політехнічна спрямованість - сприяє ознайомленню з технологічними особливостями сучасного виробництва, формуванню навичок роботи з ручними та електрофікованими інструментами;
естетичність - сприяє формуванню у школярів художнього смаку, розвитку акуратності, точності, оптимальних трудових рухів;
економічність - забезпечує раціональне використання метеріалів, інструментів та обладнання;
товарність - характеризує суспільнокорисну значимість виробу.
Виконання всіх розглянутих вище вимог до відбору об’єктів конструювання залежить від багатьох факторів:
стану матеріально-технічної бази школи;
чисельного складу та рівня підготовленості учнів;
соціального оточення школи;
інтенсивності та якості співпраці школи і базового підприємства;
творчої роботи педагогічного колективу школи;
виховних традицій школи.
На основі розроблених критеріїв, керівник гуртка проводить відбір об’єктів конструювання. Це є досить відповідальний етап у підготовці до проведення занять.
Керівники технічних гуртків інколи намагаються спрямовувати практичну діяльність гуртківців на виготовлення виробів по замовленню різних підприємств, організацій. В такому випадку досягається продуктивний характер праці учнів. Не вдаючись до детального аналізу позитивного впливу на процес економічного виховання школярів (учні безпосередньо на практиці ознайомлюються з такими економічними категоріями як виробниче замовлення, термін виконання, контроль якості, матеріальне стимулювання, норма виробітку тощо), відзначимо, що не менш важливо ознайомити учнів з місцем і призначенням цих виробів у реальному житті. Тоді можна не лише ставити перед учнями вимоги щодо виготовлення виробів, а й обгрунтовувати їх. Зрозуміло, праця учнів стане від цього більш усвідомленішою, що позитивно вплине на якість роботи.
Головна особливість гурткових занять, їх принципова відмінність від уроків загальноосвітніх дисциплін, полягає в організації і орієнтації учнів на виробничу працю здійснювану в системі практичних робіт.
Процес технічного конструювання повинен сприяти формуванню в учнів політехнічних знань і трудових умінь, вихованню працьовитості та наполегливості.
Конструкції, які можна рекомендувати для виготовлення гуртківцями першого року навчання, повинні бути достатньо простими, одночасно і достатньо уніфікованими, технологічними у виготовленні. Таким чином, при їх повторенні, гуртківці змогли б вивчити на практиці закони електротехніки (коли мова йде про радіоелектронний напрям технічних гуртків), правила монтажу типових деталей, оволодіти прийомами раціонального розміщення функціональних вузлів тощо.
Однією з форм організації практичних робіт гуртківців першого року навчання є фронтальний метод. Пропонуючи виготовити певну конструкцію за поданою схемою, керівник, повинен поставити перед кожним гуртківцем індивідуальне завдання: самостійно розробити монтжну схему виробу, запропонувати варіанти удосконалення конструкції тощо. Такий підхід до організації практичних занять стимулює і розвиває творчий потенціал учнів.
Як було зазначено, вироби повинні мати практичне застосування. Було б недоцільним, щоби гуртківці монтували їх задля одного лише навчального тренування, оскільки такі заняття значно послабили б інтерес школярів до даного виду діяльності.
Ускладнення практичних робіт доцільно проводити поступово, враховуючи при цьому набуті теоретичні знання та практичні навички гуртківців, їх вікові особливості.
Організація проведення практичних занять з гуртківцями другого року навчання дещо відрізняється від першого. Тут здебільшого використовують індивідуально-групові форми організації практичних занять. Гурток розбивають на ланки по два-чотири учні в кожній. Кожна така ланка отримує конкретне завдання для творчої роботи. Керівник більше уваги приділяє індивідуальній роботі з кожною ланкою по конструюванню, виготовленню та налагодженню виробів.
Розприділення тематики практичних робіт проводиться на одному з перших занять на початку начального року. Гуртківців ознайомлюють з призначенням та принципом роботи рекомендованих конструкцій і надають право самостійного вибору тематики розробки. Спільно з керівником, гуртківці розробляють технологію виготовлення як окремих вузлів і деталей, так і виробу в цілому.
Робота по виготовленню об’єктів конструювання створює добру основу для системного формування політехнічних знань, розвитку трудових навичок учнів, сприяє формуванню відповідальності за доручену справу, виробляє акуратність в роботі та наполегливість в досягненні мети. Оптимальний відбір об’єктів конструювання забезпечує необхідні передумови для успішного вирішення основних завдань навчально-виховного процесу.
Таким чином об’єкти конструювання виконують роль тематичного і методичного засобу навчання, сприяють формуванню в учнів відповідних трудових знань та умінь, виробленню естетичних смаків.
Працюючи над створенням технічних об’єктів учні цілеспрямовано вивчають:
загальну будову виробу (складові частини, їх характеристики, призначення та застосування);
принцип роботи;
процес роботи;
суттєві ознаки конструкції (типові вузли та механізми, способи їх зєднання тощо).
На прикладі цих же об’єктів праці, гуртківці, в політехнічному аспекті, вивчають технологію їх виготовлення:
суть технологічного процесу;
загальний характер технології (питання технологічного процесу-операції, призначення та застосування);
суттєві ознаки технологічного процесу.
Підвищення рівня теоретичної підготовки, необхідної для вирішення трудових завдань, здійснюється на основі:
поглибленого вивчення принципу роботи та призначення об’єктів праці, в тому числі інструментів, приспосіблень тощо;
свідомого оволодіння трудовими вміннями, розкриття їх характеру та способів удосконалення.
Реалізація політехнічного принципу навчання, підвищення рівня теоретичної та практичної підготовки створюють міцну основу для розвитку творчих здібностей учнів.
Зрозуміло, практично неможливо досягнути того, щоби кожен об’єкт конструювання, однаковою мірою, враховував усі перелічені критерії. Тому важливіше добитися того, щоб кожний виріб учнів відповідав би двом-трьом вимогам, з запропонованого переліку, а в цілому, комплект об’єктів праці, для кожної вікової групи, охоплював би всі напрямки навчання та виховання.
2.3 Форми та методи організації гурткових занять
Процесу економічного виховання передує педагогічне планування, прогнозування, передбачення.
Прогнозування – найбільш широкий та узагальнений процес. В. О. Сухомлинський з цього приводу писав: "Без наукового прогнозування, без уміння закладати в людині ті зерна, які дадуть плоди лише через десятиліття, виховання перетворилося б в примітивний догляд, вихователь – в безграмотну няньку, педагогіка – в знахарство. Потрібне наукове передбачення – в цьому суть культури педагогічного процесу, і чим більше тонкого, вдумливого передбачення, тим менше випадковостей" 28.
Планування економічної підготовки школярів повинно охоплювати всі ланки педагогічної діяльності і передбачати сукупність заходів, які б сприяли цілеспрямованому та послідовному вдосконаленню роботи всього колективу школи з економічної освіти та виховання.
Вдосконалення змісту економічної підготовки пов’язано, насамперед, з розробкою в програмах питань економічної освіти учнів. Проблема полягає в підвищенні рівня економічних знань школярів за рахунок покращення міжпредметних зв’язків та визначення основних напрямків економічної підготовки учнів.
Кожний напрям економічної освіти учнів має свої специфічні форми та методи. Сюди можна віднести роботу економічних факультативів, роботу технічних та економічних гуртків, проведення тематичних вечорів, диспутів, екскурсій, вікторин, олімпіад, виставок тощо.
Основною формою економічної підготовки школярів є урок. Активізація навчальної діяльності тут проходить внаслідок проведення ділових ігр, проблемного викладу матеріалу, проведення спеціальних бесід, виконання учнями економічних завдань (наприклад, аналіз конкретних економічних ситуацій). Важливою вимогою, при складанні таких завдань, є відображення в змісті матеріалу реальних умов праці, добре відомих учням.
Однією з найефективніших форм економічної підготовки школярів є організація систематичної економічної діяльності в процесі трудового навчання та гурткових занять з техніки. Тут учні залучаються до розробки технологічного процесу на виготовлення об’єкту конструювання, контролю, обліку та аналізу результатів праці. Практична трудова участь сприяє закріпленню економічних знань та умінь, учні краще сприймають та розуміють зміст економічних понять та категорій.
Ефективне проведення систематичної та цілеспрямованої роботи з економічного виховання школярів в позаурочний час, розвиток їх творчих здібностей можливі лише за умови використання різноманітних організаційних форм, враховуючи при цьому специфіку, віковий та кількісний склад учнів, матеріальні можливості школи та ін. Всі організаційні форми позакласної та позашкільної роботи з учнями можна об’єднати в три групи:
1) індивідуальна робота учнів;
2) заняття в гуртках, клубах, творчих об’єднаннях;
3) масові заходи (характеризуються певною епізодичністю, та значною кількістю учасників).
Основною формою організації творчої діяльності школярів у галузі техніки, в позаурочний час, є технічний гурток – добровільне об’єднання учнів, які проявляють спільний інтерес до тієї чи іншої галузі техніки і виявляють бажання зайнятись практичною діяльністю в цій галузі. Основу роботи такого об’єднання складає спільне вивчення питань технології конструювання і побудови технічних моделей, експериментування, науковий пошук.