Наведемо зразки творчих завдань при вивченні прикметника.
1. Списати текст, ставлячи прикметники, що в дужках, у потрібному відмінку і числі.
а) Серед (дитячий) іграшок та виробів (народний) мистецтва часто трапляються (керамічний) пташки, коники, козлики, баранчики. Це — (дитячий) свистульки. На них можна виконувати (простий) мелодії. Діти люблять (яскравий) і (цікавий) іграшку.
б) (Український) рукоділля сягає своїм корінням у (сивий) давнину. (Народний) вишивка приваблює нас (цікавий) орнаментом, (різнобарвний) кольорами.
2. Від виділених іменників утворити прикметники.
Горщики із глини — Нитки з шерсті —
Рушники з льону — Сопілки з калини —
Будинки з каменю — Плаття з шовку —
3. Від іменників у дужках утворити прикметники із суфіксами -ськ-, -зьк, -цьк-.
(Тернопіль) область, (Україна) мова, (море) берег, (гори) річка, (Запоріжжя) електростанція, (Бучач) район, (чумак) шлях.
4. Списати речення, замість крапок вставити прикметники в потрібному роді, числі і відмінку.
Вискочить сонце на мить, і знову лізуть на нього ... хмари. Рано встало ... сонечко. ... сніг вкрив усе навколо (М. Коцюбинський). (Пухнастий, золотий, важкий).
5. Поширити речення прикметниками.
Скрізь лежить ... сніг. Вся вулиця б ... заметах. ... берізки в цьому ... царстві стоять, наче ... сад. Поряд зеленіють ... ялинки, наче прибралися до ... свята.
6. Добрати до іменників прикметники.
Рушник — Мова — Мама —
Сопілка — Завдання — Козак —
7. Від поданих прикметників за допомогою префікса най- і суфікса -іш- утворити нові прикметники.
Сильний — Чистий — Довгий —
Білий — Рідний — Спритний —
Свіжий — Тонкий — Яскравий —
VII. Контрольні диктанти
1. У ведмежому лігві
Ранньої зими, коли тільки випаде сніг, залягають у свої лігва ведмеді. Старанно і вміло в лісовій глушині лаштують вони ці зимові барлоги. М'якою запашною хвоєю, корою молодих ялинок, сухим лісовим мохом ведмеді вистилають своє житло.
Як тільки цюкнуть у лісі морози, засинають у барлогах ведмеді.
Пізньої зими родяться у ведмедиць маленькі сліпі ведмежатка.
Тільки у велику відлигу ведмідь прокидається. Вигляне з лігва, подивиться на зимовий ліс — і знову вкладається спати. (За І. Соколовим-Микитовим, 73 слова.)
2. Як міняється колір снігу
Коли сходить сонце, снігові замети рожеві. Це сонце забарвлює їх своїм промінням. Сонце підіймається, а сніг стає сліпучо-білим. Он в степу на білому килимі пурхає пташка.
Сонечко схилилось до заходу. Сніг стає синюватим, мов небо відбивається в блискучому дзеркалі. А в затінку — він аж фіолетовий.
Сонце зайшло. Відблиск вечірньої заграви ліг і на снігові замети. Ніби їх сонце облило багряними барвами. Гасне заграва — і багряний відблиск на снігу згасає, (За В. Сухомлинським, 73 слова.)
3.Влітку я часто бував за містом. Цього разу з'явився я на дачі в морозяний день. Тільки до кімнати зайшов — маленька синичка у вікно добивається. Ось кого сувора зима випробовує. Швиденько набрав пшона у долоню й сипнув на вузьку доріжку, а потім знайшов порожню коробку. Наповнив її різним зерном, кавуновим та конопляним насінням, та й почепив так, щоб усьому птаству було видно. Через кілька хвилин злетілися голуби, горобчики. А он сорока до годівниці підбирається. (За А. Давидовим, 73 слова.)
4.У мальовничому селі Стопчатів на Гуцульщині у вересні 1929 року народився Дмитро Павличко. Батько Василь Михайлович був чоловіком освіченим, вельми працелюбним та енергійним. Мати Параска Юріївна — проста селянка.
У рідному селі хлопець здобув перші знання, перші трудові мозолі. З дитинства Дмитрик пізнав, що таке правда, а що таке кривда.
Дмитро Павличко написав багато гарних віршів. Його знають не тільки в Україні, а в багатьох, країнах світу. (За Й. Яновською, 66 слів.)
5. Українська гостинність
У кожній сільській хаті на Полтавщині дерев'яний стіл застеляли чистим барвистим рушником. На кінці столу у дерев'яних ночовках лежав домашній хліб, а поруч у череп'яній солянці — сіль. Тим хлібом і сіллю зустрічали біля порога дорогих гостей зі словами «ласкаво просимо». Гостями могли бути й випадкові перехожі, переїжджі, родичі чи знайомі односельці. Був звичай їздити один до одного на святки, відзначати ті чи інші родинні події. (За П. Загребельним, 67 слів.)
6. У морозний день
У ясний морозний день Софія пішла на горби. На заметах утворилась тонка кірка. Вона ламалася із легким хрускотом і дзвеніла, як скло. А чоботи глибоко провалювалися у пухнастий сніг. На верховині горба зупинилась і застигла зачарована. Як у білій завороженій країні, лежали навколо, куди не кинь оком, мовчазні сніжні сувої. Бліде сонячне проміння золотистим полиском ковзалось на сліпучих білих просторах. Скутий
Дніпро замело кучугурами, і далекий ліс, загублений у снігах, як намальований на полотні, застиг синьою холодною смутою. (О. Донченко, 81 слово.)
7. Перший місяць весни
Ще зовсім недавно важко було сонечку пробитися промінням крізь хмари. Вони нависають над землею, а ми поглядаємо на небо. Коли ж любе сонечко розтопить увесь сніг, і сріблясті струмочки полинуть у річки, в яри?
Та ось повертаєшся зі школи і мружиш очі від ясного світла. Сонце вже бавиться. Ще не припікає як слід, а тільки лагідно, ласкаво доторкається до обличчя. Це ж березень прийшов — перший місяць весни! А чи розвісили ви шпаківні? (75 слів.)
Наступним етапом експериментального дослідження стало виявлення його методичної ефективності та визначення перспектив удосконаленої методики опрацювання прикметника у початкових класах.
2.2 Ефективність експериментального дослідження
Метою педагогічного експерименту було виявлення ефективності використання пропонованих вправ та завдань при вивченні прикметника у початкових класах. Якість сформованих знань, умінь і навичок учнів експериментального класу порівнювалася із відповідними навичками і вміннями учнів контрольного класу. Виявлення ефективності дослідження пов’язувалося із діагностикою відповідного рівня мовно-мовленнєвих навичок та лексичних умінь, сформованих із допомогою пропонованих вправ, завдань та видів роботи.
У процесі вивчення прикметників ми перевіряли сформованість в учнів експериментального і контрольного класів таких умінь:
1) відносити до прикметників слова, що означають різні ознаки предметів;
2) добирати до поданого прикметника 2—3 синоніми, антонім;
3) пояснювати і вживати в мовленні прикметники в прямому і переносному значеннях у художніх і науково-популярних текстах;
4) змінювати прикметники за числами і в однині за родами;
5) визначати рід і число прикметника за родом зв'язаного з ним іменника та за характерним закінченням;
6) користуватися таблицею відмінювання прикметників, поданою в підручнику, у процесі виконання навчальних вправ на практичне засвоєння відмінкових закінчень прикметників;
7) зіставляти і розрізнювати відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий і м'який приголосний основи;
8) визначати в процесі виконання навчальних вправ відмінки прикметників за відмінками іменників (на основі встановлення зв'язку слів у реченні);
9) будувати, поширювати прості речення однорідними членами речення, вираженими прикметниками;
10) дотримуватися правил вимови і написання прикметників на -ський, -цький, -зький;
11) вживати букву ь для позначення м'якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників (синьої, давнього, братньою, літньому, у могутньому);
12) правильно вимовляти і позначати на письмі форми прикметників жіночого роду у давальному і місцевому відмінках (зимовій, холодній, хорошій), дотримуватися м'якої і пом'якшеної вимови кінцевих приголосних основи прикметників у називному відмінку множини (хороші, далекі).
На контрольному етапі експерименту ми пропонували учням експериментального і контрольного класів такі завдання для тематичного опитування різних рівнів.
Завдання 1.
I рівень
1. Прочитати речення. Підкреслити прикметники.
Білий сніг укрив холодну землю.
2. Змінити словосполучення за зразком.
Зразок: цікава казка — цікаві казки.
Струнка тополя — ...
Літня ніч —...
Смачний пиріг —...
Барвистий м'яч — ...
3. Дописати потрібні прикметники.
Струмок вузький, а річка.... Кущ низький, а дерево ....
II рівень
1. Прочитати речення. Вставити пропущені прикметники. До нас прийшла ... весна. Пригріває ... сонечко.
2. До поданих слів добрати назви ознак.
За смаком: вишня ..., цукерка ....
За величиною: горобчик ..., журавель ....
За зростом: тато ..., син ....
3. Скласти речення з поданих слів.
Хлопчики, бабу, веселі, снігову, ліплять.
III рівень
1. До поданих прикметників добрати близькі за значенням.
Веселий — ..., сонячний — ..., добрий—... .
2. З 'єднати слова за змістом.
Іменники: гілочка, сік, цвіт, повидло.
Прикметники: яблучне, яблунева, яблучний, яблуневий.
3. Скласти речення з кожної групи слів. Підкреслити прикметники.
Гріє, весняне, тепло, сонечко. Молода, зеленіє, травичка.
IV рівень
1. Прочитати текст. Вставити потрібні прикметники.
Діти раділи ... дощику. Миколка показав ... сестричці райдугу. Вона наче посміхалася ... сонечку. Сонце сховалося за ... хмару. Райдуга зникла.
2. Замінити виділені слова прикметниками і написати словосполучення.
Поличка з дерева. Сопілка з калини.
3. Доповнити текст описом синички.
Була холодна зима. До вікна прилетіла синичка. Вона була ...
Завдання 2.
І рівень
І. Прочитати текст. Виписати прикметники.