У дітей афазія виникає рідше, як результат черепно-мозкової травми, пухлинних утвореннь або ускладненнь після інфекційної хвороби.
Не дивлячись на те, що на теперішній час афазіологія представляє собою досить розроблена область наукових дослідженнь і практичних розробок, поняття розпаду мовленнєвої функції при афазії не отримало однозначного трактування. Перш за все, маються на увазі функціональні взаїмовідношення рівнів мозкової організації мовленнєвої функції.
Ця проблема стала актуальною в 40-х роках ХХ ст. в звязку з тим, що Н.А. Бернштейн (1947р.) виділив 2 вищих із 5 описаних рівнів: гностико - праксичний і символічний.
А.Р. Лурія (1974р.) формулює принцип системної будови і динамічної поетапної локалізації вищих кіркових функцій. Ним розроблені методи вивчення порушень психічної діяльності різних пізнавальних процесів. Нейропсихологічна методика, запропонована А.Лурія, дозволяє досліджувати різні симптоми і синдроми, закономірні поєднання симптомів, що виникають при ураженні тих або інших структур мозку. Використання цієї методики дозволяє не тільки робити висновок про наявність тієї або іншої форми афазії, але і діагностувати ураження головного мозку. Ним доведено, що при будь-якій формі афазії порушується реалізація мовленнєвої діяльності.
Як відомо, у хворих з афазією, незалежно від її конкретної форми, мовлення порушується систенмо. Особливо порушується здатність вибрати потрібне слово, і вміння будувати речення.
Між іншим без цих мовленнєвих дій не можливе зв’язне мовлення, необхідне для спілкування.
Враховуючи те, що порушуються мовленнєві зони мозку, неможливо розраховувати на самостійне згадування того, як потрібно говорити. Доводиться використовувати спеціальні прийоми які самостійно осмислюються хворими, а потім в результаті багаторазових вправ відбувається автоматизація способів видалення в пам’яті необхідних слів і мовленнєвих зворотів.
Отже, виходячи з особливостей порушень мовленнєвої функції на кожного хворого складається окрема програма психології педагогічної роботи.
Список використаної літератури
1. Шохов–Троцкая М.К. (Бурлакова) Стратегия и тактика восстановления речи. М., 2000
2. Шохов–Троцкая М.К. (Бурлакова) Логопедическая робота при афазии на ранней стадии восстановления. М.,1972
3. Бейн Є.С. Бурлакова М.К., Визель Т.И. Восстановления речи у больных с афазией М., 1982
4. Бурлакова М.К. Корекционно-педагогическая робота при афазии М.,1984
5. Лурия А.Р. Восстановления функций мозга после военной травмы. М., 1948
6. Оппель В.В. Востановления речи при афазии Л., 1963
7. Цветкова Л.С. Афазия и восстановительное обучение М.,1988
8. С.С Ляпидевськый. Очерки по патологии речи и голоса
9. Флерова Ж.М. Логопедия.- Ростов на Дону: Феникс, 2001
10. Ханьшева Г.В. Практикум по тлогопедии. Корекцыя звукопроизношения. – 2-е изд. – Ростов на Дону/ Феникс, 2006
11. Сыливерстова В.И. Понятийно-терминологический словарь логопеда. – Владос. – М.
12. Малярчук А.Я. Дидактичний матеріал для виправлення мовленнєвих недоліків. Ч.1: Навч. пос..- Київ ,2005
13. Н.В. Кошелева. Тематические лексико-граматические упражнения для востановления речи у больных с афазией., Москва, «Астрель», 2006
14. Школьний логопед/№1/ Москва 2007
15. Логопедия /№4/ Москва 2006.