Навчання у Вищій педагогічної школі триває 4 роки, протягом яких студенти одержують зарплату і вважаються службовцями-стажистами. Під час навчання студенти проводять одне або декілька стажування за рубежем (тривалість стажування не може перевищувати 2 роки).
Щороку випускникам цієї школи виділяється значна кількість тимчасових дворічних посад інструкторів школи, де вони одержують платню, що дає змогу закінчити роботи над дисертацією, почту за звичаю під час навчання.
Іноземні студенти можуть бути прийняті в Школу, якщо витримають конкурс (вони зараховуються під номером “біс” як вільні слухачі і одержують титул “нормалійця”(випускника ВПШ), але без права роботи в системі французької освіти та одержання зарплати). Термін їхнього навчання теж 4 роки.
Французькій системі вищої освіти характерна велика різноманітність навчальних закладів з міцними традиціями, здатних, насамперед, чітко орієнтуватися при підготовці фахівців на вимоги сьогодення.
V. Доктрина про будівництво школи XXIст. у Франції. Вона визначає головні напрямки розвитку початкової школи і базується на принципах різноманітності місцезнаходження й оточення шкіл та різноманітності способів організації праці учнів, педагогічних і виховних команд шкіл.
Маємо документ, який, на переконання Міністра Клода Аглера, еволюційно суттєво змінить навчально-виховний процес у початковій школі Франції. Певно так и станеться, бо серйозно продумані змістові підходи до реалізації доктрини, кадрове й економічне її забезпечення, зроблена відповідна вибірка шкіл для експерименту і, що найосновніше, статус початкової школи у доктрини презентується на рівні “першої суспільної служби держави”, а статус учителя – на рівні “державного службовця”(всі студенти з третього курсу педагогічних навчальних закладів Франції, а, отже, і всі працюючі дипломовані вчителі, мають статус державного службовця, з відповідним рівнем зарплатні).
Коментарі до доктрини. Ось деякі витяги з надрукованих матеріалів.
Згідно із завданням й основними цілями доктрини, педагогічна організація і педагогічна готовність шкіл, які зобов’язуються реалізовувати в життя її основні положення, мають одночасно відповідати потребам учнів, соціальним потребам, із дотриманням принципів поваги до службовців освітньої галузі. Пріоритетам в цьому мають стати фундаментальні знання і компетентність, громадянськість і розвиток особистості. Відповідати потреби учнів означає:
· врахувати їхні індивідуальні відмінності;
· надавати допомогу при перших виявах труднощів;
· адаптувати шкільний час до життєвих ритмів учнів, із урахуванням їхньої флуктуації (коливань) впродовж дня;
У межах завдань школи Республіки це уможливить рівність в освіті і рівність в успіхові. Відповідати потребам часу означає:
· домогтися нових соціальних сповідань, серцевиною яких є політична ставки на упорядкування шкільних ритмів;
· збільшити активну діяльність учнів прилученням до культурних, мистецьких,
спортивних надбань, які прийдуть на допомогу шкільному навчанню, доповнять його і збагатять;
· наповнити позашкільний час дітей можливостями духовного розвитку, зменшенням тиску соціальних нерівностей, допомогою в обов’язковому навчанні;
Відповідальність за учня цілком покладається на школу, в якій учень перебуватиме цілий день, в якій навчання поєднається з культурою, мистецтвом, спортом за участю і під його егідою.
Модифікація організації шкільного часу невіддільна від найраціональнішого використання робочого часу вчителя та найпродуктивнішого результату його праці:
· передбачається створення педагогічної команди, у якій, поряд із учителем, працюватимуть помічник-вихователь і запрошенні працівники мистецтва і спорту;
· колективна праця команди включає в себе службові обміни, співпрацю з учителем, яких можна замінити (зокрема тих, хто викладає мови, або запрошених працівників ззовні), інтеграцію помічників-вихователів школи тощо:
· праця команди базуватиметься на свободі вибору педагогічних технологій, на найновітнішому забезпеченні шкільним оснащенням і комп’ютерною технікою, на індивідуальній роботі з кожним учнем, на колективній думці команди;
· навчання учнів поєднуватиметься з їхнім особистим життям, особистісними інтересами без ніяких обмежень, з урахуванням творчих і мовлених здібностей кожного учня;
· викладання наук і їх опанування цим експериментом можна озаглавити “рука в тісті”, тобто - самому особисто взятися за справу;
· впроваджуватиметься методика різноманітних форм перегрупування учнів, згідно з їхніми особистими зацікавленнями, можливі різновікові групи учнів з різних класів за природними схильностями тощо.
Доктрина передбачає гнучкий шкільний розклад у різні пори року вивільнення часу викладачів. Чітко визначеними в експерименті є дві умови: добровільність шкіл і бажання вчителів та членів їхньої команди до співпраці. Основним завдання експерименту в царині вчительської праці – змінити усталену професію шкільного вчителя на нову професію – викладача школи, відповідно до вимог сьогодення.
Сигелен Руаяль – заступник Міністра Національної освіти, Пошуку і Технологій, відповідальна за шкільне навчання.
Крістофер Шантені – директор Національного Інституту Педагогічного пошуку.
Катрін Тротман – Міністр Культури і Комунікацій.
Висновок: Естетичне виховання школярів усіх нас має об’єднати, бо сформований ним артистизм у початковій школі дасть змогу дитині краще милити, пристосовувати свою особистість до життя і постійно її удосконалювати.
Наша роль полягає в тому, щоб дати молоді те, що вона потребує – освіту, матеріальну базу освіти, викладачів, середовище.
Список літератури:
1. Шевченко А.І. журнал для педагогів “ Рідна школа” ст.” Освіта у Франції” 2001р.
2. Зязюн Л.П. журнал для педагогів “Початкова школа” ст. “Початкова школа Франції XXIст.”2002р.
3. Егоров Г.Г. журнал для педагогів “Історія у школі” ст.” Система освіти у Франції” 2001р.