Національна академія державного управління
при Президентові України
Кафедра управління освітою
Наукова робота на тему
Нетрадиційні інструменти (есе, портфоліо тощо) оцінювання навчальних результатів: сутність, особливості застосування, переваги та недоліки
Виконав
аспірант денної форми
Лисенко Богдана Валеріївна
КИЇВ – 2007
ВСТУП
Актуальність теми полягає в тому, що сьогодні у світі росте розуміння того, що стандартна процедура іспиту, що опирається, як правило, на тестування, не дозволяє відбити багато вмінь і навички, які необхідно формувати в учнів для забезпечення їх успішних життєвих і професійних стратегій після закінчення школи. Найбільше часто використовувані, стандартизовані тести не можуть оцінити як «просунуті навички» учнів, так й їхнього вміння виконувати завдання в реальній життєвій ситуації. Широке застосування тестів як арбітрів багатьох шкільних і вузівських рішень є обмеженням для розвитку найважливіших поведінкових навичок і ключових компетенцій, які сьогодні затребувані в професійному утворенні, на більшості робочих місць й у повсякденному цивільному житті. І, звичайно, найменше вони настроєні на виявлення індивідуальних можливостей і схильностей учнів. Аналіз закордонного досвіду й російської практики показують, що важливим інструментом рішення подібних освітніх завдань є портфель індивідуальних освітніх досягнень (“портфоліо”) школяра.
Пропонований реферат присвячений аналізу ідеї портфоліо в шкільному навчанні з погляду нових вимог до сучасної школи.
Метою реферату - показати, що ідея портфоліо та есе виходить далеко за рамки простого альтернативного способу оцінювання навчальних досягнень і може з'явитися важливим елементом у модернізації й російської школи. Однак, умовою цього може бути тільки більш глибокий дидактико-методологічний аналіз нових цілей навчання й так званих "портфоліо - процесів", які дозволяють досягати цих цілей, тобто всього комплексу ідей, які лежать в основі застосування портфоліо в навчальному процесі сучасної школи.
Об’єктом дослідження є портфоліо і есе, як нетрадиційні інструменти оцінювання навчальних результатів учнів.
Предметом дослідження є організаційні, економічні, правові та психологічні механізми впровадження нетрадиційних інструментів як метод оцінки знань та умінь учнів набутих в навчальному процесі та їх реалізація в подальшому професійному житті.
Гіпотеза базується на припущенні, що в сучасних соціально–економічних умовах запровадження нетрадиційних інструментів оцінювання результатів у навчальному процесі учнів потребує проведення поглибленого аналізу сучасної практики проведення оцінювання та впровадження запропонованих теоретичних положень і практичних рекомендацій, розроблених в процесі дослідження, забезпечить більш раціональний до оцінювання набутих навичок учнів для їх подальшого професійного життя.
1. Метод портфоліо - щось більше, ніж просто альтернативний спосіб оцінки
1.1 Мета і сутність портфоліо
Огляд сучасної закордонної літератури, присвяченої портфоліо в навчанні, показує, що прихильники портфоліо бачать у ньому щось набагато більше, ніж просто альтернативний спосіб оцінювання або збори робіт. За цією ідеєю коштує ціла освітня філософія. Ідея портфоліо зв'язується з новим розумінням суті навчального процесу, з новими цілями утворення. Самим головним тут є не портфоліо, як таке, а так званий "портфоліо - процес" - сукупність процесів навчання й навчання, що вибудовується у зв'язку з портфоліо. Саме ж портфоліо виходить, як побічний продукт цього процесу[1]. У літературі ми можемо знайти різні визначення портфоліо: "Портфоліо - це набір робіт учнів, що зв'язує окремі аспекти їхньої діяльності в більше повну картину, "Портфоліо - щось більше, ніж просто папка робіт учнів; це спланована заздалегідь індивідуальна добірка досягнень учнів"1.
Портфоліо нині широко застосовується в закордонній практиці, причому діапазон його застосування постійно розширюється: від початкової до вищої школи й на ринку праці. Активно використаються нові форми портфоліо, засновані на застосуванні сучасних інформаційних технологій - "електронний портфоліо", а також форми, орієнтовані на нові освітні цілі - "паспорт компетенцій і кваліфікацій". Характерним явищем, що лежить у руслі Болонського процесу, стало створення єдиних європейських зразків портфоліо, таких як прийнятий Радою Європи "Європейський язиковий портфоліо"[25].
Доктор філософії С.Дж. Пейп і доктор педагогічних наук Мурат Чошанов, визнані фахівці в області філософії педагогіки, уважають, що "педагогічна ідея навчального портфоліо як форми оцінки припускає:
- зсув акценту з того, що учень не знає й не вміє, на те, що він знає й уміє по даній темі й даному предметі;
- інтеграцію кількісної і якісної оцінок;
- перенос педагогічного наголосу з оцінки на самооцінку".
Портфоліо одночасно й форма подання, і процес організації, і технологія роботи з різноманітними об'єктами пізнавальної діяльності учнів, що трохи утрудняє формалізацію оцінювання, але дозволяє синкретично з'єднувати запам'ятовування, розуміння, застосування, аналіз, синтез й оцінювання - всі шість рівнів когнітивних цілей1.
Про метод "Портфоліо" у педагогіці є значна література. Портфоліо - це спосіб фіксування, нагромадження, оцінки й самооцінки індивідуальних досягнень за якийсь період часу. Він ставиться до "автентичних", тобто до щирих, найбільш наближеним до реального оцінювання[12]. Його основний зміст - показати всі, на що здатен фахівця. Цей метод дозволяє самостійно проаналізувати свої досягнення (задовільні й не дуже) для того, щоб зробити висновки й крокувати далі. Визначаючи портфоліо як одну з технологій професійного навчання, ми не зводимо роботу студентів над портфоліо до формального "нагромадженню" матеріалу. Ми розділяємо точку зору И.О. Загашаева й С.И. Заїр-Бека про те, що даний вид діяльності сприяє розвитку вмінь планувати свій розвиток, аналізувати зібрану інформацію [5, С.265]. Разом із цим у системі підготовки студентів до виховання толерантності в дітей ми використаємо портфоліо й для рішення завдання по розвитку мотивації майбутніх педагогів до самостійного дослідження, пробудженню в них інтересу до організації позначеного виду діяльності в особистій педагогічній практиці. Тематичне портфоліо як одна з технологій навчання виконує ряд найважливіших функцій: освітньо-формуючу - сприяє придбанню нових знань, умінь (насамперед дослідницьких й умінь по творчій переробці матеріалу); діагностичну - дозволяє побачити рівень готовності до самостійної організації педагогічної діяльності (є засобом оцінювання); рефлексивну - надає студентам можливість придбати досвід по організації рефлексії; мотиваційно–презентаційну - дозволяє студентові надати результати власного осмислення проблеми, підвищує мотивацію до її вивчення[18].
С.И. Заїр-Бек, И.О. Загашев у монографії "Критичне мислення: технологія розвитку. Перспективи для вищого утворення" відзначають, що в сучасній педагогічній практиці розрізняють портфоліо різних видів:
o практико-орієнтовані (в основі аналіз практичної діяльності);
o проблемно-орієнтовані ( в основі рішення проблеми);
o тематичні (в основі аналіз різних аспектів теми) [6, с. 266].
Використання портфоліо:
· як можливість для рефлексії студентами власної роботи;
· для підготовки й обґрунтування цілей майбутньої роботи;
· як документ, у якому відбитий розвиток студента, його системи відносин і результати його самовираження;
· як демонстрація стилів навчання, властивих студентові, сторін його інтелекту й особливостей його культури;
· як можливість для студентів самим визначити теми для портфоліо;
· як можливість для студентів рефлексії u1089 власних змін;
· як можливість для учнів самим установити зв'язку між попереднім знанням і новим знанням.
Метою використання портфоліо є методична скарбничка, самооцінка та наочність процесу навчання.
Типи портфоліо:
- Портфоліо - Досягнень: особистий вибір робіт учнем за певний період часу (Легкий тип, з його варто починати. Сприяє формуванню незалежного учня). Форма вільна.
- Портфоліо - Звіт: містить індивідуальні поточні роботи. Щоденник для зовнішнього користувача. Ціль - показати, що учень упорався із програмою. План й одиниця збору задається вчителем. Форма задана.
- Портфоліо - Самооцінка: містить як роботи учня, так і зауваження вчителі. Демонструє "плюси" й "мінуси" учня. Служить прогнозу й корекції. Напіввільна форма.
Компоненти портфоліо: методичні матеріали; власна творчість.
Розділи портфоліо: Портрет: Розкриває особистість учня. Фотографії, дипломи, свідчення, що характеризують його інтереси й улюблені заняття. Колектор: "файл", куди збираються матеріали уроку, вступники від учителя, підручника (графи-схеми, таблиці, конспекти). Робочі матеріали: зареєстровані етапи роботи над завданням модель, і зразок, інструкцію, чернетки). Досягнення: Закінчена робота або перекладається в розділ "досягнення", або залишається в робочих матеріалах (по розсуду учня). Процедура захисту портфоліо. Виставка портфоліо. Конференція1.
Формування високого рівня інформаційної культури учнів - одна з основних цілей вивчення курсу інформатики в школі й у вузі. Поняття "Інформаційна культура" розвивається. Найбільш актуальним на сьогоднішній день нам здається визначення, у якому інформаційна культура представляється як "властивість особистості, що дозволяє, з одного боку, адекватно реагувати на процес інформатизації суспільства з метою саморозвитку, а з іншого боку - впливати на процес формування інформаційної культури суспільства, як гуманістичної основи інформатизації"[20]. Вивчаючи роботи сучасних філософів, соціологів, педагогів, психологів можна помітити, що всі вони, використовуючи різну термінологію, виділяють взагалі ж ті самі елементи інформаційної культури особистості: