28. Порядченко Л. Ознайомлюємо першокласників із різновидами опису // Початкова школа. – 2004. – №5. – С. 20–23.
29. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. – К.: Освіта, 2006. – 364 с.
30. Райко В.М. “Опис підсніжника”: Методична розробка уроку з розвитку мовлення // Бібліотечка вчителя початкової школи. – 1998. – №21-22. – С.
31. Сапун Г. Збірник диктантів і завдань для тематичного опитування з української мови в початкових класах. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. – 176 с.
32. Скуратівський Л., Симоненкова Т. Прикметник // Українська мова і література в школі. – 1993. – №11. – С. 27–32.
33. Слободян О.М. Прикметник. Цикл уроків за темами початкового етапу вивчення // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2004. – №29. – С. 5–8.
34. Стефанів Н. Виражальні можливості відносних прикметників на матеріалі сучасної дитячої прози // Студентський науковий вісник Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. – Тернопіль, 2003. – Вип. №6. – С. 17–18.
35. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П. Грищенка. – 2-е видання, перероблене і доповнене. – К.: Вища школа. – 1997. – С. 365–378.
36. Сучасна українська мова / За ред О.Д. Пономарьова. – 2-е видання, перероблене. – К.: Либідь, 2001. – С. 134–149.
37. Тищенко М.К. Викладання частини мови в середній школі: Посібник для вчителів. – К.: Радянська школа, 1956. – 231 с.
38. Ткаченко О. Українська мова і мовне життя світу. – К.: Спалах, 2004. – 272 с.
39. Українська мова: Підручник для учнів педучилищ. – 2-ге видання, перероблене і доповнене / За ред В.О. Горпинича. – К.: Вища школа, 1988. – 222 с.
40. Українська мова з методикою навчання в початкових класах. – Інтегрований курс: Підручник для педагогічних вузів / За ред А.П. Кані-щенко, Г.О.Ткачук. – К.: Промінь, 2003. – 232 с.
41. Уроки розвитку зв’язного мовлення в початкових класах: Методичні рекомендації для вчителів початкових класів і студентів вузів / Укл. А.П. Каніщенко, О.В. Ночвінова. – К.: ІСДО, 1995. – 128 с.
42. Хорошковська О. Розвиток українського мовлення молодших школярів // Рідна школа. – 2002. – №3. – С. 24–27.
43. Чуйко Г.А. та ін. Методика викладання української мови в початкових класах. – Видання 4-е, перероблене і доповнене. Підручник для педучилищ. – К.: Вища школа, 1975. – 384 с.
44. Шаган Н. Розвиток зв’язного мовлення на уроках рідної мови // Початкова школа. – 2005. – №4. – С. 12–13.
45. Шандрівська Г. Контрольні роботи з української мови у початкових класах. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. – 48 с.
46. Шкільник М.М. Проблемний підхід до вивчення частин мови: Посібник для вчителя. – К.: Радянська школа, 1986. – С. 63–74.
47. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навчальний посібник. – К.: Література, 2000. – 688 с.
48. Штонь О. Семантика відносних прикметників, утворених від іменників – назв металів // Дивослово. – 1997. – №8. – С. 13–16.
49. Яковенко Л. Стилістичні вправи до теми “Прикметник” // Початкова школа. – 2004. – №12. – С. 5–7.
50. Яненко М.І. Виховання любові до рідної мови на творах Т.Г. Шевченка. – 1990. – № 3, –11 с.
51. Яновицька Н.І. Формування граничних умінь другокласників на уроках української мови. – 1989. – № 9 –23 с.
ДОДАТКИ
Додаток А
Конспект кроку української мови у 3 класі
Тема. Подорож у королівство прикметника (урок-мандрівка).
Мета: актуалізувати знання учнів про прикметник; узагальнити й систематизувати відомості про частини мови, зокрема, прикметник, формувати вміння складати повні відповіді на запитання, вміння добирати найбільш влучні прикметники під час опису предметів, розвивати логічне мислення і пам'ять; виховувати почуття доброти, співпереживання, любові до рідної мови.
Обладнання: дві опорні схеми, маршрутна карта, конверт з листом, малюнки птахів, текст-картка, слова, берізка з картону, набори кольорових листочків, картки, українські віночки, платівка українських мелодій, рибки із завданням, чарівні скриньки, схема розбору прикметника.
Хід уроку
I. Організація класу.
— Добрий день, діти! Сідайте. Перевірте, чи всі ви готові до роботи.
У кожного на парті повинні лежати словничок, зошит, ручка, лінійка, олівець. Молодці.
II. Визначення теми й мети уроку.
До дошки виходять хлопчик і дівчинка в українських костюмах.
Хлопчик.
Будем рідну мову
Дружно ми вивчати.
Розберемо кожне слово,
Щоб її нам краще знати.
Дівчинка. Бо вона така чарівна,
Мелодійно так звучить.
Поміж мовами — царівна.
Як без неї в світі жить?!
Хлопчик.
Тож, вивчайте рідну мову
Вже тепер, з маленьких літ.
Українське наше слово
Хай звучить на цілий світ.
Дівчинка. Бо вона нам найрідніша,
Зрозуміла і ясна.
Поетична, найсвятіша
І чарівна, як весна.
Учитель. Ми отримали листа. (Пауза.) Що це за лист? Від кого він? А, ось написано: «Учням 2-го класу від Петрика П'яточкіна». Прочитаймо, що там написано.
«Дорогі друзі! Зараз я знаходжусь у королівстві Прикметника. Я дуже хочу додому, до мами, але Король не відпускає. Він дав багато завдань, а як їх виконати — не знаю, тому що в школі був неуважним і неслухняним. Допоможіть мені, і я обіцяю вам, що стану хорошим хлопчиком».
· Діти, що ж ми будемо робити? Чи допоможемо Петрикові? По віримо в його обіцянку?
· А як ми потрапимо до королівства? Ні адреси, ні дороги не знаємо. Та тут карта! Це карта, яка приведе нас до королівства Прикметника.
Але вона якась дивна. Дивні тут міста і села, ріки і болота, гори І долини. Та спробуємо подолати всі труднощі й допомогти Петрикові. За кожне завдання ви отримуватимете оцінки, а в кінці подорожі підіб'ємо підсумки.
III. Систематизація, узагальнення, засвоєння знань.
Перевірка домашнього завдання.
—Тільки вирушили в дорогу, а тут уже й перешкоди. Гори Мандрівників не пускають далі. Хочуть перевірити, як ви виконали домашнє завдання. Що ви повинні були зробити вдома? (Скласти казку про весну й підкреслити всі прикметники.)
Кілька учнів читають казку. Пояснюють, чому вони дібрали той чи інший заголовок. Називають прикметники.)
— Розгорніть, діти, тематичні словнички (учитель вказує сторінку). Знайдіть значення слова «весна».
Діти читають вголос: «Весна — пора року, що настає після зими».
— Послухайте, як змалювала Леся Українка весну у своєму творі.
Була весна — весела, щедра, мила,
Промінням грала, сипала квітки,
Вона летіла хутко, мов стокрила,
За нею вслід співучії пташки!
Вивчають вірш папам 'ять.
· Діти, а які прикметники € у вірші? (Весела, щедра, мила, стокрила, співучії.)
· Поясніть, будь ласка, написання слова «весна». Пригадайте правило.
Ненаголошені голосні [е], [и] вимовляються не так, як позначаються на письмі. Ненаголошений [е] вимовляється з наближенням до [и] — [еи]: [веисна], [сеило]. Ненаголошений [и] вимовляється з наближенням до [е] — [ие]: [зиема], [диемок]. Під час письма слова з ненаголошеними [є], [и] треба перевіряти наголосом.
Щоб знати, яку букву, [є] чи [и], писати в ненаголошеному складі кореня, потрібно змінити слово або дібрати до нього спільнокореневе так, щоб ненаголошений голосний став наголошеним.
Наприклад: земля — землі, весна — весни, життя — жити тощо.
— Діти, а чи пам'ятаєте ви віршик про ненаголошені звуки? Пригадаймо його разом.
Що писати: «є» чи «и»?
Швидко слово ти зміни.
Став під наголос мене
І пиши чи «и», чи «є».
Каліграфічна хвилинка,
— Мандруємо далі. Ми потрапили у долину Сміхуна.
Сміхун.
А ось і я! А ось і я!
Зустрічайте Сміхуна!
Далі вас я не пущу,
Бо завдання маю.
Як розв'яжете його —
Помандруєм далі.
Хочу взнати я у вас,
Як писати вмієте.
Чи дізнаєтеся, що
Я від вас хотітиму? (Пауза.)
Віршик прочитаю,
Будьте всі уважні.
І скажіть мені, ласкаві,
Найчастіше звук який
Ви тут зустрічали?
Слухайте уважно.
Дрізд до дятла: «Добрий день!
Дуб здоровий не впаде?»
Дятел дзьобом дріботить:
«Двісті років простоїть!» (О.Кононенко)
· Діти, то який звук ви найчастіше чули в цьому вірші? (Звук [д].) А якою буквою він позначається на письмі?
· Пригадайте, як правильно треба писати цю букву. Спробуємо написати її в повітрі.
Учитель повертається обличчям до дошки. За командою діти піднімають руки вгору і разом з учителем пишуть букву в повітрі. Повторюють кілька разів.
— Напишіть сьогоднішню дату і рядочок букви «де», чергуючи велику й малу. Пишіть охайно, каліграфічно, бо Сміхун стежить за вами.
Діти. Щоб букви правильно писати, З каліграфії треба почати. Букву пишу рівнесенько, Щоб була гарнесенька.
— У наступному рядку з великої літери напишіть слово «дятел», придумайте 2—3 прикметники, які б охарактеризували цю пташку.
(Дятел працелюбний, майстерний, яскравий, прудкий.)
— Погляньте на дошку. (На дошці —малюнок дятла.) Опишіть цю пташку: який у неї дзьоб, яке забарвлення, які лапки. Розгорніть словнички. Прочитайте, як там охарактеризований цей птах.
(Лісовий птах з довгим, гострим та міцним дзьобам, яскравим оперенням, який добуває їжу (комах та їхні личинки) зі щілин кори хворих дерев.)
· А що це за птах? (Вивішує малюнок дрозда.) Це дрізд. Який він? Звернемося за допомогою до словничка. (Дрізд — невеликий співочий птах, що живе в лісах, гніздиться на деревах, кущах, землі.)
· У наступному рядку з великої літери напишіть слово «дрізд» і доберіть до нього 2—3 прикметники. (Дрізд співочий, лісовий, невеликий.)
— Сміхун задоволений вашою роботою, але хоче, щоб ви придумали речення про прихід весни. Це останнє його завдання. У своїх реченнях використовуйте словосполучення, написані на дошці.
Словосполучення: довгожданна весна, рання весна, дзвінкоголосі птахи, веселі струмочки, синьоокі проліски, тендітні конвалії, заквітчана красуня, теплий вітерець.
Діти зачитують речення. Найкраще записують у зошити, підкреслюють прикметники.
Словникова робота.
— Мандрівка триває. Зараз ми знаходимось біля болота Лінощів. А щоб болото не затягло нас у свої володіння, потрібно виконати завдання. Я буду показувати слова на картках, а ви до них добиратимете по 3 прикметники, які запишете в зошити.