На уроках технічної праці часто виникає необхідність показати те чи інше явище у динаміці. Незамінними засобами навчання у таких випадках є динамічні наочні засоби.
Один з видів зазначених засобів — динамічні таблиці. Показати учням зображення об'єктів у динаміці можна за допомогою рухомих елементів, які є на цих таблицях. Наявність у конструкції динамічних таблиць рухомих елементів дає змогу відобразити послідовність перетворень у зображеннях, створювати чуттєву опору мислення під час створення нових образів.
Різновидом динамічних таблиць є таблиці на магнітній основі. Їх основна перевага в тому, що на дошці можна швидко і якісно будувати різноманітні зображення, використовуючи готові елементи у вигляді аплікацій.
Особливе місце в трудовому навчанні посідають умовні графічні зображення: ескізи креслення діаграми, плани, графіки, схеми. Вони на відміну від реальних зображень засобів натуральної об’ємної наочності діють змогу передавати мовою умовних знаків недоступну для безпосереднього сприйняття інформацію, властивості об’єкта, що вивчається, його геометричну форму, просторове розташування окремих складових частин, їх взаємозв’язок та зробити узагальнення, систематизувати знання учнів. Наприклад, як показує наш досвід, щоб сформувати в учнів поняття машина, ефективніше і простіше скласти схему ніж демонструвати інші види наочних посібників.
Екранні засоби навчання (діапозитиви, кінофільми, відеофільми, телепередачі) вирізняються від інших наочних засобів насамперед тим, що демонструються за допомогою технічних засобів. Вони дають можливості, які не завжди є під час використання інших засобів наочності.
Так діафільми несуть ряд екранізованої інформації з відповідною експозицією та розвитком дії. Головна особливість діафільму — міжкадровий монтаж, розташування кадрів у певній послідовності. Кадри логічно пов’язуються і з субтитрами, текстом. Поєднання слова і зображення забезпечує одночасність їх впливу у процесі сприйняття учнями. В цьому разі статичність діакадру відносна. Діакадри можна монтувати так, що вони передаватимуть внутрішню динаміку події або явища. Вона досягається за допомогою міжкадрового монтажу. Наприклад, створюють оптичну ілюзію руху, злиття в один образ зорового ряду сусідніх кадрів, хоча при цьому між окремими кадрами пропущена інформація. У процесі спостереження цей обрив монтажу непомітний, він заповнюється уявою. Установлення зв’язків між кадрами не тільки розвиває фантазію а й направляє пошук інформації. Одне із завдань монтажу — забезпечити такі відчуття в розвитку дії і думки щоб пропущене ясно читалося між кадрами.
Важливі особливості кінофільмів відеофільмів, телепередач — динамічність та єдність образу і слова. Вони дають змогу за короткий час не тільки передати велику кількість інформації, а й документальний матеріал з яким важко, а іноді й неможливо ознайомити учнів за допомогою інших джерел. Використовуючи кіно і телеекран учні можуть ознайомитися з біологічними, хімічними, лазерними, космічними та іншими найсучаснішими технологіями. Наприклад, за допомогою відеофільму вони можуть бачити себе в процесі роботи, що теж дуже важливо. Телепередачі та відеофільми порівняно з кінофільмами можуть мати більшу актуальність, оскільки показують події, що відбуваються останнім часом, тоді як кінофільми створюються і тиражуються в триваліші строки. Відеофільми також дають змогу широко використовувати місцеві, близькі для сприйняття учням матеріали.
Фільми, телепередачі можуть містити весь обов’язковий матеріал, необхідний для розкриття теми уроку, або лише його частину. В першому випадку вони стають основним джерелом знань, а в другому - допоміжним. Від учителя вимагається знати зміст фільму або телепередачі. Без цього він не зможе органічно включити їх в систему своєї роботи. Враховуючи зазначене, перевага повинна надаватися створенню відеофільмів.
Як допоміжні засоби навчання виступають кінофрагменти (тривалість 5 — 8 хв.), телезаставки на урок (тривалість 12 — 15 хв.).
Включення кінофрагмента, телевставки в урок вимагає точної відповідності з попередньою роботою на уроці. Вчителю необхідно чітко уявляти, які дидактичні завдання буде виконувати кінофрагмент або телевставка (повністю розкрити одне з питань уроку, ілюструвати виклад матеріалу чи доповнювати його новими, важливими для засвоєння теми відомостями, створювати проблемну ситуацію, яка має бути вирішена учнями в ході вивчення нового матеріалу тощо).
Дуже типовою, як показують спостереження уроків, є ситуація коли вчителі помилково вважають, що організація перегляду кінофільму на уроці є простою справою. Помилка в тому, що часто розглядають кіноуроки як заняття, на яких функції вчителя бере на себе аудіовізуальний засіб, вважають що такі уроки не потребують великої підготовки. Однак це далеко не так Організація роботи з будь-яким видом наочних засобів вимагає належної підготовки, знання прийомів використання наочності, а використання екранних засобів — ще й підготовки ТЗН
Широкі можливості для візуалізації інформації, моделювання найрізноманітніших ситуацій, гнучкості управління та індивідуалізації навчання надає використання комп’ютерної техніки. З її впровадженням у трудовому навчанні змінюється технологія навчання, однак необхідність в інших засобах навчання не зникає.
Функціональні можливості кожною засобу навчання обмежені. Тому ні один із наочних посібників, взятий окремо, і навіть такий універсальний засіб навчання, як комп'ютер, не може замінити усі інші засоби навчання. Тільки створення комплексу засобів може вирішити проблему наочності навчання, оснащення його відповідними засобами, що підвищують ефективність пізнавальної діяльності учнів.
Як показує досвід активізація учнів засобами наочності, порівняльний аналіз, який ми провели, правильний вибір наочних засобів має важливе значення. Питання про те, якими засобами наочності краще користуватися в навчальному процесі — предметами в натурі, їх зображеннями або їх символами, в кожному окремому випадку вирішується конкретно залежно від завдань уроку, об'єктивних умов у яких здійснюється навчальний процес. Проте вид та зміст наочного посібника хоча і є одним з головних факторів, що впливає на ефективність наочності в навчальному процесі — не єдиний критерій його застосування.
Доцільність застосування того чи іншого виду наочних засобів залежить як від призначення наочною засобу, так і від навчального завдання.
Покажемо доцільність застосування різних видів наочних засобів залежно від навчальних завдань на прикладі вивчення у 5 класі розділу “Електротехнічні роботи”.
Зазначений розділ програми з трудового навчання є одним з найскладніших для викладання учителями і засвоєння учнями, тому в навчальній програмі подається двома варіантами, бо фізична суть розлядуваних явищ, процесів та понять розкривається в курсі фізики значно пізніше. Методика вивчення електротехнічних робіт будується на рівні практичного застосування технічних знань, ознайомлення учнів з побутовою електроарматурою, складанням електричних кіл.
Для ознайомлення учнів з побутовою електроарматурою вчитель застосовує натуральні об’єкти, що використовуються як наочність: розподільний щит, ламповий патрон, вимикач, штепсельні з’єднання ( розетки, вилки ). Однак для засвоєння учнями видів проводів і шнурів натуральної наочності виявиться недостатньо, тому використовуються стенди і таблиці, що допомагають не тільки створити наочні образи, а й систематизувати уявлення, сформувати поняття.
Вивчення будови електроарматури в процесі фронтальної роботи з учнями вимагає застосування плакатів та екранних засобів, що забезпечують доступність спостереження навіть найдрібніших деталей для всього класу.
Щоб учні правильно виконати лабораторно-практичну роботу з цієї теми, вчителю необхідно продемонструвати прийоми роботи і знову використовувати натуральні об’єкти: електроарматуру та електромонтажні інструменти, які тепер вже стають роздатковим матеріалом ( об’єктом та засобом праці відповідно ). Під час організації лабораторно-практичної роботи також виникає необхідність у використанні технологічних або інструкційних карт.
Можливості натуральної наочності та площинних зображень обмежуються, коли постає завдання дати поняття про електричний струм. Виникає необхідність у використанні засобів мультиплікації та застосуванні електричних приладів, які дають змогу наочно уявити рух електронів, проходження електричною струму, визначити його параметри.
Зображення електричних кіл вимагає застосування схем та умовних позначень. Для запису електричних параметрів джерел і споживачів використовується символічна наочність: позначення напруги, потужності, сили струму, опору.