) кл.— К.: Освіта, 1998. – 212 с.

11. Коваль Н. С. Резерви підвищення ефективності навчання природознавства // Почат. шк.— 1995.— № 4.— С 38-43.

12. Леонтьев В.Г. Мотивационная основа учебной деятельности // Психология образования: Дайджест. – 2001. - №5. – С.37-39.

13. Лукьянова М. Учебная мотивация школьников: Психолого-дидактический аспект // Учитель. – 2001. - №4. – С.18-27.

14. Нарочна Л. К.,Ковальчук Г. В., Гончарова К. Д. Методика викладання природознавства.— К.: Вища шк., 1990. – 264 с.

15. Позакласна робота з біології. На допомогу керівникам гуртків юних натуралістів / Будович М. Д. та ін. // К.: Рад. шк., 1967. – 104 с.

16. Степанюк А. Формування у школярів емоційно-ціннісного ставлення до живої природи // Шлях освіти. – 1999. - №4. – С. 12-14.

17. Сураева Г.З. Психологическое исследование мотивационно-смысловой сферы младших школьников // Прикладная психология. – 2001. - №6. – С.79-88.

18. Сухомлинський В.А. Серце віддаю дітям. – К.: Рад. школа, 1988. – 220 с.

19. Ткаченко О. Виховання екологічної чуйності до природи у процесі гри // Початкова школа. – 1998. - №4. – С. 30-32.

20. Шевців З. Виховання бережливого ставлення до природи // Початкова школа. – 1993. - №10. – С. 39-40.