Отже, творча музично - ігрова діяльність розглядається як продукт прояву максимальних самостійних духовних зусиль молодших школярів у процесі музично - естетичного виховання інноваційними педагогічними методами.
Творчий доробок українських класиків та сучасних композиторів є важливим засобом в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи. Пісенні жанрові різновиди застосовуються у педагогічній діяльності як в поурочній так і в позакласній виховній роботі, де є необмежений простір для творчої праці.
Приступаючи до проведення гри, учні обов'язково попередньо мають ознайомитись з ігровим репертуаром. При цьому підбираються такі пісні-ігри, які за змістом, формою, і способом проведення відповідали віковим особливостям учнів. Під час гри потрібно обов’язково звернути увага на всі запитання, зауваження та доповнення учнів, що стосувалися змісту та способу проведення .
Ігрова діяльність для школярів зберігає своє значення як найбільш доступна і природна форма діяльності, що усуває авторитарність у стосунках учителів і учнів, створює особливу атмосферу інтересу, емоційного піднесення.
Народні ігри-драматизації є віками перевіреним засобом виховання підростаючого покоління. В більшості таких хороводних ігор пісня, діалог, рухи органічно взаємопов'язані між собою. Крім того, ігри розвивають і загартовують дітей фізично, ознайомлюють їх з тими чи іншими трудовими процесами, вчать спостережливості, кмітливості. Ігри - драматизації є до того ж формою "незацікавленого спілкування", "спілкування заради спілкування", яке в процесі історичного розвитку набувало самостійної цінності для людської особистості і стало загальнонародним надбанням. Спілкування в цьому випадку є одночасно і самоствердженням особистості, своєрідним визнанням її іншими членами колективу. В таких іграх зміцнювалась дисципліна, загартовувалась воля, досягалось взаєморозуміння та взаємодопомога між учасниками колективних дій, виховувалися норми та правила поведінки, розроблялись форми діалогу в різних життєвих ситуаціях, у дітей формувалися жвавість і безпосередність.
Це насамперед, ігри землеробської тематики, які в слові й пластиці відтворюють сівбу, вирощування, догляд, збирання, обробку польових та городніх культур. Прикладів таких хороводних ігор можна навести багато: "Мак"," А ми просо сіяли", "Ой на горі льон " та інші.
Українську народну творчість слід не просто вивчати, а опановувати, навчитись з її допомогою висловлювати своє розуміння явищ навколишньої дійсності. Практичне освоєння фольклору, створення інтелектуального та естетичного фону, який передує розучуванню пісні - гри, залучає всіх учасників до творчої реалізації, у ході якої розкривалися здібності кожного учня.
Також можна використовувалися пісні сучасного професійного композитора Е.Б. Бриліна, які створені відповідно до вимог нової програми "Музика", затверджена Міністерством освіти і назв України. Програма поєднує виконавську та різні форми творчої роботи з учнями, що створює умови для проведення цілісності уроку музики як уроку мистецтва. Збірник пісень для школярів присвячується актуальним гопанням виховання культури поведінки як важливої педагогічної проблеми. Основу текстів пісень складають вірші, які увійшли до методичного посібника С.Г. Мельничука та Т.Я. Довгої "Виховання поведінки молодших школярів". Матеріал даного посібника розміщений згідно програми з виховання культури поведінки школярів, що містить чотири розділи :
- правила поведінки у школі;
- правила поведінки вдома;
- правила поведінки на вулиці;
- правила поведінки в громадських місцях;
За цими розділами розміщені пісні. До першого розділу відносяться пісні "Правила для школярчаток" - слова К. Мухаммаді, "Тиждень ввічливості в школі" - слова О. Сенатович "Невдалий виступ" - слова Г. Бойко. Другий розділ включає пісні "Косички" — слова А. Костецького, "Чия це справа? " — слова Г. Бойко. В третій розділ входять пісні: "Косарі" —слова О. Пархоменко — Великий і малий" - слова В. Бичко, "Спогад дитинства" — слова О. Сенатович ,"Справжнє хлопченя" — слова О. Петрова. До четвертого розділу відносяться пісні "Критик " - слова І. Кульської, "Чому мені не везе?" — слова І. Ільченко.
Більшість сюжетів пісень мають жартівливий, гумористичний характер, тому вони легко сприймалися школярами і з інтересом виконувалися. Музично-поетичний матеріал дозволяє використовувати різні форми творчої інтерпретації - в сольному та ансамблевому виконанні, у вигляді інсценізацій чи театралізованого дійства, а також може включатись як ілюстрація до тематичних бесід і лекцій-концертів.
Музичний матеріал даного збірника побудований на ритмічних, інтонаційних формулах сучасних стильових різновидів, що потребує вирішення не лише методичних завдань, але й творчих, завдяки яким школярі оволодівають елементарними навичками сольного та ансамблевого співу. Особливого акторського впливу - інсценування потребують пісні, побудовані в діалогічній формі, що створює умови для творчого пошуку художньо-образної інтерпретації.
Пісні насичені ігровими елементами, нескладні для виконання, ознайомлюють учнів з тематичними діями. На першому етапі з учнями вивчаються мелодія і слова пісні. Після чого обговорюються головні персонажі та обираються виконавці, розподіляються ролі, аналізується головний зміст та виявляється основна драматургія пісні, співставляються основні художні засоби літературного та музичного тексту. При цьому визначилась така послідовність вивчення: а) розлучення пісні, б)вибір дійових осіб, в) проведення гри.
Важливою умовою успішного опанування пісень є творче ставлення вчителя до роботи: це й створення партитур для класного оркестру, і виконання власних інструментальних варіацій, і підготовка співацьких вправ на матеріалі творів, і використання можливостей для їхнього інсценування. Не в кожному класі діти вільно виконують запропоновані їм творчі завдання, через те вчитель має заохочувати їх і поступово прилучати до творчої діяльності.
Основною формою організації музично-естетичного виховання в процесі експериментальної роботи є уроки музики. Сконцентрувавши увагу учнів на звучанні музики, розвиваючи їхню уяву, вчитель допомагає увійти у світ музичних образів, чітко відчути їх виразність.
Разом з тим, інтерес, який виникає у школярів, є важливим стимулом до творчості, пробуджує учнів до систематичного спілкування з музичним мистецтвом, інтенсифікує психічні процеси, а саме: сприйняття, образне мислення, пам'ять тощо, розвиває творчі здібності.
На уроках музики застосовуються творчі рольові ігри, через які відбуваються навчальні функції, що з кожним наступним класом ускладнюються і зростали. Розвиток пам'яті, слуху, ритмічності, відчуття краси, гармонії і мелодії — все це створює атмосферу невимушеності та емоційного відгуку.
Особливо важливо те, що в таких умовах найбільше проявляються творчі можливості учнів. Всі творчі завдання виконуються в певній послідовності.
Бесіда 1.
Учитель. Баян дуже схожий на гармонію, а відрізняється розміром, кількістю рядів та звучанням. Коли музикант розтягує міхи, повітря проходить через невеличкі спеціально виготовлені пластини , і баян звучить. Сьогодні жоден народний хор не обходиться без баяна, бо його голос поєднує в собі й пісню дніпровських хвиль, і шелест пшеничних ланів... Уявіть собі, що ви
граєте на баяні.
Учитель разом з учнями імітує гру на баяні.
Учитель. Одним із найвеселіших українських інструментів є бубон. Він так гарно відбиває ритм веселих мелодій, що його просто неможливо не запросити на весілля. Спробуємо уявити собі, що ми весело вибиваємо на бубні.
А зараз пропоную вам пограти на барабанах. Інструмент цей поважний, голосистий завдяки повітрю, яке знаходиться між його туго натягнутими шкірами, має звук об'ємний та компактний: "Бум,бум!"
Учитель. І останній інструмент, на якому хотіли навчитися грати малесенькі вітерці, - брязкальця. Чарівний передзвін їхніх камінців, що знаходяться в середині кульок, супроводжує навіть класичні твори, які виконують оркестри.
Діти, полічіть, будь ласка, скільки інструментів буде в нашому оркестрі. Які саме? Знайдіть на малюнках їх зображення Отже, на чому грати, ми знаємо. Яку пісню ви хотіли б виконати на ваших інструментах?
Учитель разом з учнями готують українську народну пісню ' Галя по садочку ходила".
Учитель. Візьміть у руки свої інструменти і під акомпанемент фортепіано спробуйте відтворити цю пісеньку. Чудово, та мені здається, що над виконанням нашого твору слід трішечки попрацювати. А саме, спробуємо послухати, яку партію, тобто, що грає наша бандура.
Учитель може самостійно показати, як інструменти повинні виконувати пісні.
Діти повинні не тільки знати назви інструментів, а й вміти охарактеризувати їхнє звучання. Наприклад, барабан гримить, як травневий грім, металофони дзвенять як весняні краплі. Можливі й інші асоціації - головне, щоб вони були яскравими, емоційними.
Цікава і корисна творча гра супроводжувати на дитячих музичних інструментах пісню або твір під час слухання музики. Створюючи колективними зусиллями партитуру акомпанементу, бажано враховувати наступне:
а) сильні долі виконувати яскравіше, слабкі — тихіше;
б) можна іноді заповнити акомпанементом паузу в мелодії;
в) коли музика розвивається й наближається до кульмінації, доцільно не лише посилити звучання, а й ускладнити супровід;
г) змінюючи супровід у кожній частині твору, можна показати його форму. Можливі різні варіанти застосування дитячих музичних інструментів на уроках. Наприклад, учитель каже: " Перший ряд сьогодні буде оркестром ". Важливо, якому саме рядові доручити це, адже бути оркестрантами хочуть усі діти. З одного боку, можна вибрати тих, хто краще поводиться, адже оркестранти - люди дисципліновані й акуратні (виховний момент). З іншого боку, можливо, саме гра в оркестрі й буде чинником, що дисциплінує. Крім того, можна доручити грати на будь-якому інструменти тільки одному учневі (кожному по черзі). Учитель, спостерігаючи за школярами, визначає, кому можна доручити грати на звуковисотних інструментах, а кому поки що на шумових (або однозвучних).