Подібні уроки – результат дбайливого й уважного ставлення до творів казкового жанру. Учитель тільки тоді може жваво й цікаво провести роботу з текстом казки, коли він усвідомлено враховує особливості даного типу казки й вибирає у зв’язку із цим необхідні форми, методи й прийоми аналізу, продумує зміст бесіди. Головне – проникнути в глибину казкового світу, а не сковзати по його поверхні.
2.3 Організація та зміст експериментального дослідження
Експериментальне дослідження проводилося протягом 2003–2006 років.
Дослідження проводилось поетапно:
І етап (у 2003 році):
· визначення теми;
· огляд навчально-методичної літератури;
· формування наукового апарату дослідження.
ІІ етап (у 2004 році):
· визначення структури роботи;
· аналіз чинних підручників з читання;
· з’ясування напряму подальшого дослідження.
ІІІ етап (2005–2006 рік):
· проведення експериментального дослідження з питань, запропонованих у меті роботи;
· проведення кількісно-якісного аналізу результатів роботи.
Дослідження проводилось на базі ЗОШ №1, №2 м. Шумська Тернопільської обл.
Загальна кількість учнів, які взяли участь у експериментальному дослідженні становила 70.
Нами були вибрані 2–4 класи і розподілені на експериментальний (2‑А, 3‑А, 4‑А) та контрольний (2‑Б, 3‑Б, 4‑Б).
В експериментальному класі уроки з опрацювання казок проводились за запропонованою нами методикою. Навчання в контрольному класі проводилось в звичайному режимі.
Наша методика включала використання у процесі опрацювання казок наступних прийомів та методів роботи:
1. Створення проблемних ситуацій для учнів перед первинним їх ознайомленням з текстом. Внаслідок застосування такого прийому діти були відразу націлені на виконання завдань, які ставились перед ними при читанні казки. При відповіді вони вже вміли скористатись власним життєвим досвідом, на основі якого могли будувати первинні роздуми відносно твору. Надалі аналогічні проблемні ситуації покращували мотиваційну сторону опрацювання казки та розвивали мовлення, мислення і увагу школярів.
2. Змістовний і структурний аналіз твору, що пропонувався для виконання дітьми після ознайомлення з казкою. В процесі його колективного (групового) виконання під керівництвом вчителя учні отримували первинні навички з аналізу мовностилістичних особливостей казок, зокрема визначення теми і мети казки, характеристики змісту тощо.
3. Складання плану – малюнкового і словесного – для кращого засвоєння основного змісту казки, характеристики образів та персонажів. Застосування такого прийому сприяє розвитку уяви та фантазії дитини.
4. Взаємозапитання учнів щодо змісту твору, розкриття певних зв’язків, ролі персонажів. Такий прийом покликаний розвивати перш за все мовлення учнів, навички зв’язного викладу матеріалу. Разом з тим взаємозапитання несуть в собі великий виховний потенціал.
5. При роботі з народними казками нами були застосовані також і різноманітні форми переказування (вибірковий, детальний, з продовженням, творчий та ін.). Такий прийом допомагає учням продемонструвати свої аналітичні вміння.
6. Прийоми інсценізації й драматизації дозволяють продемонструвати учням свої акторські здібності. Разом з цим такий прийом дозволяє вчителю сформувати належні знання із змісту твору, розкрити образи.
Орієнтовна тематика завдань для опрацювання певної казки може бути такою:
· Виготовте рекламне оголошення про книжку, використовуючи як мінімум чотири художні техніки. Чи можна ввести сюди тривимірний компонент? Чи можна якось озвучити оголошення?
· Уявіть, що ви є одним з персонажів книги. Розкажіть, яку роль ви виконуєте. Розповідь ведіть від першої особи. Розкажіть, чи задоволені ви собою як персонажем. Що ви думаєте про інших героїв книги?
· Уявіть, що ви автор книги. Проведіть певне біографічне дослідження і скажіть, які життєві ситуації спонукали вас до написання твору. Розкажіть вашим прихильникам про свої творчі плани.
· Використовуючи камеру, зніміть фрагмент вибраної з книжки сцени. Напишіть сценарій, вказавши елементи, на який повинен звернути увагу оператор.
· Напишіть різні закінчення прочитаної історії. Познайомте з ними клас. Спробуйте використати під час читання музичний супровід.
· Використовуючи почерпнуту з книжки інформацію, виготовте альбом з наклейками, вирізками речей, про які йдеться.
· Придумайте монолог чи діалог на основі прочитаної історії, підготуйте пантоміму і запропонуйте, як відгадати назву книжки.
· Виготовте мініатюрну сцену для інсценізації казки, розмістіть ляльки-персонажі, розв’яжіть проблему озвучування ляльок.
· Виготовте уявну карту описаної в книжці фантастичної країни, відобразіть на ній події, які відбулися, з’єднайте малюнки лініями і розкажіть історію подорожі цією країною. Подумайте, як цю країну можна використати для дитячих ігор.
· Візьміть дві добре відомі народні казки, напишіть на цій основі казку, розширюючи її зміст.
· Візьміть відому книжку, дочитайте до середини, а далі запитайте: Що було б, якби головний герой не зробив певного вчинку (рушниця не вистрелила, друг не прийшов на допомогу тощо)?
· Обговоріть негарні вчинки, драматичні чи трагічні події в книжці. Що сталося б, якби їх не було?
· Уявіть, як зміниться ваше життя вдома, якщо членом сім’ї стане Пеппі Довга Панчоха, Чарівний Павук чи якийсь інший герой улюбленої книжки.
· Перенесіть персонаж з минулого в теперішній світ, покажіть його реакцію шляхом інсценізації, дискусії, оповіді.
· Приготуйтеся до балу книжкових персонажів; перевдягніться в якогось героя, відгадайте, кого зображають ваші друзі, з якої вони книжки, хто її автор.
· Виберіть абзац з улюбленої книжки і спробуйте записати його як вірш, спочатку розбийте речення на частини, а потім експериментуйте з римою, можливо, вийде щось цікаве.
Зазначені вище вправи та завдання, які ми ставили перед молодшими школярами в експериментальному класі дозволили нам отримати певні результати на кінець експерименту. При перевірці зверталась увага перш за все на ті аспекти, оволодіння якими є одними з пріоритетних в вивченні народних казок на уроках читання.
На початку та в кінці вивчення відповідного розділу були зроблені контрольні зрізи знань для отримання оптимально точних показників. Пропонуємо вашій увазі такі результати в 2–4 класах:
2 клас
| Об’єкт перевірки | Середня к-сть балів в контрольному класі | Середня к-сть балів в експериментальному класі | ||
| На початку вивчення розділу | В кінці вивчення розділу | На початку вивчення розділу | В кінці вивчення розділу | |
| вміння відрізняти літературну казку від народної | 5,5 | 5,9 | 5,4 | 7,4 |
| знання українських народних казок | 7,6 | 8,1 | 7,8 | 9,1 |
| визначення специфічності структури казки | 5,1 | 5,3 | 5,3 | 7,5 |
| вираження емоційно-чуттєвої сфери | 6,0 | 7,2 | 6,1 | 8,7 |
| встановлення причиново-наслідкових зв’язків | 6,2 | 6,9 | 5,9 | 7,6 |
| бажання читати казку на уроці | 8,5 | 9,1 | 8,2 | 9,8 |
3 клас
| Об’єкт перевірки | Середня к-сть балів в контрольному класі | Середня к-сть балів в експериментальному класі | ||
| На початку вивчення розділу | В кінці вивчення розділу | На початку вивчення розділу | В кінці вивчення розділу | |
| вміння відрізняти літературну казку від народної | 6,2 | 6,4 | 6,6 | 8,5 |
| знання українських народних казок | 5,9 | 6,1 | 6,2 | 7,9 |
| визначення специфічності структури казки | 5,1 | 5,7 | 5,0 | 7,2 |
| вираження емоційно-чуттєвої сфери | 6,8 | 7,5 | 6,5 | 7,9 |
| встановлення причиново-наслідкових зв’язків | 6,4 | 6,5 | 6,3 | 7,8 |
| бажання читати казку на уроці | 7,9 | 8,6 | 7,5 | 9,2 |
4 клас
| Об’єкт перевірки | Середня к-сть балів в контрольному класі | Середня к-сть балів в експериментальному класі | ||
| На початку вивчення розділу | В кінці вивчення розділу | На початку вивчення розділу | В кінці вивчення розділу | |
| вміння відрізняти літературну казку від народної | 7,9 | 8,3 | 7,8 | 9,6 |
| знання українських народних казок | 7,4 | 7,9 | 7,6 | 9,2 |
| визначення специфічності структури казки | 6,8 | 7,5 | 6,9 | 8,3 |
| вираження емоційно-чуттєвої сфери | 7,2 | 7,9 | 8,6 | 8,9 |
| встановлення причиново-наслідкових зв’язків | 7,9 | 8,8 | 7,2 | 10,6 |
| бажання читати казку на уроці | 8,4 | 8,9 | 8,6 | 10,4 |
Отже, як бачимо з результатів, запропонованих в таблицях навчання за запропонованою нами методикою покращило знання учнів щонайменше на 1–2 бали. Також варто сказати, що пропонована методика покращує мотиваційну сферу навчання, знайомить учнів з історичним минулим народу, його побутом, звичаями, збільшує рівень домагань школярів і, як наслідок покращує їх результативність.