На думку О.І. Зотової, І.К. Кряшевої, особистість може бути соціалізованої, але дезадаптованої. Соціально-психічна адаптація розглядається цими авторами як один зі шляхів більше повної соціалізації.
А.А.Налчаджян, навпроти, уважає, що дезадаптованість людини може бути прямим наслідком високого ступеня соціалізованості. Під адаптованістю особистості в групі розуміється «такий її стан, що дозволяє їй без тривалих конфліктів і фрустрацій з можливою повнотою проявляти свої творчі, конструктивні можливості, переживати стану самоствердження й власної цінності, значущості».
Особистість одночасно є членом декількох груп, у деяких з них вона може бути добре адаптована, в інші - гірше. Соціалізованість особистості може бути як основою адаптованості, так і дезадаптованості, і це залежить від конкретної соціальної ситуації. Підліток може бути адаптований у групі однолітків, приймаючи й дотримуючись норм і цінностям підліткової субкультури, а вчителями й батьками розглядатися як дезадаптована особистість із погляду виконання норм, вимог і цінностей дорослих. Як приклад можна згадати добре відомий у психології ефект Розенталя. Більше тридцяти років тому Розенталь провів експеримент, у якому протестував групу школярів на предмет розвитку інтелекту. Потім, не обробляючи дані, він довільно вибрав кілька прізвищ і сказав учителям, що ці діти мають великий потенціал для інтелектуального розвитку. Через рік дослідження повторилося, але вже з обробкою отриманих даних, і з'ясувалося, що саме обрані учні показали найкращі результати. Можливо, знання вчителів про потенційні можливості учнів змінило відношення до них, а зміна відносини значимого дорослого веде до зміни самооцінки дитини, сприяє зміцненню впевненості в собі й власних здатностях.
1. Александрова М. Д. Проблемы социальной и психологической геронтологии. Л., 1974. – 243 с.
2. Алишев Н. В., Широков В. Д. Общие основы построения исследования// Профориентация и профотбор молодежи на рабочие профессии/ Под ред. Н. В. Алишева. М., 1987. – 167 с.
3. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды.: В 2 т. М., 1980.Т. 1. – 230с.
4. Ананьев Б. Г. Некоторые проблемы психологии взрослых. М., 1973. 280 с.
5. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. М., 1977. – 380с.
6. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. Л., 1968. – 339 с.
7. Андреев В. И. Диалектика воспитания и самовоспитание творческой личности: Основы педагогики творчества. – Казань, 1988. – 236 с.
8. Бажин Е. Ф., Голынкина Е. А., Эткинд А. М. Метод исследования локуса субъективного контроля // Психологический журнал, 1984. – Т. 5. - № 3. – с.36 – 42.
9. Божевич Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте: Психолог. исследование. – М., 1968. – 464 с.
10. Божевич Л. И., Морозова Н. Г., Славина Л. С. Развитие мотивов учения у советских школьников. – Известия А.П.Н. РСФСР, 1957, вып. 36. – с. 45 – 53.
11. Вилюнас В. К. Психологические механизмы мотивации человека. – М., 1986. – 206 с.
12. Геллерштейн С. Г. К вопросу о профессиональной психологии// История советской психологии труда: Тексты (20-30е годы ХХ века)./ Под ред. Зинченко В. П. и др. – М., 1983. – 358 с.
13. Годфруа Жо. Что такое психология.: В 2 т. Т. 2 / Под ред. Г. Г. Аракелова. – М., 1992. – 376 с.
14. Головаха Е. И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи./ АН УССР/, ин-т философии. – Киев, 1986. – 142 с.
15. Гуревич К. М. Профессиональная пригодность и основные свойства нервной системы. М., 1970. – 272 с.
16. Зелинченко А. И., Шмелев А. Г.// Вестник МГУ, серия “Психология”, 1987, № 4. – с. 14 – 17.
17. Иванчик Т. Ф. К вопросу о формировании значимой направленности личности// Актуальные проблемы социальной психологии: Материалы всесоюзного симпозиума. Кострома, 1986. – с. 46 – 48.
18. Кайданов Д. П., Суименко Е. И. Актуальные проблемы социологии труда. М., 1974. – 238 с.
19. Кан-Калик В. А. К разработке теории обшего и профессиональног развития личности специалиста в ВУЗе.// Формирование личности специалиста в ВУЗе. Сб. науч. тр. - Грозный, 1980. С. 5-13.
20. Климов Е. А. Введение в психологию труда. М., 1988. - 300 с.
21. Климов Е. А. Психология профессионала. – М., 1996. – 400 с.
22. Ковалев А. Г. Психология личности. 3-е изд., переработ. и доп. М., 1970. – 391 с.
23. Ковалев А. Г., Мясищев В. Н. Психологические особенности человека. Т. 1. Л., 1957-1960. – 264 с.
24. Ковалев В. И. Мотивы поведения и деятельности/Отв. ред. А. А. Бодалев; АН СССР, Ин-т психологии. – М., 1988. – 191 с.
25. Компьютрный психологический опросник 17ЛФ-4, руководство для пользователя.// - М., МИП “Гуманитарные технологии”, 1991.
26. Кон И. С. Психология юношеского возраста: Пробл. Формирования личности. [Учеб. Пособие для пед. ин-тов]. – М., 1976. – 175 с.
27. Кондрацкий А.А. Тест для диагностики отношения оператора к принятию риска// Вопросы психологии. - 1982, №3. – с. 133 – 136.
28. Кузнецова И. В. Психологический анализ принятия решений о выборе профессии// Профессиональная ориентация школьников: [Сборник статей/ Ред. коллегия: В. Б. Успенский (отв. ред.) и др.]. – Ярославль, 1976. – 84 с.
29. Кузьмина Н. В. Педагогическое мастерство учителя как фактор развития способностей учащихся// Вопросы психологии. – 1984. - №1. – с. 20 – 27.
30. Кузьмина Н. В. Очерки психологии труда учителя. Психол. структура деятельности учителя и формирование его личности. Л., 1967. – 183 с.
31. Кузьмина Н. В. Способности, одаренность, талант учителя. – Л., 1985. – 32 с.
32. Кузьмина Н. В. Формирование педагогических способностей. Л., 1961. – 98 с.
33. Кулагин Б.В. Основы профессиональной психодиагностики. – М., 1984. – 215 с.
34. Леви В. Л. Искусство быть другим. – М., 1980.- 207 с.
35. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М., 1977. – 304 с.
36. Леонтьев Д. А. Тест смысложизненных ориентаций (СЖО). М., 1992. – 173 с.
37. Маркова А.К. Психология труда учителя. – М., 1993. – 190 с.
38. Мельников В. М. , Ямпольский Л. Т. Введение в экспериментальную психологию личности: Учеб. пособ. для пед. ин-тов. – М., 1985. – 319 с.
39. Митина Л.М. Учитель как личность и профессионал. – М., 1994. – 215 с.
40. Мясищев В. Н. Проблема способностей в советской психологии и ее ближайшие задачи// Проблемы способностей. [материалы конференций, 22-24 июня 1960 г. Ленинград]. Отв. ред. чл.-кор. АПН РСФСР проф. В. Н. Мясищев. М., 1962. – 308 с.
41. Нолицу З.А. Установление психологического контакта педагогов с учащимися// Психология учителя: Тез. докладор к 7 съезду общества психологов СССР. – М., 1989.
42. Общая психодиагностика / Под ред. А. А. Бодалева, В. В. Столина.- М., 1987.- С. 124-128.
43. Пельц Д., Эндрюс Ф. Ученые в организациях. М., 1973. – 87 с.
44. Пиаже Ж. Избранные психологические труды. Психология интеллекта. Генезис числа у ребенка. Логика и психология. М., 1969. – 659 с.
45. Платонов К. К. Структуры и развитие личности/ Отв. ред. Глаточкин А. Д., АН СССР, Ин-т психологии. М., 1986. – 254 с.
46. Психологическое обеспечение профессиональной деятельности// под ред. Г.С. Никифорова. – С.-Петербург, 1991. – 152 с.
47. Рамуль К.А. О психологии ученого и в частности о психологии ученого-психолога// Вопр. психол. - 1965. - № 6. - С. 126-135.
48. Рыбалко Е. Ф. Возрастная и дифференциальная психология: Учеб. пособие. - Л., 1990.-256 с.
49. Рескина С. Е. Роль самооценки школьников в процессе профессионального самоопределения: Автореферат канд. дис. Л., 1986. – 36 с.
50. Ростунов А. Т. Формирование профессиональной пригодности. - М., 1984. – 176 с.
51. Рудик П. А. Мотивы поведения деятельности. М.: 1988. – 136 с.
52. Рудкевич Л. А. Талант: психология и становление // Социальная психология личности / Науч. ред. А. А. Бодалев. Л., 1974. – 246 с.
53. Серый А. В. Ценностные ориентации личности в структуре профессионально значимых качеств практических психологов: Автореф. дис. канд. псих. наук. – Иркутск, 1996. – 25 с.
54. Титма М. Х. Выбор профессии как социальная проблема (на материалах конкретных исследований в ЭССР)/ М. Х. Титма. – М., 1975. – 198 с.
55. Физиологические и психологические основы труда/ ред. В. И. Дорогайченко. – М., 1974. – 231 с.
56. Франкл В. Человек в поисках смысла. – М., 1990. – 366 с.
57. Халяпина Л. Н. Социализация учителя.- Кузбассвузиздат, 1995. – 128 с.
58. Харькин В.Н. Педагогическая импровизация// Советская педагогика. – 1989, №9. – с. 54 – 60.
59. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность. Т. 1: Пер. с нем. – М., 1986. – 392 с.
60. Цигарелли Ю. А. Изучение зависимости самооценки способности от свойств нервной системы// Психофизиологическое изучение учебной и спортивной деятельности: Межвуз. сб. Научной тр./ Ленингр. гос. пед. ин-т им. А. И. Герцена; [ Редкол.: Е. П. Ильин (отв. ред.) и др.]. – Л., 1981. – 163 с.
61. Человек как объект социологического исследования / Под ред. Л. И. Спиридонова, Я. И. Гилинского. – Л., 1977. – 197 с.
62. Шавир П. А. Психология профессионального самоопределения в ранней юности. – М., 1981. – 95 с.
63. Шадриков В. Д. Деятельность и способности. – М., 1994. – 320 с.
64. Шадриков В. Д. Проблемы системогинеза профессиональной деятельности. – М., 1982. – 185 с.
65. Шишкина Л. И. Социально-правовые вопросы профориентации молодежи/ Л. И. Шишкина; Ленингр. гос. ун-т им. А. А. Жданова. - Л., 1976.- 62 с.
66. Щербаков А. И. Формирование личности учителя советской школы в системе высшеге педагогического образования. – Л., 1968. – 120 с.
67. Эльконин Д.Б. К проблеме периодизации психического развития в детском возрасте.// Хрестоматия по возрастной психологии. Учебное пособие для студентов: Сост. Л.М. Семенюк, Под ред. Д.И. Фельдштейна. - М., 1994. - С. 169-175.
68. Юпитов А.В. Проблематика и особенности психологического консультирования в ВУЗе.// Вопр. психол. - 1995. - № 4. - С. 50-56.