Я - найгарніший метелик, літаюча перлинка.
Я - легко пурхаю навколо квітів,
п'ю нектар і знову лечу до іншої квітки.
Я - красивий, барвистий метелик,
маю різнокольоровий одяг,
тому і називають мене крилатою
райдугою.
„Я-рибка"
Музика П.І. Чайковського „ Баркарола
Мета: Формувати образну уяву про рибку.
Показати рухами, мімікою, жестами повадки рибки.
Розвивати фантазію у дітей при створенні образу.
Хід гри
Загадую загадку: „Є крила, а не птах, ніг немає, а не спіймаєш". Пропоную дітям перетворитися на рибку й показати, як плавно й граціозно вона рухається у воді.
Я - рибка. Я маленьке чудо природи; живу у морському царстві; швидко плаваю, а допомагають мені плавники і хвіст; на мені гарний перламутровий одяг - луска.
„Я - зайчик"
Мета: Вчити дітей відтворювати особливості поведінки і характер зайчика рухами, жестами, мімікою.
Хід гри
Пропоную перевтілитися в образ зайчика і відтворити його поведінку і характер: як спить, плигає, підіймає вушка і прислуховується, втікає, ховається тощо.
„Я - ведмедик"
Мета: Вчити дітей передавати образ ведмедика рухами тіла, мімікою, жестами. Розвивати уяву у дітей.
Хід гри
Пропоную дітям перетворитися на маленьких ведмежат, показати як вони ходять, ревуть. Розповісти дітям про ведмедя: маленьке ведмежатко дуже потішне, клишоноге, одягнене у пухнасту коричневу шубу. Коли виросте - стає великим, уміє плавати, перекидатися, лазити по деревах, ходити на двох лапах. У цирку ведмеді їздять на велосипедах і катаються на ковзанах. Ведмідь - великий ласун. Якщо добереться до бджіл - обов'язково засуне свою мохнату лапу в мед.
„Я - листячко"
Мета: Викликати емоційний відгук та естетичну насолоду від осіннього листя. Під музику П.І. Чайковського „Жовтень" допомогти дітям рухатися повільно, плавно, нагадуючи осінній вальс осіннього листя.
Хід гри
Звертаю увагу на осіннє листя.
Що сталося з листям восени?
Чому листя опадають з дерев?
Осінь щедро обдарувала дерева золотими барвами і листочки не витримують - їм хочеться літати, кружляти у повітрі, танцювати.
Хто допоможе листю кружляти і запрошує на танок?
Такі запитання викликають у дітей дійсний політ фантазії і допомагають направити дитячу фантазію в необхідне русло. Пропоную дітям перетворитися в листя і покружляти в осінньому вальсі.
Я - маленький листочок,
позолочений осінню.
Мене весело гойдає вітерець
і наче кличе за собою.
І ось я відриваюсь від гілочки, злітаю.
Як хороше над землею. А коли втомлюся,
опущуся на неї відпочити.
Що сталося з листям після таночку?
"Я - дерево"
Муз. П.І. Чайковського „ Ноктюрн ".
Мета: Формувати образну уяву про дерево.
Вчити створювати виразними засобами образ осіннього дерева (настрій - мімікою, характер - поставою, рухами)
Хід гри
Мандрівка до осіннього лісу.
Чуєте, під ногами вже шурхотить листя! Про що воно шепоче? (фантазія дітей).
А чим так пахне у повітрі? Підставте свої щічки вітру, що вони відчувають?
Підійдіть до деревця і погладьте його стовбур долонями що вони відчувають? Подаруйте дереву, листочкам, траві, небу лагідні слова-компліменти.
Пропоную дітям перетворитися на будь-яке дерево.
Я - дерево. Я живу у лісі, стою в густій м'якій траві.
Мої ноги перетворюються на корені. Вони занурені в приємну теплу землю. Моє тіло перетворюється на стовбур дерева.
Мої руки стають його гіллям: великим і
маленьким. Вони піднімаються долонями до неба.
Я відчуваю сонячне тепло. Я вдихаю його в себе,
воно розливається по всьому моєму тілу.
Я - дерево. Я люблю гратися з вітром.
З легким вітерцем граються мої найменші гілочки.
Грайливий вітер розхитує великі товсті гілки.
Сильний вітер похитує мій стовбур.
Від зустрічі з вітром починає кружляти у повітрі
моє листя. Воно вальсує і тихо вкриває землю
осінньою ковдрою.
Консультації для батьків
На яких етапах розвитку дитини і при яких обставинах може виникнути пошкодження мовного апарату, що призведе до мовних порушень? Чи тільки пошкодження мовного апарату можуть призвести до прояву мовних порушень, чи такі порушення можливі і при наявності нормального мовного апарату?
Почнемо з самого початку. Дитина ще не народилася, а різні несприятливі фактори можуть вже повним ходом "працювати" на її мовну та іншу патологію. Це пояснюється тим, що на стан здоров’я та мови майбутньої дитини великий вплив можуть мати несприятлива спадковість і неправильний спосіб життя майбутніх батьків. По спадковості можуть передаватися деякі особливості нервово-психічного складу батьків, а також особливості будови периферичного та центрального відділів мовного апарату. Наприклад, особливості будови артикуляторних органів, навіть до наявності розщілин твердого піднебіння, чи своєрідний розвиток деяких структур головного мозку, які мають відношення до здійснення мовної функції. Але роль спадкового фактору у виникненні мовної патології оцінюється не однаково: одні дослідники відводять йому дуже велику роль, інші повністю відкидають його. Істина тут, як і в більшості інших подібних ситуаціях, напевно, лежить десь посередині.
Що стосується попередніх настанню вагітності обставин, життя майбутніх батьків, то особливу загрозу тут становить наступне:
професійні “шкідливості", які діють протягом тривалого часу /наявність радіаційного випромінення, робота з хімічно активними речовинами, в умовах підвищення вібраційних навантажень/;
наркоманія, паління, алкоголізм;
штучне переривання попередніх вагітностей;
інші шкідливі фактори, для яких призводить до фізичного і нервово-психічного знесилення майбутніх батьків.
Нормальний хід внутрішньоутробного розвитку плоду, а значить і нормального формування центрального і периферичного відділів мовного апарату можуть порушуватися внаслідок дії наступних факторів:
токсикози першої чи другої половини вагітності;
гострі чи хронічні захворювання матері під час вагітності (грип, краснуха, ендокринні порушення, серцева недостатність і т.д.);
резус-конфлікт;
падіння і травми (особливо в районі живота) матері під час вагітності;
професійні шкідливості, які продовжують діяти і під час вагітності, що уже настала;
паління матері та вживання алкогольних напоїв;
стресові ситуації, пов’язані, наприклад, з розпадом сім’ї, смертю близьких родичів і т.д.;
недоведені до кінця спроби переривання вагітності, безперечно порушують весь подальший хід нормального внутрішньоутробного розвитку плоду.
Трохи докладніше хотілось би зупинитися на шкоді паління матері під час вагітності, яка доведена спеціалістами. Згідно даних ехографїї серцевий ритм дитини безпосередньо під час паління матері значно посилюється, тоді як спонтанні рухи плоду поступово припиняються - дитина задихається. Діти, народжені від матерів, що палять, в перші три місяці життя особливо сприятливі до захворювань органів дихання. Якщо мати палила 10 цигарок на день, то коефіцієнт інтелекту у дитини на 9 пунктів нижчий, оскільки зменшує доступ кисню і поживних речовин і тим самим негативно впливає на розвиток мозку. Хімічні елементи, які знаходяться у тютюновому димі, можуть порушити розвиток нервової системи дитини вже у внутрішньоутробному періоді.
Звичайно, що дія двох чи навіть кількох перерахованих факторів може спостерігатися одночасно і це значно ускладнює загальну картину. В період раннього розвитку дитини на формування її мови негативно можуть вплинути наступні обставини:
травми головного мозку, травми голови;
запальні захворювання головного мозку (менінгіт, менінгоенцефаліт);
недоліковані запальні захворювання середнього і внутрішнього вуха, що призводить до пониження чи втрати слуху;
застосування деяких ліків, вибірково діючих на слуховий нерв і які тим самим викликають негативні наслідки;
набуті до сформування мови ушкодження периферичного відділу мовного апарату (аномалії в будові щелеп і зубів як результат травм, постійного смоктання пальців і т.п.);
наявність дефектів мови у людей, що оточують дитину чи їх недостатня увага до її мовного розвитку.
Всі причини мовних порушень поділяються на 2 великі групи - органічні та функціональні. До органічних відносяться ті причини, дія яких може призвести до порушення анатомічної будови мовного апарату в його периферичному чи центральному відділках. Конкретно, до органічних ушкоджень відділків головного мозку можуть призводити порушення нормальних умов внутрішньоутробного розвитку плоду, деякі види механічної допомоги при пологах і т.п. Аномалії у розвитку мовного апарату, а конкретно, його периферичного відділку, можуть бути обумовлені спадково або являтися результатом несприятливого протікання вагітності, а також можуть бути набуті уже після народження дитини.
До функціональних причин відносять такі, дія яких не призводить до зміни будови мовного апарату, а лиш порушує його роботу. Конкретно в ролі таких причин можуть бути різного роду стресові ситуації, часті і тривалі захворювання дитини у ранньому віці, несприятливе у мовному відношення соціальне оточення, неправильні прийоми перевиховання.
Але розрізнення причин мовної патології на органічні та функціональні має часто умовний характер і застосовується лише у відношенні випадків грубих органічних уражень мовних органів.
Особливо важливо розуміти батькам, що тривалі існуючі функціональні порушення можуть набути незворотній характер і тим самим перейти в органічні. Ось чому при будь-яких порушеннях мови дуже часто важлива найбільш рання корекційна допомога дитині.
Батькам дуже важливо зрозуміти, що мова засвоюється дитиною по наслідуванню, тому вона може оволодіти лиш тим, що найчастіше чує у мові людей, які її оточують. По цій причині, дитині, необхідно забезпечити правильний зразок наслідування, на який дитини могла б рівнятися з самого початку.