Часткова санітарна обробка, як правило, завершується повною санітарною обробкою, що включає миття усього тіла мочалкою з милом (замість мила можна використати спеціальні миючі засоби) під душем. При зараженні OР і РР необхідно промити очі, ніс, ротову порожнину 0,5- процентним розчином соди.
При зараженні бактеріологічними засобами відкриті частини тіла перед миттям дезінфікують 2-процентним розчином хлораміну.
При повній санітарній обробці обов'язково проводять знезараження одягу і взуття або їх заміну.
Повна санітарна обробка проводиться у спеціальних закладах СПМ - санітарний пункт миття або у будь-яких приміщеннях, що оснащені душами.
У польових умовах з цією метою організовується ПСО (пункт спеціальної обробки), який розгортається хімічною службою.
Планування СПМ повинно бути таким, щоб при санітарній обробці не було потоків людей, які б зустрічались чи перетиналися, і забезпечувалось їх послідовне проходження через приміщення з початку обробки до її закінчення.
Як стаціонарні, так і польові пункти працюють за типом санітарного пропускника, обов'язково дотримується пропускний або поточний метод; ті, що проходять санітарну обробку, рухаються в одному напрямі; оброблені не зустрічаються, не торкаються заражених, необроблєних.
Санітарний пропускник має: роздягалку, де уражені знімають одяг і взуття; миюче і душове відділення для миття, вбиральню, де потерпілі одягають знезаражений одяг; камерне відділення, де проводиться знезараження одягу і взуття.
Порядок проведення повної санітарної обробки є наступним: із району очікування по черзі групами по 30-40 чоловік (окремо чоловіки і жінки) скеровуються на КРП (контрольно-розподільний пост), де виявляється ступінь зараження одягу, шкіри і порядок проведення обробки. Люди, ступінь зараження одягу і шкіри яких вищий від допустимої норми, скеровується у район збору. Та частина людей, яка потребує миття, скеровується в роздягальне відділення. Тут вони знімають одяг, здають на збереження документи і цінності, потім приходять у приміщення, де медичні працівники оглядають їх з метою виявлення різних видів пошкоджень ділянок шкіри. При їх виявленні ці місця заклеюються пластирем або медичним клеєм, При вході у миюче приміщення люди отримують мило, мочалки. Для раціонального використання теплої води під кожною душовою сіткою миються одночасно дві людини. При митті звертається особлива увага на обробку частин тіла з волосяним покривом.
На кожну людину виділяється по 30 г мила і 30-35 л води, що нагріта до температури 38-40°С. Санітарна обробка триває не більше 30 хв.
У збиральному відділенні після дозиметричного контролю люди отримують свій знезаражений одяг або одяг із обмінного фонду, одягаються і залишають СПМ.
5.2 Захист і знезараження води, продуктів і речей
Зараження продуктів харчування може виникнути при ненадійному захисті їх від дії ядерної, хімічної і бактеріологічної зброї, а також внаслідок аварій на промислових об'єктах, які мають радіоактивні і сильнодіючі отруйні речовини. У таких випадках характер і ступінь зараження залежить від властивостей заражуючої речовини і способу її застосування, а також від виду продуктів харчування та їх фізично-хімічних властивостей.
Заражене отруйними речовинами або бактеріологічними засобами повітря проникає в продукти харчування на глибину 3-10 мм, а інколи 2-3 см. Глибина проникнення крапель-но-рідинних ОР в продукти харчування значно більша - від декількох міліметрів до 10-15 см.
Радіоактивні речовини, випавши із хмари ядерного вибуху у вигляді радіоактивного пилу, заражують верхній шар продуктів харчування на глибину від 1-3 мм до 15-20 мм
У зв’язку з наявністю мінеральних солей, особливо повареної солі, в продуктах харчування під дією нейтронного потоку проникаючої радіації в продуктах може виникнути наведена радіоактивність. У таких продуктах, як солена риба і м'ясо, ковбасні вироби, консерви, наведена радіоактивність може бути досить високою.
Захист продуктів харчування від зараження OР, РР і БЗ досягається засобами зберігання у спеціально обладнаних складських приміщеннях і сховищах, а також збереження їх у тарі, яка має високі захисні властивості.
Захисні властивості тари залежать від матеріалу, з якого вона виготовлена, його товщини і герметичності конструкції.
Тара виготовлена зі скла, металу, геометрична за конструкцією повністю захищає продукти харчування від РР, ОР і БЗ. Дошкові і фанерні ящики, дерев'яні бочки можуть повністю захистити продукти харчування від зараження або значно зменшити його.
Тара, виготовлена з щільного картону і герметична за конструкцією, зменшує зараження крапельно-рідинними ОР і запобігає зараженню випарами отруйних речовин, радіоактивним пилом і бактеріальними засобами.
Упаковки з поліетилену, металевої фольги, плівочних полімерних матеріалів, якщо вони герметичні, забезпечують захист від паро- і туманоподібних ОР, радіоактивного пилу і БЗ.
М'яка тара, виготовлена із мішковини, не може бути герметичною і тому не захищає продукти харчування від зараження, але у значній марі знижує його і захищає від радіоактивного пилу.
У випадках, коли продукти харчування зберігаються у ненадійній тарі або зовсім без неї, зменшити зараження їх від РР, ОР і БЗ можна шляхом вкривання брезентами, захисним папером, товстим шаром соломи, землі або торфу, снігом, льодом та іншими засобами.
Для захисту продуктів харчування від зараження БЗ велике значення має також повне знищення гризунів, комах і кліщів, які можуть бути перенощиками збудників інфекції.
Заходи захисту необхідно проводити під час перевезення, зберігання продуктів і приготування їжі.
У домашніх умовах головним способом захисту продуктів харчування і запасів води від зараження є зберігання їх в герметичній тарі або використання захисних матеріалів:
- хліб, сухарі, кондитерські вироби зберігають в поліетиленових мішках і хлібницях;
- воду - у термосах, банках, пляшках;
- сипучі продукти (борошно, цукор, крупа) тримають у пакетах із щільного паперу або поліетиленових мішечках, скляних пляшках, банках;
- м'ясо, масло, ковбасу, рибу - в холодильниках, у скляних банках;
- овочі, фрукти - у дерев'яних ящиках, що вистелені зсередини плівкою, а зверху закриті мішковиною або плівкою.
У сучасних умовах може виникнути зараження водних джерел OP, РР і БЗ. Важливе значення для зараження води має характер і природа водяного джерела. Підземні води, артезіанські колодязі заражаються менше, ніж відкриті водойми.
Забезпечити захист води у відкритих джерелах практично неможливо, тому особливої уваги потрібно надати запасу води і закритим водним джерелам. У польових умовах створюються пункти водозабезпечення. Для захисту води на них використовуються гумові резервуари, металеві бочки, цистерни, каністри. Добре захищається вода в графинах, флягах, термосах, бідонах зі щільними пробками.
Для захисту від зараження криниці будуються у сховищах, які мають міцні стіни, перекриття зверху і щільні двері. Вода з криниць досягається одним відром або насосом. Таким же чином закриваються шахтні колодязі, бурові скважини, артезіанські колодязі.
Усі джерела питної води повинні охоронятись і бути під постійним наглядом медслужби. Якщо вони непридатні для використання, то біля них встановлюється відповідна табличка.
Захист медичного майна від ОР, РР і БЗ полягає у рівномірному розміщенні запасів, як правило в 2-3 місцях; в окремому збереженні горючих і отруйних речовин, кисню від іншого; збереженні медикаментів у надійній тарі і упаковці; використанні брезентів для укриття медичного майна на відкритих складах і при транспортуванні; використанні спеціального транспорту.
Препарати в ампулах, таблетках, препарати в сучасних металевих упаковках, порошкоподібні в пластмасових герметичних упаковках, шприци-контейнери практично повністю виключають зараження PР, OP і БЗ. Це ж можна сказати і про упаковки перев'язочного матеріалу - поліетиленових і щільнопаперових матеріалів.
Медичне майно упаковується у щільно закриті ящики, бікси та іншу тару, їх зберігають, як і продукти харчування в укриттях, спеціально оснащених складських приміщеннях. В Інших випадках тара з медичним майном повинна бути ретельно закрита будь-якими матеріалами, що затримують на собі фактори ураження OР, PP і БЗ.
При визначенні зараження води, продуктів харчування і медичного майна OP, PP і БЗ необхідно провести спеціальну обробку.
Спеціальна обробка води проводиться у тих випадках, коли немає незаражених джерел води, або наявність незаражених джерел не задовольняє потреби у воді і включає: дезактивацію, дегазацію і дезінфекцію.
Дезактивація води може проводитись різними способами: обробка на іонообмінних фільтрах; перегін (дистиляція); фільтрація через карбоферрогель; очищення за допомогою очисних фільтрів.
Дегазація води проводиться хімічним і сорбіційним методом.
Основу хімічного способу складають хлорування води великими дозами хлору з наступним вилученням його надлишків дехлоруванням солями заліза.
Сорбіційний метод дегазації полягає у перепуску зараженої води ОР через шар сорбенту, яким є карбоферрогель.
Дезинфекція води проводиться кип'ятінням упродовж 10 хв. при наявності у воді патогенних мікроорганізмів; не менше 1 год. при зараженні води споровими формами мікроорганізмів і менше 30 хв. - при сильному зараженні вегетативними мікроорганізмами.
Більше доби кип'ячену воду не зберігають. Знезараження харчових продуктів викликає багато труднощів, а в окремих випадках провести знезараження буває практично неможливо. Це пояснюється тим, то харчові продукти, як рослинного, так і тваринного походження легко заражаються ОР, РР і БЗ.
Дезактивація заражених РР продуктів харчування може проводитись вилученням забрудненого РР шару. Товщина шару, що зрізується, залежить від виду продуктів.