Перспективні напрямки робіт із забезпечення ефективного введення портфоліо:
- Розробка механізмів, що забезпечують вірогідність портфоліо випускника школи, прозорість його наповнення й результатів оцінювання. Створення відпрацьованої і єдиної для різних освітніх установ критеріальної бази й способів оцінювання проектний, творчої, дослідницької діяльності, соціальній активності, лідерських якостей і комунікативних умінь.
- Організація структур і служб, що здійснюють контроль і координацію роботи з портфоліо й відповідальних за розробку показників і критеріїв його оцінки.
- Організація взаємодії всіх учасників освітнього процесу, включаючи установи додаткового утворення, довузівської підготовки й ін.[17].
4. Есе – як метод сприяння формуванню креативних умінь
4.1 Методи формування креативних умінь старшокласника в освітньому процесі
Кардинальні зміни в політичних, економічних, духовної сферах, які відбуваються в нашій країні в останнє десятиліття спричиняють радикальну зміну державних, особистісних і суспільних пріоритетів. Перехід від планової економіки до ринкових відносин породив інші вимоги до людини. Зникли гарантії, які існували в соціалістичному суспільстві. Тепер сама людина, а не держава відповідає за своє працевлаштування. Його майбутнє невиразно, має бути постійно доучуватися й переучуватися, освоюючи нові професії.
Вступаючи в активне самостійне життя, кожне молоде покоління вирішує для себе проблеми, які прийнято вважати вічними: життєвого, професійного й емоційно-ціннісного вибору. Соціальне становлення молодих відбувається в умовах, коли природне прагнення до самоствердження, успіху зіштовхується зі зростаючою конкуренцією, високими вимогами до особистості на ринку праці. Затребуване інший набір особистісних якостей, збільшується попит на кваліфіковані кадри, що відрізняються не тільки гарною професійною підготовкою, але й творчим відношенням до справи.
Вище сказане у великому ступені зачіпає старших школярів. Старший шкільний вік охоплює період від 14-15 до 18 років і підкреслює в людині момент свідомого самовизначення. Основне завдання утворення в даних умовах полягають у формуванні якостей особистості, що дозволяють людині успішно інтегруватися в складне середовище[15].
Ми припускаємо, що адаптацію особистості в сучасному світі забезпечує сформованість креативних умінь (уміння логічно мислити; установлювати логічні зв'язки між фактами і явищами; приймати рішення в нестандартних, нових ситуаціях; уміння формулювати гіпотези; уміння вести діалог з досліджуваним об'єктом, вибрати методи пізнання, адекватні об'єкту; уміння бачити незнайоме в незнайомому, подолання стереотипів). Отже, формування креативних умінь, можна вважати однієї з актуальних завдань сучасного утворення. І забезпечує цей процес методи навчання.
Теоретичний аналіз й аналіз власної діяльності дозволяє віднести до ефективних методів формування креативних умінь старшокласника евристичні, креатині, дослідницькі методи, проблемного викладу, навчальної дискусії й метод есе.
Евристичні методи - як система принципів і правил, які задають найбільш імовірнісні стратегії й тактики діяльності вирішального, стимулюючі його інтуїтивне мислення в процесі рішення, генерування нових ідей і на цій основі істотно підвищувальна ефективність рішення майбутнього завдання [ 12 ].
Ефективними для формування креатині умінь старшокласника дослідники відзначають дві основні функціональні характеристики евристичних методів: функції "наведення" на правильне рішення й функції "скорочення" варіантів при обробці можливих шляхів рішення завдань [ 10 ]
Чим більше невизначеними, загальними або нетрадиційними по способах завдання є питання, тим більш еврестичнішим є їхній потенціал. Евристичні методи навчання дозволяють розширити обсяг незнання учнів: "Найбільше евристичні завдання, які взагалі в принципі в цей момент не мають точного, однієї відповіді, а припускають безліч різних варіантів рішення, що відразу розширює поле "незнання" мислячого ... "включає" бажання творити" [11].
Креативні методи (метод евристичного діалогу, інверсії, організаційних стратегій, метод "Якби ...", придумування, гіперболізації, аглютинації й метод мозкового штурму) опираються на нелогічні дії учнів, що з інтуїтивний характер і жадають від учня перетворення, реконструкції, узагальнення й залучення раніше придбаних знань, перенос їх у нестандартні ситуації [28]. Формуючий потенціал креативних методів зображений в додатку 2.1.1.
Навчальна дискусія як метод наукового пізнання стимулює пізнавальний інтерес, творчість, втягує учнів в активне обговорення різних точок зору по тій або іншій проблемі. Спілкування в ході дискусії спонукує учнів шукати різні способи для вираження своєї думки, підвищує сприйнятливість до нових відомостей, новій точці зору, спонукає до висування гіпотез, ідей [1, 10]. З одного боку, припускає наявність у старшокласників уміння ясно й точно формулювати свої думки, будувати систему аргументованих доказів, з іншого боку - учить їх мислити, доводити свою правоту [13].
Навчальна дискусія є однієї з форм глибокого, особистісного засвоєння знань, допомагає розвитку здатності творчо мислити, рятуючи від механічного відтворення заученого, розвиває самостійність мислення, дає багато ідей, нових підходів до рішення різного типу завдань [7]. Звідси - увага до дискусії не тільки як до засобу активізації, але і як до способу поглибленої роботи зі змістом предмета, виходу за межі засвоєння фактичних відомостей, творчого застосування одержуваних знань.
Як ефективний метод, що сприяє формуванню креативних умінь і творчому застосуванню знань розглядаємо метод есе, що як метод ще не одержав широкого поширення. Есе - твір - міркування невеликого обсягу з вільною композицією, що виражає індивідуальні враження, міркування по конкретному питанню, проблемі й свідомо що не претендує на повноту й вичерпне трактування предмета [27].
Есе припускає вираження старшокласником своєї точки зору, особистої суб'єктивної оцінки предмета міркування, дає можливість нестандартного (творчого), оригінального висвітлення матеріалу; часто це розмова вголос, вираження емоцій й образність.
Есе припускає аналіз інформації, його інтерпретацію, побудову міркувань, порівняння фактів, підходів й альтернатив, формулювання висновків, особисту оцінку що вчиться й т.п.
Застосування есе на уроках сприяє більше чіткому й грамотному формулюванню думок, допомагає розташовувати думки в строгій логічній послідовності, припускає вільне володіння мовою термінів і понять, розкриває глибину й широту навчального матеріалу, учить використати приклади, цитати, необхідні аргументи по відповідній темі.
Аналіз закордонного й вітчизняного досвіду застосування есе дозволяє виділити чотири форми використання даного методу:
1) есе - самостійна творча робота із запропонованого вчителем темі (виконується як домашня робота);
2) есе - 30-хвилинна самостійна робота з вивченого навчального матеріалу;
3) есе - 10-хвилинний вільний твір для закріплення й пророблення нового матеріалу (звичайно пишеться наприкінці уроку або наприкінці етапу уроку);
4) есе - 5-хвилинний вільний твір з метою підведення підсумків уроку й фіксування сформульованих на уроці думок і висновків по темі (найчастіше дається завдання написати, що учні довідалися по новій темі, і задати одне питання, на який вони так і не одержали відповіді).
Для перших двох видів есе тема формулюється викладачем, найчастіше , у вигляді проблемного питання, що повинен спонукувати учнів до міркування, а не тільки до логічного вибудовування відповіді з окремих понять і визначень.
Останні два види есе задаються питанням, що допомагає закріпити в учнів виниклі в ході уроку думки й виразити своє особисте відношення до проблеми, темі уроку.
Проблемний виклад (методи показового рішення проблем) як метод навчання дає зразок подумки проведеного дослідження. У ньому мають місце аналіз, виявлення протиріч й узагальнення даних аналізу, постановка (формулювання) гіпотез, послідовна їхня перевірка (аналіз і синтез), формулювання рішення (синтез і рефлексія). Всі висновки приймаються на основі доказів, тобто пояснення. Учитель ставить перед дітьми проблему й показує шлях її рішення, доводячи, узагальнюючи, аналізуючи факти; учні стежать за логікою рішення проблеми, одержують зразок розгортання пізнання [12]. Включення в навчальний процес даного методу сприяє підвищенню таких важливих знаннєвих якостей, як глибина й усвідомленість, тому що в ході проблемного викладу учні опановують елементами творчості, учаться орієнтуватися в складних ситуаціях, опановують пошуковими прийомами, що сприяють переходу від відтворюючої діяльності до творчого.
Аналіз робіт показує, метод проблемного викладу включає: виклад, що повідомляє, з елементами проблемності, показовий проблемний виклад, діалогічний проблемний виклад, і передбачає поступове введення додаткових елементів, що ускладнюються, проблемності, що підвищують рівень сформованості креативних умінь: створення одиничних проблемних ситуацій (метод 1); створення проблемних ситуацій у сполученні з показовим рішенням проблеми самим учителем (метод 2); рішення проблеми вчителем разом з учнями, яким на окремих етапах рішення передбачається інструкція алгоритмічного характеру (метод 3); самостійна пошукова діяльність учнів у рішенні навчальних проблем, планована й направляє вчителем (метод 4); самостійне планування й рішення проблеми учнями під контролем учителя (метод 5).
Дослідницька діяльність забезпечує пошук нових знань, і в такий спосіб сприяє формуванню креативних умінь. Учень сам опановує поняттями й підходом до рішення проблеми в з пізнання, у більшому або меншому ступені організованого ( що направляє) учителем.