На уроках математики під час вивчення букв і цифр першокласникам можна запропонувати пограти в асоціації, що завжди викликає захоплення, бо результат діяльності переважно виявляється несподіваним. Учитель роздає учням картки, на яких зображено букву або цифру, що вивчаються, і пропонує домалювати необхідні деталі так, аби перетворити на якийсь предмет чи істоту тощо. Потім можна скласти історію про те, що створили, або зробити виставку "кумедних чоловічків" тощо. Варіантом проведення може бути організація групової роботи "Малюнки геомеричних тіл по колу", „Естафета прикладів”, що спонукатиме учнів вчитися взаємодіяти, ділитися, співпрацювати. Вчитель видає одну картку на групу і пропонує по черзі домалювати одну деталь, а потім передати учневі, що сидить праворуч — той продовжує домальовувати (розв'язувати) і знову за сигналом передає далі. Таких кіл можна робити кілька. Після закінчення роботи вчитель просить придумати ім'я всім членам групи. Можна обговорити з дітьми, щоб кожен із них намагався намалювати спочатку і як змінювався задум у процесі гри.
Нестандартно (з інтриги) можна почати урок математики під час вивчення числа і цифри 2. На початку уроку двері відчиняються і входить учень (або казковий герой) з двома шапками на голові. Діти здивовані. Вчитель запитує учнів: "Що незвичайного ви помітили?". Першокласники одразу відповідають, що голова одна, а шапок — дві.
Поясність, чому це незвично?
Сьогодні на уроці ми вивчатимемо число два, яке записується цифрою — 2.
На уроці, де учні ознайомлюються зі шкільними правилами та приладдям, з метою розвитку допитливості і творчої уяви доцільно було б розглянути проблемну ситуацію, представлену дітям як гру: "Уявіть, що класна дошка літає". Навіщо це потрібно?
Варіанти дитячих відповідей різноманітні:
—якщо далеко сидиш, вона підлетить — і все видно;
—легко переносити в інший клас — сама рухається;
—можна кататися на перервах;
—вчителька взяла її додому, написала, що потрібно до уроку, і дошка сама до школи полетіла....
З метою зацікавлення, стимулювання інтересу учнів до вивчення нового об'єкта, створення ефекту здивування і захоплення, розвитку допитливості.
Можна використовувати естафети, змагання.
Можна ознайомити учнів з задачами “на допомогу”. Такі задачі сприяють підвищенню інтересу до задач. Наприклад, допоможи принцу врятувати принцесу від злих чар чаклунки: для цього слід допомогти подолати перешкоди – приклади і задачі.
В початкових класах немає дитини, яка б не любила гратися. Шестирічки прагнуть до рухів, рухливої діяльності, тому для підтримання їх уваги учитель використовує гру або ігрові ситуації на уроці. При цьому дитина стає радісною, захоплюється процесом, що відбувається на уроці, отримує позитивні емоції. Наведемо приклади ігр, ігрових елементів на уроках математики в першому класі.
Можна використовувати ігри з елементами змагання команд (рядів) або ігри, в яких необхідно встановити відповідність між виразом і його числовим значенням. Наприклад: “Бджілки і квіти”.
Зображено 3 бджілки з номерами: 7,8,9 і 3; квітки з прикладами: 4+4; 2+5; 10-1.
Чи ви діти знаєте, що влітку
Бджілки не минають жодну квітку?
А чому, самі ви розкажіть.
Ще й малим бджілкам допоможіть.
Можна використовувати ігри на знаходження помилок, яких припустилися казкові герої.
Для виникнення і підтримання цікавості учнів до задачі використовують ілюстрації. Мета використання ілюстрацій – виявити величини, про які йдеться в задачі, та з’ясувати зв’язки між ними, формувати зацікавленість учнів. Предметна ілюстрація допомагає створити уявлення про життєву ситуацію, описану в задачі, і тим самим сприяє правильному вибору дії. Корисно, щоб кожен учень сам навчився користуватися роздатковим демонстраційним матеріалом (лічильні палички, кружечки). Тут задача набуває практичного значення, а це сприяє міцності знань, виробленні мотиву до рішення
Таким чином, гра у процесі навчання шестирічних дітей математики стає важливим засобом розвитку "їхнього інтересу до вивчення цієї дисципліни. Готуючись до проведення ігор та ігрових , ситуацій, учитель має продумати:
—які математичні вміння і навички вони повинні формувати у дітей;
—які виховні завдання вони мають реалізовувати (виховання вольових якостей, почуття довіри, взаємодопомоги, дружби, уміння підкорювати свої власні інтереси інтересам учнів класу);
—який матеріал краще використовувати для гри;
—як за мінімально короткий час ознайомити дітей з правилами гри;
—чітко визначити час проведення гри та організацію її проведення (змагання між окремими дітьми, командами-групами класу, активна участь усіх дітей);
—можливу зміну правил гри у разі необхідності активізації всіх дітей;
—підбиття підсумків гри.
У процесі навчання шестирічних дітей наочність має бути нерозривно пов'язана з практичною діяльністю самих дітей. Тобто все, що показує вчитель за допомогою демонстраційного матеріалу, кожна дитина зможе виконати на своєму робочому місці. При цьому, звичайно, кількість дидактичного матеріалу, який повинен мати кожен учень, значно зростає.
Вчить добре той, хто вчить зрозуміло і захоплено. Суть дидактичної гри полягає в розв'язуванні пізнавальних завдань, сформульованих в цікавій, привабливій і популярній формі. Це дає змогу вчителеві добитися розуміння математичних понять і, отже, зацікавити учнів математикою. Математичні ігри - це той інструмент, за допомогою якого відточується розум дитини, розвиваються його пізнавальні сили, нахили і здібності.
Вміло використовуючи ігрові ситуації можна подати будь-який математичний матеріал дохідливо, доступно, зрозуміло, а, отже, і цікаво. Гра для дитини - це праця, гра - це навчання. Гра приносить радість дітям. Навчання теж повинне бути радісним. Тому природно не відривати першокласників від гри, а навчати їх на перших порах через гру.
Гра як метод навчання поступово поступається своїм місцем іншим методам, зберігаючи свої позиції впродовж всього початкового навчання На основі гри діти поступово привчаються до серйозної розумової праці, і, пізніше, для них під силу примусити себе вивчати матеріал навіть годі, коли він для них нецікавий, але є обов'язковим.
Учителі-практики довели, що коли вести урок без всякого використання гри або її елементів, то це приводить до втрати інтересу учнів до матеріалу, що вивчається та швидкій їх втомі. Без гри н;і виконання навчальних завдань відводиться більше часу і зростає кількість допущених помилок.
Якщо вчитель знайде для своїх учнів свою гру, він на 90% доб'ється успіху в навчанні.
Одна вчителька сказала: "Коли я стала застосовувати ось такі ігри, то діти стали вчити математику з інтересом".
Ігри і ігрові ситуації, наочність виступають одним з найефективніших засобів навчання першокласників.
Першим видом ігрової ситуації є використання персонажів казок, мультфільмів та оповідань. Постановка звичайних навчальних запитань і завдань з участю Незнайки чи Буратіно збуджує інтерес і підтримує активну діяльність кожної дитини протягом тривалого часу.
Другим видом ігрових ситуацій є використання у сюжеті задач дій тварин. Наприклад: На галявині гралися троє зайчат, до них прибігли ще 2 зайчики. Скільки зайчат стало на галявині?
До третього виду ігрових ситуацій відносять лічилки або цікаві вправи. До четвертого виду ігрових ситуацій належать ігри-змагання. Варіантів ігр багато: хто більше і правильно розв'яже і запише за 1 хвилинку, хто швидше запише всі випадки складу числа з двох доданків і т.д.
При оцінюванні обов'язково слід знайти позитивне і в "переможених" 1 переможців.
До п'ятого виду ігрових ситуацій відносять завдання ущільненого характеру. Це такі дидактичні ігри: "Доповни до числа 5", "Магазин", "Риболов".
До шостого виду ігрових ситуацій належать, власне, математичні гри. У першому класі це "Кругові приклади", "Лото", "Доміно". Усі вони на вдавання і віднімання чисел в межах 10.
У практичній роботі використовуються казки, проводяться ігри на відгадування, на розпізнавання фігур чи їх зміну, на кмітливість тощо.
Ігрових ситуацій можна створити багато, але всі вони мають упорядкуватися головній меті - учень має працювати над математичним завданням.
"Без педагогічної гри на уроці неможливо привабити учнів у світ день, зробити їх активними учасниками і творцями уроку" - так пише домий педагог Ш.О. Амонашвілі.
Ігри у своєму розвитку переходять від предметних до рольових, і від рольових до дидактичних. Інтерес дітей в дидактичній грі зміщується від ігрової дії до розумової задачі.
Дидактична гра є цінним засобом виховання розумової активності дітей, вона активізує психічні процеси, викликає в учнів живий інтерес до процесу пізнання. В ній діти охоче переборюють значні труднощі, вправляють свої сили, розвивають здібності і вміння. Вона допомагає зробити будь-який навчальний матеріал захоплюючим, викликає в учнів глибоке задоволення, створює радісний робочий настрій і добрий емоційний фон, полегшує процес засвоєння знань.
У зв'язку з вищевикладеним випливає необхідність у розробці і виданні ігрових і цікавих завдань з математики для 1-4 класів, щоб забезпечити всіх класоводів такою потрібною і необхідною літературою.
Учителям початкових класів слід пам'ятати слова великого педагога С.Т. Шацького: "Гра, це життєва лабораторія дитинства, що дає той аромат, ту атмосферу молодого життя, без якої ця пора її була б втрачена для людства. В грі, цій спеціальній обробці життєвого матеріалу, є якраз здорове ядро розумної школи дитинства".
В процесі проведення уроків математики з елементами гри реалізуються ідеї співдружності, змагання, самоуправління, виховання через колектив, відповідальності кожного за результати своєї праці, а мовне - формується мотивація навчальної діяльності й інтерес дітей до математики.