Отже, для того щоб успішно навчати і виховувати дітей, необхідно добре знати їх вікові та індивідуальні особливості. З цією метою використовуються спеціальні анкети, проводяться індивідуальні та групові бесіди тощо.
Педагогічна діяльність керівника гуртка художньо-прикладного профілю є плідною лише тоді» коли вона формує самостійну активну і творчу навчально-трудову діяльність учнів. Тому, педагог повинен постійно слідкувати за навиками методичної і спеціальної літератури» вивчати їх і вносити зміни у свою роботу.
Гурткове заняття є формою організації навчання і виховання у позаурочний час. Чим повніше і детальніше воно продумано й раз роблене, тим ефективніший результат.
Способи взаємодії педагога та учнів називають методами навчання. З їх допомогою досягається засвоєння гуртківцями знань, умінь та навичок» розвиток здібностей, реалізуються освітні, виховні та розвиваючі функції навчання.
Методів навчання в педагогіці дуже багато. Ось одна з поширених класифікацій методів навчання:
- по переважаючому джерелу знань словесні, наочні, практичні ;
по ведучих дидактичних завданнях викладення нових знань ; закріплення і вдосконалення знань, умінь та навичок; застосування знань, умінь та навичок; перевірка знань, умінь, навичок:
- по формах діяльності вчителя методи викладання: лекція, бесіда, пояснення тощо;
- по формах діяльності учня методи учіння: самостійна робота, вправи тощо;
- по характеру розумової діяльності і ступеню пізнавальної активності учнів репродуктивні, пояснювально-ілюстративні, проблемно-пошукові, дослідницькі, творчі;
- по видах умовиводів індуктивні, дедуктивні. Основними групами методів навчальновиховної роботи у художньо-прикладних гуртках в наступні:
І. Методи формування понять пояснення, розповідь, бесіда, інструктаж, доповідь, лекція, демонстрування, екскурсія, зустріч, огляд.
2. Методи організації діяльності привчання, вправи, доручення.
З. Методи спонукання заохочення, покарання, особистого прикладу, обліку і контролю.
4. Методи практичної діяльності художнього проектування і розробки орнаментальної композиції за зразком або власним задумом, втілення проекту в матеріалі.
В умовах комп’ютеризації навчання широкого розповсюдження набуває практика впровадження у процес вивчення декоративно-ужиткового мистецтва програмованого забезпечення. Комп’ютерні програми допомагають гуртківцям в розробці композиційних побудов, підборі кольорової гами та матеріалів для виробу.
Розробка змісту програми гуртка
Зміст роботи творчого обладнання гуртка, студії, секції тощо визначається навчальними програмами як авторськими, так і рекомендованими Міністерством освіти і науки України або ішими центральними органами державної виконавчої влади.
Авторські програми затверджуються педагогічними радами навчальних закладів та узгоджуються з державними органами управи ін-освітою. Програма може бути однопрофільною, комплексною»иаскрізною і передбачати навчання учнів індивідуально, в групах, об'єднаннях.
Формуючи зміст роботи гуртка необхідно виходити з його основного завдання - давати учням знання, практичні вміння та навички, необхідні для оволодіння конкретними видами народної творчості.
Під змістом роботи художньо-прикладного гуртка розуміють соціальне і педагогічне обгрунтовану, логічно структурно впорядковану й зафіксовану у навчальних програмах і дидактичних посібниках інформацію, на основі якої учні засвоюють знання і трудові вміння, необхідні для творчої роботи в галузі декоративно-ужиткового мистецтва.
Аналіз існуючих програм з різних видів декоративно-ужиткового мистецтва виявив ряд недоліків:
- програми побудовані так, що в їх змісті не врахована специфіка традиційного, регіонального декоративно-ужиткового мистецтва певної місцевості;
- в деяких програмах немає конкретної послідовності і систематизації окремих тем;
- поверхнево враховуються міжпредметні звязки, особливо з уроками трудового навчання, креслення, образотворчого мистецтва;
- в програмах не передбачена варіативність технік декорування.
У зв’язку з тим, що не в кожній школі є наявними програми гуртків декоративно-ужиткоаого мистецтва, вважаємо за доцільне розглянути методику розробки навчальної програми. Вона полягає в наступному:
І. Необхідно визначити обсяг часу, який відводиться на теоретичне і практичне навчання. Провідні вчені-методисти та вчителі-практики погоджуються з тим, що більшу частину бюджету часу повинна займати практична робота. Це пояснюється перш за все тим, що основним завданням художньо-прикладних гуртків є вдосконалення вмінь та навичок, сформованих під час уроків трудового навчання, а також оволодіння спеціальними вміннями та навичками виготовлення і декорування художніх виробів. Крім цього, необхідно враховувати, що більшість учнів приходить на заняття гуртка, щоб виготовити своїми руками гарну річ. Все це грунт дія того, щоб основну частину часу -до 80% відводити практичній роботі.
2. Заняття гуртка в освітніх закладах проводиться один раз в тиждень протягом двох годин. Тому при створенні макету програми необхідно виходити з того, що заняття повинні проходити регулярно протягом 35 тижнів навчального року. Заняття у гуртку необхідно починати не пізніше другого тижня після початку навчального року і не перериватися в період осінніх, зимових і весняних канікул. Завершують роботу гуртка за тиждень до закінчення занять у школі. Виходячи з цього програму розробляють на певну кількість годин (70 год.).
3. Будь-яка програма повинна складатися з 3-х частин:
І нормативної до якої входять: мета і завдання гурткових занять» вимоги до знань і вмінь учнів, час на вивчення окремих тем і час, який відводиться на гурткові заняття протягом року, тобто тематичний план;
2 інформаційно-мвтодичної в неї входять: методична частина пояснювальної записки, міжлредметні зв’язки, література;
З констатуючої в ній розкривається зміст програми гуртка, тобто висвітлюються теоретичні відомості і практичні роботи.
Отже, макет програми гуртка декоративно-ужиткового мистецтва повинен складатися з пояснювальної записки, тематичного плану, змісту програми, списку літератури.
4. Після підготовки макету програми необхідно провести її експертну оцінку і рецензування висококваліфікованими спеціалістами.
5. Розроблена програма затверджується на педагогічній раді навчального закладу і візується у місцевому відділі народної освіти.
6. Будь-яка новостворена програма повинна пройти апробацію у навчальному процесі і відкорегована має право на тиражування навіть в окремому регіоні.
Інструментом формування змісту діяльності гуртка, починаючи з добору системи знань та вмінь, інструктування у вигляді програми, є такі критерії:
1. Відповідність змісту основнюі функціям у діяльності висококваліфікованих: творчих працівників: народних майстрів, художників, прикладників тощо.
2. Виховна і профорієнтаційна спрямованість змісту. Виховні цілі худодаьо-прикладних гуртків повинні відповідати завданням формування всебічно розвинутої творчої особистості.
З Відповідність змісту політехнічному принципу навчання.
4 Практична спрямованість змісту для організації постійної художньо-трудової діяльності учнів у процесі навчання.
5. Відповідність змісту віковим можливостям розумового і фізичного розвитку дітей.
6. Міжпредметна і внутрішньопредметна скоординованість змісту.
7 Структурна взаемообумовленість в змісті пізнавальних відомостей і практичних дій.
8. Відповідність обсягу змісту часові, який відводиться на його вивчення.
9. Доступність змісту на всіх стадіях навчання.
10. Врахування історико-культурних та художньо-техналогічних традицій місцевих народних художніх промислів.
11. Відповідність змісту матеріально-технічній базі з врахуванням перспектив її розвитку.
12. Спрямованість змісту на створення естетичного навчально-предметного середовища.
Для підвищення ефективності занять у гуртках одне з головних місць відводяться відбору об’єктів праці. Вченими, науковцями-методистами запропоновані наступні узагальнені критерії відбору об’єктів праці: тематична доцільність, раціональність технології, доступність виготовлення, політехнічна спрямованість народна традиційність естетичність, економічність, товарність
Будь-яка програма гуртків художньої обробки деревини не може мати остаточної і закінченої форми. Програма може бути лише канвою, схемою, за якою, виходячи з місцевих умов і залежно від наявності відповідних матеріалів та інструментів (або можливостей їх придбати), від ступеня підготовленості гуртківців та інших умов, керівники на свій розсуд можуть вибирати відповідні розділи даної програми і на основі свого власного досвіду продумувати методику викладання навчального матеріалу. При цьому не слід нехтували порадами, що дають досвідчені майстри різьблення, або тими, які подано у цій програмі. При розподілі навчального часу по основних розділах програми першого і другого років навчання слід виходити також з місцевих умов, враховуючи обов'язково вікові особливості гуртківців та кількісний склад гуртків.
Виходячи із загального положення про розподіл навчального часу, заняття проводять двічі на тиждень, по 2 години кожне, що становить 16 годин на місяць і 144 години на навчальний рік (з 1 вересня до 30 травня).
Ці 144 години треба розподілити так, щоб було забезпечене ґрунтовне засвоєння навчального матеріалу. Крім 16 годин на місяць, є ще резервні години, коли, приміром, заняття проводяться по вівторках і п'ятницях, а їх може бути не чотири, а п'ять на місяць Отже, у керівника гуртка е ще резервні 2 години За дев'ять місяців навчання їх може бути близько 10—12. Ці години можна використати як допоміжні при вивченні важких для засвоєння розділів програми.