3. Бесіда в колі – учні по колу, як сидять, мають змогу висловити свою думку. Для бесіди в колі має бути троє або більше учасників. Соціальна структура групи відіграє важливу роль: у класі є такі діти, які не хочуть спілкуватися з усіма, а лише з деякими учнями. При цьому говорять лише ті учні, які тримають символічний мікрофон. Інші не можуть говорити чи кричати з місця.
Готуючись до уроку, передові вчителі змушені розв'язувати принципове питання: як краще організувати засвоєння нового матеріалу — через репродуктивну або пошукову діяльність учнів. Практика роботи передових учителів Липківської ЗОШ Миколаївської області (педагог В. Королюк [18]) показала, що в початковій школі для організації особистісно орієнтованої пізнавальної діяльності оптимальним методом є творча, пошукова діяльність.
Різновидом пошукових методів є використання ігрових завдань у формі бесіди типу: «Що ніщо схоже?», «Хто так співає, хто так кричить?», «Словесне плетиво» тощо. Останнє завдання продуктивне і для розвитку мовлення. Наприклад, учитель починає нескінченний ланцюжок: «літера до літери - склад», а учні продовжують: склад до складу - слово, слово до слова - речення... книжка до книжки — бібліотека; травинка до травинки - лужок; зернинка до зернинки — колосок...
Цікаві завдання для евристичних бесід дає і природничий матеріал. Наприклад: Чи можна порівняти ліс з багатоповерховим будинком? Чому? Сніг, лід, вода - найближчі родичі. Про які природні явища можна сказати так само?
У процесі вивчення художніх творів, з якими діти ознайомлюються на уроках читання, використовуються такі евристичні завдання:
· Підготуйся розповісти оповідання так, ніби ця подія трапилася з тобою.
· Спробуй продовжити розповідь хлопчика так, ніби це ти навчаєшся майструвати.
· Продовж, для чого ще потрібні руки людині. Поетеса пише: «Руки мамині — колиска, кораблик, місточок...» А що ти хочеш додати?
· Діти розповіли, що осіннє небо сумне, тривожне, холод
· не. А яким буде твоє слово?
· Спробуй закінчити речення і скласти подібні: Крапелька до крапельки, та й буде ...; Листочок до листочка...; Слово до слова...; Квіточка до квіточки...; Усмішка до усмішки...
Виняткові можливості для формування досвіду творчої діяльності учнів має дослідницько-пошуковий метод. Виконання учнями 3—4-х класів елементарних дослідницьких завдань – не тільки можливе, а й ефективне для їхнього розвитку (Т.М. Байбара [8]). Встановлено, що протягом навчання в початковій школі учні за умов відповідної процесуальної і мотиваційної підготовки спроможні брати участь у різноманітних видах навчально-дослідницьких завдань.
Наприклад, формування нових понять на основі тривалих спостережень з наступним установленням причинно-наслідкових зв'язків, засвоєння властивостей об'єктів через експериментальне «відкриття» під час дослідів. Керуючись прийнятою метою, діти на деяких етапах самостійно планують хід роботи, добирають матеріал для спостережень, дослідів, висловлюють припущення, фіксують результати дослідів, роблять замальовки, висновки, доводять. Отже, в дослідницькому методі працює весь діапазон пошукових умінь дитини.
Щоб захопити школярів дослідженнями, передові учителі прищеплюють їм спочатку смак до вдумливого нагромадження та осмислення спостережень, проведення короткочасних експериментів з відомими об'єктами, які відкривають нові властивості. Також вони підключати весь клас до групових дослідницьких завдань, розрахованих на 2-3 тижні.
Проте аналіз передового педагогічного досвіду доводить, що кожен учитель-новатор застосовує переважно якийсь один чи декілька особистісно орієнтованих методів і прийомів навчання. Зокрема, спостерігається використання методів усного викладу знань, інтерактивних, наочних, практичних, проблемних і т. ін. При цьому дані методи універсалізуються, а поза увагою залишаються інші. Тому доцільним видається синтез передових ідей та забезпечення комплексного підходу до використання особистісно орієнтованого підходу у використанні методів навчання молодших школярів.
Використання евристичних бесід у навчанні робить недоречною авторитарну позицію вчителя у спілкуванні з дітьми. Адже, щоб зацікавити дітей майбутньою діяльністю, внести у навчання ситуації несподіванки, вільного вибору, яскраві позитивні емоції, педагог повинен сам стати учасником гри. На уроках доцільно використовувати такі види пізнавальних завдань, організація яких не потребує багато часу на підготовку. Перевагу слід надавати тим вправам, які передбачають участь у них більшості дітей класу, швидку відповідь, зосередження довільної уваги.
2.3 Результативність експериментального дослідження
Експериментальне дослідження, спрямоване на пошук шляхів удосконалення технології використання евристичної бесіди, мало теоретико-експериментальний характер і проводилося у три етапи.
На констатувальному етапі (2007/08 навчальний рік) була визначена сфера і проблема дослідження; вивчалася психолого-педагогічна, методична література з даної теми; аналізувалася робота передових вчителів початкових класів у сфері пошуку і обґрунтування шляхів удосконалення технології використання евристичної бесіди на уроці; формулювалася гіпотеза та завдання дослідження; виявлявся попередній стан проблеми удосконалення технології організації особистісно орієнтованої пізнавальної діяльності молодших школярів на уроці.
Як показав аналіз масового педагогічного досвіду, вчителі частіше використовують традиційні методи навчання, а евристичні бесіди застосовують в недостатній кількості. Проведене нами спостереження за навчально-виховним процесом у 1-4 класах та анкетування 14-х вчителів з проблем використання евристичних бесід показало, що педагоги визнають переваги такого методу навчання над традиційними бесідами (76% опитаних), знайомі з особливостями їх проведення (56% вчителів), проте переважно використовують все-таки стандартні бесіди – пояснювальну - 76% опитаних, ілюстративну – 68%, описову – 81% учителів. Значно менше уваги приділяється ними евристичним (пізнавально-пошуковим) бесідам – 26% опитаних учителів. Серед проблем практичного використання евристичних бесід у навчанні ними названо недостатня кількість методичного забезпечення (59%), відсутність вільного часу для належної підготовки до цього виду бесіди (41%), а також недостатнє стимулювання з боку керівництва (14%).
Узагальнюючий аналіз досліджень з проблеми технології вибору методів навчання, зокрема бесіди, представлений на основі результатів досліджень Ю. Бабанського, М. Алексюка, В. Онищука (див. таблиці 2.1-2.3) дозволяє нам виокремити педагогічні умови, за яких використання бесіди як методу навчання є доцільним.
Таблиця 2.1
Технологія раціонального застосування методів навчання (за Ю.К.Бабанським)
| У яких випадках раціона-льно застосо-вувати | Словесні методи | Наочні методи | Прак- тичні методи | Репро- дуктивні методи | Пошукові методи | Індук- тивні методи | Дедукти-вні методи | Методи самості-йної роботи |
| При роз-в’язанні яких задач цей метод застосо-вується успішно | Під час формува-ння теоретик-них і практик-них знань | Для розвитку спостере-жливості, підвище-ння уваги до вивче-них питань | Для розвитку практик-них навичок і вмінь | Для формува-ння знань і навичок | Для розвитку самостій-ності мислення, дослідни-цьких умінь, творчого підходу до справи | Для розвитку уміння узагалі-нювати, робити індуктив-ні умови-сновки | Для розвитку уміння аналізувати, робити дедуктивні умовисновки | Для розвитку самостійності в навчальній діяльності |
| За якого змісту навчаль-ного матеріалу найраціо-нальніше викорис-товувати цей метод | Коли матеріал має пере-важно теорети-ко-інфор-маційний характер | Коли зміст навчаль-ного матеріалу може бути представ-лений засобами наочності | Коли зміст теми містить практичні вправи, проведен-ня дослі-дів, вико-нання трудових завдань | Коли зміст надто складний чи надто простий | Коли зміст матеріалу має середній рівень складно-сті | Коли зміст теми викладе-ний у підручни-ку індук-тивно | Коли зміст теми викладений у підручнику дедуктивно | Коли матеріал доступний для самостійного вивчення |
| За яких особливостей учнів найраціональніше використовувати цей метод | Коли учні готові до засвоєння словесної ін форма-ції | Коли наочні посібники доступні учням даного класу | Коли учні готові до виконання трудових завдань | Коли учні ще не готові до проблем-ного вивчення теми | Коли учні підготовлені до проблемного вивчення теми | Коли учні готові до індуктив-них міркувань | Коли учні готові до дедуктивних міркувань | Коли учні готові до самостійного вивчення теми |
| Які можли-вості повинен мати вчитель для викорис-тання даного методу | Коли вчитель володіє цим методом краще за інших | Коли вчитель має необхідні наочні посібники чи може виготови-ти їх самостій-но | Коли учитель має навча-льно-ма-теріальні посібникиі дидак-тичні матеріали для орга-нізації практич-них вправ | Коли вчитель не має часу для проблем-ного вивчення теми | Коли вчитель має час для проблемного вивчення теми і добре володіє пошуковими методами навчання | Коли учитель володіє індуктив-ними методами навчання | Коли учитель володіє дедуктивними методами навчання | Коли є дидактичні матеріали для самостійної роботи учнів на уроці |
Таблиця 2.2
Ефективність використання методів навчання у школі ІІ і ІІІ ступеня (за В. Онищуком)
| № п/п | Назва методу | Ступінь ефективності | |
| 5-7 класи | 8-11 класи | ||
| 1 | Оглядова лекція | ||
| 2 | Оглядовий (комбінований) урок | ||
| 3 | Узагальнююча лекція + діа- чи кінофільм | ||
| 4 | Вступне слово + кінофільм + узагальнююча бесіда | ||
| 5 | Проблемне узагальнення | ||
| 6 | Узагальнююча бесіда | ||
| 7 | Узагальнююча бесіда з фіксацією істотних опорних характеристик | ||
| 8 | Робота за підручником з проблемним завданням | ||
| 9 | Робота за таблицями, схемами + бесіда | ||
| 10 | Розв’язування пізнавальних задач | ||
| 11 | Робота з моделями | ||
| 12 | Системно-структурний аналіз | ||
Таблиця 2.3