Дослідження показало, що основними критеріями сформованості екологічної вихованості з використанням народознавчих засобів були:
· дотримання правил поведінки у навколишньому середовищі;
· здатність самостійно обирати об’єкти екологічної дійсності;
· емоційно – ціннісне ставлення до оточення;
· доброта, чуйність і увага до оточення
Поглиблене вивчення аспектів навчально-виховного процесу у початковій школі показало, що реалізація народознавчого принципу виступає важливою ланкою системи роботи щодо всебічного розвитку молодших школярів. Якісний і кількісний аналіз матеріалів підсумкового зрізу засвідчив, що в експериментальному класі високий рівень вихованості сформовано у 30% учнів, середній 68%, та низький – 2%. Тоді як у школярів контрольних класів у розподілі за рівнями сформованості досліджуваної якості, змін майже не відбулося.
Результати теоретико-експериментального дослідження дали можливість визначити наступні методичні рекомендації:
· систематично, послідовно та цілеспрямовано використовувати народознавчі засоби в екологічному вихованні молодших школярів;
· використовувати різноманіття виховних заходів з екологічного виховання як із змістом, так і за формою проведення;
· організувати практичну діяльність школярів з охорони навколишнього середовища;
· залучати до виховної роботи сім’ю.
Дане дослідження не вичерпало всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшому вивченню підлягають аспекти дослідження формування емоційно – ціннісного ставлення до природи засобами народних традицій, народний календар у формуванні екологічної культури учнів початкових класів.
Додаток 1
Рухливі ігри
Гра «Перелік наслідків подій»
Дітям пропонуються події.
- діти саджають дерева.
- взимку діти підгодовують тварин.
- діти зробили годівницю.
- мисливець підняв рушницю і вистрелив у тваринку або птаха.
- люди вирубали дерева в лісі.
- зруйнували гніздо пташки.
- заводи і фабрики випускають брудний дим.
- люди забруднюють річки, озера, моря, океани.
Потрібно вказати можливі наслідки.
(Наприклад: «Діти саджають дерева . Які наслідки?» - Життя дерев таке ж важливе, як і життя людини. Ми всі взаємопов’язані і повинні піклуватися один про одного. За добу одне дерево виділяє в повітря стільки кисню, скільки треба для дихання трьом мешканцям Землі. Дерева приносять нам і всьому живому на планеті Земля велику користь).
Групова гра «Спочатку – потім»
Як посадити дерево?
Учитель ділить учнів на 2-3 групи і роздає смужки речень.
- вибери місто і породу дерева для посадки.
- розмір ямки, її глибина залежить від розміру саджанця і форми його коренів.
- коріння дерева повинно вільно розміститися у ямці.
- для підв’язування дерева у дно ямки вбийте кілок 1,5-2 метри завдовжки.
- на дно ямки насипте родючий грунт і розправте на ньому коріння дерева.
- частина дерева, де коріння переходить у стовбур, повинна бути трохи вищою за поверхню ґрунту.
- одна людина тримає дерево, а інша обережно, за допомогою лопати, закопує яму
- посаджене дерево потрібно одразу полити та підв’язати до кілка за допомогою шпагату, під який кладуть м’яку ганчірку.
- не забувай провідувати і поливати своє деревце – за один раз йому не буде потрібно до 10 літрів води.
- давайте встановимо послідовність дій: що треба робити спочатку, що потім і розповімо з вами, як треба саджати дерева.
(У кожної групи є картка з переліком послідовності дій)
Гра «Доміно»
Дітям роздають картки «Доміно». Вчитель кладе на середину парти (столу) одну з карток «Доміно». Після того учні продовжують докладати потрібні картки і розповідати про малюнок, який вони склали. В цей час вчитель з учнями (журі) слухають розповіді гравців. Перемагає той учень, який краще і більше розповів про свій малюнок.
Додаток 2
Загадки
1. Мій брат Кіндрат через весь світ пройшов, золото знайшов.(Зерно)
2. Чашечка медку, закопана в льодку до нового годку.(Озимина)
3. Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса?(Ячмінь)
4. Що росте без колосу?(Гречка)
5. сімсот поросят на кілочку висять, а мати одна.(Квасоля на тичці)
6. На полиці - черепиці жабині очі сидять.(Соя)
7. Латка на латці без голки зшиті.(Капуста)
8. Чия голова не має носа? (Голова капусти)
9. Сам червоний, а чуб зелений(Буряк)
10. Червоні черевики в землі лежать.(Морква)
11. Стоїть пан при дорозі і клянеться, що має тисячі людей в лобі.(Мак)
12. Що то за голова, що лиш зуби та борода?(Часник)
13. Червона, солодка, пахуча, росте низько – до землі близько. (Суниця)
14. Зубів не має, а кусає. (Кропива)
15. Червона дівчина сидить у комірчині, а коса зелена на шляху. (Морква)
16. Всередині червоне, а зверху зеленим оксамитом укрите. (Кавун)
17. Не кінь, не віл, а прив’язаний. (Гарбуз)
18. Кругла, а не місяць, біла, а не папір, із хвостиком, а не лисиця. (Редька)
19. Піду я у поле, вирву деревце, корінець покину, головку з’їм, а серединою укриюсь.(Коноплі)
20. Без рук, без ніг, а на дерево дереться. (Гарбуз)
21. Стоять коні на припоні, не п’ють, не їдять, але повні стоять. (Кавун)
Додаток 3
ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ
1. Аби вовк ситий і баран цілий.
2. Вовка в плуг, а він дивиться у луг.
3. Вовк старіє, але не добріє
4. Лис лиса не кусає.
5. І на хитру лисицю капкан знайдеться.
6. З лисами і сам лисом станеш.
7. За двома зайцями не женись, бо й одного не спіймаєш.
8. І в зайця зимою свято, бо лев у клітці.
9. У зайця стільки стежок, як у клубку ниток.
10. Їжак їжака голками не злякає.
11. На мені покатаються, як на їжаку.
12. Пече раки.
13. Як рак на горі свисне.
14. І ведмедя вчать танцювати.
15. Йому брехати, що собаці мух лапати.
16. Від лихого чоловіка летить і муха.
17. Не бачить сова, яка сама.
18. Сові сонце ріже.
19. Мудрий, як сова.
20. Де багато пташок, там нема комашок.
21. Всяка пташка свої пісні має.
22. Ворона вороні око виклює.
23. Хоч соловейко і маленький, та пісеньки удаленькі.
24. Восени і горобець багатший.
25. Сова вдень мовчить, а вночі кричить.
26. Лелеко, лелеко, до осені далеко.
27. Зір, як у орла.
28. Мавши сокола, з рук не випускай.
29. Новину ворона на хвості принесла.
30. Лякана ворона і куща боїться.
31. Бджола мала, а й та працює.
32. Дружні сороки і орла заклюють.
Додаток 4
Урок-милування: «ЧИМ ПАХНЕ ВЕСНА»
Мета: розширювати словниковий запас в дітей, вчити їх використовувати порівняння; розвивати художньо-образне мислення; дати уявлення про весняне повітря; провести конкурс міні-оповідання; виховувати любов до природи.
Слухаємо весну.
—Як легко дихається навесні! Наберіть повні груди повітря. Чим пахне весна? (Першою зеленню, теплою землею, молодим листячком, квітами тощо.) Як можна охарактеризувати весняне повітря? (Чисте, прозоре, світле, легке, п'янке.) Які найперші запахи приносить із собою весна?
Загадки на допомогу.
—Відгадайте загадки.
Вона прокинулась, умилась,
Зітхнула теплим паром,
Одразу квітами укрилась
Й травички ніжним шаром.
(Земля навесні.)
Плаче цвях прозорий
Водою льодяною.
Він на скельце схожий,
Та пахне весною.
(Бурулька.)
—Спробуйте відчути «дихання» весняної землі. Чи подобається
вам цей запах? Чим же пахне земля навесні?
Срібна тиша. Наче в пригорщі, в долину
Сонце хлюпнуло проміння.
І вода в погожу днину
Поїть землю і коріння.
А земля — у лузі, в полі,
На горі і під горою —
У весняному роздоллі
Пахне листом і корою.
У саду, в діброві нашій
Кожна брунька набухає.
Так земля весною завше
Ніжно прорістю зітхає...
(М. Сингаївський)
—А тепер спробуйте вловити ледь відчутний запах талої води.
—Це — «сльози» зими, розтоплене сонячним теплом серце Сніжної Королеви. Складімо разом казку «Чому зима заплакала».
—Знайдіть бруньки, що почали розпускатися. Понюхайте їх і запам'ятайте цей запах. Це рослини прокидаються після зимового сну і починають «дихати»,
—Зверніть увагу на пахощі весняного лісу (парку). Що ви відчуваєте? (Запах торішнього листя, парування землі, аромат весняних
—рослин.)
—Вдихніть пахощі весняних квітів. Як можна охарактеризувати аромат підсніжників, крокусів, мати-й-мачухи, фіалки, медунки? (Ніжний, тонкий, свіжий, приємний, слабкий, несміливий, скромний тощо.)
—А які квіти весна обдарувала найсильнішим запахом? Які весняні рослини мають духмяний, п'янкий аромат? (Конвалія, бузок, черемха тощо.)
—Зверніть увагу на пахощі квітучого саду. Аромат якого плодового дерева під час цвітіння подобається вам найбільше?
Як пахнуть дерева в цвіту — гірко чи солодко? Спробуйте знайти солодкий запах. Що він вам нагадує?
Білий дим Лине білий дим Садом молодим, Спочиває На зеленим вітті. Пахне білий дим Медом золотим. Дим, а чи дерева В білім цвіті? Вже тепло весна В край наш принесла, Подихи її Такі димчасті. Зацвіли сади На рясні плоди, Зацвіла земля У білім щасті.
(С.Жупанин)
Отже, весна сприймається як справжнє свято пахощів. Вони запам'ятовуються на все життя. Пропоную провести конкурс міні оповідань на тему «Найкращий запах весни».
Список використаних джерел
1. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - Л.: ЛГУ, 1968. 338 с.
2. Бех І.Д., Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. К.: ІЗМН, 1998. - 204 с.
3. Васюта О.А., Вассюта СІ., Фіпіпчук Г.Г. Ржологія і політика. Чернівці.: Зелена Буковина, 1998. - Т. 1,422 с.
4. Верзилин Н.М. Проблеми преподавания биологии. - М.: Педагогика, 1974.-387 с.
5. Воїнственський М.А., Стойко М.С. Охорона природи. Посібник для вчителів. - К.: Радянська школа, 1977. - 142 с.
6. Габев И.Я. Система учебно-воспитательной работьі по охране природи в курсах ботаники и зоологии средней школьі (по материалам школ Молдавии). Автореф. дис. канд. пед.наук. - Л.: 1964. - 17 с.