Методика опрацювання прикметника у початкових класах (стр. 12 из 16)
Виглянуло лагідне сонечко. Чарівний ліс, широкий луг, безмежні поля і тиха річечка освітились його лагідним промінням.
2. Добрати прикметники до іменників.
Дуб (який?)..., береза (яка?)..., тополі (які?).... Слова для довідок: високі, могутній, струнка.
3. Визначити рід прикметників.
Глибокий (ставок), глибока (річка), глибоке (озеро), широке (поле), широка (дорога), широкий (степ).
II рівень
1. До поданих іменників добрати прикметники, що називають ознаку за смаком.
Мед —..., лимон —..., перець —....
2. Утворити словосполучення прикметників з іменниками. Визначити рід.
Прохолодний (ранок, повітря, осінь). Класний (дошка, журнал, приміщення).
3. До поданих словосполучень добрати близькі за значенням прикметники.
Добрий борщ —..., добре слово —..., добрі успіхи —....
ІІІ рівень
1. З поданих груп слів скласти речення. Підкреслити прикметники.
Роса, травнева, вівса, від, краща.
Рік, день, квітневий, годує.
2. Записати групами прикметники-синоніми.
Мокрий, гарний, красивий, вогкий, жорстокий, сирий, хороший, чарівний, безжалісний, лютий, елегантний, розкішний, звірячий, чудовий, нелюдський.
3. Поширити речення прикметниками.
Річка тече. Трактор гуде. Сонце світить. Пташка співає.
IV рівень
1. Від слів у дужках утворити прикметники. Записати утворені словосполучення.
Праця (чесність), пісня (народ), місце (небезпека).
2. Добрати і вставити замість крапок прикметники.
... день. Земля вкрита ... килимом. Крізь віти дерев видніється ... небо. ... промінням зігріті ... берізки. Вони стоять, мов зачаровані, у цьому ... царстві. Тільки ... сосни та ялинки пишаються своїм ... гіллям.
3. Скласти загадку про зайчика, використати прикметники.
Сірий, куций, довгий, білий.
— У цієї дитини жадібна мати: вона ніколи не дасть йому навіть цукерки, не поділивши її навпіл.
Пройшов час. Хлопчик виріс. Тоді люди говорили:
— У цього хлопця щаслива матір: він ніколи не з'їсть шматка, не поділивши його з нею (За В. Осєєвою).
3. Скласти міркування з таким початком: «Я вважаю, що мати правильно виховувала хлопчика, адже ...».
Завдання 3.
І рівень
1. Яка частина мови використовується для назв ознак предметів?
Відповіді: 1) іменники; 2) прикметники; 3) дієслова.
2. Про що можна довідатись із закінчень прикметників?
Відповіді: 1) за закінченням можна визначити, до якого роду належить прикметник; 2) можна встановити, яким членом речення є прикметник; 3) можна дізнатися, з яким іменником пов'язаний прикметник.
3. Прочитати вірш. Які прикметники вживає автор у вірші?
Ніжно, лагідно розлився мерехтливий синій льон, ніби сон мені наснився, у житті найкращий сон. (Г. Гриненко)
Відповіді: 1) льон, сон, у житті; 2) ніжно, лагідно; 3) мерехтливий, синій, найкращий.
II рівень
1. Прочитати прикметники. Як вони називаються? Спритний, жвавий, рухливий, прудкий. Відповіді: 1) синоніми; 2) антоніми; 3) споріднені слова.
2. У якому відмінку вжито прикметники в поданому реченні?
У високому холодному небі повільно пливуть хмари. Відповіді: 1) у родовому; 2) у давальному; 3) у місцевому.
3. Які прикметники доцільно використати для художнього опису рушника?
Відповіді: 1)довгий, широкий, білий; 2) новий, дорогий, імпортний, смугастий; 3) лляний, український, чудовий, барвистий.
III рівень
1. Подані словосполучення записати у родовому відмінку однини. Давній друг, літній відпочинок, синє небо, сусіднє село.
2. Прочитати прислів’я. Виписати з них парами прикметники-антоніми.
Малого коня хвали, великого запрягай. Краще добра стежка, ніж поганий шлях. Не виливай каламутну воду, доки чисту не знайдеш.
3. Прочитати речення. Виписати прикметники разом з іменниками; визначити число, рід, відмінок.
Тече річка невеличка з вишневого саду.
IV рівень
1. Списати, дописуючи замість крапок потрібні закінчення прикметників. Визначити відмінок цих прикметників.
Спить-дрімає земля під глибок... снігом. Прав... берег річки був покритий густ... лісом.
2. Скласти речення, ставлячи прикметник з іменником у знахідний відмінок.
Домашня робота. Гарний читач.
3. Удосконалити текст, поширюючи речення прикметниками.
Ранок
Ранок після ночі. Зірки пірнули у безодню неба. Піднімається туман. Тихо навкруги.
За сформованістю даних умінь та якістю виконання завдань на контрольному етапі експерименту визначено три рівні реалізації принципу наступності при вивченні частин мови у початкових класах:
1. Високий – учень правильно вживає прикметники в усному і письмовому мовленні, не допускає тавтології, усвідомлює та практично використовує функції прикметника у мовленні, здійснює аналітико-синтетичну діяльність під час роботи з прикметниками, самостійно і точно вживає засвоєні слова у власному мовленні, розуміє смисл слів, не припускається помилок у їх вживанні, а якщо й припускається, то тут же самостійно їх виправляє.
2. Середній – на відміну від учня з високим рівнем розвитку даних умінь, припускається двох-трьох помилок при опрацюванні прикметників, і виправляє допущені помилки або самостійно, після деяких роздумів, або після вказівки вчителя. Не досить самостійно використовує різні прикметники у власному мовленні, його знання потребують доповнення, уточнення й конкретизації.
3. Низький – учень при використанні й опрацюванні засвоєних прикметників помиляється більше трьох разів, не в змозі самостійно виправити свої помилки, а також неправильно усвідомлює функції прикметників у мові і мовленні. Знання учня з проблем прикметника потребують активізації та збагачення. Учень не здатний виправити помилки навіть з допомогою педагога.
Як показали результати експерименту, відповідні уміння і навички, сформовані на основі використання певних вправ і завдань у процесі реалізації принципу наступності при вивченні прикметника, краще розвинені в учнів експериментального класу, ніж в контрольного. Дані результати представлені у таблиці 1.
Таблиця 1
Сформованість умінь усвідомлювати функції прикметника як частини мови в учнів контрольного та експериментального класів
| № п/п | УМІННЯ | Експеримен-тальний клас | Контрольний клас |
| 1 | відносити до прикметників слова, що означають різні ознаки предметів | 89% | 82% |
| 2 | добирати до поданого прикметника 2—3 синоніми, антонім | 91% | 84% |
| 3 | пояснювати і вживати в мовленні прикметники в прямому і переносному значеннях у художніх і науково-популярних текстах | 89% | 80% |
| 4 | змінювати прикметники за числами і в однині за родами | 86% | 74% |
| 5 | визначати рід і число прикметника за родом зв'язаного з ним іменника та за характерним закінченням | 93% | 84% |
| 6 | користуватися таблицею відмінювання прикметників, поданою в підручнику, у процесі виконання вправ на засвоєння відмінкових закінчень прикметників | 91% | 84% |
| 7 | зіставляти і розрізнювати відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий і м'який приголосний основи | 86% | 74% |
| 8 | визначати в процесі виконання навчальних вправ відмінки прикметників за відмінками іменників (на основі встановлення зв'язку слів у реченні) | 93% | 84% |
| 9 | будувати, поширювати прості речення однорідними членами речення, вираженими прикметниками | 89% | 82% |
| 10 | дотримуватися правил вимови і написання прикметників на -ський, -цький, -зький | 91% | 84% |
| 11 | вживати букву ь для позначення м'якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників | 89% | 80% |
| 12 | правильно вимовляти і позначати на письмі форми прикметників жіночого роду у давальному і місцевому відмінках, дотримуватися м'якої і пом'якшеної вимови кінцевих приголосних основи прикметників у називному відмінку множини | 86% | 74% |
Таким чином, можна стверджувати: робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів у галузі опрацювання прикметника у початкових класах. Учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані контрольні завдання, аніж учні контрольного. Одержані результати сформованості умінь усвідомлювати функції прикметника в учнів експериментального класу та їх порівняння із початковим етапом експерименту подані на діаграмі.
Діаграма
Загальний рівень сформованості умінь усвідомлювати функції
прикметника в експериментальному та контрольному класах
 |
на початку та у кінці експерименту
Ми отримали результати, які підтвердили ефективність нашого припущення. Із 21 учня експериментального класу 7 школярів продемонстрували високий рівень аналізованих умінь, 11 – середній і 3 – низький. У контрольному класі (19 учнів) високий рівень визначення даних умінь мали 3 учні, середній – 10 і низький – 6 школярів. Порівняно з початком експериментального дослідження (вересень 2006 року), коли проводився перший етап експерименту, показники сформованості даних умінь зросли в обох класах (первинний рівень – 12% і 11%), але в експериментальному класі він виявився значно вищим (відповідно 89% і 82% – див. діаграму) завдяки використанню різноманітних типів вправ, спрямованих на удосконалення методики опрацювання прикметника у процесі навчання української мови молодшими школярами.
Проведення експериментального дослідження дало змогу оцінити ефективність використання пропонованої системи вправ та завдань і простежити динаміку процесу формування поняття прикметника у процесі навчання української мови молодших школярів. Тому доведено, що цілеспрямоване і систематичне використання пропонованих вправ і завдань, пов’язаних з опрацюванням прикметника, здатне забезпечити формування адекватних мовознавчих уявлень і понять, розвивати мовлення і мовні знання учнів початкових класів.