Методика організації та проведення основних форм позаурочної роботи (стр. 8 из 9)

Робота шкільних кружків будується звичайно з розрахунку 1 год. на тиждень у 1-4-х і 2 год. - у 5-11-х класах.

У програмі гуртка розкривається не тільки зміст, але і вказуються прогнозовані результати - опис знань, умінь і навичок, що одержать вихованці в ході занять, що розвиваються здібності і якості особистості.

Програму доповнює побудований на її основі план навчально-виховної, господарської й іншої роботи гуртка. Ці документи затверджуються керівником навчального закладу.

Велике значення має продуманий вибір об'єктів праці в гуртку. Для технічного напрямку це - виготовлення оснащення для шкільних майстерних, навчальних і побутових приладів, наочних приладдя і т.д.

Необхідною підмогою для керівника гуртка служить календарно-тематичний план, у якому передбачаються дати проведення занять, назви розділів і тим, основні поняття, зміст практичної діяльності, методичне забезпечення й устаткування. При його обговоренні з членами гуртка потрібно по можливості врахувати їхні пропозиції і побажання. Важливо, щоб хлопці самі сталі організаторами життя гуртка, відчули відповідальність за його роботу, а керівник уміло, тактовно керував їхньою діяльністю.

На основі календарно-тематичного плану розробляються і проводяться конкретні заняття. Готуючись до кожного з них, керівник кружка уточнює зміст роботи, підбирає необхідне устаткування, матеріали.

Основним звітним документом у кружку є навчальний журнал. На початку року в нього вносяться відомості про всіх членів гуртка. Тут указується тема кожного заняття, відзначаються присутні. Крім цього, керівникові гуртка рекомендується вести щоденник роботи, у який звичайно вписується план заняття, опорні поняття, перелік виконуваних виробів, короткі висновки зі спостережень за роботою окремих хлопців і т.п.

Підсумки роботи гуртка підводяться наприкінці навчального року і поряд з усною оцінкою досягнень кожного з кружковцев підкріплюються виставкою їхніх творчих робіт.

Запис у гурток проводить керівник у визначені години у приміщенні, де надалі будуть проходити заняття. Якщо гурток працює вже не перший рік, то на період проведення запису рекомендується організовувати невелику виставку моделей, учбово-наочних посібників, виробів, зроблених гуртківцями й відображають характер його роботи.

Учасники гуртка повинні бути однакові за віком, різниця у віці може бути не більш 1-2 років. Одним з головних критеріїв відбору є інтерес до роботи в гуртку.

Особливої уваги вимагає комплектування гуртка першого року навчання. Його доцільно проводити в другій половині вересня, після того як у школі вже уточнений розклад уроків. Інформація про набір у гурток (короткі відомості про гурток, про вік прийнятих, про час і місце запису) повинна бути вчасно доведена до учнів.

Керівник розмовляє з кожним з новачків, виявляє область його інтересів і рівень підготовки. Запис проводиться в спеціальному журналі або на окремих бланках-картках. Учням, які записалися в гурток повідомляється розклад роботи, час і місце проведення першого заняття.

Комплектування гуртка не закінчується з початком його роботи, він може продовжуватися ще і протягом навчального року. Це відбувається тому, що, з одного боку, має місце відбір, а з іншого боку - нерідко і після початку занять з'являються бажаючі записатися в гурток. Оптимальна кількість членів гуртка - 15 чоловік.

Для регулярного відвідування школярами гурткових занять і запобігання відсівання велике значення має регламент роботи гуртка. Режим його роботи повинний бути стабільним, погодженим з розкладом навчальних занять і проведенням інших заходів у школі.

Істотну допомогу вчителю в організації роботи гуртка можуть зробити батьки учнів. Для цього їх треба ознайомити з його задачами і програмою, розкрити можливості конкретної участі в гурткових заняттях, залучення в них дітей.

Нерідко трапляється, що, відвідавши два-три заняття, учні кидають гурток. Причини цього можуть бути різними, але основна - недооцінка керівником індивідуального підходу до гуртківців. Треба кожному з них допомогти знайти себе в гуртку, перебороти неминучі труднощі, зацікавити захоплюючою перспективою. Для цього варто створювати проблемні ситуації, вносити в роботу елементи гри і змагання, улаштовувати зустрічі з цікавими людьми, відвідування виставок і т.п. У методику роботи варто обов'язково включати в доступної дітям формі знайомство зі способами дозволу технічних протиріч: об'єднання - роз'єднання, прискорення - уповільнення, зменшення - збільшення й ін., методів пошуку рішень творчих технічних задач: "мозковий штурм", синектика, морфологічний аналіз, контрольні питання. Корисно також включати в заняття рішення кросвордів, ребусів, задачі на кмітливість, розвиток уяви.

Якщо на заняттях не передбачаються однакові для всіх роботи, використовують бригадну форму. Кожна бригада, що складається з 3-4 учнів різного рівня підготовки, виконує завдання по одній із запропонованих керівником схем. Найбільш досвідчені і підготовлені хлопці призначаються бригадирами. Бригадна форма застосовується й у тих випадках, коли фронтальність не може бути забезпечена через недолік устаткування. З окремими гуртківцями, що самостійно розробляють той або інший технічний об'єкт, вивчають літературу, готують доповіді і повідомлення, можлива організація роботи з індивідуального плану. При цьому найбільше повно можуть бути враховані їхні інтереси, рівень підготовки і схильності.

Педагогічна ефективність самостійної роботи гуртківців багато в чому залежить від якості керівництва нею з боку педагога. Керівник гуртка передбачає порядок виконання технічного завдання на кожнім етапі, навчає хлопців раціональним прийомам праці, інструктує їх, спостерігає за ходом роботи, вчасно надає допомогу в подоланні виниклих труднощів, у виправленні допущених помилок.

Розділ 3. Експериментальна частина

При виконанні нами роботи в школах м. Чернігова серед вчителів трудового навчання було проведено анкетування.

Вчителям з різних шкіл, опитано було 10 вчителів, пропонувалося 10 запитань та 3 варіанти відповідей, які стосуються різних аспектів використання в школі позаурочної роботи.

Запитання анкети:

1. Чи вважаєте ви семінарський метод навчання найбільш ефективним в процесі викладання предмету „Трудове навчання”?

а) так;

б) ні;

в) з деяких тем.

2. Чи вважаєте ви за доцільне проводити досить часто екскурсії, майже на кожному уроці?

а) треба проводити досить рідко;

б) так, це сприяє більш повному засвоєнню матеріалу;

в) потрібно раціонально складати навчальний план.

3. Чи вважаєте ви, що факультативи дають найбільш повну інформацію з теми?

а) завжди;

б) іноді;

в) при вивченні деяких тем.

4. Всі види уроків-семінарів мають однакову структуру та порядок проведення.

а) так;

б) іноді;

в) жоден урок-семінар не схожий на інший.

5. Чи мають позаурочні форми навчання виховне значення?

а) так;

б) ні;

в) з деяких тем.

6. Використання практикуму забезпечує:

а) самостійне виконання учнями практичних і лабораторних робіт, застосування знань, вмінь та навичок;

б) дає можливість вчителю займатися своїми справами;

в) самочинного безконтрольного протікання заняття.

7. Предметні гуртки створюються з різних предметів з метою…

а) оволодіння різними видами діяльності, поглиблення набутих знань;

б) морального виховання;

в) залучення більшої кількості студентів до навчання.

8. Складні й багатогранні завдання виховання можна вирішити…..

а) використовуючи один із методів позаурочної роботи;

б) шляхом комплексного використання різних форм позаурочної роботи;

в) лише позаурочних форм навчальної роботи.

9. Кожне заняття повинно….

а) не мати зв`язку з попередніми;

б) мати зв`язок з різними предметами;

в) перебувати в тісному зв`язку з попередніми заняттями.

10. Чи вважаєте ви доцільним поєднання виховних та навчальних форм позаурочних занять? Чи сприяє це кращому засвоєнню матеріалу?

а) ні;

б) так;

в) іноді (дуже рідко).

В результаті проведеного опитування, в якому приймали участь 10 вчителів з різних предметів були одержані такі дані.

Варіанти відповідей	Номер запитання
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
а	7	0	1	0	9	7	9	0	0	0
б	2	4	1	0	0	1	0	10	2	10
в	1	6	8	10	1	2	1	0	8	0

За результатами анкетування можемо побудувати діаграму для створення більш повної картини відповідей.

Рис. 1. Результати відповідей вчителів трудового навчання шкіл м. Чернігова.

Можемо зробити висновок, що більшість вчителів трудового навчання шкіл м. Чернігова вважають використання позаурочних форм роботи доцільним при викладанні в школі, але кожне заняття не повинен бути схожим на інші і створювати найбільш повну картину з розглядуваного питання, раціональне поєднання форм позаурочної навчальної та виховної роботи створює належні умови для успішного розвитку та виховання дитини.

Висновки

1) Крім уроку — провідної організаційної форми навчання — використовують також позаурочні форми: семінари, практикуми, факультативи, екскурсії, предметні гуртки, домашню навчальну роботу, консультації.