2. Композиція розпису у колі.
3. Композиція розпису у прямокутнику.
4. Технологія розпису об'ємних предметів з дерева.
1. Поділ відрізка, кола і кута на рівні частини.
2. Побудова взаємно перпендикулярних і паралельних прямих.
3. Циркульні та лекальні криві.
4. Побудова проекцій на трьох взаємоперпендикулярних площинах проекцій.
5. Утворення наочних зображень за допомогою аксонометричних проекцій.
Таблиця 3. Міжпредметні зв'язки петриківського розпису з кресленням
| Теми петриківського розпису | Теми креслення | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| 1 | + | + | + | ||
| 2 | + | + | |||
| 3 | + | ||||
| 4 | + | + | |||
| f | 2 | 2 | 2 | 1 | 1 |
Теми петриківського розпису:
1. Квіткові елементи.
2. Перехідний мазок у виконані квітки.
3. Виконання зображення ягід.
4. Традиційні форми листя.
5. Перехідний мазок у малюванні листя.
6. Характерні особливості традиційного підходу у зображенні птахів. Виконання зображення птаха.
7. Характерні особливості традиційного підходу у зображенні комах.
Теми біології:
1. Квітка – видозмінений пагін.
2. Плоди. Їх будова і значення.
3. Листок – бічна частина пагона.
4. Особливості будови вищих спорових рослин.
5. Насінні рослини. Загальна характеристика.
6. Підтип черепні. Клас птахи.
7. Тип членистоногі. Клас комахи.
8. Клітина, її хімічний склад.
3.Таблиця 4. Міжпредметні зв'язки петриківського розпису з біологією.
| Теми петриківського розпису | Теми біології | ||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |
| 1 | + | + | |||||
| 2 | + | ||||||
| 3 | + | ||||||
| 4 | + | + | + | ||||
| 5 | + | ||||||
| 6 | + | ||||||
| 7 | + | ||||||
| f | 2 | 1 | 2 | 1 | 2 | 1 | 1 |
2.
Теми петриківського розпису:
1. Фарби, їх різновиди та особливості. Інструменти та їх виготовлення.
2. Холодні та теплі кольори, їх поєднання.
3. Основи композиції петриківського розпису.
4. Статика і динаміка.
5. Симетрія та асиметрія.
6. Предмети побуту, вплив їх форми та функції на створення композиції розпису.
7. Петриківський розпис як мистецтво народу.
Теми малювання:
1. Знайомство з пензлем, фарбами. Змішування фарб.
2. Порівняння кольорів за колірним тоном.
3. Ритм як засіб виразності композиції.
4. Створення динамічної композиції.
5. Симетрія як основа побудови форми.
6. Залежність декору від форми, функції предмета і матеріалу, з якого він виготовляється.
7. Роль кольору та кольорової гами в ДПМ.
8. Відмінні особливості народного та професійного ДПМ.
3. Таблиця 5. Міжпредметні зв'язки петриківського розпису з малюванням:
| Теми петриківського розпису | Теми малювання | |||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | |
| 1 | + | |||||||
| 2 | + | + | ||||||
| 3 | + | + | + | |||||
| 4 | + | |||||||
| 5 | + | |||||||
| 6 | + | |||||||
| 7 | + | |||||||
| f | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 1 | 1 | 1 |
Теми петриківського розпису:
1. Петриківський розпис як мистецтво народу.
2. Квіткові елементи.
3. Орнаментація тканини; створення рушникової композиції.
4. Технологія розпису об'ємних предметів з дерева.
5. Історичні відомості про петриківський розпис.
Теми народознавства:
1. Народна символіка.
2. Символіка квітів.
3. Українська вишивка. Рушники.
4. Деревообробка.
5. Народний розпис.
3. Таблиця 6. Міжпредметні зв'язки петриківського розпису та народознавства
| Теми петриківського розпису | Теми народознавства | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| 1 | + | + | |||
| 2 | + | ||||
| 3 | + | ||||
| 4 | + | ||||
| 5 | + | ||||
| f | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 |
4. Загальний графік міжпредметних зв'язків
- креслення - малювання
- біологія - народознавство
3.4 Наукова, освітня, виховна ефективність використання результатів дипломної роботи
Ефективність і якість уроків трудового навчання залежить від вчителя, його наукової методичної підготовки, від ретельного творчого планування кожного уроку, оснащення його відповідним навчальним обладнанням, наочними посібниками; від правильного вибору і використання сукупності методів для проведення уроку, а також від продуманого здійснення виховних, навчальних, розвиваючих завдань.
Під час вивчення курсу "Основи петриківського декоративного розпису" учні знайомляться з своєрідним мистецтвом народного розпису, його історичними коренями та технологічними особливостями. При цьому вони займаються навчальною, трудовою і суспільно-корисною діяльністю. Це має великий виховний вплив. Крім цього, даний курс робить свій внесок в розвиток інтересів школярів щодо народного декоративно-прикладного мистецтва, його історично обумовлених шляхів розвитку та регіональних особливостей. Після теоретичного вивчення учні переходять до практичної роботи. Застосовується дійовий підхід до навчання, отримані знання переходять на рівень практичного застосування.
В ході цих занять в учнів розвиваються такі психологічні якості, як логічне та просторове мислення, кольорове сприймання, окомір. Виховуються старанність, охайність, посидючість, повага до своєї та чужої праці.
Одне із завдань вчителя - навчити учнів виконувати трудові завдання без зайвих непродуктивних витрат часу, що збуджує економічний ефект роботи. Цієї мети можна досягти в результаті правильного розподілення робочого часу. При такій формі організації праці колективна робота учнів поєднується з індивідуальною. Кожен учень має можливість виконувати частину загальної роботи, що дозволяє поряд з вихованням у дітей почуття колективізму виявити індивідуальні здібності, нахили, задатки, застосовувати творчий підхід до праці.
4. Санітарно-гігієнічні норми та правила безпечної роботи при виконанні петриківського розпису
Робоче місце школяра має забезпечувати зручність виконання графічних робіт і сприятливі умови для його правильного фізичного розвитку. Виконуючи графічні побудови, учень проводить різні за своєю довжиною та напрямом лінії. Якісно провести такі лінії можна лише вільним і плавним рухом усієї руки. Цьому руху не повинна заважати неправильна посадка учня або нераціональне розміщення інструмента.
Графічну роботу вважають більш трудомісткою, ніж письмо. Під час письма кисть і лікоть руки учня лежать на столі, і основні рухи здійснюються в ліктьовому та променево-зап'ястному суглобах. Під час графічних робіт усі основні рухи виконуються в плечовому суглобі, а тому рука, не маючи додаткової опори, звисає над столом. У такому положенні м'язи спини і плечового пояса дуже напружуються. Ця, невидима на перший погляд, статична робота швидко стомлює учня.
Якість роботи, стомлюваність і працездатність учнів істотно залежать від правильної посадки на робочому місці. Найраціональнішою посадкою при виконанні графічних робіт можна вважати трохи нахилене вперед положення тіла з легким вигином назад у поперековій частині хребта. Відстань від очей до робочої поверхні має становити близько 30 см. Якщо учень працюватиме в дуже нахиленому вперед стані, то м'язи спини зазнаватимуть великого статичного навантаження, а дихання і кровообіг внаслідок здавлення черевної порожнини будуть утруднені. Коли учень сидить за столом прямо, то м'язи спини також напружені, і втома настає значно швидше, ніж при трохи зігнутій спині. Тому треба навчити учнів правильно сидіти під час виконання графічних робіт.
Правильна організація графічної роботи багато в чому залежить від висоти і конструкції стільця, нахилу робочого стола, розміщення інструментів на столі, рівня освітленості тощо. Звичайно, ці фактори в школі регулювати важко, особливо тоді, коли заняття з петриківського розпису проводяться у звичайних класах. Учитель повинен знати основні вимоги, які мають бути створені для нормального виконання графічних робіт. Так, висоту парти і стільця визначають з спеціальних таблиць залежно від зросту учня. Висоту парти можна вважати приблизно нормальною, коли в учня, що стоїть біля неї, відстань від ліктьового суглоба, зігнутого під прямим кутом, до парти становить 23-25 см. Користуючись таким простим способом, можна завжди проконтролювати і підібрати учневі парту або стіл потрібної висоти.
Нахил столу або альбому визначає не тільки правильність робочої пози, а й умови видимості малюнка. Напрям зору і площина роботи мають бути взаємно перпендикулярні. Відхилення від цього призводить до зменшення кута зору і, відповідно, до збільшення зорового навантаження, а також спотвореного сприймання малюнка. Якщо малюнок лежить на горизонтальному столі, то учень інстинктивно намагається направити зір по лінії, перпендикулярній до його площини. Голова при цьому нахиляється, наближаючись до малюнка, що створює додаткове напруження м'язів шиї і призводить до швидкої втоми очей. Спеціальними фізіологічними дослідженнями доведено, що найправильнішим є нахил робочої поверхні під кутом 30° до горизонту.
Відомо, що графічна робота пов'язана з великим напруженням органів зору. Гігієнічні дослідження показують, що виконання графічних робіт за несприятливих умов більшою мірою, ніж інші види занять, призводить до швидкої втоми очей і розладу зору Тому велику увагу треба приділяти освітленню класних кімнат, в яких учні працюють над малюнками. Освітлення має бути достатнім і рівномірним, не давати тіней на робочому місці і відблисків у полі зору учня.
Розглянемо докладніше санітарно-гігієнічні вимоги до природного освітлення на заняттях з петриківського розпису, оскільки заняття в школі, в основному, відбуваються вдень. Природне освітлення класу залежить від відношення заскленої площі вікон до площі підлоги. Цей показник називають світловим коефіцієнтом; він повинен бути не меншим за 1:4 Крім того, на освітленість впливає якість віконного скла, колір стін, стелі, меблів, відстань від вікон до протилежного будинку та ін. Так, забруднені вікна зменшують освітленість на 10—12%, темний колір меблів—на 6—8%, квіти на підвіконнях—на 20— 30%. Для збільшення освітленості кабінету його стелю білять крейдою, а стіни фарбують у світлі тони: зелений, зелено-блакитний, жовтий, тепло-жовтий, зелено-жовтий (малої насиченості з доданням сірого кольору). Краща освітленість буде тоді, коли вікна в кабінеті виходять на південь або південний схід. Рівень природного освітлення визначають коефіцієнтом природної освітленості—відношенням освітленості всередині приміщення до освітленості зовні.