Учні складають речення і пропонують його варіанти. Виграє той, хто зможе скласти більше варіантів і зуміє виразно вимовити фразу.
3. Заміни одне слово.
Вчитель пропонує послухати речення і повторити його, замінивши тільки одне слово, наприклад: Діти повернулися зі школи.
Першокласники повернулися зі школи.
Дівчатка повернулися зі школи.
Діти вийшли зі школи.
Діти вибігли зі школи.
Діти повернулися з бібліотеки і т.д.
Завдяки цій вправі формується уміння уважно, свідомо сприймати висловлювання, тексти.
Вправа на усвідомлення змісту. Послухай, запам'ятай, відповідай: чи все правильно.
Діти слухають речення і визначають: чи може так бути, якщо може, то де, коли, чому. Якщо не може - треба довести, що це вигадка, нісенітниця.
Влітку Миколка катався на ковзанах.
Голодним заєць повернувся з нічного полювання.
Дід узяв пилку і пішов до лісу зрубати дерево.
В краплинах дощу шуміли сонячні промінці.
За осінню настає літо.
Цією вправою посилюється увага до тексту, уміння точно, відповідно до задуму будувати вислів, свідомо вживати те чи інше слово.
Продовженням цієї системи вправ є ускладнені вправи на формування навичок цілеспрямовано користуватися відомостями з різних галузей знання і розвиток уміння доказово розмірковувати на їх основі. Ці вправи ефективні. Коли дітей завчасно попереджують про те, яку інформацію, з якої теми слід використати, розв'язуючи запропоновані задачі.
Важливо, щоб дитина не лише запам'ятала речення, текст, помітила неточності, але й могла навести факти й судження на підтвердження правильності власної думки. Слід заохочувати учнів посилатися на книжки, в яких розповідається про ці факти.
1. Так чи не так. Знайди помилку. Доведи свою думку.
У сосновому лісі збирали моркву.
У ставку юннати розводили коропів, щук та китів.
2. Послухай, запам'ятай. Які помилки ти помітив? Скільки їх? Доведи, чому такого не може бути.
Білка
На осінніх канікулах ми з татом і мамою пішли до лісу. У лісі було гарно, тихо. Тишу порушували тільки ворони, що кукурікали біля своїх гнізд. Чути було, як десь далеко кує дятел. Ми все далі й далі заходили в ліс.
Раптом ми побачили білочку. Яка ж вона гарна! Вся біленька, пухнаста. У неї була довга мордочка, маленькі чорні очі її зовсім маленький хвостик. Білочка щось тримала в лапках - це була маленька срібляста рибка. Але побачивши нас, білочка перелякалась і втекла.
Невдовзі ми повернулися додому.
3. Скажи інакше.
Завдяки цій вправі формується уміння усвідомлювати звуковий текст через перефразування. Наприклад:
Пташенята зозулі за одну добу з'їдають велику кількість комах.
а) Коли вилуплюються пташенята зозулі, вони з'їдають багато жуків, личинок, черв'яків;
б) Маленькі зозуленята поїдають дуже багато різної мошки.
Молодші школярі спроможні самостійно знаходити подібні речення в
дитячих книжках, що містять інформацію з життя природи, пропонувати їх товаришам і самостійно продовжувати гру "Скажи інакше".
Вправи на формування уміння розширювати й уточнювати висловлювання
1. Доповни речення.
Вчитель вимовляє речення і пропонує учням збільшувати його, додаючи по одному (по два) слову, наприклад:
Ми працюємо.
Ми працюємо на городі.
Ми працюємо на своєму городі.
Влітку ми працюємо на своєму городі і т.д.
Завдяки цій вправі дитина вчиться швидко вловлювати зміст прочитаного, читати за здогадкою, запам'ятовувати, будувати висловлювання, використовуючи всі мовні можливості, а також стежити за висловлюванням співбесідника.
2. Закінчи речення.
Вчитель починає речення, а школярі його закінчують. Передбачається, що може бути декілька варіантів відповідей, або всього один, наприклад:
Дівчинка йшла - ...
Дівчинка йшла стежкою додому.
Дівчинка йшла й співала пісеньку.
Дівчинка йшла до бібліотеки і т.д.
Під лежачий камінь і...
Під лежачий камінь і вода не тече.
Ці вправи навчають слухати і розуміти співбесідника, читати за здогадкою, розуміти складні конструкції і користуватися ними у мовленні.
3. Запитай - відповідай!
Учитель вимовляє речення, учні ставлять запитання до його змісту і відповідають на них, наприклад: У лісі діти знайшли їжачка.
Кого знайшли діти в лісі? їжачка.
Де знайшли діти їжачка? У лісі.
Що зробили діти? Знайшли їжачка.
Чи їжачка знайшли діти? Так, їжачка.
Хто ходив у лісі? Діти і т.д.
Вправи, що сприяють формуванню швидкої реакції на слово, розвиткові навичок читання за здогадкою й уміння відгадувати загадки, збагачують уявлення, допомагають оволодіти умінням характеризувати будь-що або будь-кого. Ці вправи продуктивні тільки тоді, коли виконуються чітко і швидко. Вчителеві треба передбачити, що може бути декілька варіантів відповідей.
1. Хто це? Що це? Відповідай швидко.
Рідна, лагідна, найдорожча - хто? Матуся.
Запашний, білий, смачний -
Білий, холодний, пухкий -
Продовжуй сам! Добирай слова, загадуй загадки.
Горобчик вилетів у вікно.
Іде Журавель на обід до Лисички.
Знайшов Півник на землі пшеничний колосок.
Завдяки цій вправі учні вчаться краще усвідомлювати текст, висловлюватися, робити його змістовний аналіз.
2. Точно і швидко. Хто або що?
нявчить - кітварить - кухарстоїть - дім
гавкає навчає стрибає
шипить лікує спить
реве будує літає
Гра "Хто кричить, а що тріщить?"
Один з гравців називає дію (дієслово) - інший добирає відповідне слово (іменник). Той, хто не зможе швидко назвати дію або знайти пару, віддає фант. Виграє той, у кого більше фантів.
3. Слухай! Називай якомога більше слів. Наприклад,
Пливе - пароплав, човен, плавець, качка, риба, деревина...
Летить -
Повзе -
Посміхається - та ін.
4. Хто? Що?
світив - висів -
світила - висіла -
світило - висіло -
світили - висіли -
5. Здогадайся про кого або про що я розповідаю:
Чекає, зустрічає, запитує, годує, читає, готує, прибирає, посміхається, виряджає, наспівує, піклується, шиє, латає, в'яже, стомлюється, радіє -
Повзе, шипить, блищить, жалиться -
Ходить, ірже, жує -
Ходить, жує, мекає -
Робота з загадками.
Методика роботи з загадкою передбачає, що навчати дітей відгадувати загадки треба починати не з загадування, а з виховання уміння сприймати предмети, явища з різних боків, бачити світ у різноманітних залежностях, кольорах, звуках, русі, зміні. Ці знання висловлюються влучним, образним словом. Під час спостережень дітей спонукають до пошуку потрібних слів, які б точно відбивали побачене.
Тематичний принцип подання загадок полегшує загадування. Не варто під час одного заняття пропонувати учням загадки різної тематики. Умовою, що забезпечить правильне розуміння загадок і їх відгадування, є попереднє ознайомлення дітей з тими предметами і явищами, про які йдеться в загадках.
1. Порівняй і впізнай.
Учитель показує учням олівець, ляльку Буратіно, іграшку "півник". Пропонує уважно розглянути їх і сказати, на що схожий олівець. Після того, як діти поміркують, учитель промовляє загадку і просить розгадати її - знайти докази, чому це той, а не інший предмет.
Дерев'яний та довгенький,
Маю носик я гостренький.
На білому слід лишаю, -
І всіх діток потішаю.
2. Подивись, пригадай, відгадай.
Діти уважно розглядають ілюстрацію (схематичний малюнок на дошці), читають слова, пригадують, "озвучують" загадку. Тоді роблять припущення, що це може бути і чому. Відгадують загадку: хлопчик, пеньок, брильок; Марушка, кожушки, сльози.
Сидить хлопчик під пеньком,
Накрив голову брильком.
Сидить Марушка в семи кожушках,
Хто її розглядає, той сльози проливає.
3. Як відгадувати загадки або скільки може бути відгадок.
Цим прийомом користуються тоді, коли діти вже мають певний досвід відгадування загадок. Учитель пропонує послухати і відгадати кілька нових. Після цього в ході бесіди з'ясовується, що не кожна загадка може мати однозначну відповідь. Слід звернути увагу учнів на ті особливості змісту загадки, які свідчать про існування лише одного варіанту відгадки.
Без вікон, без дверей, повна хата людей.
(Хіба це тільки може бути огірок?!).
Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі.
(Чому це морква, а не ріпа чи редиска?!).
Отже, ми підібрали систему підготовчих вправ, які потрібно використовувати на уроках читання та української мови з метою розвитку у дітей вміння слухати, порівнювати, висловлювати зміст прочитаного.
У 1 розділі ми з'ясували причини зародження науково-художньої літератури, основні відмінності науково-художнього твору від художнього і наукового (статті). Зокрема з'ясували, що науково-художній твір основну пізнавальну інформацію несе через образи і сюжет. Його характеризує нечітка розчленованість наукових і художніх відомостей, що викликає труднощі при осмисленні і виділенні опор.
Відомо, що науково-художній твір несе в собі великий розвивальний і виховний потенціал. Дослідниками визначені психологічні особливості сприйняття художньої сторони науково-художнього твору молодшими школярами, а також їх особливості розуміння тексту.
Також ми проаналізували підручники для класного читання для 2-4 класу О.Я. Савченко. щодо наявності у них науково-художніх і наукових текстів; текстів для позакласного читання.
Розглянута методика читання науково-художніх творів у початковій школі дозволила визначити три основні етапи роботи над текстом, виділити систему вмінь, спрямованих на аналіз твору, визначити порядок роботи при аналізі. Описана низка прийомів і творчих завдань допомагають учням з'ясувати факти твору, усвідомити позицію автора і виробити власне ставлення до прочитаного.