План
Вступ “Три великих принципа”
I. Ритм навчання
II. Цикл навчання
III. Чотири етапи навчання:
1.Дошкільна освіта
2.Початкова школа
3.Вторинна школа (середня)
4.Вища освіта. Університет
IV. Довгострокові програми університетського навчання.
V. Доктрина про будівництво школи XXI ст. Коментарі до доктрини.
VI. Висновок
Франція займає одне з перших місць у світі ”
Трохи історії. Після Великої Французької революції 1873 р. в країні був започаткований принцип «освіта для всіх і кожного без обмежень, незважаючи на соціальний статус і прибуток». Але треба було дочекатися ще часів III Республіки, щоб закон Жуля Фері (1881 – 1882) ввів цей принцип у реальне життя, і освіта була суспільно доступною. Педагогам відводилася роль “чорних гусарів” Республіки, які повинні перемогти байдужість і працювати на користь демократії і розвитку.
Три великих принципи Жуля Фері й досі залишаються в силі:
1. Публічна освіта є обов’язковою, починаючи з 6 років до (з 1959 р.) 13 років. Якщо батьки стоять на заваді до навчання своєї дитини, то на них буде накладено штраф або їм відмовлять у батьківських правах.
2. Публічна освіта є безкоштовною. Уряд також забезпечує учнів підручниками. Батьки витрачають гроші тільки на шкільні речі, обіди і групу подовженого дня (уряд виділє 18,6% держбюджету на освітні заходи, що становить понад 227 мільярдів франків).
3. Публічна освіта має нейтральний або світський статус по відношенню до політики та релігії. Але за батьками залишається право вирішувати, куди відправляти дітей – до приватних шкіл чи релігійних. Тільки 7% приватних шкіл платні, інші – більшість з яких
Католицької конфесії – фінансується урядом. Цим школам віддається превага, бо в них більш суворе ставлення до дисципліни і навчання.
Принцип світськості внесений до Конституції і його не слід розцінювати як антирелігійне гасло, воно лише виконувало роль незалежності від всебічної опіки церкви.
I. Ритм навчання. Навчальний рік починається 10 вересня і триває до середини червня. Він поділяється на три триместри: перший – від вересня до Різдва, потім до Великодня у квітні, і до червня. Триместри мають короткі канікули по 10 днів і великі на 2,5місяців.
Класна нарад збирається раз на триместр і в присутності батьків, учнівських делегатів розглядається успішність кожного учня, щоб зорієнтувати його подальше навчання і виховання у найоптимальнішому руслі. Грамоти та інші заохочення практикуються лише в кількох школах і дуже рідко. У 1990/91 навчальному році загальна кількість учнів становила майже 12 мільйонів.
II. Цикл навчання. У процесі історичного розвитку система освіти у Франції зазнала кількох реформ, проте основна структура залишилася без змін. Весь навчальний цикл поділяється на чотири великі етапи: дошкільна освіта або “материнська школа,” початкова або фундаментальна школа, вторинна або середня школа і вища освіта.
III. Чотири етапи:
1.Дошкільна освіта - розрахована на дітей віком від 2 до 6 років.
“Материнські школи” розглядаються не тільки в плані загального розвитку і виховання дітей, але й важливий суспільний інститут підготовки їх до обов’язкового навчання. На “материнську школу” покладені завдання фізичного, естетичного, морального та інтелектуального розвитку дітей.
“Материнська школа” часто вважається великим досягненням навчально-виховної системи Франції. Діти в неї поділені на три секції: у першій – віком від 2 до 4 років і їхнє навчання обмежується іграми; у другій діти 4 – 5 років, які навчаються вмінню “соціального спілкування” шляхом мови і жестів. Основну секцію становлять шестирічні хлопчики і дівчатка. Їх до навчання, вчать читати, писати і рахувати, вони ходять до “школи” 5 разів на тиждень і там перебувають 6 годин на день.
2.Початкова школа – обов’язковий етап для дітей від 6 до 11 років, після закінчення якої учні повинні пройти фінальній іспит і отримати сертифікат цієї школи.
Період навчання в початковій школі триває 5 років: підготовчий рік; фундаментальний курс першого та другого років; середній курс першого та другого років. Вважається, що розклад занять досить навантажений, 28 годин на тиждень(з 9:00-12:00 і 14:00-17:00 годин),існують інші варіанти , 4 рази на тиждень плюс в суботу вранці. У середу і неділю вільні.
Загалом, у початкових школах заборонено давати учням домашні завдання і ця практика скрізь поширена. В одних класах навчаються як хлопці, так і дівчата, тобто класи змішані і, як правило, один викладач веде всі дисципліни. Батьки не вибирають школу для навчання, вона визначається за принципом розташувань місць проживання по відношенню до шкіл.
4. Вторинна або середня школа. Період навчання складається з двох блоків: перший – коледж другий, який, в свою чергу, поділяється на профучилища і ліцеї.
Коледж 6 і 5 рангів це період спостереження, освіта для всіх дітей. Учні відвідують школу і навчаються за спільними програмами. Сюди входить також обов’язкове вивчення одної іноземної мови, переважно англійської. Після закінчення класу 5 рангу навчання, дітей, які мають великі труднощі або ментальний недолік, зорієнтують на “сектор спецнавчання”.
4 і 3 ранги – це період орієнтації: учні починають вивчення другої іноземної мови. Після закінчення 3 і 4 рангу вони проходять фінальний іспит та одержують свідоцтво коледжу. Це впливає на подальше навчання у середньої школі, тобто визначає другий цикл. У будь якому випадку орієнтація учня визначається класною нарадою після консультації з батьками та учнем. Якщо батьків не задовольняє рішення наради щодо визначення подальшого циклу навчання, то вони можуть апелювати його. Закінчення коледжу означає кінець обов’язкового навчання.
Другий цикл: професійно-технічне училище. Закінчення і отримання диплому цього училища вважається “поганим” результатом, це “шлях у гаражі”. Більшість випускників цих училищ намагаються потім продовжити навчання, щоб отримати рівень бакалавра технічних наук.
Довгий цикл: який за три роки готує учнів до здачи іспиту на рівні бакалавра (еквівалент нашому випускнику школи). Ліцей має клас другого рівня, де навчання здійснюється за загальноосвітньою програмою без спеціалізації. У класі першого рівня учнів розмежовують за різними напрямами навчання. У кінці року учні здають іспит на знання французької мови і цей результат враховується при отриманні бакалаврата. І заключний клас закінчується іспитом на одержання бакалавра. Цей диплом не має цінності, і він потрібен для вступу у вузи. Види дипломів бакалаврата такі:
1.Бакалаврат загальноосвітній:
а) філософія і письменство;
б) економіка і соціальна наука;
в) математика і фізика;
г) математика і природничі науки;
д) сільгоспнаука і техніка;
е) наука і техніка.
2. Бакалаврат технічний:
а) медицина;
б) промисловість;
в) музика і танці;
г) економічний сектор;
д) сектор інформатики.
3.Бакалаврат професійних технічних училищ
Французькі учні, як і наші, мають щоденники, щоб записати домашнє завдання, і учителя, який хоче поставити оцінку. Батьки перевіряють щоденники, щоб стежити за навчанням своєї дитини. Домашнє завдання – важлива частина навчального процесу. Починаючи з 6-го періоду середньої школи, учні витрачають багато часу на виконання завдань, які мають обов’язковий характер, а потім оцінюються. Також існує місячний табель, що є зв’язком між школою і батьками. Щомісяця батьки підписують табель з оцінками. Для оцінювання знань використовується літерна градація від “А” - “дуже добре” до “Е” - “дуже погано”. Інколи використовується 20-бальна система. Наприкінці кожного триместру батьки отримують “триместровий бюлетень”, в якому відображенні оцінки учня за триместр з кожної дисципліни, поради викладачів, а також загальні зауваження. Особливість оцінювання у французьких школах полягає у класифікації місця учня по відношенню до інших з кожної дисципліни. Наприклад, він може мати 1 місце з математики і 9 – з хімії або літератури.
Дисципліна завжди є предметом гарячих дебатів. Взагалі французькі вчителі мають дуже обмежені права для покарання учнів, тілесні покарання заборонені. Вчитель може залишати учня після школи на деякий час, дати йому додаткове домашнє завдання, примусити відвідувати школу у вихідні дні для роботи над домашнім завданням. Інколи застосовуються більш жорсткі заходи, зокрема “виключенням” зі школи на декілька днів, впродовж яких учень отримує погані оцінки з пропущених предметів. Тобто, дисциплінарне виховання спрямоване на навчання учня. Суворе й ставлення до відвідування уроків.
У французьких учнів навчальні тижні дуже навантаженні:25 годин у початковій і до 35- в середній. Але в них майже 175 днів канікул.
Французька шкільна форма навчання має добру репутацію в світі!
Учні отримують впродовж усіх рівнів шкіл різносторонні знання, мають багато матеріалу для вивчення напам’ять. Під час уроків вчителі часто використовують групову форму роботи учнів. У Франції вважають, що школи мають обмежений зв’язок із зовнішнім світом. Через деякі внутрішні проблеми мало організовується похід у музеї, на вистави та в різні цікаві місця й установи, ознайомлення з якими було б корисним для учнів. Навчання в школі до 13 років є прогресивним досягненням, але французька система освіти піддається критиці з приводу шкільних невдач: більше ніж 10% молодих людей залишають навчання взагалі, не отримують будь-якого диплому. Школа існує лише для хороших учнів в не зважає уваги на тих, у кого виникають проблеми. Дитина, яка не встигає, повинна залишатися на другий рік.10% залишається на другий рік, навчаються у початковій школі, і тільки 2/3 учнів переходять до середньої “без другого року”.