Смекни!
smekni.com

Методика організації навчання учнів на уроках технічної праці на матеріалі вивчення теми «Екскурсії на підприємство» (стр. 8 из 9)

Якщо якась пара зробила ес­кіз заготовки гвинта і ескіз за­готовки гайки, а за верстатами працюють інші пари, то вона ви­конує необхідні слюсарні робо­ти (розмічання, пиляння слю­сарною ножівкою, обпилюван­ня напилками тощо), поки не звільниться один з верстатів.

Треба стежити за тим, щоб на верстатах весь час працювали пари, щоб учні були зайняті роботою.

Учні в парах постійно допо­магають один одному, навчають­ся один в одного і навчають один одного. В разі потреби зверта­ються за порадою до консуль­тантів або до вчителя.

Консультанти разом з учите­лем спостерігають за дотриманням виробничої і технологічної дисципліни та правил безпечної праці, надають парам необхідні поради, допомогу, перевіряють якість виконаної роботи, додер­жання основних розмірів.

У разі потреби проводжу по­точний інструктаж (індивіду­альний, парний, груповий або фронтальний).

VII. Заключна частина

Демонстрація робіт. Пари де­монструють свої роботи перед однокласниками, відповідають на їхні запитання. Активну участь в оцінюванні робіт беруть чле­ни інших пар та консультанти. Вони висловлюють свою кри­тичну думку про позитивні й не­гативні сторони виготовленого виробу. Консультанти,"врахову­ючи думку своїх колег і свою про виготовлений виріб, дотриман­ня парами виробничої і техно­логічної дисципліни, правил без­печної праці, пропонують виста­вити певні бали кожному учневі.

Виставлення оцінок. Зважаю­чи на пропозиції консультантів, об'єктивно і вмотивовано чле­нам пар виставляю в класний журнал бали за навчальні досяг­нення. Консультантам вистав­ляю бали за те, як вони справля­лися зі своїми обов'язками.

Завдання додому. Обміркува­ти: як в умовах шкільної навчаль­ної майстерні швидко виготови­ти багато однакових шайб. У зо­шитах, у разі можливості, нарисувати ескіз.

VIII. Прибирання робочих місць

і майстерні в цілому,

виконання своїх обов'язків

інструментальником

та верстатником.

Проведення педагогічного експерименту.

Педагогічний експеримент проводився в три етапи: перший етап дозволяє встановити нинішній стан справ із формуванням загально трудових вмінь і навичок (констатуючий експеримент), другий – впровадити нововведення в навчальний процес, а третій – перевірити ефективність цих нововведень. Оскільки результати нашого експерименту потрібно з чимось порівнювати, то ми проводили в одних класах навчання за старою програмою (контрольні класи), а в інших – за новою (експериментальні класи).

Педагогічний експеримент ми проводили в 6 –му класі. Ще до початку експерименту ми намагалися підібрати класи так, щоб рівень навчальних досягнень у них був приблизно однаковим. Для цього ми враховували оцінки у класних журналах та сформованість окремих вмінь. Крім того ми намагались враховувати ступінь самостійності учнів при виконанні якихось вправ чи завдань. Це можна було прослідкувати за кількістю звернень про допомогу до вчителя.

На початку вивчення розділу “Проектування та виготовлення виробів з циліндричною поверхнею з виконанням різних видів слюсарних робіт” ми провели констатуючий експеримент, який дозволив нам виявити слабкі місця (прогалини в знаннях, невміння працювати з деякими інструментами, володіння якими передбачає Програма: вибирати заготовку, користуватися штангенциркулем; вибирати глибину різання, змінювати частоту обертання шпинделя та звернути на них увагу в кінці експерименту.

Також ми намагались врахувати сформованість нових вмінь (самостійно вибирати і надійно закріплювати заготовку, чітко та швидко вимірювати діаметр заготовки, правильно встановлювати різці в різцетримач, користуватися лімбом поздовжньої і поперечної подачі, перевіряти якість оброблених деталей виробу) наприкінці вивчення теми.

2.5 Аналіз результатів педагогічного експерименту

Як до контрольних, так і до експериментальних класів ми застосовували єдині вимоги до вмінь учнів. Про сформованість тих чи інших вмінь ми судили за тим, наскільки швидко і якісно учні засвоювали їх: вибирати і надійно закріплювати заготовку, чітко та швидко вимірювати діаметр заготовки, правильно встановлювати різці в різцетримач, користуватися лімбом поздовжньої і поперечної подачі, перевіряти якість оброблених деталей виробу (шорсткість оброблюваної поверхні) Результати нашого експерименту найкраще представити у вигляді діаграм по кожному вмінню.

рис.1

На цій діаграмі цифрами від 1 до 12 ми позначили середню оцінку класу пораховану за формулою

, де і – порядковий номер учня в списку, n – загальна кількість учнів, а римськими числами від І до V ми позначили порядковий номер вміння:

І – вибирати і надійно закріплювати заготовку,

ІІ – чітко та швидко вимірювати діаметр заготовки,

ІІІ – правильно встановлювати різці в різцетримач

IV ‑ перевіряти якість оброблених деталей виробу;

V – користуватися лімбом поздовжньої і поперечної подачі,

З цієї діаграми (рис.1) видно, що більшість (4) вмінь з цієї теми запропонованих програмою в експериментальних класах засвоїлись краще, а одне приблизно однаково, але це виявилось, якщо можна так виразитись не виробниче, а контролююче вміння.

Разом із тим, ми прослідкували за загальним ростом середньої оцінки в контрольних та експериментальних класах:

Можна відзначити, що на початку дослідження оцінки в усіх класах були приблизно однаковими, а наприкінці експерименту ми спостерігаємо зростання середньої оцінки в експериментальних класах, тоді як в контрольних – спостерігається навіть незначний спад. Це можна пояснити тим, що введення творчого завдання, яке задіяло всі сформовані під час вивчення теми вміння спонукало до їх закріплення і перетворення в навичку, тоді як кількаразове повторення одних і тих самих вправ не викликало позитивних результатів в контрольних класах.

Таким чином можна стверджувати, що запропонована методика формування загально трудових вмінь і навичок і створена на її основі навчальна програма цілком себе виправдовують і дають кращі результати в порівнянні з традиційною методикою.


Висновки

Проведене мною дослідження про значення екскурсії в навчальному процесі показала, що виділені гіпотези повністю підтвердились.

Перша гіпотеза : «Екскурсія як реклама тої або іншої професії.»

Друга гіпотеза : «Екскурсія як підвищення ефективності навчально-виховного процесу.»

Третя гіпотеза : «Проведення екскурсії сприяє розвитку пам`яті, логічного мислення, творчої уяви, ознайомлює учнів з організацією, виробництва, технікою, технологією й основними професіями різних підприємств, організацій.»

Кожна людина може мати багато захоплень, що приносять радість та задоволення. Та все ж найбільше часу приділяється професійній діяльності, оскільки саме вона дає засоби існування, в ній можна ре­алізувати себе як особистість, досягти успіху і постійно вдосконалю­вати свою майстерність.

Світ професій різноманітний, і в ньому для кожного є можливість знайти улюблену професію. Хтось мріє стати видатним спортсменом, а комусь більше подобається конструювання. Є люди, які мріють пра­цювати з технікою на виробництві, а інших захоплює робота, пов'яза­на з природою. Існують сотні різних професій. Непросто вибрати серед них свою.

«Сто доріг - одна твоя» - говорить народна мудрість. Адже кожна професія, як і кожна людина, має свої особливості і ставить певні ви­моги до професійної діяльності. Так, наприклад, щоб стати дизайне­ром, треба мати розвинену фантазію, добре розрізняти кольори, вміти малювати. Столяр повинен бути вправним у роботі з інструментами для обробки деревини, мати хороший окомір. Контролер має бути спостережливим, уважним, принциповим.

І хоча нині дуже рідко люди обирають одну професію на все життя, оскільки дуже швидко відбуваються зміни в сучасному суспільстві, та важливість правильного вибору професії переоцінити важко. І Вибір професії - один із найважливіших і найвідповідальніших кроків у житті людини.

Якщо обирається професія відповідно до власних інтересів, нахилів, здібностей і при цьому враховується стан особистого здоров'я, про­фесійна придатність та можливість працевлаштування (потреби у спеціалістах), то професійна діяльність приноситиме очікувані ре­зультати і допоможе здійснити найзаповітніші мрії.

Екскурсії на підприємство створюють умови для розвитку технічної творчості, уваги, пам`яті, логічного мислення, активізують пізнавальну діяльність і творче ставлення до праці, виховують в учнів працелюбність, культуру праці, бережливість, виховують в учнів почуття поваги до працівників та любові до праці.


Література

1. Антонов, Т.М. Заняття з технічної праці в 6 класі – К.:Знання,2006. – 129с.

2. Батышев, С.Я. Трудова підготовка школярів - К.:Здоров`я, 2007.–240с.

3. Воловиченко, А.И. Совершенствование организации трудового обучения в школьных мастерских // Радянська школа // Науково-методичний журнал. – 2006. - №8. С.–25-29.

4. Коберник О.М. Урок трудового навчання в умовах проектно-технологічної системи // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2006. - №1.- С.2-5.

5. Климова К.А. О формировании ответственности у детей. - В кн.: Формирование коллективньїх взаимоотношений у детей старшого школьного возраста. - М.:1998. - 125с.

6. Макаренко А.С. Трудовое воспитание. - М.: Просвещение, 1989. - 246с.

7.Освітні технології: Навч.-метод.посібн./ О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко та ін. – К.: А.С.К.,2001. – 256с.

7. Педагогіка / За ред. М.Д. Ярмаченко - К.: Вища школа, 1986. -544с


Додаток