Основні особливості процесу виробничого навчання слюсаря по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці полягають в повній можливості організації професійного навчання при виконанні типових виробничих робіт.
1.2 Проектування кваліфікаційної характеристики
1.2.1 Професійне призначення і умови використання робочого за фахом: «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці»
Слюсар по контрольно-вимірювальнім приладам і автоматиці завдяки своїй кваліфікації може займатися наступними видами діяльності:
1. технологічною в рамках вузла:
експлуатацією;
обслуговуванням;
поточним ремонтом;
контролем параметрів;
2. організаційної в рамках бригади:
організація робочого місця і праці робочих;
проведення інструктажу, перевірка ТБ, ПБ, ВІД, ПТЕ, ПУЕ і допуск робочих до виконання робіт.
Виконуючи дані види діяльності, даний фахівець може працювати на таких підприємствах: електричні станції, на заводах у контрольному - вимірювальних цехах. Уточнення професійного призначення і умов використання фахівця приведені в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3. Професійне призначення і умови використання фахівця
| Здійснювані трудові процеси | Місце використання |
| Організаційний(організація робочих місць, організація планування праці і контролю якості продукції) | - часниє фірми по зборке КИ приладів і А - підприємство - виробник КИ приладів і А - електричний цех промислових підприємств - цех по ремонту КИ приладів і А - теплові електростанції |
| Технологічний - збірка КІП і А - регулювання КІП і А - наладка КІП і А |
1.2.2 Побудова функціональної структури діяльності робочого за фахом: «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці»
У даному розділі розглядається функціональна структура діяльності фахівця за фахом: «Слюсар по контрольно-вимірювальнім приладам і автоматиці». Тут розкривається суть системного підходу до організації професійної діяльності фахівця.
Мета є системоутворюючим чинником діяльності і може бути виражена у формі її результату і продукту.
Суб'єкт діяльності - група (індивід), яка цілеспрямовано діє для задоволення своїх потреб.
Предмет діяльності - це те, що має суб'єкт на початку діяльності, те, що зрештою перетвориться в продукт.
Продукт діяльності - матеріальне уявлення того, що виходить при здійсненні діяльності.
Процес діяльності - це сукупність цілеспрямованих дій із застосування предмету діяльності відповідно до заданої мети.
Результат діяльності - психологічний приріст досвіду особи, який він придбає досягши мети.
Засіб - це або досвід суб'єкта, який може бути виражений через сукупність професійно-методичних завдань, або всі допоміжні об'єкти, за допомогою яких здійснюється діяльність.
Відповідність функціональної структури діяльності фахівця і кваліфікаційних вимог до нього приводиться нижче в таблиці 1.3.
Таблиця 1.4. Функціональна структура діяльності фахівця і вимоги, що пред'являються до нього.
| Найменування функцій | Предмет діяльності | Матеріальні засоби діяльності | Процедури діяльності | Продукт діяльності | Вимоги до фахівця | |||||||
| знання | уміння | |||||||||||
| Монтажна (Підготовчий) | Лекальна лінійка, штангельциркуль, свердлільний верстат, КІП, паяльник, круглогубци | Настройка свердлувального верстата, підготовка вимірювального і робочого інструменту | КІП, підготовлене робоче місце | Правила ТБ і ВІД, инструменти при монтажі і способи їх використання як подготовити площу до роботи, доставити оснастку устаткування осмотріти і перевірити цілісність устаткування. | використання раціональних способів організації труда і робочего місця, обережне поводження з інструментами і устаткуванням, оглядати і перевіряти цілісність устаткування користуватися свердлільним верстатом | |||||||
| Найменування функцій | Предмет діяльності | Матеріальні засоби діяльності | Процедури діяльності | Продукт діяльності | Вимоги до фахівця | |||||||
| знання | уміння | |||||||||||
| Монтажний | Несправні КІП | Лекальна лінійка, штангельциркуль, свердлільний верстат, контрольний - вимірювальні прилади, паяльник, круглогубци | Ремонт або перевірка КІП візуальний огляд, визначення поломки, послідовність ремонтних робіт | Справні КІП | Пристрій і принцип дії КІП, правильність підключення контактів, з'єднання обмоток, правила ТБ | Ремонтувати КІП | ||||||
| Контрольний | Справні КІП | Амперметр, вольтметр, ватметр і ін. | Визначення класу точності, правильності свідчення струму, напруги, опору і.т.д. | Перевірені випробувані КІП | Знати призначення і пристрій КІП | Перевіряти прилади за допомогою інших вимірювальних приладів, уміти користуватися КІП | ||||||
1.2.3 Визначення кваліфікаційних вимог і умов атестації робочого за фахом: «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці»
Термін навчання - 3,5 року
Рівень кваліфікації - 3 розряд
Конкретні розряди привласнюються таким, що вчиться по закінченню училища залежно від результатів кваліфікаційних іспитів і виробничих показників, досягнутих ними під час виробничої практики на підприємстві, з урахуванням успішності після того, що профілює предметам.
Іспити проводяться по спец. технології, матеріалознавству, електротехніці з основами промислової електроніки, суспільствознавству.
По предметам, які не виносяться на іспити, а також по спецтехнології в тих випадках, якщо учбовим планом іспити не передбачені, проводяться заліки.
Крім заліків і іспитів викладачі повинні систематично контролювати знання учнів шляхом усного опиту або проведення письмових контрольних робіт.
Учні освоюють наступні цикли учбових дисциплін: загальноосвітні, політехнічні, спеціальні.
До загальноосвітнього циклу відносяться наступні дисципліни: українська мова і література, історія, соціологія, етика і психологія сімейного життя, іноземна мова, математика, основи інформатики обчислювальної техніки, географія, біологія, фізика, основи має рацію, хімія, фізичне виховання, початкова військова підготовка, основи економі-чеських знань.
До політехнічного циклу відносяться дисципліни: електротехніка, технічне креслення, електроматеріалознавство автоматизація виробництва на основі ПК.
До спеціального циклу відносяться дисципліни: спеціальна технологія, виробниче навчання.
У кінці навчання учень проходить технологічну і переддипломну практики. Як правило, ці практики проходять одна за одною. Цілями цих практик є закріплення придбаних знань, умінь і навиків; отримання практичного досвіду виконання виробничих операцій за фахом: «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці». На переддипломній практиці учень збирає інформацію і розробляє спецпитання за дипломним проектом, після чого учень виходить на захист дипломного проекту, чим і закінчується його навчання.
В кінці навчання учень проходить технологічну і переддипломну практики. Як правило, ці практики проходять одна за одною. Цілями цих практик є закріплення придбаних знань, умінь і навиків; отримання практичного досвіду виконання виробничих операцій за фахом: «Слюсар по контрольно-вимірювальним приладам і автоматиці»На переддипломній практиці учень збирає інформацію і розробляє спецпитання за дипломним проектом, після чого учень виходить на захист дипломного проекту, чим і закінчується його навчання.
Рівень і якість підготовки фахівця оцінює атестаційна комісія, в її склад входять:
- викладач спецтехнології;
- майстер ПО;
- заступник директора по учбовій роботі;
- заступник директора по виховній роботі;
- представник від підприємства (гл. енергетик);
- директор ПТУ.
1.3 Розробка змісту професійної підготовки фахівця
1.3.1 Постановка тактичних цілей навчання
На рівні етапної появи цілі глобальна мета диференціюється в основні цілі по етапах підготовки. У разі професійної освіти до етапів підготовки відносяться різні цикли дисциплін: гуманітарні, соціально-економічні, професійно-орієнтовані і так далі. У разі діяльності інженера-педагога сюди можна віднести цілі на етапах загально технічної і професійної підготовки, які є тактичними цілями і полягають в освоєнні загально технічних і професійних дисциплін.