Особливості організації фізичної підготовки учнів молодшого шкільного віку (стр. 8 из 12)
б) загальна фізична підготовка – 20-22 хв. (розвиток фізичних якостей).
3) заключна – 2-3 хв. (дихальні вправи, вправи на розслаблення, повідомлення загальних успіхів та недоліків, повідомлення чи нагадування домашніх завдань).
Висока загальна щільність уроку забезпечувалась оптимізацією умов занять та вибором найбільш раціональних методів організації діяльності учнів (фронтальний, потоковий, груповий, елементи змагального та ігрового методів, які окрім підвищення щільності занять, ще й сприяє позитивному емоційному фону).
Для підвищення моторної щільності процесу розвитку фізичних якостей нами практикувався змінно-груповий метод організації діяльності учнів. Всі учні, в залежності від кількості запланованих фізичних вправ для розвитку того чи іншого виду прояву фізичної якості, поділяються на 3-4 групи по 2-4 учні (хлопці і дівчата окремо) з коловою зміною станцій.
Наприклад, в процесі розвитку динамічної силової витривалості максимальної інтенсивності 1-ша група виконує присідання, 2-га – підтягування на перекладині, 3-тя – віджимання в упорі лежачи, 4-та – підйом колін до підборіддя у висі. Одразу по закінчені виконання вправи учні протягом 20-30 с. виконують вправи на розвиток гнучкості у тій частині опорно-рухового апарату, яка приймала участь у попередній роботі. Далі, без інтервалу для відпочинку за командою вчителя, відбувається зміна станцій за принципом колового тренування [42]. При виконанні короткочасних вправ чи наявності часу коло проходилось два рази.
Передбачалось, що досить малі інтервали відпочинку між вправами висуватимуть підвищені вимоги до серцево-судинної та дихальної систем і цим самим сприятимуть підвищенню величини МСК [26]. Окрім цього, це дало можливість зменшити обсяг вправ на аеробну витривалість.
Така організація діяльності учнів на уроці дозволила реалізувати усі заплановані тренувальні завдання за 20-22 хв. із впливовою величиною фізичних навантажень.
В учнів контрольних класів заняття проводились за традиційною методикою, яка передбачала випереджаючий та одночасний розвиток лише тих фізичних якостей, які необхідні для успішного засвоєння техніки рухових дій;
Проте, моторна щільність занять та їх кількість на тиждень була такою ж, як в експериментальних класах.
Висновки до 3-го розділу
1. Організація фізичної підготовки у процесі фізичного виховання школярів початкових класів включає: 1) формування системи тренувальних завдань; 2) добір відповідних фізичних вправ; 3) визначення оптимального дозування фізичних навантажень; 4) пошук ефективних методів організації заняття.
2. Система тренувальних завдань для комплексного розвитку фізичних якостей формується за такими керівними положеннями: вплив на усі сторони рухової активності школярів; безперервна стимуляція адаптаційних процесів у всіх морфо-функціональних структурах організму; оптимальний вплив на конкретні рухові функції школярів, що забезпечується:
- зменшенням кількості тренувальних завдань при збереженні всебічності тренувальних впливів;
- невеликою кількістю тренувальних завдань на окремому занятті;
- оптимальною послідовністю вирішення завдань;
- урахуванням оптимальної дієвості тренувальної програми (4-6 тижнів);
- наступне фізичне навантаження у фазу суперкомпенсації від попереднього.
3. Добір засобів для реалізації тренувальної прогнами повинен базуватись на моделюванні параметрів, що лежать в основі характеристики навчальних і тренувальних завдань, та забезпечення спрямованості вправ на розвиток усіх рухових функцій у кожній головній м’язовій групі.
4. При плануванні окремого заняття слід домагатись найвищої загальної та моторної щільності.
Розділ 4. Вплив експериментальної методики на рівень фізичної підготовленості молодших школярів
4.1 Характеристика рівня фізичної підготовленості учнів 3-іх класів до педагогічного експерименту
Аналіз результатів тестування фізичної підготовленості показав, що кожен з обстежених навчальних класів дітей вірогідно не відрізнявся (Р > 0,1).
Абсолютні величини результатів тестування за обов’язковим комплексним тестом оцінювались за 12-ти бальною шкалою. Оцінювання 6 вправ комплексного тесту відбувається за сумою балів. За кращий показник учень отримує 2 бали, за гірший—1 бал. Ще нижчий показник не враховується. Таким чином, максимально учень набирає 12 балів. Після виставлення певної кількості балів установлюється рівень компетентності учня (від початкового до високого) у його фізичній підготовленості.
Аналіз результатів тесту “Човниковий біг 4´9 м” у хлопців показав, що загальний середній результат контрольних класів становить 12,4 ± 0,52 с. У дітей експериментальних класів загальний середній результат дещо кращий. Проте він становить 12,3 ± 0,47 с що оцінюється в один бал, відповідно до пограми для загальноосвітніх навчальних закладів. Достовірної різниці між кількісними характеристиками результатів за даним тестом не виявлено (табл. 4.1.).
Дещо нижчий рівень розвитку спритності у дівчат. Кількісний показник тесту “Човниковий біг 4´9 м” в учениць експериментальних класів становив 13,3 ± 0,44 с. Цей результат оцінюється у чотири бали, що відповідає середньому рівневі тренувальних досягнень. Дівчата контрольних класів виконали тест на середній результат 13,33 ± 0,6 с. Він оцінюється в один бал. Вірогідної різниці між кількісними результатами даного тесту у експериментальних та контрольних класів також не виявлено (Р > 0,1).
Таблиця 4.1.
Порівняльна характеристика результатів тестування вихідного рівня фізичної підготовленості школярів
Статистичні  Тестові дані завдання | ЕГ (♂ = 30; ♀ = 26) | КГ (♂ = 32; ♀ = 24) | t | Р | ||||||
М | ±σ | ± m | М | ± σ | ± m | |||||
Шкільні тести | ||||||||||
| 1 | Човниковий біг 4´9 м (с) | ♂ | 12,4 | 0,47 | 0,08 | 12,3 | 0,52 | 0,09 | 0,83 | > 0,1 |
| ♀ | 13,3 | 0,44 | 0,08 | 13,33 | 0,6 | 0,12 | 0,9 | > 0,1 | ||
| 2 | Біг 30 м (с) | ♂ | 6,80 | 0,43 | 0,07 | 6,78 | 0,55 | 0,09 | 1,75 | > 0,05 |
| ♀ | 7,3 | 0,45 | 0,08 | 7,2 | 0,39 | 0,08 | 0,79 | > 0,1 | ||
| 3 | Стрибок у довжину з місця (см) | ♂ | 146,8 | 8,13 | 1,48 | 145,5 | 15,47 | 2,73 | 0,38 | > 0,1 |
| ♀ | 133,7 | 12,3 | 2,42 | 134,7 | 15 | 3,05 | 1,59 | > 0,1 | ||
| 4 | Віджимання в упорі лежачи (раз.) | ♂ | 20,1 | 5,1 | 0,9 | 21,0 | 6,8 | 1,2 | 0,66 | > 0,1 |
| ♀ | 15,0 | 2,68 | 0,52 | 15,2 | 2,75 | 0,56 | 1,04 | > 0,1 | ||
| 5 | Підтягування (раз.) | ♂ | 3,5 | 2,2 | 0,4 | 3,6 | 2,8 | 0,5 | 0,62 | > 0,1 |
| ♀ | 7,15 | 3,27 | 0,64 | 7,83 | 3,13 | 0,63 | 0,35 | > 0,1 | ||
| 6 | Біг 1000 м (с) | ♂ | 306,6 | 31,18 | 5,69 | 307,7 | 45,47 | 8,09 | 1,52 | > 0,1 |
| ♀ | 351,2 | 58,8 | 11,5 | 353,8 | 57,8 | 11,79 | 0,63 | > 0,1 | ||
| 7 | Нахил тулуба стоячи (см) | ♂ | 7,3 | 4,9 | 0,9 | 7,8 | 4,8 | 0,8 | 0,41 | > 0,1 |
| ♀ | 9,15 | 5,09 | 1,0 | 8,75 | 5,34 | 1,09 | 0,27 | > 0,1 | ||
Результати виконання тесту “Біг 30 м” вказали на невисокий вихідний рівень розвитку частоти рухів нижніх кінцівок як у хлопців, так і у дівчат. Загальний середній результат у хлопців контрольних класів становить 6,78 ± 0,55 с. Його якісна оцінка чотири бали, що відповідає середньому рівневі розвитку швидкості. У дітей експериментальних класів середній результат становить 6,80 ± 0,43 с. Він якісно оцінюється в однин бал. Статистично вірогідної різниці між кількісними характеристиками результатів даного тесту не виявлено також (Р > 0,05).
Дівчата експериментальних класів показали результат 7,3 ± 0,45 с, контрольної – 7,2 ± 0,39 с. Оцінка цих кількісних показників по одному балу.
Кількісні характеристики означеного тесту також не мають вірогідних відмінностей (Р > 0,1).
Середній результат тесту “Стрибок у довжину з місця” у хлопців контрольної групи становив 146,8 ± 15,5 см. Його якісна оцінка один бал, що. Результат хлопців експериментальної групи – 145,5 ± 8,13 см. Його якісна оцінка також один бал. Відповідно, вірогідної різниці між кількісними характеристиками результатів даного тесту також не виявлено (Р > 0,1).
У дівчат на початку експерименту рівень розвитку швидкісної сили ніг також знаходився в межах середнього рівня тренувальних досягнень. Дівчата експериментальних класів виконали тест на середній результат 133,7 ± 12,3 см та оцінку один бал, а дівчата контрольних показали результат 134,0 ± 15 см, що становить п’ять балів. Статистично значимої різниці між обстеженими класами дівчат не виявлено (Р > 0,1).
Аналіз результатів тесту “Згинання та розгинання рук в упорі лежачи” у хлопців показав, що середній результат контрольних класів становить 21,0 ± 6,8 разів. Його якісна оцінка один бал, що відповідає середньому рівневі розвитку силової витривалості розгиначів верхніх кінцівок. У дітей експериментальних класів загальний середній результат становив 20,1± 5,1 разів. Цей результат також оцінюється у один бал і відповідає середньому рівневі розвитку означеної сторони рухової активності людини. Вірогіної різниці між кількісними характеристиками результатів даного тесту не виявлено (Р > 0,1).