Моніторинг систем управління якістю ВНЗ (стр. 3 из 6)
| Pi | Ro | Pj, | i = | 1, N. |
Матрицю А можна представити у вигляді графу G (P,Ro), вершинами якого є множина показників Р, а кожна дуга (Pi Pj) відповідає умові PiRoPj, тобто запису “1” у позиції (i j) матриці А. Якщо застосовувати цей підхід до наведеного вище прикладу трьох процесів, кожен з яких характеризується температурою і тиском, то матриця А буде мати вигляд:
| P1 | P2 | P3 | P4 | P5 | P6 | ||
| P1(t1) | 0 | 0 | 1 | 0 | 0 | 0 | |
| P2(D1) | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | 0 | |
A = | P3(t2) | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 |
| P4(D2) | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | |
| P5(t3) | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |
| P6(D3) | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
Елементи P1 і P2 не залежать від інших, а для того, щоб отримати значення елементів P3, P4, P5, P6 необхідно мати значення P1, P2, P3, P4 відповідно.
Інформаційний граф G (P, Ro) у цьому досить простому випадку буде мати вигляд, представлений на рис. 6.
Для формалізації виділення вхідних, проміжних і вихідних показників процесів потрібно на основі графу G(P,Ro) побудувати матрицю досяжності В.
Матриця В є квадратною бінарною матрицею, яка проіндексована за обома вісями множиною показників Р, аналогічно матриці сумісності А.
 |
Рис. 6
Запис “1” у позиції (i j) матриці В відповідає наявності для пари показників (PiPj) змістовного відношення досяжності R. При цьому елемент Pj вважається досяжним з елементу Pi тобто PiRoPj, якщо на графі G(P,Ro) існує направлений зв”язок від вершини Pi до вершини Pj. Якщо
| Pi | Ro | Pj, | то відношення досяжності між Pi і Pj відсутні і у позиції |
(i j) матриці В записується “0”. Відношення досяжності є транзитивним, тобто, якщо PiRPк і PкRPj, то PiRoPj,
| i, j, k = | 1, N . |
Записи “1” в j-тому стовпчику матриці В відповідають показникам Pi, котрі необхідні для отримання значень елементів Pj і які є множиною елементів передування С(Pi) для цього елементу.
Записи “1” в i-тому стовпчику матриці В відповідають всім елементам Pj, які досягаються з елементу Pi і які є множиною досяжності R(Pj) цього елемента. Показники, рядки яких у матриці В не містять одиниць (нульові рядки) є вихідними, а показники, відповідні нульовим стовпчикам матриці В, є вхідними. Показники, які не мають нульового стовпчика або рядка, є проміжними.
Для наведеного прикладу матриця В буде мати вигляд:
| P1 | P2 | P3 | P4 | P5 | P6 | ||
| P1 | 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | |
| P2 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | 0 | |
В = | P3 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 0 |
| P4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | |
| P5 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | |
| P6 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
Відмінність стовпчиків матриці В і А можна пояснити тим, що у матриці В враховано змістовне відношення (другий тип зв”язку між показниками відношення R), а у матриці А тільки безпосередній зв”язок або відношення Ro.
З аналізу матриці В випливає, що показники P1 є вхідним, показник P6 - вихідним, а показники P2 P3, P4, P5 є проміжними. На основі матриці В можна побудувати структурований по вхідним (L1 ), проміжним (L2) і вихідним показникам (L3 ) граф системи показників GS(P,R), що описують процеси, з яких складається діяльність організації.
Цей граф є результатом аналізу множини елементів передування С(Pi) і досяжності R(Pj). Граф GS(P,R), який отримано з матриці В наведеного вище прикладу, представлено на рис. 7.
Побудований граф має бути проаналізовано стосовно надмірності (зайвих дуг та елементів). Отриманий, після видалення зайвих показників і зв’язків, граф буде визначати оптимальну структуру показників ключових процесів, з яких складається діяльність організації.
Аналіз внутрішньо системних зв’язків ключових процесів організації може бути проведений за допомогою матриці сумісності. Матриця має однакові стовпчики і рядки, які відповідають порядковим номерам процесів. Рядок визначає процеси стовпчиків, для яких входами є виходи процесів даного ряду. Стовпчик визначає процеси рядків, які є входами для процесів даного стовпчика.
У матриці на табл. 2 зв’язок між процесами відмічено “1” у відповідній клітинці, а відсутність “1” говорить про відсутність зв’язку між процесами.
Таблиця 2
| Номери процесів | 1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. | 7. | 8. | 9. |
| 1. | 1 | 1 | |||||||
| 2. | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | ||||
| 3. | 1 | 1 | 1 | ||||||
| 4. | 1 | 1 | |||||||
| 5. | 1 | ||||||||
| 6. | 1 | 1 | 1 | ||||||
| 7. | |||||||||
| 8. | 1 | 1 | 1 | ||||||
| 9. |
Наявність тільки пустих клітинок у рядку говорить про те, що виходи процесів у рядку є зовнішніми (процеси 7 та 9). Наявність тільки пустих клітинок у стовпчику (процеси 1 та 4) говорить проте, що входи процесів у стовпчику є зовнішніми. Присутність одиниць у рядку та стовпчику говорить про те, що входи і виходи процесів є внутрішніми.
Ефективний моніторинг ключових процесів передбачає використання сучасних статистичних методів.
3. Використання сучасних статистичних методів в процесі моніторингу
У [15] наведено перелік статистичних методів, які мають стати у пригоді організації в процесі розроблення, впровадження, підтримання та поліпшення СУЯ відповідно до вимог ISO 9001. В залежності від виду діяльності організації рекомендовано використовувати такі методи:
- описова (наглядова) статистика, в тому числі графічні методи (1);
- розроблення експериментів (2);
- випробування гіпотези (3);
- аналіз вимірювання (4);
- аналіз здатності процесів (5);
- регресійний аналіз (6);
- аналіз надійності (7);
- аналіз вибірки зразків (8);
- моделювання (9);
- статистичні діаграми управління процесом (контрольні карти Шухарта (SPC)) (10);
- статистична толерантність (вибір допусків для складного виробу) (11);
- аналіз часового ряду (12).
Таблиця 3
| № з/п | Вимоги ДСТУ ISO 9001:2001 | Потреби у використанні числових даних | Статистичні методи згідно з нумерацією, наведеною вище | Доцільність використання у діяльності ВНЗ (позначається знаком «+») |
| 1. | 5.6.2. Вхідні дані аналізування | |||
| 1.1. | а) результати аудитів | Збирання та оцінювання даних аудитів | (1), (8) | + |
| 1.2. | б) зворотній зв»язок з замовником | Збиранні та оцінювання даних про ступінь задоволеності замовників | (1), (8) | + |
| 1.3. | в) функціонування процесів та відповідність продукції | Оцінювання функціонування процесів та відповідності продукції | (1), (5), (8), (10) | + |
| 1.4. | г) стан запобіжних та коригувальних дій | Збирання та оцінювання даних про виконання запобіжних та коригувальних дій | (1) | + |
| 2. | 6.2.2. Компетентність, обізнаність та підготовка | |||
| 2.1. | 6.2.2. в) оцінювання ефективності вжитих заходів | Оцінювання компетентності та ефективності навчання | (1), (8) | + |
| 2.2. | 6.4. Виробниче середовище | Моніторинг за виробничим середовищем | (1), (10) | За потреби, наприклад, в процесі проведення наукових досліджень |
| 3. | 7. Випуск продукції | |||
| 3.1. | 7.2.2. Аналізування вимог щодо продукції | Оцінювання здатності організації задовольнити визначені вимоги | (1), (4), (5), (8), (11) | За потреби, наприклад, в процесі проведення наукових досліджень |
| 3.2. | 7.3.7. Вихідні дані проектування та розроблення | Перевірка відповідності вихідних даних проектування вхідним вимогам | (1), (2), (3), (4), (6), (7), (8), (9), (12) | За потреби |
| 3.3. | 7.3.7. Перевірка проекту та розробки | Перевірка вихідних даних проектування на відповідність вхідним вимогам | (1), (2), (3), (4), (6), (7), (8), (9), (12) | За потреби |
| 3.4. | 7.3.6. Затвердження проекту розробки | Забезпечення впевненості у тому, що продукція відповідає встановленим вимогам і потребам | (1), (2), (3), (4), (6), (7), (8), (9), (12) | За потреби |
| 3.5. | 7.3.7. Управління змінами в проекті та розробці | Аналіз, перевірка, затвердження змін, оцінювання ефекту від змін | (1), (2), (3), (4), (5), (6), (7), (8), (9) | За потреби |
| 3.6. | 7.4 Закупівля 7.4.1. Процес закупівлі | Забезпечення відповідності закупленої продукції установленим закупівельним вимогам Оцінювання здатності постачальників задовольнити вимоги організації | (1), (3), (4), (5), (6), (7), (8) (1), (2), (5), (6), (8) | За потреби За потреби |
| 3.7. | 7.4.3. Перевірка закупленої продукції | Визначення та впровадження інспектування або інших заходів, необхідних для забезпечення впевненості у тому, що закуплена продукція задовольняє закупівельні вимоги | (1), (3), (4), (5), (7), (8) | За потреби |
| 3.8. | 7.5.1. Управління виробництвом і наданням послуг | Моніторинг та управління виробництвом та наданням послуг | (1), (4), (5), (6), (7), (8), (10), (12) | + |
| 3.9. | 7.5.2. Затвердження процесів виробництва | Затвердження, моніторинг та управління процесами, виходи яких неможливо перевірити шляхом контролю та вимірювань | (1), (5), (6), (8), (10), (12) | За потреби |
| 3.10. | 7.5.4. Власність замовника | Перевірка, захист та охорона власності замовника | (1), (8) | За потреби |
| 3.11. | 7.5.5. Збереження продукції | Моніторинг за пакуванням, складуванням та захистом продукції | (1), (2), (3), (4), (6), (7), (8), (9), (12) | За потреби |
| 3.12. | 7.6. Управління засобами моніторингу та вимірювальної техніки | Забезпечення моніторингу процесу вимірювань та вимірювальної техніки, необхідних для доведення відповідності продукції встановленим вимогам | (1), (4), (5), (6), (8), (10), (11), (12) | За потреби |
| 4. | 8. Вимірювання, аналізування та поліпшення 8.2. Моніторинг та вимірювання | |||
| 4.1. | 8.2.1. Задоволеність замовника | Моніторинг та аналіз інформації стосовно сприйняття замовником рівня задоволення організацією вимог | (1), (8) | + |
| 4.2. | 8.2.2. Внутрішній аудит | Планування і проведення внутрішніх аудитів та звітування про результати аудитів | (1), (2), (3), (4), (6), (7), (8), (9), (12) | + |
| 4.3. | 8.2.3. Моніторинг та вимірювання процесів | Моніторинг та вимірювання процесів системи управління якістю для забезпечення спроможності процесів досягти запланованих результатів | (1), (2), (3), (4), (5), (8), (10), (12) | + |
| 4.4. | 8.2.4. Моніторинг та вимірювання продукції | Моніторинг та вимірювання характеристик продукції на відповідних етапах процесу випуску для доведення відповідності встановленим вимогам | (1), (2), (3), (4), (5), (6), (7), (8), (10), (12) | + |
| 4.5. | 8.3. Управління невідповідною прдукцією | Ідентифікація продукції, яка не відповідає установленим до неї вимогам для запобігання її постачання Перевірка виправленої продукції стосовно відповідності вимогам | (1), (8) Дивись п.4.4. (8.2.4.) цієї таблиці | + + |
| 4.6. | 8.4. Аналізування даних | Визначення, збирання та аналізування даних для доведення результативності системи у правління якістю з погляду на можливості постіного поліпшення. Аналізування даних повинно надавати інформацію щодо: а) задоволеності замовника; б) відповідності вимогам до продукції; в) характеристик і трендів процесів; г) постачальників. | Дивись п. 4.1. (8.2.1.) цієї таблиці Дивись п. 4.4. (8.2.4.) цієї таблиці Дивись п. 4.3. (8.2.3.) цієї таблиці Дивись п. 3.6. (7.4.1.) цієї таблиці | |
| 8.5. | Поліпшення | |||
| 4.7. | 8.5.1. Постійне поліпшення | Поліпшення процесів системи у правління якістю через використання числових даних у таких напрямах як: - проектування та розробка; - закупівля; - управління виробництвом та наданням послуг; - управління моніторингом та вимірювальною технікою. | Дивись п. 3.2., 3.3, 3.4 (7.3.3., 7.3.5., 7.3.6.) цієї таблиці Дивись п. 3.6., 3.7 (7.4.1., 7.4.3.) цієї таблиці Дивись п. 3.8., 3.9, 3.11 (7.5.1., 7.5.2., 7.5.5.) цієї таблиці Дивись п. 3.1.2. (7.6.) цієї таблиці | |
| 4.8. | 8.5.2. Коригувальні дії | Аналіз даних щодо невідповідностей для з»ясування причин їх появи | (1), (2), (3), (5), (6), (10), (12) | + |
| 4.9. | 8.5.3. Запобіжні дії | Аналіз даних щодо потенційних невідповідностей для запобігання їх виникненню | (1), (2), (3), (5), (6), (8), (10), (12) | + |
Вивчення даних, наведених у таблиці 3 дозволяє виділити найбільш вживані методи статистичного аналізу в процесі функціонування та моніторингу СУЯ: