Учні повинні вміти:
– розрізняти найпоширеніші у своїй місцевості рослини і тварин різних груп, їх найхарактерніші пристосування до умов життя;
– аналізувати, порівнювати окремі об’єкти природи, узагальнювати й робити висновки;
– планувати й вести спостереження за об’єктами природи;
– планувати й виконувати елементарні досліди на виявлення ознак і властивостей об’єктів природи;
– працювати з підручником та іншими навчальними посібниками;
– розв’язувати природознавчі практичні й теоретичні задачі;
– виконувати правила поведінки в природі; брати посильну участь в охороні природи своєї місцевості;
– висловлювати оцінні судження про предмети і явища природи, свою поведінку та поведінку інших людей у природі.
1.2 Психолого-педагогічний аспект використання ППЗ для створення дидактичних засобів для змістової лінії «Жива природа» на уроках природознавства у початковій школі
Педагогічна доцільність використання програмно-методичного забезпечення при вивченні курсу «Природознавство» визначається цілями і завданнями курсу, а також можливостями використання персональних комп’ютерів для вирішення практичних завдань з даного курсу і необхідністю інтенсифікації і індивідуалізації процесу навчання.
Сучасні інформаційні технології здатні моделювати тривимірні віртуальні об'єкти, які, практично, не поступаються за своїми візуальним властивостям їх реальним прототипам. Технологія мультимедіа створює динамічний видовищний сюжет, на розвиток якого може впливати вчитель. Поєднання пізнавального і емоційного процесу може вирішувати ряд проблем, пов'язаних з вивченням курсу «Природознавства».
У цю систему повинні входити програмно-методичне забезпечення і засоби навчання, що функціонують на базі ПК, а також традиційні. Необхідність цього обумовлена спрощенням і здешевленням системи засобів навчання і специфічними функціями звичайних технічних засобів, які неможливо і недоцільно передати комп'ютеру з психолого-педагогічної точки зору.
Засвоєння інформації, формування необхідних знань при будь-якій формі навчання завжди пов'язане з психоемоційним навантаженням. Рівень її компенсації, і, отже, результативність процесу навчання визначається досвідом вчителя і стилем його роботи, а також використовуваними педагогічними прийомами.
Ефективність процесу навчання природознавству можна підвищити за рахунок певного зсуву існуючого акценту освітньої технології з логічно-знакових форм передачі інформації на асоціативні, природніші для сприйняття людським мозком. Наявність додаткового взаємозв'язку між елементами інформації, що проходять різними каналами або в різних режимах, сприяє кращому засвоєнню матеріалу. Орієнтація тільки на логічно-знакову систему представлення інформації вимагає інтенсивної роботи певних ділянок однієї з півкуль мозку для передачі і обробки виникаючих образів знаків.
Логічний взаємозв'язок, що реалізовується, направлений на створення умов періодичного перемикання типів сприймання інформації, максимальної активізації підсвідомого рівня її засвоєння.
Зважаючи на сказане вище, в програмах для курсу «Природознавства» необхідно використовувати в поєднанні з ігровими програмами, стимулюючими досягнення навчальної мети також і контролюючі програми, що моделюють природні процеси та явища і т.д.
Функціональне призначення програмного забезпечення полягає в представленні навчальної інформації і направленні навчання з урахуванням індивідуальних можливостей учня.
Однак, комп'ютер слід розглядати скоріше як елемент системи засобів навчання.
При розробці і використанні програмних засобів в навчальних цілях виникає необхідність в створенні комп’ютерних навчально-методичних і інструктивних матеріалів. У них повинні бути включені:
· програмні засоби навчального призначення;
· інструкції для користувача;
· методичні рекомендації з використання програмних засобів для вчителя;
· методичні рекомендації для учня.
До автоматизованих засобів навчання необхідно висунути наступні вимоги:
- з одного боку, інструментальні програмні засоби повинні бути орієнтовані на широке коло користувачів, що мають спеціальну підготовку, так і непідготовлених;
- з іншої — програмна реалізація повинна надавати можливість варіювати дидактичні моделі керування навчальним процесом;
- система повинна бути оснащена ефективним зворотнім зв'язком, тобто адекватно реагувати на всі дії учня.
Використання програмних засобів для курсу «Безпека життєдіяльності» дозволить формувати і корегувати навчальний план залежно від особливостей і вимог, що пред'являються індивідуально до кожного учня з урахуванням рівня його знань.
Програмне забезпечення дає можливість будувати навчальний процес залежно від індивідуальних адаптаційних властивостей учнів. Все це дозволяє зробити навчальний процес більш керованим і дає можливість варіювати дидактичні моделі управління процесом навчання.
1.3 Опис ППЗ для розробки дидактичних засобів
Поняття про прикладні програми
Прикладні програми – це програми, які автоматизують процеси розв’язування задач з різних сфер практичної діяльності людей. їх є дуже багато. Це програми для опрацювання інформації виробничого, бухгалтерського, офісного чи іншого характеру. Виокремимо такі види програм:
o для опрацювання текстів (текстові редактори);
o для створення графічних образів (графічні редактори);
o для роботи з електронними таблицями;
o для створення і опрацювання інформації в базах даних;
o для підтримки функціонування комп’ютерних мереж;
o для автоматизації математичних обчислень.
Програмне забезпечення буває у вигляді окремих програм для певного виду роботи (наприклад, для редагування текстів чи опрацювання баз даних) або у вигляді інтегрованих систем – програмних комплексів, які забезпечують декілька видів діяльності. За допомогою інтегрованої системи можна написати листа, реферат, оформити звіт, виконати обчислення засобами електронної таблиці, знайти інформацію в базі даних, доповнити звіт графіками чи діаграмами та переслати його замовнику робіт через комп’ютерну мережу.
Прикладами таких систем є: Symphony, Smartware, Microsoft Works, Microsoft Office для Windows, Star Office для Linux.
Інтегрована система складається з таких основних компонентів:
1) редактора текстів;
2) електронної таблиці;
3) системи керування базами даних;
4) засобів телекомунікацій.
У них поєднані можливості роботи з текстовою, числовою та графічною інформацією, тобто з даними різних форматів.
Текстові редактори і видавничі системи.
Ще не так давно, під час підготовки листа, реферату чи твору, після змін у тексті доводилося не раз переписувати його. Сьогодні, використовуючи комп’ютер і текстові редактори, можна обійтися без ручки, гумки та витрачання паперу. Звичне уявлення про стіл журналіста, письменника чи інженера, завалений паперами, відживає. Тепер на їхньому письмовому столі стоїть комп’ютер.
Текстові редактори призначені для опрацювання текстів. За допомогою комп’ютера користувач створює тексти, редагує їх, форматує, зберігає і пересилає на відстань. У текст можна внести доповнення, вставити або викинути літеру чи абзац і записати його в пам’ять. І так – багато разів. Процес унесення змін у текст називається редагуванням. Текстові можна надати бажаного вигляду, наприклад, як ось у цій книжці. Це називається форматуванням тексту. Текст (незалежно від змісту) і відповідний файл, що опрацьовується текстовим редактором, прийнято називати документом.
Зручність і ефективність застосування комп’ютерів для опрацювання текстів, оформлення звітів, статей, книжок, листів та інших документів зумовили створення великої кількості текстових редакторів різної складності та призначення.
Є декілька десятків текстових редакторів. Найпоширеніші такі: WordPerfekt, Microsoft Word, WordStar, XyWrite тощо. Популярними також є редактори «Лексикон», «Твір», LaTeX.
Один з найпростіших – текстовий редактор «Лексикон» призначений для створення й опрацювання документів українською, російською чи англійською та іншими мовами. Можна вносити зміни у документ, автоматично формувати абзаци, заголовки, зміст, розбивати текст на сторінки, переносити фрагменти тексту з одного місця в інше.
Редактор LaTeX зручний для роботи з математичними формулами і підготовки до друку наукових статей та книжок.
Універсальними є редактори WordPerfekt та Microsoft Word.
Перерахуємо основні дії, які можна виконати за допомогою текстового редактора:
♦ створити текст, використовуючи різні гарнітури шрифтів;
♦ задати розміри і вигляд символів (товсті, підкреслені, курсив);
♦ задати потрібне розташування елементів тексту на сторінці;
♦ вилучити частину тексту, перенести текст в інше місце або в інший документ за допомогою буфера обміну;
♦ замінити у документі одні літери, слова чи фрази іншими;
♦ пронумерувати сторінки документа і скласти зміст;
♦ усунути граматичні та синтаксичні помилки;
♦ видрукувати текст;
♦ зробити текст, наприклад, таким, як у будь-якій книжці.
Для підготовки рекламних листівок, оформлення журналів і книжок використовують спеціальні видавничі системи. Вони дають змогу підготувати і якісно видрукувати на лазерних принтерах або вивести на фотонабірні автомати складні документи. Видавнича система PageMaker зручна у роботі з невеликим обсягом матеріалів (до тисячі сторінок), ілюстраціями, графіками, діаграмами. Системи Ventura Publisher та Corel Ventura використовують для підготовки великих документів, наприклад, багатотомних видань. За допомогою видавничої системи можна:
♦ виконувати всі дії, характерні для текстового редактора, тобто текст можна зробити таким, як у книжці;