Оточуюче людину середовище надзвичайно різноманітне і багатофакторне, що створює деякі складності в оцінці взаємовідносин цієї безлічі з організмом людини. Тому необхідною мірою являється класифікація цієї безлічі за найбільш загальними ознаками та ранжирування значимості окремих груп. З урахуванням цього можна виділити три групи факторів, найбільш значимих, що зумовлюють:
- Якість життя людей;
- Спадковість;
- Спосіб життя та поведінку людини (людей).
Якість життя людей, на думку багатьох дослідників, являється основним здоров'язберігаючим і найбільш ефективним комплексним фактором. Якість життя громадян забезпечується державою, економічними, соціальними та оздоровчими програмами. Група факторів, інтегрована в поняття «Якість життя», визначаючи здоров'я, моральний і психологічний стан людей, тривалість їх життя і соціальну значимість, мало підвладні кожному індивідууму і навіть колективам, залежить від держави і її соціально-економічних, екологічних та інших здоров'язберігаючих програм.
Друга група факторів, що визначають популяційне здоров'я людей, починаючи з народження, - спадковість. Спадкові захворювання або порушення у фізичному розвитку і функціонуванні організму супроводжували людину з давніх часів та були пов'язані зі складно пояснюваними змінами в окремих ланках генотипу. Ця група захворювань займала відносно невелику питому вагу в патології людини. Вік наукового технічно прогресу - наші часи, докорінно змінив значимість цього фактору в формуванні організму людини. Це пов'язано з двома групами причин. По-перше, це інтенсифікація споживання природних ресурсів, переробка котрих обумовила викид в навколишнє середовище колосальної кількості шкідливих для всього живого речовин. По-друге, людина сама активно руйнує свій генотип за допомогою шкідливих звичок. Основними і найбільш небезпечними з них є куріння тютюну, непомірне споживання алкоголю,
пристрасть до наркотиків (наркоманія) та хімічним речовинам наркотичної дії (токсикоманія) [13].
3 аналізу даних вітчизняних та зарубіжних дослідників причин хвороб людини та їх питомої значимості випливає, що, якщо всі причини хвороб и порушень гармонічного розвитку прийняти за 100%, то розклад виглядає наступним чином: спосіб життя та поведінка людей зумовлює 50% всіх хвороб, стан навколишнього середовища - 20%, спадкові фактори — 20%, стан охорони здоров'я, її організація, медикаментозні та технологічні засоби - 8%, інші фактори - 2%. Таким чином, якщо розділити 20 «спадкових» відсотків на рівні частини и 10% приєднати до перших 50%, так як людина особисто «умудряється» змінити свій генотип за допомогою шкідливих звичок, то від кожного з нас залежить наше здоров'я та довголіття на 60%.
Таким чином, третьою групою факторів є спосіб життя, що має провідне значення (60%) в збереженні та укріпленні здоров'я, підвладний дуже часто регулюванню самою людиною. Перш за все, це не стільки те, чого людина робити не повинна (шкідливі звички), скільки те, що вона повинна повсякденно робити, укріплюючи та удосконалюючи організм, своє здоров'я [9,11,13].
Здоровий спосіб життя різноманітний. Однак основними його елементами є система постійного, що тренується, та посильного віку стану здоров'я руху; фізіологічно обґрунтоване харчування, система загартування організму, використання природних методів періодичного очищення організму, знання та використання методів психологічного розвантаження та психологічної амортизації; використання цілющих і живильних резервів рослин та багато іншого. Елементи здорового способу життя повинні сприяти не тільки відсутності хвороб, але такому стану здоров'я, який ВООЗ визначає як «стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя» [14].
Стан здоров'я розглядається як здатність організму адаптуватися до умов навколишнього середовища, Перехід від здоров'я до хвороби виникає шляхом поступового зниження адаптаційних можливостей організму через прикордонні стани, які отримали назву до нозологічних. Організм людини, страждаючий через непереривні стресові впливи, необхідно розглядати як динамічну систему, здійснюючу непереривне пристосування до умов шляхом змін рівня функціонування окремих систем та відповідного напруження регуляторних механізмів. Пристосування або адаптація до нових умов досягається ціною витрати функціональних ресурсів організму [15].
Адаптація - одна з фундаментальних властивостей живої матерії, являється результатом та засобом вирішення внутрішніх та зовнішніх протиріч життя, існує і формується на грані життя і смерті, здоров'я та хвороби, за рахунок їх зіткнення та взаємопереходу. Адаптованість носить не лише біологічний характер, але і соціальний, досягається іноді ціною певних ушкоджень, дисгармонією у порівнянні з нормою.
Гомеостатичні властивості цілісного організму являються наслідком одночасної дії численних та складно організованих регуляторних механізмів, серед яких одне з важливих центральних місць займає вегетативна регуляція, що забезпечує постійне зрівноваження речовини та енергії в організмі, його органах і тканинах.
Адаптація та гомеостаз - взаємопов'язані і доповнюючи один одного процеси. На підставі уяви про гомеостаз і адаптацію групою дослідників була запропонована класифікація функціональних станів організму. По 10-ти бальній шкалі пропонувалося виділити достатньо тонкі межі функціональних станів у здорових та практично здорових людей [16,17].
В результаті узагальнення досвіду масових профілактичних обстежень сформувалася класифікація, що включає 4 класи станів: здоров'я з достатніми функціональними (адаптаційними) можливостями організму; донозологічні стани, при яких оптимальні адаптаційні можливості організму забезпечуються більш високою, чим є у нормі, напругою регуляторних систем, що веде до підвищеної витрати функціональних ресурсів організму; -преморбідні стани, що характеризуються зниженням функціональних можливостей організму, проявляються у двох стадіях:
а)с переважанням неспецифічних змін зі сторони серцево-судинної системи (ССС);
б)с переважанням специфічних змін зі сторони певних органів та систем, гомеостаз котрих порушений, але завдяки механізмам компенсації прояв захворювання може бути вираженим або знаходитися в початковій стадії та мати компенсаторний характер;
в) з порушенням механізмів компенсації.
У даному стані, як правило, спостерігаються різноманітні захворювання в стадії субкомпенсацї або декомпенсації. Зниження адаптаційних можливостей організму пов’язано зі зміною фізіологічних функцій, а саме зі зміною міокардіального та гемодинамічного гомеостазу.
Це характеризується зростом артеріального тиску (AT), зниженням зовнішньої роботи серця. Але при до нозологічних та преморбідних станах зміна фізіологічних показників не виходе за межі клінічної норми та не приваблює уваги лікарів [18,19].
Говорячи про фактори, що здійснюють несприятливий вплив на здоров'я (патогенні фактори), в аспекті охорони здоров'я студентів, необхідно розділити їх на дві великі групи: фактори, безпосередньо пов'язані з освітнім процесом, освітніми закладами, та всі інші фактори, потенційно здійснюючі вплив на здоров'я студентів.
Перелік загально патогенних факторів, що наносять шкоду здоров'ю студентів:
1. Низький рівень мотивацій на збереження та укріплення індивідуального здоров'я. Зараз все частіше можна почути про відсутність культури здоров'я в Україні. Людина не прагне взяти на себе відповідальність за здоров'я. Народжуючись здоровою, самого здоров'я людина не відчуває до тих пір, доки не виникнуть серйозні признаки його порушення. Тепер, відчувши хворобу та отримавши полегшення від лікаря, вона все більше схиляється до впевненості про залежність свого здоров'я саме від медицини.
2. Звуження поняття здоров'я. Не дивлячись на те, що більшість спеціалістів тримаються визначення здоров'я, даного ВООЗ, часто мають на увазі його фізичну складову, забуваючи про соціально-психологічну та духовно-моральну складову поняття. Дійсно, для характеристики стану населення, як правило, використовується класична тріада: смертність в різних вікових категоріях, рівень та структура загальної захворюваності, а також досягнутий рівень фізичного розвитку. Статистичні дані можливо знайти тільки в цих критеріях. Психологічну складову здоров'я ми маємо можливість оцінити, але розрізнено. На сьогодні ще не розроблена комплексна система оцінки рівня здоров'я людини, що охоплює всі його складові. Важливо переломити цю тенденцію і керуватися визначенням здоров'я, як багатогранного поняття, що включає всі три аспекти.
3. Вплив несприятливих для здоров'я екологічних факторів. За даними екологів, більша частина нашої країни — зони екологічної неблагополуччя. А це зумовлює шкоду для здоров'я людей и питної води, і продуктів харчування, що зростають на цих територіях. Але ж ходити в протигазі, захиститися від радіації, зовсім відмовитися від більшості продуктів харчування та ін.. - неможливо. І чим слабше (більш незахищений) організм, а саме такий є організм дитини, тим більш тяжкі наслідки для його здоров'я від впливу шкідливих факторів навколишнього середовища.
4. Вплив несприятливих для здоров'я антропогенних факторів. До них належить широкий спектр патогенних впливів — від впливу електромагнітних полів, в «павутині», де ми проводимо більшість життя, та частих поїздок у транспорті до соціально-психологічних впливів засобів масової інформації. Саме ці атрибути міського життя визначають походження значної частини неврозів, депресивних станів, психосоматичних захворювань, проявів агресії, зросту споживання алкоголю та наркотиків.