Як учбово-виробничі базиможуть виступати:
* учбово-виробничі майстерні;
* учбові ділянки і окреміучбові цехи безпосередньо на виробництві;
* учбові полігони;
* учбові господарства і ін.
Якнайбільше поширеними єучбово-виробничі майстерні.
Планування і оснащенняробочих місць учнів.
Вони повинні відповідати:
• умовам для нормальногорозміщення і роботи устаткування;
• вимогам безпеки праці,санітарії і гігієни;
• вимогам виробничої естетики.
Зовнішнє оформленняучбово-виробничих майстерень повинне відповідати естетичним і технічнимвимогам, правилам техніки безпеки і протипожежним правилам.
У додатку 2 представленіучбово-матеріальні бази по даній темі.
У першому розділі курсовоїроботи був виконаний аналіз початкових умов:
- аналіз учбового плану;
- аналіз учбової дисципліни іїї ролі в підготовці молодшого фахівця;
- складання фрагментапоурочно-тематичного плану.
На основі аналізу поурочно-тематичногоплану для подальшої розробки обираємо тему: «Локальна мережа».
2. Організація і методика проведенняуроку обраної теми
План – конспект уроку.
Спеціальність: Оператор комп’ютерного набору.
Дисципліна: Виробниче навчання.
Тема уроку: Локальна мережа.
Цілі:
- дидактичні
Ø навчитися налаштовувати комп’ютердо роботи у мережі;
Ø взнати способи з’єднаннякомп’ютерів;
Ø навчитися з’єднувати комп’ютери у мережу задопомогою світча;
- виховні
Ø виховання самостійності;
Ø розвиток дисциплінованості;
Ø розвиток професійно важливихякостей;
Ø розвиток пам’яті, мислення,активності, посидючості;
- розвиваючі
Ø розвинути та сформувати мислення,пам'ять, увагу, зосередженість, посидючість, спостережливість, уміння слухати;
Ø розвинути професійні та пізнавальніінтереси.
Тип уроку: урок повідомлення нових знань.
Метод навчання: розповідь, роз’яснення.
Матеріально технічна база:
1. Комп’ютер, мультимедійний проектор, світч(хаб).
2. Методичні вказівки до виконання робіт,мультимедійна презентація на тему «Комп’ютерні мережі» (Додаток 3).
Література:
1. Р. А. Cтєфанов, П. А.Шилькин Робота з Комп’ютером. Навчальний посібник. – Спб.: Пітер, 2005. 256с.
2. С. ШишкінЕфективна робота в мережі. – М.: ТОВ ВКФ «БАО», 2008. – 330с.
3. Гробов В. П. Мережі для чайників. – М.: Еком, 2005.– 384с.
План
1. Основнівідомості про комп’ютерні мережі.
2. Приладидля поєднання комп’ютерів у мережу.
3. Основні правила поєднання комп’ютерів.
Структура уроку.
1. Організаційний момент:7 хвилин.
1. Привітання.
2. Перевірка складу групи (перекличка).
3. Перевірка підготовки учнів до заняття (перевірканаявності конспекту).
2. Актуалізація знань: відповідіна питання. 3 хвил.
Питання для контролю знань:
1. Що такекомп’ютерна мережа і яке її призначення?
2. Які типикомп’ютерних мереж існують?
3. Для чоговикористовують комп’ютерні мережі?
4. З якихелементів складається локальна мережа між комп’ютерами у аудиторії?
5. Яке меню требавикористовувати для налаштування комп’ютера у мережі?
6. Що таке хаб?Для чого його використовують?
7. Що такемережна маршрутизатор? Для чого його використовують?
8. Якправильно з’єднувати комп’ютери між собою?
3. Мотивація: темацього заняття вам необхідна для того, щоб технологію створення локальної мережі,актуалізувати і засвоїти, а також для подальшого вивчення таких тем: створення серверу,підключення локальної до мережі Інтернет. 3 хвил.
4. Повідомлення нових знань, демонстраціямультимедійної презентації: 30 хвил.
1. Основнівідомості про комп’ютерні мережі
Комп'ютерна мережа (обчислювальна мережа, мережа передачі даних) )- система зв'язку двох або більше комп'ютерів і комп'ютерного устаткування(сервери, принтери, факси, маршрутизатори і інше устаткування). Для передачіінформації можуть бути використані різноманітні фізичні явища, як правило —різні види електричних сигналів або електромагнітного вилучення.
Лока́льна обчислювана мережа (ЛОМ, LAN) — комп'ютерна мережа, щопокриває зазвичай відносно невелику територію або невелику групу будівель (дом,офіс, фірму, інститут). Також існують локальні мережі, вузли яких рознесенігеографічно на відстань більше 12500 км. (космічні станції і орбітальніцентри). Не дивлячись на таку відстань, подібні мережі відносять до локальних.
Найчастіше локальні мережіпобудовані на технологіях Ethernet або Wifi. Слід зазначити, що ранішевикористовувалися протоколи Frame Relay , Tokenring, які на сьогоднішній деньзустрічаються все рідше, їх можна побачити лише в спеціалізованих лабораторіях,учбових закладах і службах.
У локальних мережах заснованих на протоколі IP можутьвикористовуватися спеціальні адреси, призначені IANA (стандарти RFC1918 и RFC1597):
· 10.0.0.0—10.255.255.255;
· 172.16.0.0—172.31.255.255;
· 192.168.0.0—192.168.255.255.
Такі адреси називають локальнимиабо сірими, ці адреси не маршрутизуються в Інтернет. Необхідністьвикористовувати такі адреси виникла через те, що коли розроблявся протокол IPне передбачалося настільки широкого його поширення, і поступово адрес стало нехапати. Як варіант був придуманий протокол IPv6. Проте, він доки не став популярнимі стали використовувати локальні адреси. У різних LAN адреси, що неперетинаються, можуть повторюватися, і це не є проблемою, оскільки доступ вінші мережі відбувається із застосуванням технологій, що підміняють абоприховують адресу внутрішнього вузла мережі за її межами, - NAT або proxy даютьможливість підключити ЛВС до Глобальної мережі (WAN). Для забезпечення зв'язкулокальних мереж з глобальними застосовуються маршрутизатори (в ролі шлюзів і файрволів).
Конфлікт адрес — це поширена ситуація в локальніймережі, при якій в одній IP підмережі виявляються два або більш за комп'ютери зоднаковими адресами IP. Для запобігання таким ситуаціям, а також для полегшенняроботи мережевих адміністраторів застосовується протокол DHCP за допомогоюякого можна автоматично призначати адреси комп'ютерам.
2. Приладидля поєднання комп’ютерів у мережу
Комп'ютери можутьз'єднуватися між собою, використовуючи різні середовища доступу: мідніпровідники (вита пара), оптичні провідники та через радіоканал (бездротові технології).Дротяні зв'язки встановлюються через Ethernet, бездротові — через wi-fi, bluetooth,GPRS і іншихзасобів.
Нижче описані елементи,використовувані для створення мереж Ethernet.
Кабель Ethernet. Абипідключити пристрій до мережі Ethernet, необхідна стандартна вита пара Rj-45,інколи звана сполучним кабелем. На малюнках показаний роз'єм Ethernet Rj-45 вдвох проекціях, а також порт Ethernet комп'ютера із значком Ethernet над ним.
Концентратор Ethernet. Цей прилад має декілька портівEthernet. Аби створити мережу, потрібно за допомогою кабелю Ethernet підключитикожен пристрій до концентратору.
· Кабель з перехреснимипроводниками. Це особливий вигляд кабелю Ethernet, який використовується дляпрямого з'єднання двох пристроїв без концентратора.
· Маршрутизатор.Цей пристрій направляє трафік в мережі користувача. На вигляд маршрутизаторчасто нагадує концентратор, показаний на малюнку вище. Цей пристрій особливийкорисно в домашніх мережах, оскільки дозволяє двом або декільком комп'ютерамвикористовувати загальне підключення до Інтернету.
3. Основні правилапоєднання комп’ютерів
Встав Т-коннектор в мережевуплату і надінь з одного боку кабель. Якщо підключатиметься ще один комп'ютер,то його кабель ти вставиш з іншого боку. Якщо вже когось підключати, то діркутреба замкнути термінатором (проста заглушка). Запам'ятай, жодних порожніхдірок в BNC-коннекторе не повинно бути, інакше мережа не працюватиме.
Один з термінаторов в твоїймережі має бути заземлений. Запам'ятай, "лише один" і"повинен". Для цього є спеціальні термінатори з ланцюжком. До цьоголанцюжка ти і приробиш заземлення. Якщо ти цього не зробиш, то при працюючіймережі не можна буде стосуватися BNC-коннектора, інакше тебе вдарить струмом..Електричним розрядом від незаземленої мережі убити не можна, тому що він дужемаленький. Але заземлити все ж бажано.
Обтиск витої пари
Якщо ти вирішив працювати знею, то ця частина для тебе буде простіше у фізичному сенсі. RJ 45. Спершупростий зчищаєш верхній шар ізоляції. А далі закладаєш його в роз'єм іобжимаєш. Для обтиску є спецінструмент, який також можна купити. Такі роз'ємипотрібно вішати з обох боків кабелю. Один вставляєш в комп’ютер, а інший в хаб.