Зміст
Вступ
Розділ 1. Особливості вивчення змістової лінії «Жива природа» на прикладі уроків природознавства у початковій школі
1.1Методична система вивчення змістової лінії «Жива природа» на уроках природознавства у початковій школі
1.2 Психолого-педагогічний аспект використання ППЗ для створення дидактичних засобів для змістової лінії «Жива природа» на уроках природознавства у початковій школі
1.3 Опис ППЗ для розробки дидактичних засобів
Розділ 2. Конспекти уроків з природознавства із використанням дидактичних посібників, зроблених за допомогою комп'ютера
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Використання комп’ютера у процесі навчання молодших школярів на окремих уроках різного характеру передбачає покращення загального рівня знань учнів за рахунок певних умов.
Метою курсової роботи є дослідження таких умов використання прикладного програмного забезпечення (ППЗ) для розробки дидактичних засобів.
Завдання роботи:
1. Ознайомитись із основними джерелами літератури.
2. Запропонувати своє бачення проблеми.
3. Розробити власні шляхи використання ППЗ на уроці природознавства.
Об’єкт – навчальна база змістової лінії «Жива природа».
Предмет – дослідження шляхів використання ППЗ у розробці засобів навчання.
Розділ 1. Особливості вивчення змістової лінії «Жива природа» на прикладі уроків природознавства у початковій школі
1.1 Методична система вивчення змістової лінії «Жива природа» на уроках природознавства у початковій школі
У 3–4 класах навчальний предмет "Я і Україна" реалізується через інтегрований курс (2 год) або окремі навчальні предмети (по 1 год).
"Природознавство" в 3–4 класах є логічним продовженням природничої складової курсу "Навколишній світ", який вивчається в 1–2 класах.
Природознавство як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки його зміст утворює система уявлень і понять, відібраних зрізних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв’язків у початковій ланці освіти і перспективних зв’язків із природознавчими курсами, що вивчатимуться в наступних класах.
Головною метою "Природознавства" в 3–4 класах є формування в учнів уявлення про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності.
Вона досягається шляхом постановки й реалізації освітніх, розвивальних і виховних цілей.
Освітні цілі передбачають формування системи уявлень та понять про предмети і явища природи, взаємозв’язки й залежності між ними; предметних умінь на основі засвоєних природознавчих знань; умінь застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота).
Розвивальні цілі спрямовані на розвиток розумових здібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміннями розумової діяльності: перцептивної (сприймання), мислительної (логічне і творче мислення), імажинативної (уява), мнемічної (пам’ять), мовленнєвої. А також на розвиток емоційної сфери дітей; їх пізнавальної активності і самостійності шляхом засвоєння узагальнених способів самоуправління (постановка цілей, планування, самоорганізація, самоперевірка і самооцінювання (самоконтроль), самокоригування); здатності до творчості, до самовираження і спілкування в сумісній діяльності.
Виховні цілі пов’язані з вихованням особистісних якостей кожного школяра, його екологічної культури, поведінки, адекватної моральним, етичним, естетичним нормам і загальнолюдським цінностям у ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.
"Природознавство" – це навчальний предмет, провідним компонентом якого є система природознавчих знань. Вони визначають всі інші компоненти змісту, зокрема, сукупність предметних і загально навчальних умінь.
Зміст і його структурування визначаються загальнодидактичними принципами (гуманізації; особистісно зорієнтованого навчання; науковості; наступності; виховного і розвивального навчання; забезпечення позитивної мотивації учіння, створення умов для самореалізації кожного учня, розвитку його творчої самостійності та соціальної активності) і власне природничими принципами (екологічний, краєзнавчий, українознавчий, планетарний, фенологічний),що реалізуються в єдності.
Програму побудовано за змістовими лініями, які визначені Державним стандартом початкової загальної освіти. Вони є програмовими темами: в 3 класі – "Нежива природа", "Жива природа", в 4 класі – "Планета Земля", "Наша Батьківщина – Україна", "Рідний край".
Зміст тем "Нежива природа" і "Жива природа" (3 клас) включає систему доступних для молодших школярів фактів, уявлень і понять, які на елементарному рівні всебічно відображають сутність компонентів
- неживої природи (світло і тепло, повітря, вода, гірські породи, ґрунт)
- живої природи (рослини, тварини, гриби, дроб’янки, людина)
та зв’язки й залежності між ними. Природничі знання та вміння названих тем закріплюються, розширюються, поглиблюються, конкретизуються, а головне – застосовуються у наступних темах як опора для розкриття змісту нових понять і встановлення найпростіших закономірностей у природі, чим забезпечується цілісне відображення природи у свідомості молодших школярів. Так, у темах "Наша Батьківщина – Україна" і "Рідний край" компоненти неживої і живої природи розглядаються в межах України і рідного краю, а закономірні зв’язки встановлюються на рівні природних комплексів: природних зон України і природних угруповань рідного краю.
Програма має екологічну спрямованість.
Питання охорони природи пронизують увесь зміст, а також вивчаються як самостійні теми.
Спеціальними методами пізнання природи (дослід, практична робота, спостереження) та вміннями користуватися приладами (термометр, гномон, компас тощо) учні оволодівають не в окремих темах, а в процесі вивчення відповідного змісту всього курсу.
Такий підхід до розробки змісту забезпечує його розвивальний характер, оскільки оволодіння ним потребує активної навчально-пізнавальної діяльності кожного учня.
Розглянемо докладніше, як досліджувана нами змістова лінія реалізується, які теми включає і в якому напрямку вони розглядаються.
Жива природа (22 год)
Зелене диво Землі – рослини. Різноманітність живих організмів на Землі. Значення рослин у природі. Цінність рослин для людей (практична, естетична, моральна, валеологічна, пізнавальна). Види рослин.
Зовнішня будова рослин. Рослини – живі організми. Рослини – джерело поживних речовин і кисню на Землі.
Дерева, кущі, трав’янисті рослини. Хвойні й листяні рослини. Однорічні, дворічні та багаторічні рослини.
Різноманітність рослин у природі (квіткові рослини, хвойні рослини, папороті, хвощі, мохи, водорості).
Розмноження рослин. Умови росту і розвитку рослин.
Довкілля рослин. Пристосування рослин до різних умов життя і до захисту від винищення у природі.
Охорона рослин.
Екскурсії: ознайомлення з різноманітністю рослин у природі; пристосуванням рослин до різних умов життя; із збереженням і охороною рослин.
Досліди: визначення умов росту і розвитку рослин.
Практичні роботи: розпізнавання різних видів рослин; розпізнавання органів рослин; виявлення у рослин ознак пристосування до різних умов життя і до захисту від винищення у природі.
Тварини – живі організми. Види тварин. Значення тварин у природі. Цінність тварин для людей (практична, естетична, моральна, валеологічна, пізнавальна)
Різноманітність тварин у природі (звірі, птахи, плазуни, земноводні, риби, комахи).
Живлення тварин. Ланцюги живлення у природі Причини руйнування ланцюгів живлення.
Розмноження тварин у природі.
Довкілля тварин. Пристосування тварин до добування корму й захисту від ворогів.
Охорона тварин.
Екскурсії: ознайомлення з різноманітністю тварин у природі, пристосуванням тварин до різних умов життя, з охороною тварин.
Практичні роботи: розпізнавання тварин різних груп.
Гриби. Дроб’янки. Значення грибів і бактерій у природі, їстівні та отруйні гриби. Корисні та хвороботворні бактерії. Правила гігієни.
Людина – живий організм. Відмінність людини від інших живих організмів. Місце людини в природі.
Органи тіла людини. Шкіра. її значення. Гігієна шкіри.
Скелет і м’язи. Постава. Зміцнення скелету і м’язів.
Органи травлення. Гігієна харчування. Догляд за зубами.
Органи дихання. Турбота про чистоту повітря.
Органи кровообігу. їх значення в організмі Зміцнення серця.
Нервова система та органи чуття (зір, слух, нюх, смак, дотик). Гігієна органів чуття.
Практичні роботи: вивчення будови шкіри, роботи м’язів, об’єму легенів; значення органів чуття; підраховування пульсу залежно від фізичного навантаження; правила чищення зубів.
Основні навчальні досягнення на кінець року з досліджуваної нами змістової лінії:
Учні повинні знати :
– групи рослин (водорості, мохи, папороті, хвойні і квіткові; дерева, кущі, трав’янисті; однорічні, дворічні, багаторічні), їх окремі найхарактерніші ознаки;
– умови росту і розвитку рослин; деякі ознаки пристосування рослин до різних умов життя;
– групи тварин (звірі, птахи, плазуни, земноводні, риби, комахи; травоїдні, хижі, всеїдні), їх характерні ознаки;
– деякі ознаки пристосування тварин у природі;
– будову тіла людини, його найважливіші органи та їх значення; правила особистої гігієни;
– взаємозв’язки в неживій і живій природі, між неживою й живою природою; вплив людини на природу;
– норми і правила поведінки в природі.