2. Які з корисних копалин називають «хлібом промисловості», «кров'ю промисловості»? Якого кольору буває золото? («біле золото», «чорне золото».)
3. Який економічний зміст поєднує ці копалини? Чому як спільну назву для них використовують слово «золотий"
4. У чому цінність справжнього золота?
5. Де в Україні протягом останнього часу відкрито родовища золота?
в. Що означай? слово «гроші»? (Корінь слова латинський, означав «гросеу» — «великий». З часом слово «гріш»—означало найдрібнішу монету. А прийшло це слово разом із значенням монети до нас з-за кордону. XIV—XVст. на Русі були поширені празькі гроші; в XVI—XVIIст. — польські).
7. Які природні копалини використовувало людство для виробництва грошей? «Кам'яні» гроші — острів Яі Каролінського архіпелагу. Розмір монетки — три метри в діаметрі.
«Скляні» гроші існували у словаків.
Раковини каурі — в народів, які населяли береги південних морів.
Золоті, срібні, мідні — залежно від вартості,— заполонили Європу.
8. Що означає слово карбованець? Копійка? Гріш?
9. Що означає слово червінець?
10. Що означає вираз: «Пропав ні за гріш»? Яка вартість гроша?
(В першій половині XIXст. — 2 копійки, в другій половині XIXст. — півкопійки). Копійка — колись монета із зображенням вершника зі списом «коп'єм».
1 І. За скільки на ярмарку дід купив Козу-дерезу, з одноіменної казки? (За три копи).
12. Який зв'язок існує між куницею і першою грошовою одиницею часів Київської Русі? (Перші монети називались кунами, їх вартість залежала від еквівалента шкірок куниці.)
13. Який зв'язок існує між доларом і талером? (Долар — похідне від німецького слова талер, що означало назву монети великого розміру.)
14. Що означає фраза, яка часто вживається в арабських казках: «Взяв із собою в дорогу легке вагою, але тяжке вартістю». (Золото, дорогоцінне каміння.)
15. Який товар везли купці у знаменитій казці О. С. Пушкіна «Казка про царя Салтана»?
16. Яку ринкову операцію здійснив герой української народної казки «Калиточка»? (Бартерний обмін.)
17. Яких запасливих тварин не любить людина? Чому? (Ховрахів, мишей. Псують урожай.)
18. Який економічний зміст ховається у скоромовці? Пилип посіяв просо,
Просо поспіло.
Пташки прилетіли, просо поїли.
(Потерпів збитки.)
19. Як природа, з економічної точки зору, «потурбувалася» про верблюда, черепаху і про равлика? (Верблюд може не їсти довгий час. Равлик і черепаха постійно носять свої будиночки із собою.)
20. Відгадайте загадку: І не сани, і не віз — їхать добре, аби вліз. (Кінь).
Переслідуючи яку економічну мету, людина приручила цю тварину? (Швидкість у пересуванні — виграш у часі, вантажні перевезення — вигода у торгівлі.)
21. З землі робився.
На кужалі вертівся.
На огні пікся.
На базарі бував,
Людей годував,
Як упав, то й пропав,
Ніхто не поховав.
Відгадайте загадку. Яку копалину людина почала добувати найпершу? Для якого виду економічних операцій вона використовувалась? (Робили глиняний посуд. На базарі здійснювався бартерний обмін.)
22. Про порушення якого економічного закону йдеться у приказці? Як приймали, то й сала давали, а як прийняли, то й хліба не дали. (Порушення договору.)
23. Яких важливих економічних якостей вчать прислів'я?
— Як сіно косять, то дощів не просять.
— Посій ячмінь в грязь, то будеш князь.
— Як почав орать, то в сопілку не грать. (Робити все вчасно.) 2». Яке правило з розумного господарювання порушив Яків?
Якось Яків сіяв мак, Так-сяк, абияк. Виріс ярий Яків мак, Та щось коле, як їжак.
Що виросло у Якова? (Будяки.)
Яким економічним терміном можна назвати результати діяльності Якова? (Яків потерпів збитки.) До роботи слід відноситись серйозно, працювати старанно.
Додатковий матеріал до теми «Скелет і м'язи»
Пам'ятаєте казку про Машу і трьох ведмедів? Завітавши випадково в гості до ведмедів, Маша сідала по черзі на кожен стільчик і, зрештою, обрала по своєму зросту. Це ж стосувалось і ліжка. Чому це так? Бо стільці та ліжка великих ведмедів були дівчинці не зовсім зручні. Інакше кажучи, Маша сидячи на великих стільцях, не відпочивала, її скелет, м'язи одержували зайве навантаження, а, отже, викликали втому. Лише стілець і ліжко, підібрані по зросту, допомогли дівчинці відчути себе комфортно.
Ця простенька казочка може служити прикладом впливу на наше самопочуття та працездатність оточуючих нас предметів. В наше життя міцно ввійшли меблі з їх функціональною різноманітністю. Існують спеціальні інститути, які займаються конструюванням меблів та робочого обладнання, їх мета — зробити меблі максимально зручними, легкими, які б не створювали зайвого навантаження на м'язи та скелет працюючих і сприяли нормальній трудовій діяльності. Незручна поза викликає недостатнє збагачення киснем крові, мозку, ускладнює роботу органів кровообігу і приводить до передчасної втоми і захворювань.
В економічно розвинених країнах вже давно стало прописною істиною: меблеве оснащення виробництва ведеться зі строгим дотриманням їх функціонального призначення і для відповідних категорій працюючих. Це не лише турбота про здоров'я людей, а й можливість підтримувати високий рівень працездатності їх протягом дня [10].
Кожному підприємству економічно вигідно мати здорових працівників. Ось чому на виробництві в конторах обладнують спортивні куточки, тренажери. Всі бажаючі у вільну хвилину можуть займатись спортом.
Враховуючи вищесказане, можна вивести формулу високої продуктивності праці: продумана організація виробничого процесу, плюс гігієнічно обґрунтоване обладнання робочих місць, трудової реабілітації, плюс здоровий спосіб життя.
НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
ДИДАКТИЧНІ ІГРИ [ 141
Мета: Закріпити вивчені слова, розвиває навички синтезу.
У грі беруть участь два учні. Діти кидають кубики з позначеними на них буквами. Вчитель на демонстраційній дошці виставляє букви, які випали (Кубики в парі мають визначену кількість варіантів літер).
З цих літер викласти всі можливі слова, про які ви дізнались на уроках економіки. (Перемагає той, хто придумає найбільше варіантів літер.)
Ц, Н, І, П, С, Е, Г, Р, О, Ш.
(Ціна, пенсія, гроші)
Які з цих слів можна об'єднати в одну групу. Чому?
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ, В ОСНОВУ ЯКИХ ПОКЛАДЕНО ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ
1. Доки є земелька, доти й розум у Омелька.
2. З золотом, як з вогнем: і тепло з ним і небезпечно.
3. Купець, що стрілець, необачного жде.
4. Не жалій малого, бо згубиш велике.
5. Не жалій ухналя, бо й підкову згубиш.
6. Золотом зайця не доженеш.
7. Хочеш гроші мати, треба добре працювати.
8. Аби розум, то й гроші будуть.
2.2 Авторські пропозиції
У період переходу від ігрової діяльності в дитсадку до навчальної в школі словник дітей поповнюється активною лексикою, збагачуючись не тільки кількісно, а й якісно. Та припинити ігрову діяльність у початкових класах неможливо, бо в ній не лише розвивається пізнавальний інтерес до навчання, а й ефективне усне мовлення, яке є основою розвитку особистості молодшого школяра в цілому. Тому, на нашу думку, в економічному вихованні молодших школярів є найбільш ефективними дидактичні ігри економічного змісту.
Від найпростіших ігор, які проводяться, як правило, в І—3 класах на уроках мови, доречно поступово переходити до більш серйозних у 4 класі. Ігри повинні бути спрямовані на розширення обсягу словникового запасу учнів тією лексикою, яка входить у наше життя повсякденно, яку чують діти постійно в колі сім'ї, по радіо, телебаченню, читають у пресі. Зокрема, дітей постійно оточує сучасна економічна термінологія, без знання якої вони не зможуть стати повноцінними учасниками суспільно-політичного життя в Україні і світі.
На кожному уроці української мови завжди можна відвести по декілька хвилин для роботи над значенням цих лексем.
Доречно навчити учнів використовувати таку лексику прикладами до правил, вживати її в усному мовленні, а також для написання творів на відповідну тематику.
У цьому разі цікавими й корисними для розширення активного словника молодших школярів будуть вправи словотворчі, з багатозначними словами, синонімами, антонімами, етимологічним аналізом, тлумаченням лексичного значення за словником.
Пропонуємо ігри на матеріалі економічної термінології, спрямовані на збагачення активного словника та вдосконалення культури мовлення.
Методична порада. Для проведення ігор діти класу діляться на гомогенні або гетерогенні групи. Обирається в кожній групі лідер. Завдання ігрової вправи виконують усі разом, доповідають про виконання тільки лідери. Вимпелом переможця нагороджується та група, яка першою -за відведений час виконає правильно завдання.
Гра "Ерудит"
Учитель ділить клас на групи і роздає картки з таким записом:
/ експорт І суперництво
2 імпорт 2 заклад, функцією якого є посередництво в розрахунках і кредитах
3 бізнес 3 вивіз товару чи капіталу за кордон
4 банк 4 справа, діло, пов'язані з власним збагаченням
5 конкуренція 5 ввезення в країну іноземних товарів
Завдання. Під якими номерами лексичне значення відповідає поданим словам?
Як правильно писати: конкуренці- (-йою; -єю)? Поясніть, які теоретичні знання потрібно мати, щоб написати це слово правильно.
Гра "Доберіть родича"
Учитель пропонує групам дітей картки зі словами на позначення економічної лексики. Потрібно до кожного слова дібрати "родича", визначити частину, яка їх об'єднує в одну сім'ю. Після цього дітям можна запропонувати побудувати діалоги на тему: "Експортні замовлення" або "Комерційна таємниця".
Банкір (банк, банкова система, банківська гарантія).
Експорт (експортні замовлення, експортувати).
Комерція (комерційна таємниця).
Акція (акціонерне товариство).