Тема курсової
"Методика трудового навчання як навчальна дисципліна та галузь педагогічної науки"
План
1. Методика трудового навчання, її предмет, об'єкт і суб'єкт
2. Визначення завдань методики як навчальної дисципліни та галузі наукового педагогічного пізнання
3. Зв'язок методики з іншими вузівськими навчальними предметами
4. Можливості проведення педагогічних досліджень у трудовому навчанні
1. Методика трудового навчання, її предмет, об'єкт і суб'єкт
Загальновідомо, що теоретичні питання змісту освіти та навчання висвітлює дидактика, яка є частиною педагогіки. Дидактика (від грецького слова дидактос - повчальний) розглядає основи навчального процесу, не враховуючи особливостей викладання шкільних дисциплін. Визначенням завдань, шляхів та напрямків їх реалізації для конкретного навчального предмета займається методика.
Що входить у зміст цього поняття? Методика (від старогрецького слова методос - шлях дослідження, спосіб пізнання) має як широке, так і вузьке трактування.
У широкому розумінні методика - це визначена послідовність (система) реалізації конкретних педагогічних прийомів, дій у навчальному процесі.
Наприклад: вчитель трудового навчання А. Лучків розробив власну методику показу трудових дій на заняттях у шкільних навчальних майстернях; вчитель В.Михайленко володіє оригінальною методикою демонстрації натуральних об'єктів та ін.
У вузькому розумінні методику трудового навчання (МТН) можна розглядати як дидактично обгрунтовану систему знань, умінь і навиків, що відображає загальні принципи, методи та форми роботи з трудового навчання і є галуззю педагогічної науки.
МТН характеризується об'єктом, предметом, завданнями і методами досліджень.
Об'єктом дослідження виступає процес трудового навчання дітей та підлітків у загальноосвітній школі, який передбачає ознайомлення з певними його аспектами: змістом практичної підготовки; системами навчання; формами і методами роботи; навчально-пізнавальною діяльністю учнів; результатами навчання тощо.
Суб'єктами у навчально-виховному процесі виступають учителі, діти та батьки.
Предметом МТН є дослідження суті розвитку і формування дитини як особистості в процесі трудового навчання й розробка на цій основі дидактичних засад діяльності учнів на заняттях у шкільних майстернях. Цілком зрозуміло, що подане визначення не може вважатися єдиним / адже предметів вивчення у будь-якій науці, в тому числі й методиці, вичленовується багато/ але, на наш погляд, воно чітко акцентує увагу дослідника на актуальних проблемах трудової підготовки підростаючого покоління.
2. Визначення завдань методики як навчальної дисципліни та галузі наукового педагогічного пізнання
У залежності від зазначених функцій методики, її завдання поділяються на загальні та конкретні.
Загальні завдання МТН дозволяють:
1. Розуміти зміст, ідеї, принципи побудови шкільних навчальних програм, підручників та посібників з трудового навчання.
2. Добре знати функції вчителя з організації, планування, матеріального забезпечення трудової підготовки.
3. Вміти готуватися до теоретичних та практичних занять, досконало володіти прийомами та методами роботи щодо здійснення навчального процесу.
4. Організовувати та проводити позакласну роботу, різноманітні позашкільні заходи.
5. Планувати та здійснювати профорієнтаційну роботу.
6. Поєднувати навчання та виховання у процесі трудової підготовки.
7. Здійснювати міжпредметні зв'язки.
8. Проводити науково-дослідну та навчально-методичну роботу, що дає можливість значно підняти рівень викладання трудового навчання у загальноосвітній школі.
Конкретні завдання МТН включають такі аспекти:
1. Обгрунтування завдань трудового навчання у школі та розкриття його суті.
Необхідно зазначити, що завдання трудового навчання визначаються, перш за все, місцем досліджуваного предмета у системі народної освіти. Вони формуються на основі аналізу основних тенденцій розвитку науки і техніки, вимог сучасного виробництва до трудової підготовки підростаючого покоління, тобто враховують рівень науково-технічного прогресу і акумулюють такі компоненти:
а) науковий; визначає знання загальних принципів усіх процесів виробництва та основних властивостей предметів праці, відомості про будову і призначення найбільш поширених трудових знарядь;
б) практичний; передбачає вибір конкретних видів трудової діяльності;
в) соціально-економічний; спирається на знання з основ організації, планування та управління виробництвом;
г) екологічний; дозволяє використовувати знання загальних закономірностей розвитку навколишнього середовища;
д) виховний; виховує почуття поваги до праці й людей, що нею займаються, формує культуру її виконання;
е) врахування вікових та індивідуальних рис особистості; дає змогу працювати в будь-яких умовах сучасного виробництва осмислено та творчо й таке ін.
У процесі трудового навчання постійно розв'язуються завдання, які вважаються загальними / спільними для всіх шкільних дисциплін/; зокрема, це: гармонійний розвиток особистості, підготовка школярів до життя і праці, формування світогляду та ін. Проте на заняттях у шкільних майстернях ці завдання здійснюються на специфічному навчальному матеріалі, й тому установка на їх реалізацію повинна бути значно конкретнішою:як, наприклад, навчання прийомів користування різноманітними деревообробними та металорізальними інструментами; формування умінь керування транспортними засобами, вивчення правил техніки безпеки та внутрішнього розпорядку навчальних майстерень й таке ін.
2. Обгрунтування змісту програмного матеріалу з трудового, професійного навчання.
Відомо, що навчальний предмет - це педагогічно адаптований зміст основ певної сфери наукового знання, певного виду людської діяльності.
Специфіка трудового навчання порівняно з іншими шкільними предметами (фізикою, хімією, біологією, математикою) полягає у тому, що технологія сучасного виробництва, засоби праці змінюються більш динамічно, ніж природничі чи математичні закони. Крім цього, наш предмет передбачає включення дітей та підлітків до конкретної пізнавально-перетворюючої діяльності, що вимагає великої гнучкості змісту трудової підготовки школярів з урахування регіональних особливостей комплектування кадрів.
Обгрунтування змісту трудового навчання передбачає такі аспекти:
а) відбір матеріалу з того, що має наука;
б) його систематизацію в певній послідовності, яка враховує : вікові особливості учнів, їхні знання з основ наук та інші чинники.
На теперішній час у кожній конкретній галузі людської діяльності накопичено значні обсяги інформації. З них необхідно відібрати ті, які найбільше відповідають завданням загальної освіти в сучасній українській школі, і які можуть давати адекватне уявлення про теоретичні основи та практичне використання виучуваних виробничих процесів. Щоб визначити, який матеріал може бути найціннішим та найнеобхіднішим протягом певного часу, необхідно мати відповідні критерії його відбору. Тому їх розробка та апробація входить у завдання МТН.
Обґрунтування змісту навчальних програм ніколи не можна вважати завершеним. Адже, наприклад, розвиток обробки матеріалів різанням продовжується і в наші дні. І це обов’язково слід враховувати, щоб постійно вносити у програми трудового навчання відповідні корективи.
Систематизація навчального матеріалу у контексті відбору техніко-технологічних відомостей для трудової підготовки становить особливу проблему. В першу чергу, це пов’язано з тим, що такі поняття як "просте" й "складне" в науці і в дидактичному процесі не завжди збігаються.
Наприклад, у машинознавстві деталь вважається простим об'єктом, а машина, порівняно з нею - складним. В умовах навчального процесу їх неможна сприймати аналогічно. Адже,як показує практика роботи, коли засвоєння машини (свердлильного чи токарно-гвинторізного верстата, швейної машини та ін.) розпочинати з вивчення деталей, то учні з великими труднощами зможуть сприймати інформацію про їх місце в механізмах (їм досить важко вдається синтезування технічних відомостей), і тому майже не виявляють до неї інтересу.
Якщо ж навчання розпочинати із засвоєння відомостей про призначення та загальну будову машини, то в дітей швидше виникає бажання ознайомитися з її конструкцією, зазирнути "всередину", розібрати на окремі вузли й деталі (болтики, гвинтики тощо).
Таким чином, впорядкування навчального матеріалу не повинно копіювати системи наукового знання, а має лише підпорядковуватися навчально-виховним завданням. Тому методика шукає ефективні шляхи розв'язання цієї проблеми.
3. Побудова навчального процесу.
Навчальний процес або процес навчання - це цілеспрямована взаємодія того, хто вчить( учителя), і того, хто навчається (учня), у засвоєнні й передачі знань, формуванні умінь та навичок, розвитку розуму і пам'яті, своїх здібностей та кваліфікації. Діяльність учителя називається викладанням, а діяльність учня - учінням ( навчанням).
Крім цих двох складових до процесу навчання необхідно віднести також третій компонент - його навчально - методичне забезпечення.
До документів, що визначають зміст шкільної освіти, в тому числі й трудового навчання, відносять такі: навчальні плани, навчальні програми, підручники та посібники.