Логічний наголос при цьому повинен падати то на прийменник, то на іменник.
За допомогою інтонації або логічного наголосу логопед підкреслює перехід до інших видів завдань: поставте стакан, переверніть стакан вверх дном та ін.
2.2 Корекційно-педагогічна робота при акустико-мнестичній афазії
В основі акустико-мнестичної афазії лежить зниження слухової пам’ті, яке викликане підвищеним гальмуванням слухових слів.При сприйнятті кожного нового слова і його усвідомленні хворий втрачає попередне.Це порушення виявляється також при повторенні серій складів і слів.
Порушення розуміння.
Для акустико-мнестичній афазії характерна дисоціація між відносно збереженою здатністю повторити окремі слова і порушення можливості повторення 3-4 не зв'язаних по значенню слів (наприклад: рука - будинок -небо; ложка - диван - кіт; ліс - будинок - вухо і т. д.). Звичайно хворі повторюють перше і останнє слово, в більш важчих випадках -— лише одне слово їз заданої серії слів, пояснюючи це тим, що не запам'ятали всі слова. При повторному прослуховуванні вони також або не утримують їх послідовність, або опускають одне з них.
Порушепня слухомовної пам'яті спостерігається і при інших формах афазій, проте при акустико- мнестичній афазії це порушення мовної пам'яті є основним дефектом, оскільки у них виявляється збереженим фонематичний слух, артикулярна сторона мовлення. У хворих спостерігається підвищена мовленнєва активність, компенсуюча труднощі комунікації.
Л. Цветкова (1975) пояснювала неможливість утримання мовною ряду не тільки гальмуванням слухової пам'яті, але і звуженням її об'єму.
Порушення об'єму утримання мовної інформації, її гальмування приводять до труднощів розуміння при цій формі афазії довгих, багатоскладових висловів, що складаються з 5-7 слів: людина може вказати або дати не той предмет, про який йде мова, у нього виникає акустико-мнестична дезорієнтованість , він насилу орієнтується в бесіді з 2-3 співбесідниками, «відключається» в складній мовній ситуації не може відвідувати доклади, лекції, стомлюється при сприйнятті музики і радіопередач.
При другому варіанті акустико-мнестичної афазії, так званої оптичної афазії, труднощі утримання на слух смислової сторони мовлення, полягаючі в ослабленні і збідненні зорових уявлень про предмет, в співвідношенні сприйнятого на слух з його зоровим уявленням. Пояснюється ця слабкість зорових уявлень мім, що заднє скроневі відділи (поле 37, по Бродману) є суміжними з потиличними, оптико-гностичними відділами. Зниження оптико- мнестичних процесів призводить до того, що зорове уявлення про предмет стає неповним. При малюванні тих або інших предметів опускаються, недомальовуються значущі для їх пізнання деталі. Так, людина може недомалювати носик у чайника, гребінець у півня, ручку у чашки. Характерно, що недомальовуються ті елементи предметів, які, з одного боку, специфічні саме для них, а з іншою пов'язані з багатозначністю слова (наприклад, слова носик, гребінець, ручка). Хворий замість півня малює невизначеної форми птаха, замість чайника щось схоже на цукорницю, замість чашки миску або стакан і т.д.
Порушення експресивного мовлення.
При цій формі афазії експресивне мовлення характеризується труднощами підбору слів, необхідних для організації вислову. Мовлення при акустико-мнестичній афазії, як при афазії акустико-гностичній, зберігає свій виражений предикативний характер. Труднощі знаходження слів пояснюються збідненням зорових уявлень про предмет, слабкістю компоненту оптико-гностичного компоненту. Семантична розмитість значення слів приводить до виникнення рясних вербальних парафазій, рідкісних літеральних замін, злиття двох слів в одне, наприклад, ножилка" (ніж - вилка).
Порушення номінативної функції мовлення при акустико-мнестичній афазії виявляється не тільки в труднощах при назві, але і в підборі слів у власному мовленні , в розповідях по картинках і т.д. При розповіді по серії сюжетних картинок , переказі тексту, в спонтанному мовленні іменники замінюються займеннниками. Аграматизм при акустико-мнестичній афазії характеризується змішуванням афлексій дієслів і іменників в роді і числі. На відміну від афазії акустико-гностичної вислови при акустико-мнестичній афазії відрізняється більшою закінченістю не спостерігається «мовної окрошки»
Порушення читання і письма.
При акустико-мнестичній афазії в письмовому мовленні більше, ніж в усному, виступають явища експресивного граматизма, тобто змішування прийменників, а також флексій дієслів, іменників і і займенників, головним чином, в роді і числі. Номінативна сторона письмового мовлення виявляється більш збереженою, оскільки хворі мають більше часу для підбору слів, вибору синонімів, а також фразеологізмів, сприяючих „спливанню в пам'яті" потрібних слів, зрідка спостерігаються літеральні парафазії по акустичному типу (змішування дзвінких і глухих фонем). При записі тексту під диктування хворі зазнають значні труднощі утримання в слухомовній пам'яті навіть фрази, що складається з трьох слів, при цьому вони звертаються з проханням повторити кожний фрагмент фрази.
При акустико-мнестичній афазії виникають значні труднощі в розумінні читаного тексту. Це пояснюється тим, що друкарський текст складасгься з речень значної довжини, і тим, що утримання в пам'яті читаного тексту теж вимагає збереження слухо-мовної пам'яті.
Таким чином, при акустико-мнестичній афазії порушення слухомовної памяті повторно приводять до труднощів нормальної реалізації письма,читання і рахунку.
Коректувально-педагогічна робота при акустико-мнестичній афазії.
Основними завданнями коректувально-педагогічної роботи є подолання порушень слухомовної пам’яті, відновлення зорових уявлень про істотні ознаки предмету, а також подолання амнестичних труднощів і елементів експресивного аграматизму. В ході нейропсихологічного обстеження уточнюється варіант акустико-мнеетичної афазії. Потім складається програма коректувально-педагогічної роботи. В подоланні мовленнєвих розладів при акустико-мнестичній афазії логопед використовує механізм кодування задуму мовного вислову, описи ознак предмету, введення слова в різні контексти, складання зовнішніх опор, що дозволяють хворому утримувати різний об’єм слухо-мовного навантаження.
Відновлення слухо-мовної пам’яті відбувається з опорою на зорове сприйняття. Перед хворим викладається серія наочних картинок, різних по смисловому взаємозв’язку, і дається завдання вибрати з них два, гри. Чотири предмети. У зв’язку з тим то в мовленні слова зв’язані задумом вислову, то спочатку серед «випадково» підібраних картинок із зображенням, наприклад, зайця, тарілки, столу, рушниці, лісу і т.д. пропонується показати предмети, які можуть бути вписані в ту або іншу ситуацію, наприклад, вилку, стіл, огірок або ліс, мисливця, зайця і т.д. Потім вже даються слова, що не входять в одне семантичне поле. На наступній стадії відновлення слухо-мовної пам’яті наочні картинки демонструються у вигляді стовпчика-купки. Хворий, прослуховуючи серію назв предметів, знаходить їх зображення і відкладає бік. Цим досягається деяка віддаленість виконання інструкції в часі. Згодом пропонується повторній серію слів, що опрацювали на попередніх заняттях, не вдаючись до допомоги картинок.
Спочатку для запам’ятовування даються слова, що позначають предмети, потім дії і якості предметів і нарешті числа, з’єднані в номери телефонів.
Паралельно з цим провадиться слухові диктанти: пропонуються фрази, що складаються з двох, трьох, чотирьох слів, з опорою на сюжетну картинку, а пізніше без неї.
При другому варіанті акустико-мнестичної афазії для відновлення зорових уявлень рекомендується проводити ряд вправ, що включають аналіз, близьких по малюнку і за формою предметів, відмінних одним-двома ознаками (наприклад, паніки, чайника, цукорниці; шафи, холодильника, буфета), в яких зміна або відсутність однієї з деталей міняє функцію предмету, його зміст і позначення. Дасться завдання сконструювати предмети з елементів, знайти помилки в зображенні предметів (наприклад півень зображується без хвоста, кіт з довгими вухами і т, д.), домальовувати предмет до цілого, описати його властивості і функції, взнати предмет по його частині і т.д. Подолання відчуження значення складних по складовій структурі слів здійснюється шляхом їх поскладового прослуховування і повторення. Труднощі знаходження потрібного слова, як і при афазії акустико-гностичній, долаються шляхом розширення, а іноді і звуження смислових меж слова, тобто шляхом уточнення і систематизації їх значень. Для цього слова вживається в різних контекстах, ведеться робота, по розумінню багатозначності слова, наприклад, слів ручка, ключ, машина, коса, перо, по уточненню значення синонімів, антонімів і омонімів.
Відновлення письмового вислову є однією з форм закріплення
досягнених результатів по подоланню амнестичних розладів. Збереження розуміння звуко-буквенного складу слова і значне збереження фонематичного слуху дозволяють з перших же днів корекційно-педагогічної роботи використовувати складання письмових текстів, що сприяє подоланню бідності словникового запасу і характерного для «задніх» форм афазії аграматизму.
Порушення узгодження в роді і числі головних членів речення долається шляхом заміни іменників займенниками і займенників іменниками, складання фраз за опорними словами, умінням закінчувати речення, вславляти пропущені прийменники іллексії іменників.
Висновок
Дослідивши нашу тему ми дійшли висновку, що афазія має велике значення в сучасному світі.
Причинами виникнення афазії є порушення мозкового кровообігу, травми, пухлини, інфекційні захворювання головного мозку. Афазії виникає приблизно в третині випадків порушеннь мозкового кровообігу, найбільш часто спостерігається моторна афазія.