Таблиця користування основним креслярським інструментом.
Інструмент | Знання | Навики | Помилки |
| 1. Олівець | Правила загострювання під конус, лопаточкою. Типи ліній. Прийоми проведення ліній під лінійку (олівець необхідно тримати під одним кутом) | Правильне загострювання. Проведення різними за твердістю олівцями різних ліній. Проведення ліній олівцем під лінійку. | Неправильне загострювання. Незнання відповідності товщини лінії твердості олівця. Проведення кривої лінії. |
| 2. Лінійка | Способи перевірки лінійки на прямолінійність. Перпендикулярність та паралельність ліній. | Перевірка лінійки на прямолінійність. Побудова з допомогою лінійки і кутника паралельних та перпендикулярних ліній. | Користування кривою лінійкою. Непаралельність та не перпендикулярність ліній. |
| 3. Кутник | Величина кутів та їх вимірювання. | Побудова кутів різної величини за допомогою набору кутників. | Неправильність побудови кутів. |
| 4. Циркуль | Типи ліній. | Проведення циркулем ліній різної товщини. Поділ кола на рівну кількість частин за допомогою циркуля. | Невміння провести циркулем лінії різної товщини. Поділ кола на рівну кількість частин з використанням лінійки замість циркуля. |
| 5. Вимірювач | Вимірювання та відкладання відрізків. | ||
| 6. Лекало | Проведення кривих ліній. | Не плавність переходу між кривими лініями. |
Як видно з таблиці, викладачам математики і креслення необхідно акцентувати увагу учнів в першу чергу на правильному виконанні прийомів роботи креслярським інструментом, на ліквідації графічних помилок.
Крім виявлення і добору взаємозалежного навчального матеріалу немале значення має реалізація між предметних зв'язків у навчальному процесі. Один із способів реалізації - використання викладачами деяких цілеспрямованих методичних прийомів, таких, як аналіз, синтез, конкретизація, порівняння, узагальнення і т. д.
Розглянемо можливість застосування перерахованих прийомів для зв'язку креслення з математикою. Так, аналіз і синтез широко застосовуються при вивченні як креслення, так і математики. Наприклад, перш ніж виготовити деталь по кресленню, необхідно його прочитати, тобто проаналізувати зображення деталі, розглядаючи її як сукупність різних геометричних тіл і елементів, подумки розчленовуючи її на циліндри, конуси, призми, паралелепіпеди і т.д.. У результаті аналізу учні переконуються, що деталь складається з уже знайомих з курсу геометрії і стереометрії фігур. Потім при уявному возз'єднанні всіх геометричних тіл учні одержують більш повне, чітке уявлення про її форму.
Прикладом прийому конкретизації в кресленні може послужити побудова спряження прямої лінії і дуги, при якому необхідно, щоб центр дуги лежав на перпендикулярі прямої встановленому з крапки сполучення, тобто визначається конкретна умова розташування геометричних елементів, від якої залежить побудова даного сполучення.
Як у кресленні, так і в математиці учням часто приходиться порівнювати два або декілька предметів по їх властивостях - графічних, метричних - для встановлення їхньої подібності або розходження. Наприклад, у геометрії ми порівнюємо величини кутів, сторін, трикутників і т.п. У кресленні на підставі зіставлення двох проекцій деталі ми будуємо третю її проекцію. Прийом порівняння передує прийому узагальнення, тобто уявному виділенню і об'єднанню предметів на підставі їхньої подібності або розходження. Так, по трьох видах проекції деталі ми будуємо її аксонометрію і т.д..
Із усього вищевикладеного можна зробити висновок: систематичне використання між предметних зв'язків креслення з математикою, реалізація з їх допомогою методичних прийомів активізації пізнавальної діяльності учнів сприяє розвитку просторових представленні, більш якісному і міцному засвоєнню загально-технічного навчального матеріалу.