Методика навчання дітей усного переказу в 2-му класі (стр. 11 из 14)

2) з творчим доповненням (наприклад, доповнити текст про тварин розповіддю про свого собаку);

3) зі зміною кінцівки;

4) зі зміною особи оповідача;

5) від особи одного з персонажів;

6) зі зміною послідовності передачі окремих епізодів (наприклад, поставити на початок найцікавіший епізод);

7) з елементами інсценування;

8) зі зміною синтаксичних конструкцій іншими, заміною прямої мови на непряму;

9) з заміною певних слів і словосполучень синонімічними;

10)з уведенням у текст порівнянь, епітетів, прислів'їв, сталих виразів.

11) зі зміною літературно-художньої форми переказування тексту (наприклад, зміст байки передати в прозовій формі). Наведемо фрагмент уроку при роботі над творчим переказом.

Тема: Творчий переказ тексту "Граченя".

I. Вступна бесіда вчителя, постановка мети уроку.

— Сьогодні ми навчимося переказувати текст, але не просто переказувати, а творчо, тобто щось додаючи від себе. А про кого ми читатимемо текст, відгадайте:

Чорномазий, білодзьобий

Він за плугом важно ходить,

Черв'ячків, жучків знаходить —

Сторож вірний, друг полів,

Перший вісник теплих днів. (Грак).

— Подивіться на малюнки цих птахів і покажіть грака. Що ви скажете про його зовнішність, що про нього знаєте?

Доповнення вчителя.

Граки — птахи перелітні. Живляться комахами, навіть гризунами. Гніздечка нагадують волохату шапку. Граки влаштовують на деревах цілі колонії (великі сім'ї), Гнізда вимощують всередині сухою травою та тонкими гілочками, щоб м'якше було пташенятам. Граки — корисні птахи, бо знищують багато шкідливих комах.

Сьогодні ми послухаємо текст про пригоду, яка сталася з маленьким граченям.

II. Читання вірша під звуки тривожної мелодії.

Періщить злива,

Грім гуркоче,

Пливуть хмарини грозові

І по калюжах у садку

Стрибають бульки дощові.

— Яку картину ви уявили, слухаючи музику і вірш?

— Що ще, крім грому і дощу, буває під час грози? (Блискавка).

— Як ви гадаєте, що сталося з граченям під час грози?

— Зараз ми дізнаємося про це. А також дізнаємось, хто йому

допоміг. На дошці схема:

Граченя

Що сталося? Хто допоміг?

III. Читання тексту вчителем.

Граченя

Під час грози блискавка відчахнула від осокора гілляку, на якій було грачине гніздо. Випало з гнізда граченя і, мабуть, загинуло б, та його підібрав Дмитрусь.

Узяв Дмитрусь коробку з-під торта, намостив сінця і посадив туди граченя. Так і підростало воно поволеньки. Хлопчик давав йому розмочену в молоці булку, а мама ще й сиром, салатом та яєчним жовтком підгодовувала.

Коли з'явились у дворі каченята, граченя почало пастися з ними. Під осінь молодий грачок уже добре літав. А потім, як дихнуло прохолодою, пристав до грачиної зграї і полетів у вирій.

Вірить Дмитрусь, що навесні його вихованець повернеться і обов'язково постукає до них у вікно.

(А. Орлик).

IV. Змістовий аналіз тексту.

Визначення мети і основної думки. Відповідь на запитання:

Яке нещастя спіткало граченя?

Чому воно випало з гнізда?

Чому граченя не загинуло?

Як лагідно автор називає хлопчика?

Як Дмитрусь доглядав пташеня?

Де і як облаштував Дмитрусь житло для граченятка?

Хто ще, крім Дмитруся, доглядав птаха?

Чим його годували?

З ким потоваришувало граченя?

Коли грачок навчився добре літати?

Як повівся грачик восени? Чому?

На що сподівається Дмитрусь?

Чому пташку на початку оповідання названо граченям, а в кінці — грачком?

Як ви оцінюєте вчинок хлопця?

Одночасно чи послідовно розгортаються події, описані в оповіданні?

V. Фізкультхвилинка.

1—2 — всі пірнають,

З—4 — виринають,

5—6 — на воді кріпнуть крильця молоді,

7—8 — що є сили всі до берега поплили.

9—10 — обтрусились, потягнулись, опустились.

VI. Мовний аналіз тексту.

1. Пояснення значень слів:

Відчахнула — відламала, відокремила, зламала; осокір — дерево; гілляка — велика гілка; намостив — поклав, виклав; поволеньки — потихеньку, повільно; салат – городня рослина; вихованець — той, кого виховують, доглядають.

2. Заміна висловів за зразком.

Блискавка відчахнула гілляку — зламала; підростало поволеньки — потроху росло; намостив сінця — поклав сінця; почало пастися з ними — ходити, гуляти; дихнуло прохолодою — стало холодно; пристав до зграї — приєднався до зграї.

VII. Структурний аналіз тексту, складання плану до нього.

— Назвіть зачин і кінцівку тексту.

— На скільки абзаців можна поділити цей текст?

— Про що йтиметься у першому абзаці? Який заголовок доберемо?

Так по черзі аналізуються всі частини тексту і до кожної добирається заголовок.

План.

1. Пташеня в біді.

2. Дмитрик доглядає граченя.

3. Дружба з каченятами.

4. У вирій.

5. Дмитрикові сподівання.

Підбір заголовка до всього тексту:

1. Граченя. 2. Нещастя. 3. Допомога хлопця.

VIII. Виставка "масок настрою".

— Яку маску підберете для читання і переказування кожної з

частин тексту? (Біля кожного пункту плану кріпилася обрана маска).

IX. Детальний переказ тексту (переказують 1—2 учні).

X. Творчий переказ.

1. Переказ від імені грачка.

— Уявіть, що ви і є цей самий грачок. Спробуйте переказати текст

від його імені.

2. Переказ від імені Дмитрика. Завдання для слухачів:

I варіант — стежить за послідовністю і повнотою викладу матеріалу;

II варіант – стежить, як оповідач використовує образні слова і вислови;

III варіант — стежить, чи інтонація розповіді відповідає задуму оповідача.

XI. Робота над осмисленням змісту тексту.

— Послухайте речення і скажіть, хто з героїв оповідання міг би так

сказати.

1) Тим, хто потрапив у біду, я з радістю допоможу!

2) Якщо потраплю у біду, я сам собі допоможу!

3) Я опинився у біді, прошу: допоможи мені!

Скажіть, який висновок хотів би почути від нас автор цього тексту. (Не залишайся байдужим до чужого горя).

XII. Домашнє завдання.

Намалюйте малюнок до абзацу, який вам найбільше сподобався.

Навчіться переказувати текст від імені мами.

Результатом використання переказів даного виду стало формування у молодших школярів умінь доповнювати текст і творчо переказувати його. Сформованість умінь творчого переказування тексту виявилася кращою в учнів експериментального класу, ніж в контрольного (див. табл. 2.4.).

Таблиця 2.4.

Порівняльна характеристика умінь творчого переказування тексту в учнів контрольного та експериментального класів

№ п/п	Уміння	Контрольний клас, %	Експериментальний клас, %
1	Включення елементів опису, міркування, критичної оцінки	67	78
2	Творче доповнення тексту	73	81
3	Зміна кінцівки твору	77	84
4	Зміна особи оповідача	69	80
5	Передача змісту від особи одного з персонажів	67	78
6	Зміна послідовності передачі окремих епізодів	72	84
7	Використання елементів інсценування	74	81
8	Зміна синтаксичних конструкцій іншими, заміна прямої мови на непряму	67	79
9	Заміна певних слів і словосполучень синонімічними	71	78
10	Введення у текст порівнянь, епітетів, прислів'їв, сталих виразів	73	82
11	Зміна літературно-художньої форми переказування тексту	75	87

Сформованість умінь переказування тексту на початку експериментального дослідження представлені на діаграмі 1.

Діаграма 1.

Сформованість умінь переказування тексту на початку експерименту

Сформованість умінь переказування тексту наприкінці експериментального дослідження представлена на діаграмі 2.

Діаграма 2.

Сформованість умінь переказування тексту наприкінці експерименту

Діаграми наочно ілюструють, що найлегшим для дітей виявився вибірковий переказ. Дещо важчим виявився детальний переказ, при цьому відмічалася така загальна помилка учнів, як спотворення кінцівки. Ще важчим виявився стислий переказ. При цьому діти намагалися переказувати детально. Найважчим видом переказу виявився творчий. Особливо поширена помилка у цьому виді переказування тексту - заміна особи оповідача.

Проте, незважаючи на допущені помилки, можна констатувати, що сформованість умінь переказувати текст краща в учнів експериментального класу, ніж в контрольного, що свідчить про ефективність формувального експерименту, і всього експериментального дослідження загалом.

Висновки

1. Розвиток мовлення — провідний принцип у роботі з читання, граматики, правопису, який об'єднує всю мовленнєву діяльність учнів. Робота над правильною вимовою, чіткістю і виразністю усного мовлення, культурою, відчуттям змісту і краси, над збагаченням словника має стати складовою кожного уроку поряд з конкретними лінгвістичними завданнями. Розвиток мовлення у початковій школі значною мірою здійснюється на уроках читання.

2. Робота з розвитку мовлення молодших школярів включає такі напрямки: удосконалення звуковимови учнів і підвищення мовленнєвої культури; збагачення, уточнення й активізація словникового запасу, розвиток уміння вживати слова у властивому для них значенні, користуватися виражальними засобами мови залежно від ситуації та мети висловлювання; послідовно і логічно викладати думку; удосконалення граматичного ладу мовлення; оволодіння нормами українського літературного мовлення і засвоєння найважливіших правил спілкування.