Коли ж вони встигли вирости? Це озиме жито, його тут минулої осені посіяли. Зернята встигли до морозів прорости і підняти над землею зелені пальчики. Потім їх снігом занесло.
Холодно було під снігом. Але паростки терпіли і чекали весни. Тепер вони першими можуть погрітися. Найхоробріші! (61 слово.)
7. Сарна
Діти поверталися з лісу і натрапили на маленьку сарну. Біля неї лежала мертва мати.
Діти принесли звірятко до школи і спробували нагодувати. Спочатку сарна відверталася. Та скоро почала жадібно смоктати молоко.
Другий рік живе сарна у школі. Вона виросла й зміцніла. На голові з'явилися маленькі ріжки. Сарна любить гуляти на шкільному подвір'ї. А дружить із собакою Джафаром і кішкою Муркою. (61 слово.)
9. Летить дятел. Несе в дзьобі соснову шишку. Прилетів, сів на осику. Але не на гілляку, як усі птахи, а на стовбур, як муха на стіну. Зачепився за стіну гострими кігтями, а знизу ще й хвостом підпирається. Пір'я хвоста жорстке, міцне. Вставив свіжу шишку в тріщину осики, а стару витягнув дзьобом, викинув. Розправився з цією, полетів за іншою. (57 слів.)
Наведемо приклади завдань для розвитку пізнавальної активності учнів 1-4 класів засобами прикметника.
1. Прочитайте вірші, знайдіть прикметники та іменники, з якими вони пов'язані.
Нахиляє дуб високий
серед пишної долини
віти дужі і високі
до червоної калини. (Б. Грінченко)
В синьому тумані,
в сині димовій
— яблука рум'яні,
груші медові.
М. Рильський
В нашої бабусі
Є біленькі гуси,
Курочки рябенькі,
Качечки жовтенькі. (М. Чопик)
2. Цікава етимологія.
Червоний — похідне від праслов'янського кореня черв, що мав значення «черв'як, з якого добували червону фарбу». Звідси ж і назва місяця червень, у якому збирали червеця для виготовлення червоної фарби.
3. Доповніть і запишіть загадки. Відгадайте їх. Які слова в загадках допомагають знайти відгадки? До якої частини мови належать ці слова?
· Ні старому, ні... (малому) не дасть приступити до дому. (Собака)
· Звірок... (маленький),
Зимою ... (біленький),
Літом ... (сіренький).
По полю стриб-стриб,
По снігу диб-диб. (Заєць)
· Ой, за лісом, за пралісом ... (золота) діжа горить. (Сонце)
· В мене є ... (великий) хист,
Я співаю, як артист. (Соловейко)
· Маленький, ... (сіренький) на соняшник сів,
Надзьобався добре й далі полетів. (Горобець)
· Увесь ... (колючий), такий злючий,
Ледве злякається — у клубок згортається. (їжак)
· Летить орлиця по ... (синьому) небу,
крила розкрила, сонце закрила. (Хмара)
· Влітку сірий, взимку ... (білий). (Заєць)
· ... (Білі) зуби має, але всі ховає.
... (Довгі) коси має, та не заплітає. (Кукурудза)
· Біг кінь білобокий через Дунай ... (глибокий):
Як упав — заіржав, увесь світ задрижав. (Грім)
· ... (Круглий), як горох, із хмар торох-торох.
Пада, сонцю не рад, криги й дощика брат. (Град)
· ... (Сиві) воли усе поле затягли. (Туман)
· ... (Чорна) корова усіх людей поборола,
а ... (білий) віл усіх людей підвів. (Ніч, день)
• ... (Колючий) клубочок прибіг у садочок. (Їжак)
4. Вставте у вірш потрібні за змістом і формою прикметники.
Ой ... ,ой ...
бублики у Тані:
..., ..., з маком,
ще й... .
Медяні, запашні
Танечка поїла,
а для нас, а для нас
дірочки лишила.
Слова для довідок: медяні, смачні, запашні, смачні, рум'яні.
5. Цікава етимологія
Бублик — власне українське слово. Похідне від давньоруського бубьлъ, походить від слова буба — «щось кругле», «булька, пухирець». Отже, бублик — це одночасно круглий і пишний виріб.
6. Спишіть текст. Підкресліть прикметники, вжиті у переносному значенні.
Ранок
Був прозорий свіжий ранок, омитий ще уночі рясним дощем. Поспішно танули на зігрітій синяві останні хмарки. По квітучій, святково оздобленій росою землі безшумно гуляло ласкаве сонце.
За Л. Ляшкевичем
Визначте рід і число прикметників.
7. Цікава етимологія
Прозорий — давнє слов'янське слово, утворене за допомогою префікса про- у значенні «через, наскрізь» і кореня -зор- (від «бачити, дивитися). Отже, прозорий буквально означає, «через який видно наскрізь».
8. Гра «Сигнальники». Учитель читає загадки. Діти сигналізують картками, почувши прикметник, і відгадують загадки.
У зеленім кожушку,
В костяній сорочечці,
Я росту собі в ліску,
Всім зірвати хочеться. (Горіх)
Маю плаття зелененьке,
Гнучкі ніжки віти,
Білу кору, стан тоненький...
Як я звуся, діти? (Береза)
У вінку зеленолистім,
У червоному намисті
Вдивляється у воду
На свого чарівну вроду. (Калина)
На городі молода
Пишні коси розпліта.
У зеленії хустинки
Золоті хова зернинки. (Кукурудза)
Маленький, чепурненький,
Крізь землю пройшов,
Червону шапочку знайшов. (Гриб)
Ні рак, ні риба, ні звір, ні птиця;
голос тоненький, а ніс довгенький,
Хто його уб'є, той свою кров проллє. (Комар)
· Червоненька, маленька, малим дітям солоденька. (Цукерка)
· Біле, а не цукор, м'яке, а не вата, без ніг, а йде. (Сніг)
· Жовте, кисле на дереві висне. (Лимон)
· Червоне личко, зелена стрічка. (Помідор)
· У середині червоний, на смак солодкий. (Кавун)
9. Цікава етимологія
Пишний — із праслов'янського кореня, первинне значення якого «надутий». Із часом розвинулися переносні значення «гордий», «гарний», «огрядний». Етимологічно споріднено зі словами пух, пухнути.
Коса — давнє слов'янське слово. Утворене від того ж кореня, що її у слові чесати. Початкове значення — «скуйовджене волосся»; сучасне значення «заплетене волосся» є вторинним.
З метою формування в учнів експериментального класу поняття антонімії і синонімії прикметників ми використовували такі завдання.
1. Згрупуйте слова із спільним значенням, підкресліть закінчення.
Безмежний, ніжний, старий, видатний, делікатний, неосяжний, безконечний, визначний, старезний, знатний, м'який, неозорий, тонкий, видний, безмірний, давній, витончений, архаїчний.
· Зі словами неосяжний, витончений складіть речення.
· З'ясуйте значення слова архаїчний.
Архаїчний — давній, застарілий.
2. Спишіть прислів'я, замість крапок вставте антонімічні прикметники.
· І найменша іскорка зродить ... (найбільший) вогонь.
· Біля ... (сухого) дерева й сире горить.
· 3 великої хмари ... (малий) дощ буває.
· Чим ... (темніша) ніч, тим ясніші зорі.
· В орача руки чорні, та хліб ... (білий).
· Колос ... (повний) до землі гнеться, а порожній угору пнеться.
· Порожня бочка гучить, а ... (повна) мовчить.
· ... (Широкі) ворота увійти, та ... вузькі вийти.
· Лучче з... (доброго) коня впасти, ніж на поганому їхати.
· Ранні пташки росу п'ють, а... (пізні) слізки ллють.
· ... (Новою) дорогою йди, та старої не забувай.
· Задні колеса за ... (передніми) їдуть.
· Пошив; на собаку мале, а на кота ... (велике).
· Де слова масні, там пироги ... (пісні).
· День довгий, а вік ... (короткий).
· За ... (малим) поженешся — велике загубиш.
· Поганий на вроду, та ... (добрий) на вдачу.
· Вогонь добрий слуга, та ... (поганий) хазяїн.
У словах пнеться, пташки охарактеризуйте приголосні.
3. Цікава етимологія
Добрий — з праслов'янського кореня, що мав значення «зручний, хороший, відповідний». Слово етимологічно споріднене з іменником доба, первинне значення якого «зручний час» поступово розвинулось у «час взагалі» І «період часу у 24 години».
Поганий — раннє слов'янське запозичення з латині, де означало спочатку «селянин», пізніше «язичник». У слов'ян вживалося в останньому значенні. З часом було перенесено на заборонену вірою їжу, потім на все неїстівне (звідси назва отруйного гриба поганка) і, нарешті, на все, що викликало неприємні, негативні відчуття.
З метою розвитку уявлень школярів про рід, число, відмінок прикметників ми використовували такі вправи:
1. Спишіть. Підкресліть прикметники, визначте рід і число.
Це було зимового вечора. Рожеве сонце сховалось за обрій. Заіскрився пухнастий сніговий килим. Стало тихо. Замерехтіли зорі у глибокому небі. Раптом з півночі насунула чорна хмара. Потемнів сніг. Великі сніжинки тихо лягали на сонну землю.
За В. Сухомлинським
· В останньому реченні визначте граматичну основу.
· Зробіть звуковий аналіз слів землю, лягали.
2. Від кожного іменника утворіть і запишіть прикметники чоловічого, жіночого, середнього роду.
Зразок. Щастя — щасливий, щаслива, щасливе.
Розум —...
Сонце —...
Жито —...
Дощ—...
· Позначте закінчення прикметників.
· Яка літера у слові щастя означає два звуки?
3. Цікава етимологія
Щастя — праслов'янське, похідне від двох коренів: «хороший», «частина»; буквально «хороша частина, частка».
4. Випишіть з вірша по одному словосполученню із прикметниками чоловічого, жіночого і середнього роду. У дужках позначте їхній відмінок.
Дуб
Могутній дуб, прадавній дуб стоїть побіля яру. Розкинув свій листатий чуб, чолом торкає хмару. Старече згорблене гілля, кора немов сталева, із лісу дідові здаля вклоняються дерева.
М. Пригара
5. Гра «Якого роду прикметник?».
Учитель називає іменники з прикметниками. Учні картками, на яких написано ж., с, ч., сигналізують, якого роду іменник і прикметник.
Матеріал до гри
Синє небо, безмежне поле, глибоке море, фарфорова ваза, осінній ранок, ніжна пісня, несподівана зустріч, схвильований парубок, чарівна музика, пухнасте кошеня, білий сніжок.
6. Цікава етимологія
Білий — з праслов'янського кореня, первинне значення якого «світлий, блискучий, сяючий». Етимологічно споріднене зі словами береза, лебідь.
7. Прочитайте виразно вірш. Випишіть прикметники. Визначте їх рід, число, відмінок.
Клени
Схилились два самотні клени, читаючи весни буквар, і знов молюсь землі зеленій, зелений сам, немов трава. Оброслий мохом лис учений поетику для кленів склав. Співає день, співають клени, лопоче сонячна стріла.