Тема: Особливості обліку інших зовнішьоекономічних операцій
План
1. Облік лізингових операцій.
2. Облік консигнаційних операцій.
3. Облік компенсаційних операцій.
4. Облік реекспортних та реімпортних
1. Облік лізингових операцій
Лізинг - одна з найпоширеніших форм надання послуг у зовнішньоекономічній діяльності.
Лізинг - різновид підприємницької діяльності, що спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виняткове користування на визначений термін лізингоодержувачу майна, яке є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Таким чином, лізингова операція передбачає передачу права користування окремими інвентарними об'єктами основних засобів іншому суб'єкту на платній основі та на визначений строк. Лізингові операції на даний момент є одним з найвигідніших способів залучення основних засобів.
У лізингових операціях беруть участь суб'єкти лізингу: лізингодавець, лізингоодержувач та продавець лізингового майна і ними займаються великі фірми, банки і спеціалізовані лізингові компанії.
Лізингодавець - суб'єкт підприємницької діяльності (зокрема банківська або небанківська фінансова установа), який передає в користування об'єкти за договором лізингу.
Лізингоодержувач - суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об'єкти за договором лізингу.
Продавець лізингового майна - суб'єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно, яке є об'єктом лізингу.
Об'єктами лізингу є будь-яке рухоме і нерухоме майно, яке відноситься до основних засобів і не забороняється до вільного обігу на ринку.
Лізингові операції здійснюються на підставі контрактів, що укладаються між суб'єктами лізингу. Договір лізингу має бути укладений у письмовій формі та відповідати вимогам законодавства України. У ньому вказується:
• найменування сторін;
• об'єкт лізингу, умови та терміни його поставки;
• розмір лізингового платежу;
• умови страхування майна; сплата пов'язаних з ним податків;
• умови переоцінки вартості об'єкта лізингу згідно з законодавством України;
• утримання обладнання в належному стані відповідно до правил експлуатації, здійснення ремонту, придбання запасних частин тощо;
• повернення обладнання, отриманого в лізинг, у нормальному стані з урахуванням зносу по закінченні строку лізингу;
• умови дострокового розірвання договору лізингу;
• відповідність сторін;
• дата і місце укладання договору. Лізингові договори можуть містити й інші умови.
Найпоширенішими видами лізингу за терміном угоди є фінансовий та оперативний.
Фінансовий лізинг - договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків від вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору.
Оперативний лізинг - це договір, у результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 відсотків від вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору.
За формою виділяють зворотний, пайовий та міжнародний лізинг.
Міжнародний лізинг - це договір лізингу, що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.
Для міжнародного виду лізингу особливо важливі:
• вибір валюти контракту;
• оцінка ризику зміни курсу валюти;
• митний режим лізингоодержувача;
• податки на лізингодавця;
• захист права власності іноземного лізингодавця в країні лізингоодержувача.
Лізингоодержувач за користування об'єктом лізингу вносить платежі, передбачені умовами договору.
Розрахунки по операціях з міжнародного лізингу проводяться в іноземній валюті лише через уповноважені банківські установи.
Основними формами розрахунків з лізингових операцій є акредитив і банківський переказ.
Бухгалтерський облік в умовах фінансового лізингу у лізингоодержувача та лізингодавця розглянемо в табл.22.
Таблиця 22.
| Зміст господарських операцій | Кореспонденція рахунків | |
| дебет | кредит | |
| 1 | 2 | 3 |
| У лізингоодержувача | ||
| 1. Акцептовано рахунок – фактура іноземної фірми лізингодавця за імпортне обладнання, що отримається у фінансовий лізинг | 152 | 531 |
| 2. Нараховано витрати з доставки обладнання | 152 | 685 |
| 3. Списано лізингоодержувачем витрати з доставки обладнання | 685 | 312 |
| 4. Нараховано мито і митні збори | 152 | 642 |
| 5. Сплачено мито і митні збори | 642 | 311 |
| 6. Нараховано ПДВ при ввезенні об’єкта лізингу | 644 | 641 |
| 7. Введено в експлуатацію обладнання, одержане у фінансовий лізинг | 10 | 152 |
| 8. Відображено частину довгострокової заборгованості, що підлягає погашенню в поточному році | 531 | 611 |
| 9. Нараховано амортизацію об’єкта фінансового лізингу | 23,91 | 131 |
| У лізингодавця92,93 | ||
| 10. Сплачено витрати на придбання об’єкта фінансового лізингу | 631 | 311 |
| 11. Оприбутковано об’єкт фінансового лізингу | 104 | 631 |
| 12. Об’єкт фінансового лізингу переданий лізингоодержувачу за вартістю, яка складається зі справедливої вартості об’єкта та суми орендної ставки відсотка | 161 | 104 |
| 13. Нараховано суму доходу за користування об’єктом фінансового лізингу, яка відноситься до звітного періоду | 377 | 732 |
| 14. Отримано від лізингоодержувача суми справедливої вартості об’єкта | 311 | 161 |
| 15. Отримано і зараховано на поточний рахунок суму орендної ставки відсотка звітного періоду | 311 | 377 |
Облік лізингових платежів розглянуто на прикладі І.
Тов. "Поділля" за договором фінансового лізингу згідно з графіком 30 червня ц.р. нарахувало лізинговий платіж, який необхідно сплатити іноземному лізингодавцю у розмірі 12000 євро, зокрема 9000 євро - відшкодування вартості об'єкта лізингу, 3000 євро - винагорода (лізинговий відсоток). Податок на репатріацію доходів складає 15 % від суми винагороди. Його сплату було здійснено 8 липня ц.р.
Об'єкт лізингу використовується у господарській діяльності лізингоодержувача.
| Дата | Курс НБУ, грн./євро |
| 30.06 | 5,96 |
| 8.07 | 5,98 |
2. Облік консигнаційних операцій
Консигнація є різновидом комісійної торгівлі.
Консигнація (від лат. соп8і§паііоп - письмовий доказ) - різновид агентської комісійної угоди, відповідно до якої товари, що поставляються на експорт, після перетину кордону країни експортера поміщаються на склад тимчасового зберігання та поступово, в міру реалізації чергової партії, розмитнюються агентом-комісіонером та реалізуються на внутрішньому ринку країни імпортера.
Учасниками консигнаційних операцій є консигнант та консигнатор.
Консигнант - принципал, який віддає агенту (консигнатору) свої товари на консигнацію для реалізації за кордоном.
Консигнатор - особа, що одержує від консигнанта товари, продає їх зі свого складу, від свого імені за винагороду, яку консигнант сплачує консигнатору за договором консигнації.
Консигнатор може бути оптовим покупцем або промисловим агентом.
Оптовий покупець є представником тільки покупців, за дорученням яких на комісійній основі він купує товари у виробників або у їх представників.
Промисловий агент займається збутом на певній території товарів декількох підприємств-виробників, що не конкурують між собою.
Завданням промислового агента є одержання замовлень.
Розміщення ввезених на територію України консигнаційних товарів проводиться на спеціальні митні ліцензійні склади.
Митний ліцензійний склад - це митний режим, при якому ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без сплати мита та інших податків і без застосування заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем з моменту початку їх митного оформлення митними органами України до фактичного вивезення за межі митної території України.
Консигнаційна операція здійснюється на підставі договору консигнації.
Договір консигнації - це такий договір, за яким одна сторона (консигнатор) зобов'язується протягом певного часу (строку договору консигнації) за обумовлену винагороду продати від свого імені та за рахунок консигнанта доставлені на склад в країні консигнатора товари.
Обов'язковою нормою консигнаційної угоди є точне визначення номенклатури та кількості товару, який надходитиме за договором консигнації.
У консигнаційній угоді слід визначити термін консигнаційного продажу певної партії товару, а також термін виконання контракту, умови повернення консигнанту нереалізованого товару, порядок погашення збитків, пов'язаних з поверненням.
За консигнантом право власності на товар залишається до моменту його збуту.
Резидент України в консигнаційному договорі може виступати як у ролі консигнанта, так і в ролі консигнатора.